Геннадій Максак, виконавчий директор РЗП «Українська призма»
Парламентська асамблея ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ)
Східне партнерство передбачає широкий спектр інституційного та тематичного виміру співпраці між ЄС та країнами-партнерами. Для формування спільного політичного бачення, обміну кращими законодавчими практиками у питаннях проведення реформ та інтеграції з ЄС важливим є рівень міжпарламентського співробітництва.
У декларації Саміту Східного партнерства в Празі 2009 року вказується, що міжпарламентська співпраця буде проходити через механізм Парламентської асамблеї ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ). Як визначено в процедурних документах, Парламентська асамблея є форумом для просування і створення необхідних умов для прискорення політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції між ЄС та партнерами СхП. Цей майданчик міжпарламентського співробітництва має сприяти посиленню та розвиту Східного партнерства як інституція, відповідальна за парламентські консультації, нагляд та моніторинг СхП[1].
Делегація ЄП до міжпарламентської асамблеї була сформована вже у 2009 р., втім дискусії довкола процедур роботи, а також питання форм залучення участі Білорусі (на тлі порушень прав людини під час проведення президентських виборів у 2010 р.) відтермінували момент старту до травня 2011 р.
Внутрішній регламент ПА був прийнятий 11 травня 2011 р. на установчій сесії у Брюсселі. З того часу він доволі часто підлягав корекції (в 2012, 2013, 2015, 2017, 2018 рр.), а у складі самої асамблеї діє постійна робоча група з процедурних питань.
До складу ПА входять 60 депутатів Європейського парламенту, а також 50 парламентарів від 5 країн-партнерів (Білорусь не включена до роботи асамблеї), з яких національні делегації мають рівне представництво − по 10 делегатів. Зі складу членів делегацій обираються два співпрезиденти асамблеї: один від Європейського парламенту, інший − від країн СхП. Хоча вони мають рівний статус, процедури їх обирання різняться в Європейському парламенті та в компоненті 5 країн-партнерів. Разом з віце-президентами (нині їх 8, по 4 від кожної частини ПА) співпрезиденти складають Бюро, яке відповідальне за підготовку роботи ПА, її моніторинг та встановлення відносин з іншими інститутами та інстанціями СхП. До прикладу, в 2012 р. рішенням Бюро запроваджено практику запрошення представників Форуму громадянського суспільства Східного партнерства до засідань постійних комітетів ПА.
Пленарні сесії відбуваються раз на рік почергово в Брюсселі та країнах СхП. Дотепер відбулися одна установча та 8 чергових пленарних сесій. У 2020 р. чергова сесія не скликалась, зважаючи на обмеження у пересуванні, спричинені епідемією коронавірусу COVID-19.
Відповідно до регламенту ПА було створено 4 постійні комітети, які тематично відповідали спрямуванню міжурядових платформ Східного партнерства: комітет з політичних питань, прав людини та демократії; комітет з питань економічної інтеграції, законодавчого зближення і конвергенції з політикою ЄС; комітет з питань енергетичної безпеки; комітет з соціальних питань, освіти, культури та громадянського суспільства. Окрім постійних комітетів, створені Робоча група щодо ситуації в Білорусі, Робоча група щодо процедур, а також ad hoc Робоча група щодо угод про асоціацію. Засідання комітетів відбуваються двічі на рік, причому один раз − паралельно із проведенням пленарної сесії ПА.
Регламент ПА передбачає також можливість запрошення до участі у сесіях ЄВРОНЕСТ представників двосторонніх парламентських комітетів асоціації (ПКА), а також парламентських комітетів співробітництва (ПКС), які створені в рамках двосторонніх угод між ЄС та державами-партнерами.
Україна в ПА ЄВРОНЕСТ
Слід зазначити, що загалом Україна достатньо ефективно використовує вказаний парламентський майданчик для просування національних інтересів. Члени української постійної делегації системно проводили через процедури асамблеї резолюції та заяви щодо протидії російській агресії, необхідності посилення підтримки з боку ЄС реформам у країнах СхП.
Створення у 2017 р. за ініціативи української сторони та активна діяльність ad hoc Робочої групи щодо угод про асоціацію є також свідченням бажання запровадження диференційованого підходу до країн-партнерів[2].
