Болгарія дає шанс “друзям Путіна”: куди заведе країну нова політична криза

Болгарія знову впевнено рухається в бік глибокої політичної кризи та, можливо, дострокових парламентських виборів. І ця криза грає на руку в першу чергу проросійським силам. 

Підписатись на новини "Української призми"

Болгарія знову впевнено рухається в бік глибокої політичної кризи та, можливо, дострокових парламентських виборів. І ця криза грає на руку в першу чергу проросійським силам. 

Сергій Герасимчук для Європейської правди

22 червня з ініціативи опозиційної партії експрем’єра Бойко Борисова ГЕРБ та за підтримки донедавна коаліційної партії “Є такий народ” (ЄТН) популіста та колишнього актора-коміка Славі Трифонова уряд Кирила Петкова отримав вотум недовіри у парламенті.

Існував шанс, що Кирил Петков зможе утриматися при владі. Принаймні, його партія “Продовжуємо зміни” отримала мандат на формування нової коаліції від болгарського президента Румена Радева.

Однак минулого тижня стало зрозуміло, що незважаючи на готовність трьох із чотирьох політичних сил, які були у коаліції (“Продовжуємо зміни”, “Болгарська соціалістична партія” (БСП) та “Демократична партія”), відновити коаліційні перемовини, і навіть на те, що окремі представники партії “Є такий народ” готові були долучитися до коаліції, необхідних голосів для формування нового уряду не набралося.

Підтримати новий уряд зголосилися 117 депутатів за необхідних 121.

Вперед, до позачергових виборів?

Ключові гравці наостанок обмінялися гучними ляпасами.

Славі Трифонов заявив, що його політична сила виходить з уряду та коаліції через те, що уряд йде на неприйнятні поступки Північній Македонії (маючи на увазі розблокування переговорного процесу щодо вступу Північної Македонії до ЄС та пошук компромісів між Софією та Скоп’є за посередництва Франції), а також через те, що в уряду немає грошей.

Обидва ці твердження знаходять відгук у болгарського виборця, адже апелюють до емоцій – націоналістичних почуттів, якими легко маніпулювати, та економічного розчарування, яке хтось пояснює браком підтримки ЄС, а хтось – розірваними зв’язками з “Газпромом” та погіршенням відносин з Росією.

Своєю чергою Кирил Петков оголосив, що повалення його уряду – робота проросійських сил та мафії.

А ще, схоже, не без участі команди Петкова у ЗМІ прокотилися чутки про те, що справжня причина виходу Трифонова з коаліції те, що уряд не виділив кошти на розбудову інфраструктури корумпованим фірмам, пов’язаним з лідером ЄТН.

Можна припустити, що таким чином і Петков, і Трифонов окреслили свої передвиборчі програми з прицілом на дострокові вибори.

ЄТН, чий ядерний електорат дещо дезорієнтований сумбурною поведінкою Славі Трифонова, відтепер буде намагатися залучити націоналістично налаштованого і економічно вразливого виборця і в такий спосіб спробує відкусити шмат “електорального пирога” у націоналістів та соціал-демократів, а “Продовжуємо зміни” будуть і далі просувати антикорупційну адженду і сподіватися на те, що хвиля єврооптимізму в Болгарії не спаде.

Шанс для “друзів Путіна”

Кирил Петков сподівається, що збережеться тренд на посилення його політичної сили. І це справді так, після певного спаду позиції “Продовжуємо зміни” і справді покращуються.

Однак сценарій із достроковими виборами все ж містить у собі ризики як для самого Петкова, так і для демократичного розвитку Болгарії. Понад те, ці ризики можуть позначитися і на регіональному рівні та нарівні ЄС у цілому.

По-перше, соціологія свідчить, що першість за інерцією знову має шанси вибороти партія ГЕРБ Бойко Борисова, а отже, саме Борисову президент Румен Радев видасть мандат на формування коаліції.

І якщо у нинішньому парламенті у ГЕРБ не було шансів знайти партнерів – занадто токсичним він був на тлі корупційних скандалів, то хто зна, як обернеться ситуація у наступному парламенті.

По-друге, склад майбутнього парламенту може зазнати радикальних змін.

