Підготували
керівник проекту Наталія Шевченко,
Стажер Анастасія Косенко,
Стажер Іван Фечко
У пошуках нових підходів до Латинської Америки
Наприкінці лютого увага усього світу була прикута до річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну. Рішучу підтримку нашій державі у протистоянні агресії висловила переважна більшість країн світу, про що красномовно свідчать результати голосування в ГА ООН резолюції «Про справедливий і сталий мир в Україні» від 23.02.2023 р., яку підтримала 141 держава (лише 7 висловилися «проти»). Стабільно велику кількість голосів «за» резолюцію дав регіон ЛАКБ – її підтримали 26 країн із 33 держав. Очікувано, як показує тенденція упродовж останнього року, «проти» проголосувала лише одна країна – Нікарагуа, а от нещодавні «союзники» рф в регіоні – Куба, Болівія воліють «утримуватися», Венесуела останнім часом взагалі не голосує. Щоправда, упродовж року попередні резолюції ГА ООН «Агресія проти України» ES‑11/1 (02.03.2022) та «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) отримали більше голосів (27 та 28 відповідно). Нинішню ситуацію із голосуванням через рік повномасштабного вторгнення українські дипломати пояснили безпрецедентним тиском, який чинила рф на учасників перед процедурою голосування. Коментуючи ухвалення резолюції очільник МЗС Д. Кулеба у своєму відеозверненні наголосив, що зруйновано «міф» про те, що лише Захід підтримує Україну, адже і абсолютна більшість держав регіону ЛАКБ також за неї проголосувала. А це свідчить про те, що «українська дипломатія активізувала свої зусилля українська дипломатія активізувала свої зусилля навіть у найбільш віддалених куточках світу, зокрема і в регіоні Латинської Америки».
Коментуючи 24 лютого під час прес-конференції «Лютий. Рік незламності» / https://www.youtube.com/watch?v=u7xmsOty9x4&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 / ухвалену резолюцію, Президент України В. Зеленський наголосив на її особливій важливості, адже до її тексту увійшли положення Формули миру – ініціативи, яку нині просуває Україна, і яка має покласти край російській агресії та встановленню справедливого миру відповідно до принципів Статуту ООН. Наступним кроком, як заявив Президент, має стати залучення якомога більшої кількості держав до проведення Першого Установчого саміту Формули миру, в т. ч. «щоб була Латинська Америка». Під час цієї зустрічі троє журналістів із регіону ЛАКБ поставили питання. Вони, зокрема, представляли Мексику, Бразилію та Аргентину. Майже на початку зустрічі мексиканський журналіст поставив питання про позицію України щодо тих держав, які утрималися від голосування в ГА ООН в підтримку України. У своїй відповіді Президент наголосив на «поганій роботі» з країнами Африканського континенту упродовж тривалого часу, практично з часів відновлення Незалежності, на нестачі підтримки з боку Латинської Америки («не було міцного кулаку партнерів України») та висловив бажання скликати саміт України із країнами Латинської Америки, причому запевнив, що готовий відвідати цю зустріч особисто попри складність виїзду за межі країни. Президент переконаний, що міг би донести тамтешнім медіа та суспільству українську позицію. Він також завив, що не хоче копирсатися у минулому та займатися «виправленням помилок». Розвиваючи свою думку, Президент наголосив, що в Європі також є країни, які традиційно дотримувалися нейтралітету, утім не можна бути нейтральним до війни, і ми змінили цю позицію. Це зробили українські дипломати та збройні сили своїми успіхами.
Журналіст SBT звернув увагу В. Зеленського на мирну ініціативу Лули да Силви та запитав, чого Україна очікує від Бразилії та інших латиноамериканських країн і коли буде спілкування із Лулою? У своїй відповіді президент зосередився лише на тій частині питання, яке стосувалося можливості зустрічі, заявивши, що він у ній зацікавлений віч-на-віч, а потім конкретизував, що «був би радий, щоб він [Лула] надав нам допомогу, надав майданчик, щоб Латинська Америка почула Україну».
У блоці питань іспанського журналіста з агенції EFE йшлося й про те, яку роль може відіграти Іспанія у зближенні України із латиноамериканськими країнами, утім на цю частину Президент В. Зеленський відповіді не дав.
