УГОРЩИНА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ КУРС

Угорщина є стабільним учасником міжнародних кліматичних угод

Підписатись на новини "Української призми"

Дмитро Афанасьєв,
к.с.н., доцент кафедри соціології та соціальної роботи
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

 

РЕАКЦІЯ ОФІЦІЙНИХ І ЕКСПЕРТНИХ КІЛ УГОРЩИНИ ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ

Угорщина є стабільним учасником міжнародних кліматичних угод. Будапешт підписав Кіотський протокол, згідно якого зобов’язав скоротити викиди парникових газів у період з 2008 року до 2012 року на 6%, порівняно з 1986-1987 роками (середній показник становив – 5,2%). Угорщина першою серед країн ЄС у 2016 році прийняла закон про ратифікацію Паризької кліматичної угоди (2015 року). 

У вересні 2020 року в Угорщині відбувся Будапештський кліматичний саміт, у якому взяли участь представники державних органів влади Угорщини та керівники найбільших компаній регіону, вищі посадові особи ЄС, топ-менеджери фінансових та консалтингових фірм, розробники інноваційних технологічних рішень та відомі дослідники у цій галузі. Під час саміту також обговорили внутрішні та міжнародні аспекти сталого розвитку у світлі кліматичних цілей 2050 року.

Діяльність законодавчої влади

Законодавство з питань захисту клімату в Угорщині на сьогодні формується відповідно до бачення керівної партії Фідес, переможця парламентських виборів 2018 р., лідером якої є Віктор Орбан. Маючи усю повноту законодавчої і виконавчої влади, тим не менше, реалізація кліматичної політики в Угорщині дуже міцно прив’язана до фінансування Європейського Союзу. Опозиційна партія «Зелені Угорщини» LMP гостро критикує правлячу партію за такий підхід та зловживання щодо підтримки проектів за виділені ЄС гроші на користь пов’язаних із Фідес осіб. 

У 2019 році прийнято закон про забудову з урахуванням нової кліматичної філософії. Він містить концепцію розвитку населених пунктів, генеральний план забудови, план регулювання та місцеві будівельні норми. По суті, норми закону регулюють конкретні вимоги, пов’язані з плануванням меж та включенням адміністративної території населеного пункту, охороною природних місць та забудовою цінних щодо екології територій, забудову з врахуванням місцевих особливостей. Наприклад, генеральний план передбачає, що загальна площа виділених зелених насаджень не може бути меншою від загальної площі територій, на яких планується будувати. Одним із перспективних заходів норм закону є метод позначення територій, призначених для нового розвитку. Водночас обмежено можуть бути створені зелені зони під час рекультивації деградованих територій тощо.

Діяльність виконавчої влади 

Угорщина робить кроки для декарбонізації транспорту. Вона запровадила програму «Зелений автобус», метою якої є заміна автобусів, що беруть участь у громадському транспорті у великих містах, на електромобілі. 

Офіційний Будвпешт зробив значний внесок у зменшення викидів парникових газів, знизивши їх на третину порівняно з 1990 роком. Річні викиди парникових газів на душу населення в Угорщині складають менше трьох чвертей середнього європейського рівня. 

В Угорщині Національна енергетична стратегія на 2030 рік з терміном планування до 2040 року та Національний план енергетики та клімату Угорщини, прийнятий урядом у січні 2020 року, ставлять за мету встановити 1 мільйон розумних лічильників у секторі електроенергії до 2030 року, що відповідно до цільового показника на 2018 рік складе 13% від кількості вимірювальних приладів. Що стосується лічильників споживання газу, у цих документах не міститься подібних конкретних зобов’язань, але згідно з дослідженням Європейської Комісії, лише шість країн ЄС мали подібні зобов’язання у 2018 році.

Угорський національний банк запустив свою зелену програму у лютому 2019 року, яка базується на трьох опорах: 

  • аналіз ризиків фінансового сектору, сприяння екологізації фінансового сектору; 
  • співпраця з вітчизняними партнерами, поширення знань, участь у зміні клімату та зеленому фінансуванні у міжнародних партнерських відносинах; 
  • зменшення впливу діяльності УНБ на клімат. 