Судячи з поточних трендів, ЄТН може або взагалі не потрапити до нового парламенту, або ж суттєво послабити свої позиції. При цьому за будь-яких розкладів після останніх скандалів уявити собі возз’єднання ЄТН з “Продовжуємо зміни” у новому парламенті неможливо.

Натомість, окрім традиційних ГЕРБ, “Продовжуємо зміни”, “Болгарської соціалістичної партії” та “Демократичної партії” до нового парламенту, швидше за все, потраплять (і навіть покращать свої показники) представники одіозного проросійського “Відродження” Костадіна Костадінова.

Високі шанси на подолання передвиборчого бар’єра і у нової політичної сили “Болгарський підйом” Стефана Янева – ексміністра оборони в уряді Петкова, якого відправили у відставку після того, як він назвав навалу Росії в Україні “спецоперацією”.

Зрештою, “Рух за права та свободи” – турецька етнічна партія, що тяжіє до співпраці з ГЕРБ, – теж пройде до парламенту.

За таких умов формування демократичної та проєвропейської коаліції надто сильно залежатиме від кількості мандатів, які отримає кожна з названих політичних сил.

Відтак елемент невизначеності та “політичної лотереї” перетворює сценарій з достроковими виборами на гру “ва-банк”.

Свою роль у збільшенні рівня непевності відіграє ще й явка виборців. На останніх виборах вона становила лише 40%, і неясно, якій з політичних сил поталанить краще мобілізувати та вмотивувати свого виборця на наступних виборах.

До всього, перевибори та нова коаліціада поставлять на паузу переговори з Північною Македонією (із негативними наслідками цього в тому числі для ЄС та навіть для України), а за негативного розкладу – взагалі призведуть до чергового “вето” болгарського парламенту.

Зрештою, неминуче гальмування реформ та формування відповідного законодавства у короткостроковій перспективі поставить під сумнів доступ Болгарії до європейських фондів з відновлення (для розблокування фондів ЄС вимагає ухвалення щонайменше 22 реформ та їх законодавчого закріплення), а у середньостроковій перспективі може підірвати шанси болгарського уряду вибороти вступ Болгарії до Шенгенської зони та єврозони.

Шанс уникнути найгіршого

В умовах такої високої невизначеності та непередбачуваності у прогнозах, а також на тлі того, що майже 60% болгарських виборців кажуть, що стомилися від виборів, частина політикуму зацікавлена у збереженні нинішнього парламенту. І варіант, як цього досягти, існує.

Після оголошення уряду вотуму недовіри президент дав партії Петкова шанс на переформатування коаліції, який було провалено.

Наступним такий шанс отримав Бойко Борисов – як лідер другою за кількістю політичної сили у парламенті. Щоправда, той одразу заявив, що поверне мандат на формування коаліції, не починаючи переговори.

Лишається третій шанс. І тут президент може вже на свій розсуд обрати партію, якій доручити третю й останню спробу сформувати нову коаліцію й уряд.

 

У Болгарії подейкують, що якщо мандат передадуть Демократичній партії, то шанси на формування нової коаліції нинішнім складом парламенту зростуть.

Звісно, Петкову доведеться поступитися прем’єрською амбіцією – ймовірним кандидатом у прем’єри за такого розкладу називають радше колишнього спікера Ніколу Мінчева. Проте цей варіант дозволить Болгарії вберегтися від суттєвих політичних катаклізмів.

Натомість, якщо президент дасть третій шанс на формування коаліції ЄТН чи БСП, то дострокових виборів, мабуть, не уникнути.

Відтак нині від рішення Румена Радева та розважливості експартнерів по коаліції залежить, яким шляхом піде Болгарія далі.

Або здоровий глузд візьме гору і парламент сформує новий дієвий уряд, спроможний на втілення реформ, розблокування європейських коштів, поступ на шляху до Шенгену і єврозони, або ж на перший план вийдуть політичні амбіції, азарт та екзальтація.

Тоді Болгарія піде на дострокові вибори вже восени, а після них отримає ще більш політично-строкатий та малоспроможний парламент, який буде ще менш застрахований від політичних криз, а відтак і від нових криз, розпусків та позачергових виборів.