22/09/2021
Тема: Двосторонні відносини
Регіон: Російська Федерація та Центральна Азія
Публікація: Статті
Максим Хилько, директор програми Російські та Білоруські Студії Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для ТСН
Автор: Христина Зеленюк
Путін може піти на чергову військову операцію проти України. Вибори до Держдуми показали, що росіянам можна продати як “перемогу” влади.
Провладна партія “Единая Россия” перемогла на виборах до Держдуми РФ, здобувши конституційну більшість в нижній палаті. Не можна сказати, що в цьому є щось дивне. Та й виборами це назвати складно, адже про численні порушення та фальсифікації не говорив тільки лінивий. Міжнародне співтовариство не визнало результати волевиявлення в тимчасово окупованому Криму та різко засудило участь у виборах українців з окупованих територій Донбасу, яких змушували голосувати силою.
Але, порівняно з виборами 2016 року, “Единая Россия” втратила 19 місць. Натомість комуністи здобули на 15 місць більше. Українські соцмережі відреагували критикою. Мовляв, зростання популярності КПРФ не що інше, як технологія прихильників Олексія Навального “розумне голосування”, які закликали голосувати за найсильнішого супротивника “єдиноросів”. Проте, чи так це насправді?
ТСН.ua проаналізував, чому комуністи в Росії вийшли на друге місце та які наслідки це матиме для України.
Три висновки
У чесність, демократичність та прозорість виборів у Росії віриться через силу. Після зміни російської конституції та обнулення своїх президентських термінів Володимир Путін не міг дозволити, щоб партія “Единая Россия” не взяла конституційної більшості голосів. Раптом після 2024 року, на який у Росії припадають президентські вибори, він захоче залишитися чи знову переписати основний закон?
Для цього Путіну потрібна своя слухняна більшість. Тому вибори до Держдуми, що відбулися, були насправді не вибором народу своїх представників у законодавчому органі країни, а радше вотумом довіри до путінізму.
Проте, про деякі тенденції, які видно неозброєним оком, говорити можна.
- По-перше, від попередніх виборів “Единая Россия” розгубила підтримку, отримавши 49,64%, що майже на 5% менше, ніж 2016 року.
- По-друге, Кремлю вдалося дещо підвищити явку: від 47,88% 2016 року до 51,68% цього року. Проте відбулося це за рахунок трьох днів голосування та примусової участі у виборах українців з окупованих територій, яким Росія незаконно повидавала російські паспорти.
- По-третє, і що найцікавіше, зросла підтримка у КПРФ: від 13,34% 2016 року до сьогоднішніх (якщо вірити цим даним) 19,22%.
Директор програми “Російські та Білоруські студії” Ради зовнішньої політики “Українська призма” Максим Хилько вважає, що “вибори” до Держдуми РФ показали падіння підтримки не лише “Единой России”, а й, що важливіше, – Володимира Путіна. Станом на початок вересня навіть державний Всеросійський центр вивчення громадської думки показував підтримку “Единой России” на рівні 29%.
ТСН.ua вже писав, що Путіну навіть особисто довелося взяти участь у з’їзді “Единой России” наприкінці серпня, хоч офіційно він і не очолює партію, і щедро розсипати грошима, обіцяючи одноразові виплати військовим, поліцейським та пенсіонерам. Не додав їм балів власне й сам склад першої п’ятірки, який намагалися посилити міністрами оборони Сергієм Шойгу та закордонних справ Сергієм Лавровим.
Це вже було
За словами Максима Хилька, щоб отримати результат, необхідний для збереження “Единой Россией” конституційної більшості, владі довелося піти на безпрецедентні навіть за російськими мірками фальсифікації. За умов зниження народної підтримки Путіна, не виключені й нові авантюри на зовнішньополітичній арені, і як привід для “закручування гайок”, і як спроба консолідувати підтримку патріотичною ейфорією.
