Андрій Чубик, експерт з енергетичної безпеки програми Безпекових студій РЗП «Українська призма»
Ситуація на початок 2021 р.
Воєнна кампанія восени 2020 р., у результаті якої Азербайджан повернув під свій контроль значну частину територій навколо Нагорного Карабаху, надала значний поштовх як внутрішньодержавним, так і міжнародним процесам. Консолідація суспільства, запуск низки реформ (освітньої, медичної, частково енергетичної) і підтримка регіональних гравців сприяли зростанню політичної ваги президента Азербайджану і обраного ним курсу розвитку.
На політичної рівні Україна визначила Азербайджан як стратегічного партнера і намагається реалізовувати послідовну політику розвитку взаємовідносин. Країни підтримують одна одну в питанні відновлення територіальної цілісності, мають близькі позиції та спільні інтереси з низки питань національних та регіональних інтересів. Разом з тим, особливості політичної системи в Азербайджані, випадки переслідування опозиційних сил, громадських активістів та журналістів є викликами, які дещо ускладнюють політичні відносини і публічну підтримку на міжнародній арені.
Значний інтерес наразі зосереджується на розбудові взаємовідносин в економічній сфері, зокрема, сприяння торгівлі через запровадження електронних сервісів, впровадження ІТ-рішень та інновацій тощо. Азербайджан зосереджує значну увагу на відбудові нещодавно повернутих територій, що може стати важливим майданчиком для співпраці та обміну досвідом.
Необхідно відзначити, що у випадку Азербайджану певною мірою конкуруючими щодо Східного партнерства виступають регіональні ініціативи співробітництва ОЧЕС та ГУАМ, в яких ширше представлені країни Чорноморського регіону, для частини з яких менш чутливими є питання демократії, виборчих прав та свободи слова.
Посилення залученості РФ до внутрішньополітичних і безпекових питань у Карабахському регіоні після завершення воєнних дій створює додатковий фактор, який може впливати як на двосторонні відносини, так і на взаємини в рамках Східного партнерства у цілому. Фактично російські війська отримали право контролювати значну частину територій на лінії розмежування між азербайджанськими і вірменськими військами, а також впливати на порядок подальшого врегулювання конфлікту. Не виключено, що РФ буде намагатися використати свою присутність у тому числі для впливу на українсько-азербайджанські відносини і створювати перешкоди для подальшої співпраці Баку із ЄС.
Економічний вимір
Програма Східного партнерства традиційно включає в себе енергетичні відносини, де розбудова Південного енергетичної коридору була і залишається одним із стратегічних пріоритетів для її учасників. У рамках зазначеного Україна вже багато років розвиває взаємовигідну співпрацю з Азербайджаном, зокрема, імпортуючи вуглеводні та експортуючи широкий асортимент продукції металургійної, машинобудівної, харчової і хімічної промисловості. Азербайджан є одним із найважливіших постачальників нафти, а також інвестором у низку компаній, які займаються реалізацією нафтопродуктів на території України. Країни не змогли реалізувати деякі спільні проекти в минулому, такі як проект нафтового коридору в ЄС через трубопроводи «Одеса-Броди» і «Дружба», інвестування в Одеський нафтопереробний завод. Сьогодні перспективи спільних проектів переміщуються у газову сферу – від можливостей отримувати азербайджанський газ через систему TANAP-TAP-Трансбалканський газопровід і до видобутку на морських родовищах Чорного моря. Крім того, Азербайджан залишається важливим постачальником нафти для Кременчуцького НПЗ, а також оператором мережі АЗС «SOCAR».
За результатами 12-го засідання Спільної міжурядової українсько-азербайджанської Комісії з питань економічного співробітництва (31 січня 2020 р.), сторони досягли домовленості про розширення співпраці у сфері інфраструктури і транспорту, зокрема, морських перевезень і діяльності портів, а також туризму. На початку 2021 р. проведено засідання робочої групи з розвитку туризму, яка серед іншого буде координувати питання нарощування можливостей для авіаційного сполучення.
Вплив COVID-19
Пандемія коронавірусу обмежила можливості для двосторонніх контактів, але водночас сприяла розвитку електронних форм комунікації. В онлайн режимі було проведено низку міжнародних заходів за участю дипломатів, політиків і науковців, присвячених історії взаємовідносин і пошуку нових перспектив. Зниження інтенсивності економічних і торговельних відносин у першій половині 2020 р. було дещо компенсоване наприкінці року, а під час політичних контактів початку 2021 р., зокрема робочого візиту Заступника Міністра закордонних справ В. Боднара до Азербайджану 23-24 лютого 2021 р., було поставлено мету досягнути рівня співпраці 2010 року, коли сукупний товарообіг перевищив $900 млн.
