Реакція найближчих до України країн на напад Росії

19 травня

Румунія вирішила втрутитися на користь України у справі в Міжнародному суді проти Російської Федерації. Про це у середу повідомило румунське МЗС.

Також у середу президентка Молдови Мая Санду під час виступу у Європарламенті засудила війну Росії проти України та підкреслила, що Молдова підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. “Крим – це Україна, Донбас – це Україна, Київ – це Україна і так буде завжди. Ця війна не має виправдання і має бути негайно припинена” заявила Санду. Вона також вкотре закликала до виведення російських військ з території Молдови.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

 17 травня 

Контроль вантажів із сільськогосподарською продукцією на українсько-польському кордоні буде значно спрощено. Про це домовилися міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський та віцепрем’єр-міністр, міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Польщі Генрик Ковальчик. Посадовці підписали відповідну спільну заяву. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, ця домовленість значно пришвидшить постачання українського аграрного експорту до ЄС та третіх країн.

А у Латвії історія з демонтованим пам’ятником «радянським визволителям» отримала своє продовження. Після хвилі обурених коментарів з боку росії заступник мера Риги заявив, що якщо хоче – росія може забрати пам’ятник собі. А ще він наголосив, що спробою «денацифікувати Україну» росіяни зневажили пам’ять своїх предків, які й справді боролися з нацизмом.

Крім цього, Латвія продовжує допомагати близько 30 тисячам українських втікачів від війни. Вже зараз понад 10 тисяч біженців отримали житло за підтримки Комісії з цивільного захисту, а решта винаймають житло самостійно, живуть у друзів чи родичів.

Уряд Латвії також нещодавно ухвалив План з підтримки українських втікачів від війни. Згідно цього плану держава виділить 116 млн. євро і готова надати підтримку 40 тисячам українців.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

 

---

 16 травня 

Серед ключових тем у ЄС високо на порядку денному лишається зелена енергетика . Європа продовжує будувати плани «зеленого переходу». Однією з суперечливих ідей було рішення наприкінці минулого року про надання атомній енергії статусу «зеленої» , що дозволило б її використання під час «переходу». На цьому рішенні наполягала Франція , яка значною мірою покладається на атомну енергетику. Німеччина виступала проти. Проти Берлін і дотепер, такою є позиція Зелених. Проте подавати до суду проти Єврокомісії Німеччина не буде, що робить її позицію радше символічною, адже у цьому питанні консенсусу усіх держав ЄС не потрібно. Достатньо рішення більшості: 2/3 держав ЄС, які представляють 65% населення блоку.

Ще одна важлива тема, що обговорюється нині у ЄС – кібербезпека . 13 травня Європарламент та держави-члени досягли порозуміння щодо нових правил спрямованих на захист європейських державних і приватних структур від кібератак.

Нове законодавство відоме як NIS2 (Network and Information Security Directive) сприятиме посиленню стійкості у питаннях кібербезпеки та посилюватиме співпрацю між державами-членами ЄС, а також встановлюватиме нові зобов’язання у таких чутливих сферах як банкінг та енергетика , транспорт , охорона здоров’я, цифрова інфраструктура (включно з постачальниками енергії, телеком-послуг, поштовими і кур’єрськими службами, виробниками медичного обладнання та органами влади). Компанії та оператори будуть зобов’язані проаналізувати ризики у сфері кібербезпеки та вжити заходів для попередження кібератак. Вони також матимуть звітувати про потенційні кібератака та заходи вжиті для їх попередження і потраплятимуть під санкції у разі порушення цих правил. Буде також створено спеціальну структуру European Cyber Crises Liaison Organisation Network (EU-CyCLONe), що підтримуватиме та координуватиме кризовий менеджмент у ЄС.

Після ухвалення рішення держави-члени ЄС мають два роки для транспонування Директиви до національного законодавства.

12 травня у Токіо відбувся саміт ЄС-Японія . У заключному рішення комюніке саміту наголошується, що ЄС та Японія продовжувтимуть співпрацю у відповідності до Угоди про економічне партнерство (EU-Japan Economic Partnership Agreement – EPA) та Угоди про стратегічне партнерство.