У рамках цієї програми УНБ зробив кілька конкретних кроків, таких як: 

  • Премія Green Finance, яка визнає видатні екологічні показники фінансового сектору; 
  • Програма дисконтування вимоги до зеленого капіталу, згідно з якою УНБ знижував вимогу до капіталу для банків, якщо вони встановлювали відсотки або збори за своїми зеленими житловими позиками на 0,3 відсотка дешевше; 
  • заохочення випуску корпоративних, банківських та муніципальних зелених облігацій через регуляторну діяльність центрального банку; 
  • надання низькопроцентних житлових позик на будівництво енергоефективних будинків за спільної підтримки уряду та центрального банку.
МОЖЛИВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ УГОРЩИНИ У РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ 

Позиція угорського уряду полягає в тому, що атомну енергетику слід не лише визнати вуглецево нейтральною технологією, а й підтримувати. Якщо оцінка буде сприятливою, а водень – електроенергією, що виробляється атомною електростанцією, буде визнаний вуглецево нейтральним, Угорщина сподівається на отримання субсидій від ЄС або дешевшого фінансування від таких установ як Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) або Європейський банк реконструкції та розвиток (ЄБРР). На масштаби використання водню в майбутньому фундаментально впливатимуть ціна на вуглець та квоти на сектори, до яких вони застосовуватимуться.

Угорщина розраховує використовувати для виробництва низьковуглецевого водню ядерну енергію (атомна станція Paks) або відновлювані джерела енергії. У подальшому його можна експортувати в інші держави-члени ЄС або використовувати для потреб вітчизняного ринку. Зокрема, перспективним є використання такої енергії для потреб транспорту (для важких вантажних транспортних засобів, автобусів чи залізничних поїздів), а також для домішування у газові мережі, що постачають газ для систем теплопостачання. Також готується пілотний проект, метою якого є виготовлення сміттєвоза, що працює на водні, із понад 50 відсотків угорської доданої вартості.

Міністерство інновацій і технологій працює над розробкою стратегічного плану реалізації Європейського Зеленого Курсу у частині модернізації житлового фонду. Значна частина будинків, особливо приватних будинків у сільській місцевості, потребують реновації для підвищення рівня енергоефективності, а також заміни застарілих систем опалення, зокрема, таких, що працюють на вугіллі, брикетах і спричиняють значне забруднення повітря. Угорщина потребує цільової підтримки ЄС для розгортання програм модернізації свого житлового фонду, підвищення його енергоефективності та масової заміни застарілих систем опалення на сучасні, здатні ефективно використовувати більш екологічні види палива (біомасу, дрова, пелети, природний газ). 

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ І УГОРЩИНОЮ

Угорщина займає важливе місце серед торговельних партнерів України. За підсумками 2020 року загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Угорщиною зменшився на 26,5% у порівнянні з 2019 роком та склав 2,734 млрд дол. США. Обсяг експорту товарів та послуг з України до Угорщини скоротився на 17,6% у порівнянні з 2019 роком і склав 1,459 млрд дол. США. Імпорт угорських товарів та послуг до України зменшився на 1,8% у порівнянні з 2019 роком і склав 1,275 млрд дол. США. Сальдо склало +184 млн дол. США.

Основу українського експорту до Угорщини у 2020 році склали електричні машини (59,1% усього експорту); мінеральні палива; нафта і продукти її перегонки (11,1%); деревина і вироби з деревини (5,8%); руди, шлаки і зола (3,5%); залишки і відходи харчової промисловості (2,1%); чорні метали (1,6%); котли, машини (1,4%), жири та олії тваринного або рослинного походження (1,3%), насіння і плоди олійних рослин (1,2%), взуття (1,1%)7.

Структура українського імпорту більш різноманітна. Основу українського імпорту угорських товарів у 2020 році склали електричні машини (26,5%); засоби наземного транспорту, крім залізничного (12,5%); мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки (8,3%); пластмаси, полімерні матеріали (8,1%); фармацевтична продукція (6,1%); котли, машини (5,1%); каучук, гума (4,5%); різні готові вироби (2,6%); зернові культури (2,3%); різноманітна хімічна продукція (2%), залишки і відходи харчової промисловості (2%); мило, поверхнево-активні органічні речовини (1,9%), живі тварини (1,6%), папір та картон (1,5%); різні харчові продукти (1,4%)7.

Обсяг торгівлі послугами7 між Україною та Угорщиною за підсумками 2020 року зменшився на 6,6% у порівнянні з 2019 роком та склав 255,684 млн дол. США. Експорт послуг до Угорщини зменшився на 9,3% у порівнянні з 2019 роком та склав 195 млн дол. США. Імпорт послуг з Угорщини зріс на 3,5% у порівнянні з 2019 роком та склав 60,6 млн. дол. США. Позитивне сальдо для України склало 134,4 млн дол. США.

Основу експорту до Угорщини склали транспортні послуги, ділові послуги, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

Основу імпорту до України склали послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; транспортні послуги; ділові послуги; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності.

Особливою активністю нині відзначається співпраця України і Угорщини у таких сферах, як сільське господарство, інформаційні і комунікаційні технології, машинобудування, харчування і легка промисловість. Перспективними є також такі напрями співпраці, як переробка відходів, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність, логістика, охорона здоров’я, туризм та курортно-рекреаційна сфера.

