Пандемія, спричинена вірусом SARS-COV-2 у 2020 р., змусила світ надзвичайно швидкими темпами долати цей виклик та шукати ефективні методи й заходи з протидії його наслідкам. Чергові «хвилі» розповсюдження інфекції провокували карантинні обмеження. Масштаби та характер пандемії COVID-19 та її наслідків надали імпульсу швидкому розробленню вакцини. На сьогодні вже зареєстровано низку препаратів і розпочато процес щеплення.
Автори:
- Вікторія ВДОВИЧЕНКО, к.і.н., асоційована експертка Рада зовнішньої політики «Українська призма», доцентка Київського університету імені Бориса Грінченка
- Тетяна ЗОСИМЕНКО, к.е.н., Директорка програми економічної дипломатії Ради зовнішньої політики «Українська призма», доцентка Національного університету «Чернігівська політехніка»
Наразі відбувається зміщення акцентів від розробки вакцин до швидкого та справедливого її розподілу, оскільки попит значно перевищує пропозицію. Нерівномірний перебіг національних імунізаційних кампаній на тлі зростаючої кількості випадків зараження та смертей посилюють політичний та громадський тиск на темпи та масштаби щеплення. Знекровлений тривалим локдауном бізнес-сектор виявляє дедалі більшу стурбованість та роздратованість від млявого розгортання вакцинації, усвідомлюючи руйнівний ефект для економічного відновлення від подібного зволікання. Дії урядів з протидії COVID-19, передовсім у сфері вакцинної логістики, стають предметом прискіпливої уваги і в разі недостатньої прозорості чи ефективності піддаються нищівній критиці та дають поштовх до нових хвиль інфодемії, що шкодить запланованому перебігу імунізаційних кампаній. Враховуючи різні темпи щеплення, а також повідомлення про численні невикористані дози в окремих країнах, розуміння факторів, що впливають на ефективне розгортання вакцинації, набуває особливої актуальності.
Підсилена спільними ресурсами відповідь ЄС на пандемію мала б вигідно відрізнятися на загальносвітовому тлі. Натомість громіздка система європейських інституцій, неповороткий механізм прийняття рішень, які потрібно ухвалювати на рівні парламентів або урядів усіх 27 держав-членів ЄС, та суперечності всередині об’єднання уповільнили прийняття рішень та обмежили простір для національних маневрів. З одного боку, держави-члени Європейського Союзу виявили солідарність, чекаючи допоки «бюрократична система ЄС» схвалить вакцини перед тим, як розпочати скоординовані кампанії з вакцинації. З іншого боку, національні особливості вилилися в дуже “різнобарвні” підходи до імунізації та результували істотними відмінностями в показниках щеплень. Відтак приклад ЄС формує сприятливий простір для визначення економічних, політичних, соціальних чинників, що можуть зіграти як на користь, так і на шкоду процесу, критично важливому для збереження людського капіталу та виживання економіки. Це однаково важливо як для тих країн, які вже пройшли значну частину шляху до колективного імунітету від коронавірусу, так і для тих, які тільки починають імунізаційні кампанії.
У фокус цього пілотного дослідження потрапила третина країн ЄС. Йдеться про три країни «старої» Європи, засновниці ЄС – Італія, Франція та Німеччина, а також про шість «нових членів» – Болгарія, Польща, Румунія, Словаччин, Угорщина та Чехія. На їх прикладі проаналізовано зовнішньо- та внутрішньополітичні аспекти реагування на коронавірусну кризу з початку національних імунізаційних кампаній, визначено вплив таких рішень на демократичні права та свободи громадян, а також те, наскільки коронавірус став «тестом» на політичну стійкість урядів і їх солідарність із політикою ЄС у 2021 р.
Такий вибір ґрунтується на виділенні двох контрастуючих кластерів держав – «старих» та «нових» членів ЄС. Такий поділ важливий з двох позицій. По-перше, беручи до уваги, що рівень доходів, матеріальна та кадрова забезпеченість медичних систем Німеччини, Франції та Італії є істотно вищими за показники шести нових держав-членів, він дозволяє виявити, чи дійсно економічна міць держави гарантує швидке забезпечення колективного імунітету проти коронавірусу. По-друге, високий рівень недовіри до влади, незрілість інституцій, поширення дезінформації серед більшості із шістки, а також кращі практики їх подолання варті вивчення з урахуванням актуальності цих викликів і для України.
Мета цього дослідження – визначити чинники-виклики вакцинації (політичні, економічні, соціальні) та на прикладі країн ЄС продемонструвати, наскільки різним може бути їх вплив на управління та ефективний перебіг імунізаційних кампаній у протидії пандемії.
Завдання дослідження:
- проаналізувати значення вакцинації для глобальної економіки загалом та Євросоюзу зокрема, навести приклади вакцинного націоналізму та визначити можливі економічні наслідки нерівного розподілу вакцин;
- виділити чинники-виклики, які визначають різний темп просування вакцинації у країнах ЄС на глобальному, національному та локальному рівнях;
- виявити найважливіші політичні, економічні та соціальні рішення, що вплинули на перебіг вакцинації проти COVID-19 у визначених країнах ЄС.
Індикаторами оцінки дій урядів слугуватимуть такі: а) фізична доступність вакцин для населення держав-членів ЄС; б) показники динаміки та рівня вакцинації населення держав-членів ЄС; в) пакети економічних рішень, створені державами-членами ЄС для забезпечення імунізаційних кампаній; г) сприйняття населенням кампаній з вакцинації кожної з держав-членів, що вплинула на темпи щеплень; д) індекси економічних настроїв, впевненості бізнесу та випереджаючі індикатори економічного зростання з точки зору їх кореляції з показниками охоплення населення щепленнями проти COVID-19.
Основу дослідження становлять наступні джерела інформації: дані трекеру вакцинації проти COVID-19 Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності; результати моніторингу політики щодо боротьби з COVID-19 Всесвітньої організації охорони здоров’я; дослідження громадської думки щодо вакцинації проти коронавірусу, здійснене Європейською комісією; економічна статистика EUROSTAT, OECD, World Bank та International Monetary Fund, індекси EUDisinfo щодо аналізу фейкових акаунтів та наративів щодо вакцинації, національні проєкти країн ЄС щодо аналізу фейкових наративів щодо вакцинації та аналітичний інструмент CrowdTangle для аналізу вакцинних наративів у мережі Facebook.
ЗМІСТ
ВСТУП 4
ВАКЦИННИЙ НАЦІОНАЛІЗМ VS ВАКЦИНАЦІЯ РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУВАТИМЕ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ? 7
НАЦІОНАЛЬНІ ПРОФІЛІ ПРОТИДІЇ COVID-19: ЕКОНОМІКА, ПОЛІТИКА, СОЦІУМ 18
Італія 18
Франція 22
Німеччина 26
Болгарія 29
Польща 32
Угорщина 35
Румунія 38
Чехія 41
Словаччина 43
ВИСНОВКИ 46
РЕКОМЕНДАЦІЇ 48
Аналітична записка програм Європейських студій та Економічної дипломатії Ради зовнішньої політики “Українська призма” в рамках проекту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».