Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для ЛІГА.net
У Молдові відбулися парламентські вибори. З історичним результатом перемогла проєвропейська партія. Що це означає для країни – розповідає LIGA.net
ЩО ТРАПИЛОСЯ. 11 липня в Молдові відбулися дострокові вибори до парламенту. Їм передувала політична криза, спровокована опонентами Санду, які намагалися перешкодити проведенню голосування і хотіли значно послабити її повноваження. У конфлікті перемогла президентка: Конституційний суд визнав її квітневий указ про розпуск парламенту законним, а введення проросійськими силами режиму НС, під час якого не можна проводити вибори, – неконституційним.
На виборах з рекордним результатом перемогла партія Санду PAS, набравши 52,8%. Це стало реальним, зокрема, завдяки голосам діаспори – 86,2% тих, хто голосував за кордоном, підтримали PAS. Ще в парламент пройшли дві партії – друзі Путіна Блок комуністів і соціалістів (27,2%), а також Шор (5,7%), які іноді підтримували Додона і опонували Санду. Решта партій не потрапляють в парламент.
У парламенті Молдови 101 місце: в новому скликанні партія Санду може отримати 62-63 крісла, політсила експрезидента Додона – 32, Шор – шість мандатів. Для конституційної більшості необхідно 2/3 голосів (67).
Святкувати перемогу в PAS розпочали, коли були оброблені 92% протоколів. Санду сподівалася, що “зможе працювати з парламентською більшістю, яка складається з чесних людей, щоб день виборів став святом демократії для кожного громадянина”. Її вже привітав президент України Володимир Зеленський, сказавши, що перемога PAS – “дуже важливий крок дружньої Молдови на шляху реформ і реалізації європейських прагнень”.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Тепер Санду отримає більшість в парламенті і завдяки цьому зможе не лише самостійно ухвалювати рішення, але і сформувати уряд. Після перемоги Санду на президентських виборах у 2020 році, для ефективного реформування країни, через обмеженості президентських повноважень, їй не вистачало саме цих двох компонентів – парламенту і уряду.
Отриманий результат є “неймовірною історією успіху”, говорить LIGA.net заступник директора центру Українська призма Сергій Герасимчук. З одного боку результат Санду – це перевага, адже ніхто не стримуватиме її, з іншого – це і велика відповідальність: “У Молдові була поширена практика, коли одна політсила перекладала відповідальність за гальмування реформ на іншу партію. У Санду не буде такого виправдання, вона повинна виконувати свої обіцянки. І якщо рішення будуть непопулярними, вся відповідальність лягає на її політсилу”.
Для виконання більшості передвиборчих обіцянок Санду достатньо отриманого результату, каже LIGA.net експерт Нової Європи Леонід Літра. Однак, на його думку, вона зіштовхнеться з проблемами, наприклад, під час реформування судової системи: “Навіть маючи більшість в парламенті, Санду і її партія не має контролю над судовою системою, яка живе своїм життям і має як чесних, так і недобросовісних суддей, які прикривали корупційні схеми”. Літра вважає, що їй потрібно “створювати умови для самоочищення судової влади”.
Підсумок виборів також знижує вплив РФ на внутрішню політику Молдови. На думку Літри, результат демонструє, що російські інвестиції і старання не окупилися: “Росія вклала багато грошей і ресурсів в неправильну людину. Додон показав себе дуже поганим менеджером і це була дуже неправильна інвестиція”. Експрезидент вже оголосив про перехід в опозицію. Ймовірно, він сподівається, що Росія продовжить фінансувати його проєкт. Але Літра передбачає, що Кремль перегляне свою політику і зробить ставку на нову людину.
А Герасимчук і зовсім вважає, що Додон не лише може опинитися під прицілом правоохоронних органів за низку зловживань під час перебування у владі, але він також не повністю контролюватиме фракцію в парламенті, адже пішов блоком з комуністами: “Комуністи можуть просто відмежуватися і створити окрему силу. Додон дуже втратив політичний вплив”.
І хоча Росія втратила своїх симпатиків у владі, у Кремля залишається низка важелів впливу, каже Герасимчук: сепаратистський регіон Придністров’я, де перебувають російські війська (як “миротворці”, так і незаконні об’єднання росвійськ); Гагаузія, де проглядаються сепаратистські тенденції з нахилом на РФ; енергетика, а саме загрози припинення постачань газу і вимога боргу Придністров’я, який Кремль нараховував Кишиневу (близько $7 млрд); а також проросійські медіа, які не лише підтримують Додона, а й ретранслюють меседжі, які продукуються Росією.
Водночас РФ буде складно вести жорстку політику проти Молдови, адже такими діями Кремль може відлякати своїх симпатиків. “Вийде, що Росія карає всіх через те, що Додон провтикав вибори”, – говорить Літра, пояснюючи, що такої грубої політики з боку Москви, найімовірніше, не буде. “Росія вивчить цей досвід і спробує перешкодити реформам Санду і її просуванню на Захід, водночас не втрачаючи імідж і проросійський електорат”.
ЩО ДАЛІ. Тепер Конституційний суд країни повинен отримати від ЦВК протоколи і затвердити результати виборів, потім надати новообраним депутатам мандати і лише після цього буде визначено дату скликання нового парламенту. Водночас PAS вже зараз неформально збиратиме Кабмін, щоб оголосити його склад, коли будуть виконані всі юридичні моменти.
“Кадрова політика – це найбільша проблема Санду. Частина списку піде в уряд. Якщо подивитися на нього, то список хороший, але недостатньо хороший для прийняття існуючих викликів”, – говорить Літра. На його думку, президентці доведеться залучати людей ззовні – з партій, що не пройшли в парламент. “Вони (політсила Санду. – Ред.) не зможуть покрити всі потреби самостійно. Це буде гостре питання найближчого місяця”.
Разом з перемогою PAS і затвердженням вертикалі влади обіцяють покращитися відносини Молдови і України. Обидві країни виступають за євроінтеграцію, реформи і розрив з російським впливом. Цьому навряд чи завадить навіть нещодавній інцидент з викраденням судді Чауса, провину за який покладають на українську владу. “Для початку потрібен чесний діалог між країнами, що сталося”, – говорить Літра.
Схожої думки дотримується і Герасимчук, водночас уточнюючи, що є нюанси: на шляху євроінтеграції і реформ буде перевага, а в двосторонніх відносинах збережеться статус-кво, оскільки у обох країн є суперечливі теми. Наприклад, в Молдові вважають, що намір української влади побудувати кілька електростанцій на Дністрі може завдати шкоди екології.
Владислав Сердюк, журналіст LIGA.net