Аргентинський журналіст, який підтримав позицію Президента В. Зеленського щодо того, що «нинішня війна – це не лише про території, а й про світосприйняття та цінності» поцікавився, думкою Президента, яку роль відіграють такі країни, як Мексика та Венесуела, в яких є зв’язки із росією (хоч позиції уряду та суспільства відмінні) і на яку ж підтримку, зрештою, розраховує Україна від південноамериканських країн в цілому. Президент В. Зеленський зазначив, що країни регіону посідають пріоритетну роль у наших зовнішніх відносинах, утім, українському дипломатичному корпусу не вистачає посольств в потрібній кількості. Окрім того, він відмітив, що ми могли б бути корисними один одному не лише у безпековому вимірі, а й після війни в інших галузях, зокрема бізнесі.
Оцінюючи меседжі з латиноамериканської тематики, висловлені на цій пресконфренції, можна зробити висновок, що Президент хотів донести брак інформування про події в Україні в регіоні ЛАКБ та нашу недостатню інституційну присутність в регіоні, слабку роботу попередників та бажання надолужити згаяне, сподівання на спільні людські цінності, які ми поділяємо разом із латиноамериканцями, та надії на повоєнну співпрацю. Впадає в очі обережність у висловлюваннях Президента В. Зеленського, що може свідчити про його недостатню поінформованість про специфіку регіону та відсутність чіткого бачення механізмів такої співпраці, зокрема, і варіантів підтримки з боку країн ЛАКБ, на цьому етапі.
Активізація центральноамериканського напряму зовнішньої політики України
Наростання інтересу до цього субрегіону Україна демонструє упродовж кількох останніх років. Зокрема, ще у 2020 році в МЗС заявили про курс України на активізацію співробітництва, а упродовж 2022 року посилився політичний діалог між Україною та Гватемалою, Белізом та Коста-Рікою: відбувся візит Президента Гватемали А. Джамматтеї в Україну (липень), в Верховній Раді було створено групу із міжпарламентських зв’язків із Республікою Гватемала, було проведено низку відеоконференцій та телефонних розмов із представниками дипломатичних відомств держав Центральноамериканського регіону. Ця тенденція продовжилась і з початку цього року. Зокрема, лише упродовж січня заступник очільника МЗС А. Мельник провів відеоконференції із своїми колегами з Гватемали, Белізу, Коста-Ріки, Мексики та Панами. А під час зустрічі на полях ГА ООН пройшла зустріч між очільниками зовнішньополітичних відомств України та Гватемали. За її наслідками Д. Кулеба у своєму твіті зазначив, що «Гватемала стане першою країною Латинської Америки, яка увійде до Основної групи зі створення Спеціального трибуналу за злочини агресії проти України» (25.02.2023).
Центральноамериканське турне заступника міністра закордонних справ України А. Мельника та його висвітлення у латиноамериканських ЗМІ
За кілька днів після знакової пресконференції Президента В. Зеленського до Центральної Америки відбув заступник міністра закордонних справ А. Мельник. Він відвідав із робочим візитом Гватемалу, Беліз та Мексику. Під час візиту до Гватемали 28.02-01.03 А. Мельника прийняв Президент країни А. Джамматтеї, український високопосадовець мав зустрічі із Головою комітету у закордонних справах Конгресу та очільником парламентської «групи дружби із Україною». Під час виступу А. Мельника у Конгресі було наголошено на «лідерській ролі (Гватемали) в Центральній Америці та й в усьому латиноамериканському регіоні» / https://www.youtube.com/watch?v=9iySKvOVXIU / Цю ж тезу він озвучив і під час спільної прес-конференції із міністром закордонних справ Маріо Букаро /https://twitter.com/i/broadcasts/1mnxeREqNwLKX/ та підкреслив, що для України «Гватемала є найбільшим економічним партнером регіону». Щоправда, виходячи із даних Державної митної служби України наш експорт до Гватемали у минулому році скоротився аж у 225 разів (!), 80% його обсягу становлять зернові культури, про що зазначав під час минулорічного візиту в Україну Президент Гватемали А. Джамматтеї. У виступі на спільній прес-конференцій очільник МЗС Гватемали М. Букаро повідомив про започаткування політичних консультацій між нашими країнами та окреслив два кейси у розвитку двосторонньої співпраці: 1) війна завершиться і Україна здобуде перемогу, але зараз – це пошуки форми миру; 2) «торгівля, відновлення та розвиток»: М. Букаро підкреслив, що Україна є одним із найбільших постачальників зернових, і Гватемала могла би стати центром дистрибуції та логістики зернових для Америк. Окрім того, Гватемалу цікавлять інвестиції українського бізнесу: для прикладу було названо компанію ДП Антонов, яка би могла б відкрити свої заводи в Гватемалі. З іншої сторони М. Букаро зробив наголос на історико-культурній спадщині своєї країни, і зазначив про створення спеціальної дослідницької ініціативи, яка була би присвячена вивченню культури майя, археології, та іншим аспектам міжкультурного обміну.
