Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма” для Європейської правди
“Ділова зустріч з сирами і вином” – саме так у британському уряді жартома вигадували пояснення своєму корпоративу, який пройшов рік тому – у грудні 2020 року.
Ця інформація лише нещодавно потрапила у ЗМІ – і відразу спричинила неабиякий резонанс.
Річ у тім, що в той період у країні діяв жорсткий локдаун із повною забороною великих зібрань. Під заборону тоді потрапило й святкування Різдва у великому родинному колі.
Ситуація, коли топ-урядовці можуть дозволити собі розваги, заборонені для пересічних громадян, чудово відома українцям, та й не тільки нам.
Проте якщо в Україні такі випадки спустили, м’яко кажучи, на гальмах, британці на викрутаси правлячого істеблішменту відреагували дещо інакше.
“Нібито вечірка”
Борис Джонсон останні декілька тижнів має надзвичайно напружений графік. Непередбачувано стрімке зростання кількості хворих через новий штам “Омікрон”, боротьба з інфляцією та історичні рішення центробанку, народження вже сьомої дитини…
Не легшим був і попередній рік для британського прем’єра, над яким нависали тоді ще нестабільний Brexit, економічна стагнація та перші протести проти локдауну (на тлі ще стабільно високої захворюваності).
Звісно, і минулого грудня прем’єр-міністру захотілося зробити передноворічну вечірку.
В будь-який інший рік корпоратив разом із однопартійцями, влаштований в такий час, був би абсолютно нормальним для політика з таким графіком. Але коли ти сам власним виконавчим рішенням за декілька днів до цього знову ввів країну в стан жорсткого локдауну – і це перед Різдвом та зимовими святами, – то це виглядає досить цинічно.
Ще цинічнішим робить цей випадок те, що за три дні до цього на Даунінг-стріт, 10 офіційно заявили, що передноворічні вечірки на робочому місці не можуть вважатися достатньою підставою для недотримання соціальної дистанції.
Про це оголосили 15 грудня, а вже 18 грудня (як стверджують декілька анонімних джерел) в офісі прем’єр-міністра відбулася передноворічна вечірка. На ній пограли у фанти, в “таємного Санту” та попили вина близько 40-50 людей.
Усі міністри кабінету Джонсона відповідають на запити преси однаковим реченням: “Наразі є тільки здогадки, що вечірка відбулася, хоча її і не було. Але якщо раптом вона і була – про що ми не знаємо, – то вона точно проводилася згідно з усіма карантинними нормами, чинними на момент її проведення”.
Хіба що міністра юстиції Домініка Рааба в ефірі BBC затиснули у кут, і він був змушений визнати, що, так чи інакше, факт вечірки – хоча він і не визнав її проведення – був би порушенням закону.
Втім, як виявилося, це був лише початок проблем.
Незабаром у мережу злили відео підготовки прессекретаря офісу прем’єр-міністра Алегри Страттон, де вона репетирує разом з іншими працівниками офісу відповіді на можливі питання журналістів стосовно ситуації з вечіркою.
І все б нічого, але легкі взаємні жарти про “нібито вечірку” і “просто роботу із вином та сиром” непрозоро натякнули британському суспільству, що вечірка таки була.
Виходить, самі консерватори де-факто підтвердили проведення новорічного корпоративу в умовах вкрай жорсткого карантину.
Що робити з подібною інформаційною кризою? За нормальних умов, їй би дали осісти, намагалися заперечувати та звільнили двох-трьох причетних середньої ланки.
Але суміжні політичні обставини не забарилися – наближалися проміжні вибори на округах.
Відповідь від виборців
Перші ластівки цього скандалу вже полетіли.
Це сталося на проміжних виборах у Північному Шропширі, у центральній Англії, які деякі оглядачі називали пробником повноцінних парламентських виборів 2024 року.
На окрузі, який вже багато років (майже десятиліть) залишався форпостом консерваторів, вони несподівано розгромно програли ліберальним демократам.
При цьому попередні опитування, проведені до опублікування інформації щодо вечірки на Даунінг-стріт, 10, показували впевнене лідерство партії Джонсона.
Тому очевидно, що скандал в цій поразці зіграв першорядну роль.
Перші голови вже посипалися – проте поки достатньо далеко від самого прем’єра.
Про відставку вже повідомив і міністр з питань Brexit лорд Девід Фрост. Хоча він і так давно збирався у відставку, але і сам, очевидно, був на вечірці, тому момент вибрав більш ніж вдалий.
За ним майже одразу подалася і вже згадана Алегра Страттон, яку скандальне відео буквально викинуло з публічного життя.
Чи матиме цей скандал продовження? Зокрема, чи зможе він вплинути на показники консерваторів перед наступними національними виборами?
Якщо чесно, в стратегічній перспективі це навряд чи підірве показники виборів 2024 року – занадто багато часу має партія, аби оговтатися і дати нові позитивні результати.
Проте тріщину може дати політична кар’єра прем’єра Джонсона.
Лідер під ударом
Яким чином тепер Консервативна партія буде відновлюватися від скандалу?
Незважаючи на “ритуальні жертви” у вигляді відставок Фроста та Страттон, Джонсон досі не позбувся його шлейфу.
Звичайно, говорити про імпічмент поки що зарано. Проте масштаб проблеми поступово збільшується.
Наразі основну загрозу для Бориса Джонсона складають його власні консервативні бекбенчери (депутати в партії, які зазвичай займають задні ряди у парламенті, не є вкрай активними спікерами, але формують більшість голосів партії – а отже, і основний пул її вимог).
Для того, аби запустити процес переобрання лідера партії, потрібно зібрати листи з висловленням недовіри до чинного лідера від 55 депутатів. І листи вже починають надходити до партійного офісу.
Щось подібне вже сталося із Терезою Мей, яка після поразки на декількох проміжних виборах 2019 року отримала просто десятки листів із питання про зняття її з партійного лідерства.
Звісно, цим скандалом активно користується й опозиція.
Для лейбористів він став справжнім різдвяним подарунком. Партія нарешті вийшла з періоду нестабільності і починає стратегічно провадити роботу тіньового кабінету на чолі із новим лідером Кіром Стармером.
І новий скандал у опонентів – чудова можливість для нарощування рейтингів.
Під час запитань до прем’єр-міністра у парламенті минулого тижня Стармер вступив у перепалку з прем’єр-міністром. Він стверджував, що Джонсон намагався пошити у дурні всю країну і кожного британця – або, якщо вечірка і справді була влаштована без відома Джонсона, то прем’єр дійсно втрачає контроль над своїм офісом і своєю партією.
Це вже обсмакувала вся британська преса, і для лейбористів це точно не останній виступ у публічній площині проти прем’єра.
Поразка на проміжних виборах показала дійсний розмір цього скандалу – з-під консерваторів вибили один зі стабільних стільців, на якому вони роками будували свою базу підтримки.
І хоча інші міноритарні депутати провладної партії можуть поки дихати спокійно, Борис Джонсон входить у новий 2022 рік серйозно ослабленим.
На тлі прогнозованих проблем з економікою та посиленням пандемійних обмежень це дійсно може підірвати його підтримку серед населення, яка наразі і так може бажати кращого.
А тоді для консерваторів просто не буде іншого виходу, аніж ставити питання про зміну партійного лідера та навіть йти на перевибори прем’єра.