При цьому сторони наголосили, що неспровокована російська агресія проти незалежної та суверенної України порyшує міжнародне право та Статут ООН і засудили російські воєнні злочини. ЄС та Японія вимагають від Росії негайно припинити агресію та вивести свої війська з усієї території України . ЄС та Японія також продовжуватимуть координацію політичної, матеріальної, фінансової та гуманітарної підтримки України.

Ще одним акцентом спільної заяви стало те, що російська агресія підважує міжнародний порядок заснований на правилах та створює економічні труднощі глобального масштабу.

Примітно, що Японія та ЄС також засудили дії режиму Лукашенка, який підтримав агресію проти України.

Євросоюз підкреслив, що в Індо-тихоокеанському регіоні пріоритетним партнером розглядатиме ASEAN і протидіятиме дестабілізації у Південнокитайському морі та в районі Тайванської протоки.

Спільними зусиллями започатковано Цифрове партнерство ЄС-Японія, яке покликане досягти результатів у питаннях приватності, безпеці 5G, безпечного та етичного розвитку програм Штучного інтелекту. Поглиблюватиметься й співпраця у Зеленому Альянсі ЄС-Японія . Очікується підписання Меморандум про співпрацю у питаннях відновлювального водню.

Україна згадувалась не лише в європейсько-японських переговорах, а й в ході формування власне європейської допомоги Києву. І дотепер розглядається в який ще спосіб ЄС може підтримати Україну. Європейська комісія планує зробити позику (близько 15 млрд. євро) для покриття короткотермінових бюджетних витрат України на наступні три місяці. Очікується, що деталі будуть оприлюднені вже 18 травня, а позика буде здійснена за принципом т.зв. програми SURE, яка була започаткована для залучення коштів на підтримку безробітних під час пандемії.

Сполучені Штати вже готові покрити третину цієї суми. Є сподівання, що частину коштів покриє Японія, Велика Британія та Норвегія. Що стосується того, як буде розподілено борг між державами ЄС – поки невідомо.

Подейкують, що низка держав: Німеччина, Австрія та Греція звернулися до Європейської Комісії з проханням надати альтернативні опції фінансування України. Загалом, питання буде обговорюватися на саміті ЄС наприкінці травня.

Також, ЄС планує збільшити воєнну підтримку України до 2 млрд. євро (наразі виділено вже 1,5 млрд. євро). Про це оголосив шеф європейської дипломатії Жозеп Борель. Ці кошти надаються через Фонд ЄС з воєнної підтримки European Peace Facility (EPF) і дозволяють Україні закуповувати зброю та обладнання для протидії російській навалі.

У Болгарії ухвалено рішення купувати зріджений газ у США . Ціна буде нижчою від тієї, яку пропонує Газпром. При цьому держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної зустрічі з прем’єром Болгарії Кірілом Петковим високо оцінив рішучість болгарського уряду у протидії російській агресії, відданості боротьбі з корупцією, та «чистій» енергетиці, що робить Софію надійним і передбачуваним союзником. Перші постачання очікуються вже у липні. Додатково Болгарія планує здійснювати закупівлі у Азербайджані .

У Румунії тим часом триває перепис населення. Про це інформує Національний інститут статистики, який продовжив термін перепису до 27 травня (спершу планувалось, що перепис завершиться 15 травня). Рішення про перенесення дедлайну було ухвалено у зв’язку з підвищенням інтересу до участі у переписі в останні дні (до 400000 анкет на день, у порівнянні з 120000 на день у попередній період).

Сьогодні Віктор Орбан складе чергову присягу як прем’єр-міністр Угорщини. Цього тижня посадовець планує надати парламенту нового скликання список пропонованих міністрів до свого уряду. Кандидатури було представлено публіці декілька днів тому. Лише для 4 з 14 посад Віктор Орбан і його партія пропонують нових виконавців.