Візит заступника міністра закордонних України справ А. Мельника до Гватемали досить широко висвітлювався у гватемальських та окремих латиноамериканських ЗМІ (зокрема, Prensa libre, Centra News, Canal Antigua, TN23 Guatemala, Agencia Guatemalteca de Noticias, Azteca Noticias GT, Radio Punto, Visión TV Regional, CNN en Español та Infobae). Головний меседж згаданих публікацій – вдячність Гватемалі з українського боку за підтримку та ініціативи щодо протидії російській агресії на міжнародних майданчиках. Відеоматеріали із інформацією про візит українського високопосадовця, як правило, супроводжувалися кадрами наслідків російської військової агресії в Україні. Водночас, в окремих ЗМІ (Prensa libre та Infobae) війна росії проти України подається як «конфлікт» (ісп. el conflicto con Rusia).
Під час поїздки у Беліз, яка стала першим робочим візитом українського високопосадовця до цієї країни за усю історію двосторонніх відносин, А. Мельник мав зустрічі із керівником Офісу прем’єр-міністра та очільником МЗС, під час яких було висловлено готовність Белізу долучитися до притягнення росії до відповідальності за скоєні злочини. Зі свого боку під час прес-конференції за результатами візиту А. Мельник наголосив на важливості приєднання Белізу до української «Формули миру» та санкцій проти росії. Пояснюючи природу російської агресії проти України А. Мельник особливо наголосив, що «це не війна між сусідами, а колоніальна війна, оскільки росія прагне знищити Україну як державу та націю». А в дописі очільнка МЗС Белізу І. Кортні в Твіттер наголошується на тому, що його країна наполягатиме на відповідальності та відшкодуванні за «незаконну війну».
Візиту українського дипломата було присвячено низку твітів офіційних державних осіб а також окремі публікації у місцевих ЗМІ (BBN, LoveFM, 7newsbelize, Channel 5 Belize, National Perspective Belize тощо). Зокрема, коментуючи візит А. Мельника Breaking Belize News (BBN), особливо наголосили на головному озвученому меседжі з боку української сторони: незважаючи на розміри країни, голос Белізу є значимим та вирішальним (для України) у Карибському басейні, зокрема, в таких організаціях, як Карибське Співтовариство (CARICOM) та Система Центральноамериканської інтеграції (SICA). А. Мельник пояснив свою думку тим, що на позицію Белізу дивляться інші країни Карибського басейну, які усе ще висловлюють скепсис та вагаються зі своєю рішучою підтримкою /https://www.youtube.com/watch?v=rFLYg8SiAZo&ab_channel=LoveFM / У публікації видання National Perspective Belize наголошується на перспективах економічної складової двосторонньої співпраці. Зокрема, вказується, що російська агресія негативно вплинула на продовольчу безпеку у т. і в регіоні Центральної Америки через завданий удар по експортним можливостям України. Беліз може зіграти вирішальну роль у подоланні цих труднощів та перетворитися на своєрідний хаб, через який в центральноамериканський регіон надходитиме українське зерно за програмою Grain from Ukraine. Допомога Україні може проявлятися як у наданні портової інфраструктури, зокрема, зерносховищ та складів, для зберігання продукції, так і в спільній роботі над виявленням та усуненням торгових та митних бар’єрів чи інших видів обмежень на імпорт / https://www.nationalperspectivebz.com/index.php/2023-03-04-0 /
Тижневе турне заступника міністра закордонних справ А. Мельника країнами ЛАКБ завершилося відвідинами Мексики та низкою зустрічей із місцевими високопосадовцями з МЗС та мексиканського Конгресу. Напередоні візиту А. Мельник в інтерв’ю CNN en Español заявив, що в Мексиці мають розуміти, що війна росії проти суверенної України – це колоніальна війна, і, враховуючи мексиканський досвід боротьби із колоніалізмом, Україна очікує на прояв лідерської позиції Мексики. Зараз не час для нейтральної позиції, адже йдеться про агресора, який порушує базові принципи ООН, норми міжнародного права та права людини. Україна очікує на медичну та гуманітарну підтримку з мексиканського боку. Він закликав відправити в Україну медиків, кілька мобільних госпіталів, «покажіть свій красивий мексиканський прапор на нещодавно звільнених територіях України.. цю допомогу українці запам’ятають назавжди» /https://www.youtube.com/watch?v=0W3kYji3U_c ; https://egyptindependent.com/ukraines-deputy-foreign-minister-urges-neutral-mexico-to-support-kyiv-in-its-war-against-russia /
На відміну від гватемальських та белізьких ЗМІ, мексиканські ЗМІ порівняно небагато приділили уваги візиту заступника міністра закордонних справ А. Мельника. У публікації І. Мельгар у виданні Excelsior, присвяченій навпіл подіям довкола м. Бахмуту та візиту української делегації до Мексики йдеться про підтримку ідеї щодо віртуального виступу Президента В. Зеленського перед мексиканськими законотворцями.