“Покращення результату КПРФ на третину, порівняно із виборами 2016 року, має кілька причин. Зростанню їхнього рейтингу сприяло погіршення соціальних стандартів у РФ. На тлі зростання цін реальні доходи росіян знижуються. Грає на руку КПРФ і кампанія ностальгії за радянським минулим, розгорнута російською пропагандою. А недопуск до участі у виборах Павла Грудініна (кандидат у президенти РФ від комуністів 2018 року – авт.) додав КПРФ образу опозиційності до чинного режиму. Значну роль зіграло і “розумне голосування”, яке закликало голосувати за комуністів, як за найсильніших конкурентів “єдиноросів”, – каже ТСН.ua Максим Хилько.
Експерт додає, що значна частина відданих за КПРФ голосів – це не підтримка комуністів, а голосування проти “Единой России” і Кремля, який не допустив до участі у виборах реальну опозицію. Красномовне підтвердження – високий результат КПРФ у регіонах, де опозиційні настрої традиційно сильніші.
Щось схоже Росія та російський політикум вже переживали. Після розвалу “совка” фактично перші установчі вибори до Держдуми, разом із ухваленням нового проєкту конституції та власне становленням Державної думи Російської Федерації, відбулися в грудні 1993 року за змішаною системою. Багато видних бізнесменів та посадовців того вечора зібралися в штабі “Вибору Росії”, яку очолював ліберальний реформатор Єгор Гайдар.
Проте, коли почали надходити перші результати з Далекого Сходу, вечірка в штабі “Вибору Росії” швидко добігла кінця. Перемогу на тодішніх виборах взяв Володимир Жириновський, який пропагував повернення Росії величі аж до “споконвічно російських територій” і умовну ковбасу по 2,20.
Наслідки для України
Вже у середу, 22 вересня, Верховна Рада ухвалить постанову про засудження проведення виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України. Кремль рапортує, що особисто участь у голосуванні взяли майже 50 тис. українців з окупованих територій Донбасу. Ще 151 тис. осіб начебто проголосували онлайн. Проте самі ж росіяни у своїх “чесних” ЗМІ публікували світлини та відео, як українців на автобусах із символікою “Единой России” “добровільно” везли на виборчі дільниці в Росію.
ЄС, США, Велика Британія, Туреччина та інші країни вже заявили, що ніколи не визнають результатів виборів до Держдуми РФ у тимчасово окупованому Криму, засудивши незаконну паспортизацію в окупованому Донбасі, що суперечить духу Мінських домовленостей. Ба більше, за допомогою незаконної паспортизації Росія вже не перший рік провадить політику повзучої анексії Донбасу, офіційно не приєднуючи ці території, щоб не наразитися на ще більші санкції.
Для України тут постає одразу кілька викликів.
- По-перше, Росія може використати українців із російськими паспортами як аргумент для подальшої військової інтервенції для захисту “своїх громадян”.
- По-друге, навіть якщо Україна та Росія почнуть виконувати Мінські домовленості, на місцевих виборах на Донбасі росіяни обиратимуть росіян. Саме цей аргумент і має стати підставою для перегляду Мінська.
- По-третє, поява в Держдумі таких персонажів, як учасник “ДНР” Захар Прилєпін, журналіст Анатолій Вассерман, відомий українофобними поглядами, тільки підігріватиме антиукраїнську істерію в Москві.
Міністр закордонних справ України 2014-2019 рр. Павло Клімкін вважає, що Росія вдалася до тотальної зачистки та маніпуляцій, тому надалі ситуація ставатиме ще більш жорсткою.
“Вони не мають повної виборної легітимності для всього суспільства. Тому шукатимуть її в чомусь іншому: емоціях, військових або якихось інших аспектах. Для російського суспільства емоція, яка виникла після окупації Криму 2014 року, може виникнути лише на основі перемог, але на кшталт перемог навколо нас. Оскільки Білорусь і так начебто належить до Росії, нікому це не здається перемогою. Казахські степи… Ну хто їх буде особливо захоплювати? А от щодо нас можуть бути якісь різкі кроки, причому зараз. Після консолідації та зачистки у Путіна реально на це є шанс. Та й зовнішньополітичний контекст для нас складний”, – коментує ТСН.ua Павло Клімкін.