Підписатись на новини "Української призми"
Південно-Східна Європа має унікальне стратегічне положення, оскільки саме через цей регіон проходять ключові маршрути для транспортування енергоносіїв з Каспійського регіону, Близького Сходу та Середземномор’я до Центральної та Західної Європи.
Україна, яка бореться проти російських загарбників за своє існування та демократичний вибір, також стає учасником процесів на енергетичному ринку ЄС.
Ціни на енергоносії зростають, а німці вимагають від уряду контрзаходів. 3 вересня лідери правлячої “світлофорної” коаліції зібралися для узгодження нового пакета допомоги для пересічних німців.
Запрацювали вугільні санкції, впроваджуючи ембарго на російське вугілля, а нафтопровідні виключення з санкцій продемонстрували всю крихкість та непевність роботи з агресором навіть для таких улюбленців Путіна як Орбан.
Реакція політичних кіл Туреччини на ЄЗК ЄС є обережною – Анкара усвідомлює свою залежність від європейських ринків товарів та послуг, свідома своєї ролі як експортера, так і транзитера до ЄС.
Початок реалізації ЄЗК у грудні 2019 року практично співпав у часі з приходом до влади нової коаліції політичних сил у Словаччині після чергових парламентських виборів у лютому 2020 року.
Безпосередня участь Румунії у політиці «Європейського Зеленого Курсу» обумовлена її членством у ЄС, який після приєднання до Паризької кліматичної Угоди взяв на себе зобов’язання відігравати провідну роль в окреслених Угодою кліматичних цілях
Основними застереженнями щодо ЄЗК для Мінська є побоювання, що вуглецевий податок знизить конкурентоспроможність білоруської продукції, а також попит на нафтопродукти, які є основною статтею білоруського експорту до ЄС
Польща стала однією з держав-членів ЄС, яка не підтримала позицію керівництва ЄС щодо запровадження Європейського Зеленого Курсу.
У Молдові триває жвава дискусія щодо участі у впровадженні ЄЗК. Передусім вона зводиться до оцінки соціально-економічних загроз, можливих еко-, соціо- і технологічних вигод, перспектив євроінтеграції
Європейський Союз (ЄС) поставив за мету до 2050 року – відмовитись від використання викопних копалин.