Підписатись на новини "Української призми"
У кризовому 2020 р. позитивна динаміка українського експорту формувалась передовсім під впливом нарощування товарних поставок до КНР.
У фокус пілотного дослідження потрапила третина країн ЄС – три країни «старої» Європи, засновниці ЄС – Італія, Франція та Німеччина, а також «шістка» «нових членів», більшість з яких є сусідніми до України – Польща, Румунія, Чехія, Угорщина, Болгарія та Словаччина. На їх прикладі проаналізовано зовнішньо та внутрішньополітичні аспекти реагування на коронавірусну кризу з початку національних імунізаційних кампаній. Визначено вплив таких рішень на демократичні права та свободи громадян цих держав-членів ЄС та наскільки коронавірус став «тестом» на політичну стійкість урядів та солідарність із ЄС у 2021 р.
Враховуючи різну швидкість, багатошаровість та неоднозначність інтеграційних прагнень учасниць СхП, а також явне зміщення стратегічних пріоритетів у бюджеті ЄС на 2021-2027 рр., можливі два базові сценарії вибудовування економічної взаємодії України з ЄС до 2025 р.
Прогнозні сценарії розвитку взаємовідносин України та ЄС у сфері МСП залежатимуть від рівня стратегічних рішень ЄС, зокрема його готовності позбутись консервативного підходу стосовно наступної рамки СхП та превалювання формального чи змістовного підходу до оновлення УА.
Економічна взаємодія між Україною та Румунією відбувається переважно у площині макроекономічної дипломатії.
Опікування України та Словаччини проблематикою збереження статусу головних транзитерів газу до ЄС визначає панівну роль енергетичної дипломатії у царині двосторонніх економічних відносин.
Сприятливе підґрунтя для економічної співпраці України та Польщі підточується етнополітичними та культурними непорозуміннями укупі з незадовільною якістю вітчизняного середовища для бізнесу.
Порядок денний економічної співпраці між Україною й Молдовою формується єдиним механізмом широкого спектру дії, що обмежує маневреність та глибину експертизи з окремих секторальних напрямів.
Економічна взаємодія України та Грузії знаходиться в тіні безпекових питань та гучних політичних заяв.
Ситуація в Білорусі звузила вікно можливостей українсько-білоруської економічної дипломатії, на яку покладалися сподівання у відновленні втраченої через пандемію динаміки торговельно-економічного співробітництва.
Формальний характер участі українських представників в офіційних заходах ОЧЕС визначає низьку ймовірність їх кореляції з динамікою торгівлі та інвестицій України та країн-партнерів по організації.