Висвітлення відеоконференції між Президентами України та Бразилії – В. Зеленським та Лулою де Сілвою, – у латиноамериканських ЗМІ
2 березня 2023 року відбулась перша розмова між президентом України Володимиром Зеленським та новообраним президентом Бразилії Лулою де Сілвою.
Остання відома розмова українського глави держави відбулась з ще попереднім бразильським президентом. Її результати були викладені Володимиром Зеленським у своєму першому інтерв’ю латиноамериканському ЗМІ, у якому президент України відверто розкритикував нейтральну позицію попереднього президента Бразилії Жаїра Болсонару та порівняв її з нейтральною позицією, яку займали лідери багатьох країн на початку Другої світової війни. «Нейтральністю ми даємо Путіну можливість думати, що він не один в цьому світі» – резюмував Володимир Зеленський у розмові з кореспондентом бразильського медіа «Globo» / https://g1.globo.com/jornal-nacional/noticia/2022/07/19/exclusivo-volodymyr-zelensky-critica-a-posicao-de-neutralidade-do-presidente-bolsonaro-na-guerra.ghtml /
У короткому звіті про підсумки останньої розмови на сайті адміністрації бразильського президента основним меседжем виділяється пошук миру та готовність Лули де Сілви долучитись з групою інших країн до діалогу «з обома сторонами конфлікту» для пошуку мирного розв’язання конфлікту. Також згадано про відвідини Лулою України ще за його першої каденції (2004 та 2009 рр.) та запрошення Зеленського відвідати Україну знову. Було підкреслено захист Бразилією територіальної цілісності України та про підтримку відповідної резолюції ООН /https://www.gov.br/planalto/es/ultimas-noticias/lula-converso-por-videoconferencia-con-el-presidente-ucraniano-volodymyr-zelensky?fbclid=IwAR28rErpeNxB7N2uvSHrLbQfisMuRmR8-lCA2G3IJzB2CV4GiKwO3L6qA0I /
В. Зеленський приділив згадці про розмову зі своїм бразильським колегою першу частину зі свого щоденного звернення до українського народу від 2 березня 2023 року. Президент України оцінив відео-зустріч як корисну розмову. «Поновлюємо контакти між нашими державами на найвищому рівні», – зазначив Президент вказуючи на труднощі в комунікації з попереднім очільником Бразилії та покладені сподівання на зміни у відносинах з приходом Лули де Сілви. Про високе значення цієї розмови можна судити з того, що про розмову з Лулою президент згадав на початку виступу та змістовніше ніж про аналогічну розмову з новообраним президентом Швейцарії / https://www.president.gov.ua/en/news/okupant-neminuche-vidchuvatime-nashu-silu-spravedlivosti-zve-81381 /
Розмова президентів стала однією з головних міжнародних новин за 2 березня для основних бразильських ЗМІ. Бразильські медіа насамперед відзначають висловлену Зеленським подяку за підтримку Бразилією останньої резолюції ГА ООН (23.02.2023), наполегливу готовність Лули до посередництва у війні, його дипломатичні зусилля для повернення миру /https://www.correiobraziliense.com.br/politica/2023/03/5077434-lula-conversa-com-zelenski-sobre-construcao-da-paz-e-do-dialogo.html/. Канал SBT звичайно також згадує про відповідь Зеленського на питання їхнього журналіста на прес-конференції присвяченій річниці початку повномасштабної війни про бажання зустрітись з Лулою та про намір з його допомогою створити платформу для спілкування з іншими лідерами латиноамериканського регіону / https://www.sbt.com.br/jornalismo/portal-sbt-news/noticia/240887-lula-e-presidente-da-ucrania-conversam-por-videochamada / У коментарі до новини про розмову лідерів, експерти зазначають, що Зеленський