Підписатись на новини "Української призми"
Україна, яка бореться проти російських загарбників за своє існування та демократичний вибір, також стає учасником процесів на енергетичному ринку ЄС.
Ціни на енергоносії зростають, а німці вимагають від уряду контрзаходів. 3 вересня лідери правлячої “світлофорної” коаліції зібралися для узгодження нового пакета допомоги для пересічних німців.
Запрацювали вугільні санкції, впроваджуючи ембарго на російське вугілля, а нафтопровідні виключення з санкцій продемонстрували всю крихкість та непевність роботи з агресором навіть для таких улюбленців Путіна як Орбан.
Реакція політичних кіл Туреччини на ЄЗК ЄС є обережною – Анкара усвідомлює свою залежність від європейських ринків товарів та послуг, свідома своєї ролі як експортера, так і транзитера до ЄС.
Початок реалізації ЄЗК у грудні 2019 року практично співпав у часі з приходом до влади нової коаліції політичних сил у Словаччині після чергових парламентських виборів у лютому 2020 року.
Безпосередня участь Румунії у політиці «Європейського Зеленого Курсу» обумовлена її членством у ЄС, який після приєднання до Паризької кліматичної Угоди взяв на себе зобов’язання відігравати провідну роль в окреслених Угодою кліматичних цілях
Основними застереженнями щодо ЄЗК для Мінська є побоювання, що вуглецевий податок знизить конкурентоспроможність білоруської продукції, а також попит на нафтопродукти, які є основною статтею білоруського експорту до ЄС
Польща стала однією з держав-членів ЄС, яка не підтримала позицію керівництва ЄС щодо запровадження Європейського Зеленого Курсу.
У Молдові триває жвава дискусія щодо участі у впровадженні ЄЗК. Передусім вона зводиться до оцінки соціально-економічних загроз, можливих еко-, соціо- і технологічних вигод, перспектив євроінтеграції
Європейський Союз (ЄС) поставив за мету до 2050 року – відмовитись від використання викопних копалин.