Серед них найбільш обговорюваною є пропозиція призначити Крістофа Салаї-Бобровніцкі на посаду міністра оборони Угорщини. Це бізнесмен, який має частку у російсько-угорському підприємстві TMH Hungary, що спеціалізується на виробництві вагонів . Нагадаємо, що під час зустрічі в Москві в лютому Віктор Орбан та диктатор путін говорили про розвиток спільних залізничних проєктів. Також Салаї-Бобровніцкі нещодавно придбав чеського виробника легкої та тренувальної військової авіації Aero Vodochody . Міністерство оборони Угорщини за уряду попередньої каденції встигло укласти контракт з цією компанією.

Крім цього, Віктор Орбан хоче бачити Тібора Навранчіча міністром у справах фондів ЄС . Цей політик був міністром юстиції та головою МЗС Угорщини, а потім обіймав посаду Єврокомісара з питань освіти. Попри членство у Fidesz, Навранчіч критикував Орбана за його «поворот до сходу», маючи на увазі активну розбудову зв’язків з режимами в Росії та Китаї. Ймовірно, угорський прем’єр сподівається, що досвідчений в комунікації з Єврокомісією посадовець допоможе йому покращити справи з отриманням коштів із ЄС.

Також свої посади збережуть нагороджений «орденом дружби» від російського МЗС міністр закордонних справ Петер Сійярто та очільник Кабінету Міністрів Антал Роґан (не плутати з Міністром Офісу Прем’єр-Міністра Ґерґеєм Ґуяшем). Якщо перший є опорою Віктора Орбана у налагодженні його гнучкої зовнішньої політики, то другий – головним автором медійних кампаній уряду . Подейкують, що Антал Роґан невдовзі може очолити роботу угорського уряду в питаннях кібербезпеки. Також Мартон Надь – заступник голови Центробанку Угорщини та головний економічний радник Віктора Орбана – стане міністром розвитку економіки.

Тим часом Джозеф Байден призначив нового посла США в Угорщині. Ним став юрист Девід Прессман, який спеціалізується на питаннях прав людини. Також минулого тижня в Європейському парламенті було презентовано внутрішній звіт про застосування Статті 7 щодо Угорщини. Автори документа зазначили, що за відсутності дієвих кроків з боку ЄС, угорська держава стала «електоральною автократією». Цікаво, що минулого тижня Медійна рада Угорщини – регулятор у справах ЗМІ – заблокувала поновлення ліцензії на мовлення для незалежної радіостанції Tilos Rádió.

У парламенті Польщі з’явилася напруга всередині провладних сил. Минулого тижня повинна була зібратися робоча група Сейму, яка працює над покращенням президентського закону про Верховний Суд . Представники партії міністра юстиції Польщі «Справедлива Польща» Збіґнєва Зьобро (були обрані до Сейму за списками «ПіС») надали свої пропозиції до документа, однак колеги з «ПіС» відхилили їх. Також було скасовано чергову зустріч робочої групи. У польських медіа переконані, що між політичними групами тривають торги за зміст закону. Нагадаємо, що саме незалежність Верховного Суду стала предметом претензій Єврокомісії до Польщі, через які країні заморозили виділення коштів із фонду ЄС на відновлення економіки після пандемії.

Нове опитування CBOS свідчить, що до парламенту Польщі пройшли б лише три політичних сили, якби вибори відбувалися тепер. Свої позиції покращила «ПіС», рейтинг якої зріс на 4 відсоткових пункти, в порівнянні з попереднім місяцем – до 36% . Водночас опозиційна «Громадянська платформа» також покращила свої позиції – на 2 відсоткових пункти до 19%. Також шанси на проходження до парламенту мала б опозиційна партія Шимона Головні «Польща-2050» – 9%.

Коаліція в парламенті Словаччини на межі розпаду. Криза почалася 4 травня, коли словацька Народна Рада відхилила клопотання прокуратури про арешт депутата «Smer» і колишнього прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо. Зокрема цьому посприяли два депутати, які пройшли до парламенту від нинішньої правлячої партії OĽaNO. Тепер депутати з коаліції не змогли дійти згоди щодо пропонованого Міністерством фінансів пакету економічних і соціальних кроків на допомогу словацьким громадянам, які страждають від підвищення цін. Рік тому коаліція в парламенті Словаччини вже була на межі розпаду через закупівлю російської вакцини «Спутнік V».