У 2017 р. в Україні було вперше було проведено пленарну сесію ПА ЄВРОНЕСТ, яку було використано для організації інформування іноземних парламентарів щодо прогресу в імплементації реформ, європейських устремлінь українського суспільства. У грудні 2018 р. на засіданні компоненту СхП ПА ЄВРОНЕСТ главу Постійної делегації ВРУ в ПА ЄВРОНЕСТ Бориса Тарасюка було обрано Співпрезидентом ПА ЄВРОНЕСТ.
У жовтні 2019 р. у Верховній Раді України 9-го скликання було проведено установче засідання Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ЄС – Східні сусіди. Під час засідання главою української делегації обрано народного депутата Івана Крулька, який також був обраний у 2019 р. Співпрезидентом ПА від компоненти Східного партнерства. Від новообраного у 2019 р. Європейського парламенту Співпрезидентом обраний депутат від Литви, колишній прем’єр-міністр Литовської Республіки Андріус Кубіліус.
Під час восьмої пленарної сесії ПА ЄВРОНЕСТ 8-10 грудня 2019 р. у Тбілісі Постійна делегація Верховної Ради долучилася до прийняття резолюції на підтримку нової «Стратегії Тріо Плюс 2030»[3], що може вважатись стратегічним візійним документом щодо розвитку диференційованого підходу в рамках Східного партнерства.
Важливою є також активне використання позиції співпрезидента ПА та члена Бюро представником української делегації. Це проявилося в 2020 р. у низці повідомлень Бюро ПА, а також листів співпрезидентів щодо майбутнього СхП, зокрема на тлі підготовки до відеоконференції голів держав та урядів Східного партнерства в червні 2020 р.[4]
Також позитивно можна оцінити спільну заяву співпрезидентів ПА ЄВРОНЕСТ щодо допомоги ЄС Україні з метою полегшення наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та продовження реформ, необхідних для економічного відновлення[5].
Парламентський комітет асоціації Україна-ЄС
На двосторонньому рівні між ВРУ та Європейським парламентом у рамках положень статті 467 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС діє Парламентський комітет асоціації. Цей важливий майданчик використовується для обговорення динаміки імплементації УА/ ПВЗВТ, у тому числі в розрізі законодавчого супроводу цього процесу. ПКА може готувати рекомендації для Ради асоціації − найвищого двостороннього органу в рамках УА, що робить заключні заяви та рекомендації засідань вагомими політичними документами.
Як правило, засідання ПКА відбуваються двічі на рік, хоча частота може корегуватись самими членами комітету. У лютому 2015 р. у Брюсселі пройшла перша інавгураційна зустріч за участі Голови ВРУ В. Гройсмана та Президента ЄС М. Шульца. У жовтні 2019 р. співголовою ПКА від української сторони був обраний Вадим Галайчук, перший заступник голови комітету ВРУ з питань інтеграції з Європейським Союзом. Делегацію ЄП у комітеті очолив колишній міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.
Станом на грудень 2020 р. було проведено 11 засідань ПКА (фізичних та онлайн). Такі зустрічі мають широке символічне значення в процесі європейської інтеграції України та реалізації політики СхП, оскільки дозволяють обговорювати з європейськими партнерами не тільки поступ в імплементації реформ, пов’язаних з виконанням УА, але також і питання підтримки Євросоюзом низки міжнародних безпекових та гуманітарних ініціатив у регіоні. Наприклад, під час 11-го засідання у грудні 2020 р. йшлося і про політичну ситуацію в Білорусі, з якою ЄС мусив кардинально понизити рівень співпраці та посилити політичний тиск.
Міжпарламентська асамблея України, Грузії та Молдови
Як крок у правильному напрямку слід розглядати створення Міжпарламентської асамблеї Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і Верховної Ради України. Українська сторона доклала значних зусиль до постання цього міжпарламентського майданчику. Основна підготовча робота відбувалась у 2018 р. за участі керівництва трьох парламентів та профільних комітетів.
Як визначено у спільній заяві голів Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і Верховної Ради України про створення МПА, підписаній у Києві 9 червня 2018 р., однією з цілей є координація зусиль з імплементації угод про асоціацію з ЄС, включаючи ПВЗВТ, а також енергетичну безпеку. Звичайно, порядок денний спільних зусиль був визначений ширше, ніж питання спільної інтеграції до ЄС. Також йшлося про євроатлантичний курс та протидію російській агресії.
У жовтні 2018 р. у Тбілісі було проведено Інавгураційну сесію Міжпарламентської асамблеї Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і Верховної Ради України, на якій затверджено статут МПА. На жаль, низка політичних трансформацій в Україні, Молдові та Грузії в 2019-2020 рр. знизили політичний інтерес до вказаного інструменту міжпарламентського співробітництва.
