Олександр Краєв, Олег Мельниченко для Європейської правди
Дональду Трампу вдалося зробити з останніх тижнів свого президентства яскраве шоу, яке ще довго згадуватиме вся Америка.
Але одночасно події 6 січня поставили питання: як демократичним інституціям реагувати на такі ворожі дії і яким має бути ступінь відповідальності президента Сполучених Штатів.
І якщо з рядовими учасниками штурму Капітолію все більш-менш зрозуміло – вже пішли перші арешти, – то головне питання залишається відкритим: чи будуть карати Трампа?
А якщо так, то як саме?
Імпічмент 2.0
Наразі демократи мають два реальних сценарії стримування Трампа.
Згідно з першим необхідно застосувати 25-ту поправку до Конституції США.
Вона була прийнята в 1967 році після замаху на президента Кеннеді і повністю стосується передачі президентської влади і певних кризових моментів, які можуть виникнути в разі смерті або неспроможності президента здійснювати свої повноваження.
Особливо цікава нам секція 4. Згідно з нею, якщо президент не може виконувати свої обов’язки, але і не хоче залишати посаду, його можливо відсторонити за поданням його кабінету.
Тобто якщо віцепрезидент Майк Пенс і 15 голів основних виконавчих служб спільним рішенням заявлять, що Трамп не може закінчити свій термін і його необхідно змістити, то так воно і станеться.
У перехідний період виконувачем обов’язків президента стане віцепрезидент Пенс.
Проте такий варіант розвитку подій уже блокується, причому самим же кабінетом Трампа.
І йдеться не про спробу захистити президента – один за одним міністри починають подавати у відставку, не бажаючи брати участь в останньому і чи не найкризовішому голосуванні цього кабінету.
І звісно, певну роль у цьому зіграє і бюрократична затримка – урядовцям може просто не вистачити часу провести всі необхідні процедури.
Другий варіант, який набув популярності як в американських, так і в українських медіа, – це другий імпічмент.
Варто зазначити, річ абсолютно історична, ба навіть емоційно епохальна для американської політики. Зважаючи на те, що так мало президентів підпадали хоча б під один процес імпічменту, отримати цілих два видається взагалі нереальним.
За повідомленнями американських ЗМІ, вже з 11 січня почнуться процедури збору інформації та робота юридичної команди.
Проте не варто сприймати спроби провести другий імпічмент як реальний потенціал це здійснити. На це демократам не вистачить ані часу, ані ресурсів.
Фактично це стане інтегральною частиною інформаційної кампанії Демократичної партії. А на додачу – навіть як інфопривід імпічмент зіграє гарну роль і не спровокує надмірного подальшого насильства.
Помилувати самого себе
Поведінка чинного президента суперечить не тільки усталеним традиціям передачі влади, а й юридичним нормам федерального законодавства.
Спроби підірвати сертифікацію результатів президентських виборів вже спричинили наслідки у вигляді намірів визначити президента недієздатним або оголосити йому імпічмент, про що згадувалося вище.
Однак подіям 6 січня передували й інші спроби зірвати підведення підсумків виборів.
Зокрема, багато уваги привернула телефонна розмова Трампа та держсекретаря Джорджії Бреда Раффенспергера 2 січня, під час якої президент закликав посадовця знайти “достатню” кількість голосів для скасування результатів президентських виборів у штаті і у разі незгоди погрожував йому.
Чи було щось подібне в історії США? Випадок з Трампом – унікальний.
Політики Демократичної партії закликають президента добровільно залишити пост достроково, посилаючись на Вотергейтський скандал та відставку Ніксона, президента-республіканця. Однак ймовірність повторення прецеденту наближається до нуля.
Цим винятковість президентства Трампа не обмежується.
Ставши уособленням “твіттер-дипломатії”, президент Трамп зрештою був заблокований у Twitter назавжди. Підтримали ініціативу і у мережах Facebook та Instagram на тимчасовій основі.
Власники корпорацій обгрунтували це порушенням політики соцмереж. Дії інтернет-гігантів викликали бурхливу дискусію.
Екстраординарною стала новина про те, що президент Трамп розглядає варіанти помилувати самого себе, а також членів своєї родини, щоб їхні справи не можна було розслідувати після його президентства, а їх самих – притягти до відповідальності.
Найвагомішим застереженням проти самопомилування вчені-юристи називають порушення принципу “ніхто не може бути суддею у власній справі”.
Хоча відсторонення президента від посади або визнання його недієздатним є малоймовірним за такий короткий проміжок часу, однак все йде до того, що судових розслідувань йому не уникнути.
Крім того, Трампа напевно буде позбавлено права займати почесні та комерційні посади в США, що ще більше звузить його потенціал отримати інституційний імунітет після звільнення Білого дому.
Втім, цей факт може спонукати Трампа йти ва-банк.
А тому за півтора тижня, що залишилися до інавгурації 20 січня, на американську демократію можуть чекати й нові виклики.