Якби Словаччина зазнала нападу, громадяни країни не поспішали б її захищати. Опитування компанії Focus poll свідчить, що лише 13% респондентів готові були б взяти до рук зброю . Майже третина опитаних виїхала б в разі нападу загарбників, а близько половини – залишилися б, але не вдавалися б до активної боротьби. Тим часом Міністерство оборони Словаччини відкрило реєстрацію на добровільне військове навчання для громадян, що було на два роки перерване через пандемію. Тренування мають тривати 11 тижнів, його учасники по проходженню отримають 1300 євро.

Генеральна асамблея ООН обрала Чехію членом Ради з прав людини . В цьому органі чеська делегація замінила представників Росії, членство якої призупинили за війну проти України. Чехія зберігатиме за собою це місце до 31 грудня 2023 року. В МЗС країни зазначили, що скористаються роботою в органі для просування і захисту прав людини у світі.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський заявив, що у червні планує презентувати закон про національний механізм санкцій проти діячів, які порушують права людини та чинять терористичні акти (за аналогією з відомим актом його називають «законом Магнітського»). Закон зокрема міститиме положення про санкції через державну агресію, які розробили на фоні дій Росії проти України. У разі ухвалення документу, Чехія зможе заморожувати активи за рішенням уряду, не чекаючи на ухвалення санкцій з боку ЄС.

Обговорення стратегії прийому біженців у парламенті Чехії завершилося скандалом. Лідер ультраправої партії OPD Томіо Окамура виступав першим і заявив , що після приїзду дітей з України якість навчання для чеських громадян знизиться, а для чеських дітей забракне місць у садочках. Під час виступу Окамури чимало депутатів та усі присутні міністри залишили залу парламенту. По цьому дискусію, що так і не розпочалася, було завершено.

Тим часом Міністерство внутрішніх справ Чехії оголосило про ускладнення процедури прийому біженців. Це спричинено тенденцією, за якої громадяни України прямують до Чехії з території Угорщини, щоби отримати гуманітарну допомогу. В Угорщині вони перебувають, маючи громадянство цієї країни.

Естонія як і раніше прагне посилення НАТО в регіоні, зокрема звернулась до Альянсу з проханням розмістити командні центри, спроможні скеровувати понад 10 тис. вояків і воєнні операції блоку в державах Балтії для стримування Росії на тлі війни Росії проти України.

Не забувають держави Балтії і про підтримку України. Латвія та Естонія , зокрема, надали Україні воєнної підтримку, що еквівалентна 1/3 їхніх оборонних бюджетів.

При цьому чіткою є й позиція щодо умиротворення путіна. Едгарс Рінкевічс – міністр закордонних справ Латвії, вочевидь коментуючи недолугі заяви окремих європейських лідерів, днями заявив: «У 1939 році ми називали це умиротворенням, у 2022 – збереженням обличчя. Давайте на повторювати своїх помилок».

А ще, у Латвії ухвалили рішення про демонтаж монументу «радянським визволителям» у Ризі, встановленого ще за радянської доби. Примітно, що кошти, на демонтаж збирали гуртом і від п’ятниці 11 травня до ранку 13 травня зібрали 186282 євро. Гроші пожертвували понад 13000 осіб!

Є новини і з Литви – там, по-перше, домовляються з Польщею про закупівлі озброєнь з Польщею. Про це заявили міністри оборони обох держав. По-друге, Литва планує надіслати до України своїх саперів.

Ну а ми продовжуємо спостерігати і дякувати Збройним Силам України та усім нашим партнерам за таку можливість!