У засобах масової інформації Угорщини присутнє негативне позиціювання України як партнера. Депутати з партії Фідес піддають критиці обхід умов Асоціації між ЄС та Україною з боку українського уряду. Представник Fidesz Енкі Дьєрі у грудні 2020 року нагадала про випадок так званих «курей-бетменів», коли Україна знайшла лазівку в нетрадиційному забої птиці для транспортування курячої грудки в ЄС на додаток до квоти, включеної в Угоду, у порушення інтересів угорських виробників. «Щоб відігнати українських шахраїв, минулого року нам довелося внести зміни до тексту Угоди про асоціацію. Творчість нашого східного сусіда з того часу не зменшувалася. І вже в червні наш партнер знову вжив заходів і хотів запровадити захисні заходи для прийому добрив ЄС. Це стало загрозою селективного протекціонізму. Запланований хід був зупинений тільки в останню хвилину через наші швидкі дії. Водночас питання заборони експорту деревини до ЄС затягується роками. ЄС ініціював припинення української практики через процедуру врегулювання суперечок. Рішення очікується найближчим часом. До того ж Україна ввела мито на імпорт полімерних матеріалів з ЄС, що спричинило серйозний головний біль для угорської промисловості. Цей захід суперечить положенням двосторонньої угоди про вільну торгівлю та не виконує умови Світової організації торгівлі (СОТ)».

Інший приклад, Алекса Ботар, менеджер кліматичних та енергетичних програм Угорської асоціації консерваторів (MTVSZ) вважає, що імпорт електроенергії з України руйнує цілі Зеленої політики. У багатьох державах-членах, у тому числі Угорщині, споживання первинної енергії та споживання побутових матеріалів також збільшилося в цілому. Викиди і забруднення можуть бути просто передані ЄС і державами-членами за межами ЄС або в інші райони і сектори.

Посол України в Угорщині Любов Непоп просуває Платформу для імплементації майбутньої програми дій в галузі внутрішнього судноплавства PLATINA3. Проєкт спрямований на підвищення ефективності та розширення участі зацікавлених сторін у підтримці наукових досліджень та інновацій у галузі транспорту у рамках програми ЄС «Горизонт- 2020». Серед іншого, було підкреслено важливість створенні інформаційної бази для реалізації Зеленого курсу ЄС у зв’язку з подальшим розвитком програми дій Європейської Комісії у сфері внутрішнього водного транспорту NAIADES III на 2021-2027 роки11. Спільно з партнерами Дунайська Комісія підготувала програму, яка передбачає активну взаємодію керівництва Дунайської Комісії, представників Європейської Комісії та придунайських держав, членів Європейського Парламенту та представників ділових кіл. У рамках пленарного засідання були проведені тематичні сесії, присвячені ключовим проблемам і можливостям внутрішнього судноплавства: переходу до судноплавства з нульовим рівнем викидів, інтеграції внутрішнього судноплавства у мережі поставок, а також розумним водним шляхам і автономному судноплавству.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ УКРАЇНИ 

Угорщина залишається складним партнером для України в силу специфіки політичних відносин між країнами. При цьому, як сусіди, Україна і Угорщина будуть і надалі співпрацювати, зокрема, для вирішення схожих та спільних для обох країн проблем та викликів реформування енергетики, житлового фонду, зниження викидів парникових газів у сільському господарстві, транспорті і промисловості.

Угорщина як країна ЄС реалізовуватиме Європейський Зелений Курс у рамках визначених для неї зобов’язань. Органи влади Угорщини навряд чи будуть самостійно ініціювати спільні україно-угорські проєкти у рамках кліматичної політики. При цьому саме цей напрям може стати сферою спільного інтересу. 

Верховній Раді України: 

  1. ініціювати проведення міжпарламентських консультацій щодо законодавчих ініціатив, які Угорщина планує у найближчий період часу у рамках ЄЗК з метою синхронізації зусиль і підготовки нормативно-правової бази;
  2. встановити тісні контакти з партією LMP, які можуть виступити лобістами інтересів України у просуванні ідей Європейського Зеленого Курсу.

Кабінету міністрів України: 

  1. проаналізувати попит на будівельні матеріали та послуги, необхідні для реновації житлового фонду, і провести консультації з угорським урядом з метою досягнення взаємовигідного товарообігу.

Міністерству енергетики та вугільної промисловості України у взаємодії з енергетичними компаніями: 

  1. провести переговори з угорськими партнерами з метою напрацювання спільної дорожньої карти розвитку водневої енергетики.

Міністерству аграрної політики та продовольства України: 

  1. провести аналіз зацікавлення угорських агровиробників умовами роботи та інвестиціями в Україну та розробити пропозиції, які б створювали привабливі умови для залучення угорських компаній та водночас не створювали безпекових викликів.

 


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».