21 березня 2023 р. відбулась друга за час повномасштабного вторгнення розмова в режимі відеоконференції між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Чилі Габрієлем Борічем. Чилійські ЗМІ акцентують на тому, що у розмові Г. Боріч підтримав рішення Міжнародного суду ООН, а В. Зеленський відзначив консолідацію Латинської Америки в питанні підтримки України.
ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД 2023
Підготували:
- керівник проекту Наталія Шевченко,
- Стажер Анастасія Косенко,
- Стажер Іван Фечко
Під час зустрічі Г. Боріч також висловив захват українським народом у його боротьбі: «Мої найкращі побажання і, звичайно, моє захоплення всім, що ви зробили за цей довгий рік несправедливої війни». Окрім простої констатації факту проведеної розмови з посиланням на відеозапис чи на повідомлення голів держав у їхніх Твіттер-аккаунтах (Radio Cooperativa, Meganoticias, 24horas.cl, видання Eldesconcierto), деякі ЗМІ закцентували увагу на окремих меседжах, які пролунали під час зустрічі з обох сторін. Так, зокрема, під час розмови Г. Борич запевнив, що Чилі продовжить надавати багатосторонню підтримку Україні на усіх міжнародних майданчиках «для досягнення необхідного миру». На цьому окремо було наголошено у новинах Radio Agricultura та BioBioChile. У численних коментарях, які супроводжували публікації на сайті BioBioChile, дописувачі піддавали критиці політику уряду Г. Боріча, дозволяли собі різкі судження та лайку на адресу президента Чилі та ретранслювали традиційну агресію в дусі російської пропаганди на адресу українського президента.
У надзаголовку новини про розмову Г. Боріча та В. Зеленського у Emol.com окремо зазначено, що «обидва лідери під час розмови послалися на рішення Міжнародного кримінального суду про арешт В. Путіна, який «вважається відповідальним» (ісп. presunto responsable) (у статі цей вислів взято в лапки – авт.) за незаконну депортацію дітей». У численних коментарях до цієї публікації читачі, в основному, зосереджувалися на критиці самої особи президента Чилі чи окремих результатах його внутрішньої політики. Утім, в кількох коментарях пролунало «засудження» самого факту цієї розмови із українським Президентом в розпал візиту китайського лідера Сі Цзинпіна до Москви, наголошуючи, що КНР є ледь не головним фінансовим партнером Чилі. Видання La Tercera супроводжує новину про нинішню, вже другу, відеозустріч обох президентів низкою супровідних публікацій, в яких висвітлюється позиція Чилі щодо російської повномасштабної війни проти України за останній рік .
Висвітлення розмови президентів часом подавалося в чилійських ЗМІ на тлі візиту до Москви голови КНР Сі Цзіньпіна, який відбувався в цей час. Зокрема, у розлогій статті від чилійського видання Interferencia йдеться про те, що В. Зеленський разом зі своєю командою провів активну зовнішню роботу, щоб створити «контрефект» та відвернути увагу від зустрічі у Москві. Отож, в такому ключі подається візит до Києва японського прем’єр-міністра Фуміо Кісіди та переговори із чилійським Президентом Г. Борічем. Як зазначає автор статті А. Алмейда, цього дзвінка не було в порядку денному Г. Боріча, тому про факт розмови стало відомо вже пост-фактум. Тим не менше, така зустріч була запланована ще в кінці січня цього року. На ній збиралися обговорити участь Чилі у розмінуванні акваторії Чорного Моря, але тоді розмову було перенесено на невизначений термін, напевно тому, що вона би збіглася із латиноамериканським турне німецького канцлера Олафа Шольця, під час якого йшлося і про можливість надання Україні військової підтримки. Чи піднімалось питання щодо допомоги у розмінуванні під час нинішньої відеозустрічі обох президентів – не згадується. Наведена автором інформація дещо суперечить новинному повідомленню радіостанції biobiochile ще від 27 січня 2023 року, де зазначалося, що за словами їхніх джерел у президентському палаці La Moneda Г. Борич все ж планував провести розмову із Президентом України В. Зеленським «у понеділок, за кілька тижнів після річниці війни».
Розмова між В. Зеленським та Г. Борічем була також висвітлена у низці латиноамериканських ЗМІ. Здебільшого вони цитують інформацію, яку надали самі ж сторони діалогу в своїх соціальних мережах (перуанська El Comercio, аргентинська Clarín). Наголошують на подяці В. Зеленського чилійському президенту за співпрацю в міжнародних організаціях, консолідацію підтримки України в Латинській Америці та обговорення рішення Міжнародного суду щодо арешту Путіна (аргентинський портал Memo).