сподівається використати роль Бразилії як головної сили у регіоні для посилення позицій України / https://www.sbt.com.br/jornalismo/portal-sbt-news/noticia/240964-mapa-mundi-lula-liga-para-zelensky-no-meio-da-guerra-da-ucrania / та акцентують увагу на пропозиціях бразильського президента утворити групу країн, які виступатимуть посередникам у діалозі. Таку групу у ЗМІ називають «групою миру» або «нова G-20» (як її сам назвав Лула) / https://valor.globo.com/politica/noticia/2023/03/02/lula-conversou-nesta-tarde-com-o-presidente-da-ucrnia-volodymyr-zelensky-diz-secom.ghtml / та відзначають, що це було одним з головних векторів у зовнішньополітичній риториці Лули / https://g1.globo.com/politica/noticia/2023/03/02/lula-conversou-com-zelenski-por-telefone-nesta-quinta-confirma-planalato.ghtml / Висвітлення розмови президентів у новинах також супроводжується коротким аналізом: з початку свого президенства Лула трохи змінив свою риторику та навіть почав обережно звинувачувати Путіна у початку війни (назвав його дії помилкою), але в той же час він продовжує зберігати показовий нейтралітет, відмовляє на прохання німецького канцлера О. Шольца постачати боєприпаси до України та планує зустріч з російським міністром закордонних справ у квітні / www.estadao.com.br/internacional/lula-conversa-com-zelenski-e-volta-a-oferecer-mediacao-por-acordo-de-paz-na-ucrania /
Висвітлення розмови у іспаномовних медіа Латинської Америки, Іспанії та США
У аргентинському виданні Infobae зазначається, що Лула уникає прямого засудження Росії та інколи навіть натякає певну відповідальність України у цьому конфлікті. Позиція Лули об’єднати ріні країни для пошуку миру не знайшла схвалення у західних партнерів через фактичну спробу урівняти Україну з агресором / https://www.infobae.com/america/america-latina/2023/03/02/lula-converso-con-zelensky-y-reafirmo-su-decision-de-trabajar-por-la-paz/?fbclid=IwAR3mE-n5kQ7UU7qG-jWlP6ksB6dDMMK6v7OGof-CMwF_Z56y2VBWza2N_7c / ЗМІ також підкреслюють, що ця розмова відбулась на наступний день після того, як міністр закордонних справ Бразилії Мауро Віейра зустрівся зі своїм російським візаві Лавровим на полях саміту міністрів закордонних справ країн G-20 у Делі / https://www.articulo66.com/2023/03/03/lula-llama-a-zelenski-y-le-ofrece-mediar-entre-rusia-y-ucrania/?fbclid=IwAR1QZrm83D0RxHeislq1ZYW2zuX3qpCRVXxFXdAwstLQWexsdKfGIU063Lk ; https://www.articulo66.com/2023/03/03/lula-llama-a-zelenski-y-le-ofrece-mediar-entre-rusia-y-ucrania/?fbclid=IwAR1QZrm83D0RxHeislq1ZYW2zuX3qpCRVXxFXdAwstLQWexsdKfGIU063Lk /
ЗМІ в коментарях до новини згадують, що Лула напередодні відмовився постачати боєприпаси Україні, натомість вигадав ідею створити групу країн, які виступатимуть посередниками для укладення миру і вже представив цю ідею канцлеру ФРН Шольцу та президенту США Байдену / https://www.eltiempo.com/mundo/latinoamerica/lula-habla-con-zelenski-para-pedir-que-brasil-medie-en-conflicto-con-rusia-747021?fbclid=IwAR3PezkCiBadnFcuk_DJ3LiK1TBr3QRRppTe5H3BAdO5Dne4JbAIp-YC7dA / Згадується, що заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Москва розглядає цю пропозицію / https://www.nacion.com/el-mundo/politica/lula-da-silva-habla-con-zelenski-y-reitera-su/OHUZFI4MW5GG5ASMW2NKUGLEYM/story/?fbclid=IwAR3sKdvbyLKzYobUtUEXdKBY-oTTLyYfOxe9gyasc_35dlacfxcC03ipGCI /
