Підписатись на новини "Української призми"
Розроблення прагматичних та ціленаправлених кроків у контексті взаємодії з білоруськими добровольцями повинно стати частиною ширшої стратегії України на білоруському напрямку, яка би дозволила ефективно реагувати та термінові та довгострокові виклики з боку режиму Лукашенка.
Завданням цього дослідження сформувати стратегічну рамку для політичних рішень і пропозицій щодо реагування України та партнерів на подальший розвиток інтеграційних процесів між РФ і РБ.
Ця колективна монографія включає розділи, підготовлені експертами Програми російських і білоруських студій та інших програм ГО «Рада зовнішньої політики «Українська призма»» в рамках однойменного проєкту,
У межах дослідження було проаналізовано механізми створення безпекових загроз для країн Балтії та Польщі, зокрема через військові, інформаційно-психологічні, енергетичні та міграційні інструменти впливу.
Відносини з Україною залишаються обмеженими, але потенційними для розширення завдяки спільним політичним інтересам, парламентським контактам, досвіду в освітній співпраці та можливостям у взаємовигідній торгівлі, логістиці, розвитку сільськогосподарського напряму та інших.
Вибори до нижньої палати парламенту Чеської Республіки (чеськ. – Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky), що будуть проведені 3–4 жовтня 2025 року, стануть ще однією важливою подією серед «параду виборів», що проходять у Центральній Європі впродовж 2024–2025 років.
Унаслідок зміни системного балансу сил після 24 лютого 2022 року одним із нових трендів на міжнародній арені є пожвавлення відносин між Росією, Китаєм і Білоруссю.
Нинішня хвиля російсько-білоруської економічної інтеграції передбачає процес поступової втрати Мінськом залишків свого суверенітету.
Протягом останніх трьох років, з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну, українсько-чилійські відносини отримали нову динаміку, що проявляється в політичному, парламентському та культурному вимірах.
Поглиблення військової співпраці між Росією та Білоруссю становить загрозу не лише безпеці України, а й безпеці європейських країн.
Це дослідження спрямоване на формування ефективних наративів, які сприятимуть зміні позицію держав Заходу щодо їхнього ставлення до ядерного арсеналу РФ та
Сучасна політика Румунії щодо Молдови, скоріш, є стратегією «старшого партнера», який прагне інтегрувати сусідню державу до європейського простору через всебічну підтримку, співпрацю у інфраструктурних проєктах та й енергетичній сфері.