 

---

12 травня 

Сенат Чехії ухвалив постанову щодо підтримки України. Верхня палата чеського парламенту засуджує воєнні злочини Росії в сусідній державі. Також документ вказує, що дії країни-агресора мають ознаки геноциду проти українського народу. Крім того, чеські сенатори звертають увагу, що з початку повномасштабного вторгнення Росія інтенсивно співпрацює з Білоруссю та Китайською Народною Республікою.

Сенат закликав уряд Чехії продовжити прискорене постачання військової техніки Україні із запасів колишньої чехословацької армії, припинити залежність країни від російських нафти та газу, посилювати спроможність НАТО, поглиблювати співпрацю із США та Канадою, працювати над спільним підходом ЄС щодо санкцій тощо. Крім того, депутати підтримують Україну на шляху інтеграції з ЄС, зокрема в наданні їй статусу кандидата на вступ до Об’єднаної Європи.

Польща та Словаччина спільно переконуватимуть уряди інших країн ЄС надати Україні статус кандидата на вступ до Об’єднаної Європи. Про це на спільній пресконференції заявили президенти обох держав Анджей Дуда та Зузана Чапутова.

Словацька лідерка зокрема зазначила, що наразі не йдеться про надання членства Україні – для цього необхідно відповідати низці критеріїв. Але переведення в статус кандидата на вступ, за її словами, є природним жестом підтримки українських партнерів у нинішній складній ситуації. Анджей Дуда сказав, що Польща та Словаччина робитимуть все можливе, щоби Україна стала кандидатом на вступ якомога швидше.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

11 травня 

Угорщина підтримає вступ України до ЄС, коли його розглядатимуть у Брюсселі. Будапешт навіть не блокуватиме руху Києва до НАТО, якщо українська сторона все ще має намір доєднатися до Альянсу. Про це в інтерв’ю каналу «Еспресо» сказав посол Угорщини в Україні Іштван Ійдьярто. За словами дипломата, Угорщина раніше не блокувала прагнення України вступити до НАТО. Мовляв, суперечності були лише в питаннях мови та освіти – й українські та угорські представники розв’язували їх зокрема в рамках Альянсу.

Пан Ійдьярто зазначив, що офіційний Будапешт своєю позицією в НАТО щодо України демонстрував, що Альянс вимагає відповідності високим стандартам не лише у військовій галузі. Разом із тим, дипломат сказав, що мовне питання досі не вирішене в українсько-угорських відносинах. Але позиція уряду Угорщини щодо цього полягає в тому, що нині це питання не на часі.

Посол наостанок сказав, що народ Угорщини солідарний з народом України в його боротьбі. Іштван Ійдьярто сподівається, що війна невдовзі припиниться – й український народ відродиться з новою силою.

У понеділок, в інтерв’ю Associated Press міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що усунення путіна від влади – єдиний спосіб захистити Захід та його союзників від загрози з Москви. Ландсбергіс вважає, що «поранений» путін може бути навіть більш небезпечним, а відтак – його усунення від влади це єдиний спосіб його зупинити.

А вже у вівторок парламент Литви одноголосно проголосував за те, щоб визнати російську війну проти України геноцидом. За проголосувало 128 депутатів. Жоден не утримався і не проголосував проти. Документ визнає, що повномаштабна ескалація – війна проти України має на меті часткове або повне винищення української нації і є геноцидом проти українського народу.

У документі також наголошується, що винні мають бути притягнені до відповідальності перед міжнародним співтовариством та перед Спеціальним міжнародним кримінальним трибуналом, який має розслідувати російські злочини.

Парламент Литви наголошує, що такий Трибунал мав би видавати міжнародні ордери на арешт, від яких не можна було б убезпечитися державним імунітетрм чи імунітетом, який мають глави держав та інші посадовці.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

 

9 травня

Важливим процесом, що триває у Європі є обговорення результатів Конференції з майбутнього Європи. Ця річна конференція була, по суті, загальним обговоренням того, як покращити і удосконалити ЄС.