Бразильська редакція EFE у своєму новинному сюжеті наголосила також і на «українській Формули миру» – ініціативі Президента України, про яку згадували співрозмовники під час зустрічі . Очевидно, бразильського глядача нагадування про мирний план мало би наштовхнути на роздуми про мирні ініціативи бразильського Президента Лули ла Силви.
Згадується в ЗМІ і про те, що це не була перша розмова між лідерами країн. Перший раз вони спілкувались у липні минулого року, коли Габрієль Боріч пообіцяв Зеленському долучитись до міжнародного засудження російського вторгнення та надати гуманітарну допомогу (аргентинський портал El Destape WebInformación). Регіональне впливове видання Infobae розмістило повідомлення про розмову між обома президентами разом із трагічними вістями про нові російські бомбардування 21 березня, руйнування цивільної інфраструктури, зокрема про знищення української школи через атаку іранських дронів.
Реакція користувачів соцмереж на відеоконфренецію Президентів Чилі та України (Твіттер)
Під відповідним англомовним дописом про підсумки зустрічі на офіційній сторінці Володимира Зеленського у Twitter користувачі з коментарями підтримують співпрацю між Україною та своєю державою, схвалюють позицію Габріеля Боріча та висловлюють підтримку українському народові та його територіальній цілісності. Менша група коментаторів (переважно користувачі з комуністичною символікою в профілі) критикують факт співпраці та традиційно у стилі російської пропаганди перекладають «вину» за війну на «українську владу та НАТО».
Аналіз коментарів до допису про розмову Габріеля Боріча показав, що більшість із них були негативного спрямування . Багато дописувачів критикували президента за те, що він опікується проблемами іншої країни замість того, аби боротися із злочинністю та вирішувати питання бідності; втягує чилійців у війну, яка їх не стосується. Окрім того, значна кількість коментаторів навішували українському президенту тавро «нациста», «маріонетки НАТО та США», ретранслювали традиційні російські наративи про те, що «в Україні воюють нацисти», додавали зображення синьо-жовтого прапора зі свастикою; наявні коментарі із безпідставними твердженнями, мовляв, «вісім років українці вбивали російськомовних на Донбасі». Окремі коментатори додавали gif та уривки відео зустрічі путіна та Сі Цзіньпіня. Коментарі, в яких йшлося про підтримку України, порівняно із вищезазначеними, були представлені в дуже малій кількості.
Дотримуючись позиції щодо підтримки України на міжнародних майданчиках, Г. Боріч, який узяв участь у XXVIII Ібероамериканському самміті, що проходить 23-26.03.2023 р. у Домініканській Республіці, мав бесіду із Президентом цієї країни Луїзом Абінадером, під час якої сторони обговорили також наслідки російського вторгнення в Україну та миротворчі зусилля .
В очікуванні звернення Президента України В. Зеленського до Національного Конгресу Чилі
Варто зазначити, що іншим гарним сигналом до зміцнення українсько-чилійських відносин є схвалення двопалатним парламентом Чилі рішення надати слово у відео-зверненні до законотворців Президенту України. Вища палата Національного конгресу – Сенат подала запит до нижньої палати – Палати Депутатів щодо проведення спільного засідання для слухання промови В. Зеленського. Це звернення було схвалене парламентським комітетом, незважаючи на опір Комуністичної партії. Позиція чилійських комуністів відома тим, що на початку повномасштабного вторгнення «відповідальність» за її розв’язання вони покладали не тільки на росію, а також і на США та НАТО, які, мовляв, своїми «експансіоністськими намірами та поставками зброї створили небезпеку війни».
У верхній палаті також не все було однозначно. Проти цієї ініціативи виступала правляча коаліція Apruebo Dignidad (з ісп. «Я схвалюю гідність»), лідером якої, власне, і є Президент Г. Боріч. Свою мотивацію представники партії пояснили тим, що, на їхню думку, зовнішніми справами повинен займатись Президент, а не законодавчий орган. Тим не менше, багато депутатів підтримали пропозицію виступу українського Президента в Конгресі Чилі. Наприклад опозиційна депутатка з партії Renovación Nacional (з ісп. «Національне оновлення») Софія Сід відзначила, що це цінна можливість почути, що відбувається в Україні з перших уст. Загалом, в обох палатах парламенту ініціатива заслухати українського Президента походила від правої опозиції Chile Vamos (з ісп. «Вперед, Чилі!»). Попередньо зустріч призначена на 4 або 5 квітня. Очікується, що це буде перше звернення Президента України до законодавчого органу Латинської Америки, що може започаткувати схвалення на виступи в інших країнах регіону.