Сценарії розвитку відносин до 2025 р.
У рамках базового сценарію розвитку відносин Азербайджан та Україна продовжать співпрацювати, ґрунтуючись на поточних потребах та власних зовнішньополітичних можливостях. У найближчі роки об’єктивними стримуючими факторами залишатимуться коронавірус, що перешкоджатиме перш за все розвитку туристичного напрямку, а також підходи до формування політичної системи в Азербайджані, зокрема, збереження впливу сім’ї Алієвих і авторитарної системи управління державою з обмеженими демократичними правами і свободами.
Значний потенціал для взаємовідносин на базі програми Східного партнерства мають напрямки економічної співпраці і контактів між людьми. При цьому, обидва напрямки об’єднуватиме стратегічна мета Азербайджану щодо відбудови територій, які були повернуті збройним шляхом восени 2020 р. Для України тут відкривається можливість долучитися до програм реінтеграції територій, відновлення інфраструктури, формування планів сталого економічного розвитку і зайнятості населення.
Окремим напрямком, в якому на сьогодні Україна вже частково здобула досвід, є залучення міжнародних партнерів до відбудови територій у зоні збройного конфлікту, а також підтримки економічної активності на місцевому рівні. Враховуючи специфіку централізованої структури державних органів влади в Азербайджані, Україна могла би поділитися вже здобутим досвідом успішного розвитку місцевих територіальних громад.
Азербайджан зберігає зацікавленість до участі у приватизації в Україні, зокрема, підприємств, які можуть використовувати вуглеводні у своїх виробничих процесах, а також портової та іншої інфраструктури, яку можна використовувати для логістичних цілей. Окремий потенціал має перспектива розробки офшорних родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного моря, де Азербайджан може стати одним із партнерів українських компаній та сприяти залученню інвестицій.
Водночас для України є важливим політичний діалог з Азербайджаном для недопущення впливу РФ на двосторонні відносини і стримування ймовірного втягування Баку до російських інтеграційних процесів. Зважаючи на плани ЄС щодо посилення уваги до питань демократії, вищевказане може стати цілком реальним з огляду на політичні плани чинного президента Азербайджану зберегти за собою владні повноваження.
Оптимістичний сценарій розвитку взаємовідносин є можливим за умови, якщо Азербайджан і Україна найближчим часом погодять амбітну програму взаємовідносин та допомоги, а також відбудеться демократична процедура передачі влади новому президенту і позитивні зрушення у питаннях захисту прав і свобод, зокрема, преси, неурядових організацій та опозиційних політичних сил.
Азербайджан може залучити значну міжнародну підтримку, якщо зуміє представити процес реінтеграції територій навколо Нагірного Карабаху як національний проект єдності. Водночас Україна і Грузія також зможуть активно долучитися до його реалізації як країни, що мають окуповані території і потребу набувати досвід їх відбудови, у т.ч. економіки, налагодження життя місцевих мешканців.
Успішна підготовка і проведення приватизації державних підприємств, залучення до спільних проектів азербайджанських компаній можуть стати факторами, що сприятимуть поглибленню українсько-азербайджанських відносин. Наприклад, Азербайджан міг би стати одним із партнерів у приватизації Одеського припортового заводу, а також розробки офшорних родовищ вуглеводнів. Опосередковано посилення партнерства з Азербайджаном також мало б позитивний вплив на відносини з Туреччиною і вибудовування противаги російському впливу в регіоні.
Рекомендації
Міністерству закордонних справ спільно із Посольством України в Азербайджані:
– провести консультації щодо участі нашої держави у проектах відбудови повернутих територій. Зокрема, Азербайджан заявляє про бажання досягнути високого рівня енергоефективності і енергонезалежності за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії, де може стати у нагоді український досвід використання «Теплих кредитів», Фонду енергоефективності, проектів з міжнародними організаціями GIZ, NEFCO.
Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:
– з метою вивчення досвіду роботи азербайджанських органів влади на звільнених територіях розглянути можливості долучитися до відповідних проектів.
Фонду державного майна України, Адміністрації морських портів України, державним підприємствам:
– розглянути варіанти налагодження співпраці, запрошення Азербайджану до приватизації та проектів спільної діяльності.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Україна та Східне партнерство: бачення 2025», який реалізується Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським союзом за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Фонду Конрада Аденауера.