4 травня Європейський парламент ухвалив Резолюцію, де закликає внести зміни до Угод, які б відобразили висновки Конференції. Якщо більшість держав-членів погодиться з необхідністю перегляду Угод , то буде запущено тривалу процедуру погоджень, яка може мати й провальні результати, як це сталося у 2003, коли було здійснено спробу ухвалення Європейської конституції. Проте як вважає впливовий євродепутат Гі Вергофстадт Європарламент має домогтися, щоб рекомендації громадян стали реальністю.

Загалом йдеться про 325 рекомендацій, які включають пропозицію додати «європейські цінності» до шкільної програми, створити армію ЄС, посилити роль Європейського парламенту, забезпечити повну інтеграцію для усіх мігрантів та відновити дебати щодо Конституції ЄС.

Громадяни ЄС також закликали скасувати право «вето» щодо деяких питань, які нині вимагають одноголосних рішень.

Напередодні ціла низка держав: Австрія, Чехія, Данія, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Мальта, Нідерланди, Словаччина та Швеція, а європейські консерватори та євроскептики взагалі ставлять під сумнів легітимність Конференції і сподіваються, що Європейська Рада проігнорує її пропрозиції.

А от італійський прем’єр-міністр Маріо Драгі навпаки вважає, що ЄС має скасувати право «вето», передусім у питаннях зовнішньої політики ЄС та підготувати необхідні зміни до Договорів ЄС. Натомість, такі рішення у цій царині, на його думку, мають ухвалюватися кваліфікованою більшістю (15 з 27 держав ЄС, які представляють щонайменше 65% населення ЄС). Це мало б прискорити процес ухвалення рішень у Євросоюзі. Драгі також заявив, що треба прискорити процес європейської інтеграції і висловив підтримку вступу до ЄС Албанії , Північної Македонії та України .

Тривають дебати щодо застосування санкцій до Польщі та Угорщині за т.зв. «процедурою 7 статті», коли ці держави за систематичні порушення європейських норм можуть бути позбавлені права голосу в ЄС . 3 травня Європарламент виступив з критичними заявами щодо темпів «застосування 7-ої статті». Європарламентарі вважають, що підтримка українських утікачів від війни не є виправданням для порушення демократичних норм і критикують Францію, що головує у ЄС за затримки у розгляді питання санкцій до порушників. 23 травня очікується чергове слухання з цього питання щодо Угорщини. Окремі євродепутати наголошують, що порушення європейських норм є настільки кричущими, що їх засудження вже не вимагає одноголосного рішення держав ЄС. При цьому, занепокоєння викликає те, що вже у 2024 р. Угорщина має головувати у ЄС.

Також існує ризик того, що якщо ліві переможуть на парламентських виборах у Франції у червні, то й Франція долучиться до числа порушниць норм ЄС (щонайменше в економічній частині) і це може знову актуалізувати питання Фрекзіту .

Актуальною для Брюсселю лишається тема відносин з росією та обмежень впливу росіян на європейську політику. Очікується, що вже ближчим часом буде введено заборону на діяльність у ЄС російських лоббістів та на співпрацю з російськими державними інституціями та їхніми проксі європейських піар-компаній. З такою пропозицією виступає Європейська Комісія. Примітно, що це дотепер було прибутковим бізнесом і проросійські структури у ЄС лише у перших місяцях 2022 року заробили 3,5 мільярди євро .

Понад те, тривають дискусії щодо того, як забезпечити незалежність від російського газопостачання. Серед іншого розглядається можливість створення спеціального фонду ЄС , що мав би підтримати найбільш вразливі у цьому питанні країни Союзу. Деталі того якою буде стратегія подолання залежності будуть оприлюднені у середині травня.

Наразі Німеччина уже заявила про готовність допомогти державам, що не мають власних портів у Північному та Балтійському морях із постачанням газу з LNG терміналів. Про це 5 травня заявив Канцлер Олаф Шольц під час зустрічі з чеським прем’єром Петром Фіалою .

З цікавинок – 12 травня у Токіо має відбутися саміт ЄС-Японія . Це має стати нагодою для обговорення Індо-Тихоокеанської стратегії ЄС.