Аргентинське видання La nación зі своїх джерел зазначає, що радники Лули не мають конкретного плану для досягнення миру, але сподіваються далі займати важливу роль у створенні групи країн, які будуть посередниками у переговорному процесі. Загалом півгодинна зустріч пройшла у дружній атмосфері, незважаючи на колишні передвиборчі заяви Лули, та команда президента залишилась задоволеною після розмови із Зеленським, а сам Лула пообіцяв президенту України переговорити з лідером Мексики Лопесом Обрадором стосовно проведення саміту латиноамериканських країн із залученням Києва / https://es-us.noticias.yahoo.com/plan-concreto-lula-involucra-guerra-232641325.html?guce_referrer=aHR0cHM6Ly93d3cuZ29vZ2xlLmNvbS8&guce_referrer_sig=AQAAACGmdjfCGpLhIUlrphhcRNwBOicwpmf8TvpMRaY0cNfoArMMcpTFNGzb9zSmtr3e-xNrcLMPu0i6Gt824001J_JlEUlJhn9N07sIVcTYFQ3ShRZWtWZzC1iLsGIgswyMASqmkokcQszI4DNbKm1kKRIMnp5KzEiNsP0p2nsVszLz&guccounter=2 /
Реакція у соціальних мережах (Твіттер)
Дописи у Твіттер в акаунтах обох президентів щодо проведеної розмови, викликали хвилю обговорень у коментарях. Основні ідеї коментаторів на Twitter-сторінках президентів стали також предметом нашого аналізу.
Під англомовним постом В. Зеленського про зустріч, коментатори, які симпатизують Україні, радіють за продовження діалогу між державами, підтримці Бразилією резолюції ГА ООН, але у той же час висловлюють жаль за пасивність Бразилії у допомозі Україні та продовженні відносин із В. Путіним. Серед аргументів, які пропонують використати Зеленському у наступній розмові із Лулою, коли останній запропонує шукати компроміс, коментатори радять поцікавитися, що би робив президент Бразилії, якби Аргентина спробувала анексувати Сан-Паулу (промисловий центр країни)? Також, критики Лули де Сілви дорікають йому колишніми недолугими висловлюваннями на тему російсько-української війни, зокрема коли він сказав, що війну можна було б вирішити за столом за склянкою пива / https://twitter.com/ZelenskyyUa/status/1631382988217786376 /
Під відповідним дописом Лули де Сілви його шанувальники переважно висловлюють свою підтримку спробам Лули посісти важливу роль у переговорному процесі як країна-посередник. Багато коментаторів показують просте нерозуміння ситуації в Україні, пов’язують ситуацію не з нападом росії на суверенну державу, а з «діями США та НАТО». Через це вони підтримують політику нейтралітету та виступають проти надання зброї України, що нібито є ключем до зупинення війни. Менша частина коментаторів натомість закликають Лулу проявити сміливість та відкрито засудити агресію Росії, використати свої контакти з російським урядом, аби примусити їх вивести свої війська з України та, навіть, надати Україні необхідну допомогу у вигляді боєприпасів та ін. / https://twitter.com/LulaOficial/status/1631415656577921027
Отже, аналіз бразильських та загалом латиноамериканських ЗМІ показав, що розмова між главами держав України та Бразилії, яка відбулась 2 березня 2023 року, стала об’єктом висвітлення, попри незначний обсяг інофрмації, яку оприлюднили про зустріч адміністрації обох президентів. Головними темами відображення цієї події у ЗМІ стали дипломатичні зусилля Лули де Сілви посісти роль посередника у вирішенні війни шляхом переговорів, плани Зеленського за допомогою Лули організувати зустріч з лідерами інших латиноамериканських держав та підтримка Бразилією останньої резолюції, підтриманої ГА ООН (23.02.2023). Аналіз коментарів під постами президентів показав недостатній рівень обізнаності користувачів із регіону ЛАКБ щодо російського вторгнення в Україну, що потребує подальшого аналізу ЗМІ країн регіону для виправлення інформаційної політики України та правильного просування своїх меседжів.