Втім, саме європейський напрямок міг би стати одним з пріоритетних для діяльності асамблеї, зважаючи на домінуюче співпадіння інтересів та зусиль України, Грузії та Молдови на виконання положень угод про асоціацію та спільної адвокації перспективи членства в ЄС. Навіть попри відсутність в МПА європейських партнерів, координація зусиль трьох «асоційованих» держав між собою могла б значно посилити голос на рівні європейських інституцій та столиць.
Рекомендації щодо поліпшення парламентського виміру
Верховній Раді України на рівні постійних делегацій у ПА та МПА у співпраці з іншими делегаціями:
- У травні 2021 р. Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ відзначатиме десяту річницю від моменту офіційного запуску парламентського виміру співпраці в рамках Східного партнерства. Це може стати гарною нагодою провести аудит діяльності та організаційних підходів до побудови асамблеї. Вочевидь, потребує реорганізації робота комітетів відповідно до трансформації та розширення спрямувань тематичної співпраці міжурядових платформ. Комітети мають тематично врахувати зміни, які проходять на інших рівнях СхП. Наприклад, відповідно до позиції Європейської ради, Європейської Комісії та ЄСЗД, одним з нових пріоритетів співпраці з країнами СхП має стати посилення стійкості держав і суспільств. Доцільно обговорити створення постійного комітету щодо посилення стійкості країн СхП.
- Білоруський трек у роботі ЄВРОНЕСТ завжди був специфічним, зважаючи на стан дотримання прав людини в цій країні. У рамках роботи Робочої групи з питань Білорусі доцільно запропонувати позицію доповідача, який має підготувати доповідь про стан з дотриманням прав людини і демократичних процедур у Білорусі. На засідання Робочої групи доцільно запросити лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську.
- Наразі триваюча парламентська криза в Грузії, а також розпочатий процес перезавантаження парламенту Молдови не дозволяють відновити активну роботу Міжпарламентської асамблеї Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і Верховної Ради України. Втім, перша ліпша нагода має бути використана для відновлення активного міжпарламентського діалогу. Спільні заяви міністрів закордонних справ України, Грузії та Молдови свідчать про широкий спектр наявних спільних інтересів, над якими мають працювати і парламентарі.
- Активний розвиток міжнародної регіональної ініціативи Люблінського трикутника актуалізує питання відновлення роботи Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Польща та Литва є активними учасниками процесу формування нового горизонту Східного партнерства. Тому на етапі підготовки чергового саміту СхП було б доцільно провести МПА, присвячену просуванню спільних ініціатив (наприклад, «Стратегія Тріо Плюс 2030»).
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Україна та Східне партнерство: бачення 2025», який реалізується Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським союзом за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Фонду Конрада Аденауера.
[1] Euronest Parliamentary Assembly Rules of Procedure, https://www.europarl.europa.eu/euronest/en/home/rules-&-decisions.html
[2] Decision on the creation of the ‘Association Agreements ad hoc Working Group, of the Euronest Parliamentary Assembly, Chisinau, 23 May 2017, http://www.epgencms.europarl.europa.eu/cmsdata/upload/cc0931c4-38c5-432c-b9c9-a10adc1166e9/Euornest-bureau-decision-working-group_Association-Agreements_28_09_2017.pdf
[3] За результатами роботи Восьмої пленарної сесії ПА ЄВРОНЕСТ ухвалено надзвичайну резолюцію, присвячену майбутньому «Стратегії Тріо Плюс 2030», 10 грудня 2019, https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/185766.html
[4] Message of the Euronest Parliamentary Assembly Bureau of 12 June 2020 submitted on the occasion of the Video Teleconference of the Leaders of the Eastern Partnership to be held on 18 June 2020, http://www.epgencms.europarl.europa.eu/cmsdata/upload/7fb1b4f7-7eab-4783-9db1-fb6b05a65df8/Letter_of_Euronest_PA_Co-Presidents_to_the_Leaders_of_the_EaP_VTC_on_18_June_2020.pdf
[5] Statement by Mr Andrius KUBILIUS, Co-President of the Euronest Parliamentary Assembly, Member of the European Parliament and Mr Ivan KRULKO, Co-President of the Euronest Parliamentary Assembly, Member of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2020-05-08, https://elpnariai.lt/en/on-the-eu-assistance-for-ukraine-to-mitigate-the-effects-of-covid-19-crisis-and-continue-reforms-necessary-to-sustain-the-economic-recovery/