Зрештою, зростає рівень підтримки у ЄС. Згідно даних Євробарометру 71% європейців вважає, що Україна є частиною Європейської родини, а 66% гадають, що Україна має приєднатися до ЄС, коли буде до цього готова .

Болгарія на тлі припинення газопостачання з росії поглиблює співпрацю з Туреччиною та Грецією . Зокрема, обговорюється можливість використання газогонів з Туреччини. Щоправда наразі існує вірогідність, що Анкара готова забезпечити постачання влітку, натомість взимку, коли споживання в самій Туреччині зростає, ця опція буде малодоступною .

У переговорах з Афінами Софія також розглядає можливість побудови нової атомної електростанції . Греція та Болгарія також працюють над тим, щоб спільно закуповувати зріджений газ.

З цікавинок внутрішньої політики: екс-міністр оборони Болгарії Стефан Янев, який втратив посаду через те, що використовував російські наративи і називав війну росії проти України «російською спецоперецією», очолив партію «Болгарське сходження». Це свідчить, що попри послаблення проросійських сил в Болгарії їхні лави усе ще поповнюються.

Тим часом, поглиблюється співпраця Румунії та Болгарії. Зокрема прем’єри Румунії Ніколае Чуке та Болгарії Кіріл Петков підписали Меморандум про побудову другого мосту через Дунай . Також обидві країни планують працювати над поглибленням Дунаю.

Щодо іншої сусідки – Республіки Молдова , то в Бухаресті із занепокоєнням ставляться до провокацій у Придністровському регіоні і якомога швидше з’ясувати, хто був їхнім натхненником (нагадаємо, у Придністров’ї регулярно лунають вибухи, а придністровське керівництво та його російські куратори намагаються звинуватити в цьому міфічних «бойовиків з України»).

Важлива подія – 3 травня державна компанія Romgaz викупила у ExxonMobil 50% прав на розробку чорноморського родовища газу Neptun Deep . Міністр енергетики Румунії сподівається, що вже у 2027 році газ із Чорного моря заповнить румунські газогони і це дозволить країні стати контрибутором регіональної енергетичної безпеки.

Зрештою, незмінною є підтримка Румунією України. Під час зустрічі з литовським президентом Гітанасом Науседою 6 травня румунський лідер Клаус Йоганніс оголосив, що переговори між Україною та Росією мають завершитись відновленням територіальної цілісності України – це єдина прийнятна опція.

9-10 травня Молдову відвідає Генсек ООН Антоніу Гуттереш. Плануються його зустрічі з президенткою Маєю Санду та прем’єром Наталією Гавріліцею, а також зустрічі з українськими біженцями.

Так само з візитом відвідала Молдову група українських парламентарів, а напередодні 4 травня до Києва приїздив прем’єр парламенту Молдови Ігор Гросу. Сторони знову обговорили можливість передачі Україні молдовських МіГ-29 , щоправда знову безрезультатно. Разом з тим, Молдова готова направити до України своїх саперів .

Занепокоєння викликає ситуація у молдовському регіоні Гагауз-Єрі. Лідерка автономії Іріна Влах вияилась прихильницею георгіївських стрічок і вважає, що введена у Молдові заборона на них веде суспільство до розколу. 3 травня вона підписала рішення, яким дозволяє використання такої символіки у регіоні, що суперечить рішенню парламенту Молдови.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що введення ембарго на російську нафту з боку ЄС буде схоже на скидання атомної бомби на угорську економіку. Він додав, що обмеження в паливному секторі з боку ЄС повинні враховувати різні енергетичні структури країн-членів. За його словами, пропозиція Єврокомісії запровадити ембарго атакувала європейську єдність. Вчора агенція Bloomberg повідомила, що на зустрічі представників країн-членів ЄС угорські посланці заблокували схвалення нового пакету європейських санкцій проти Росії.

Тим часом депутати угорського парламенту, обрані 3 квітня, склали присягу. Ультраправа сила Mi Hazánk внесла перші законодавчі пропозиції – скасувати недоторканість обранців і припинити надзвичайний стан , запроваджений урядом Угорщини через коронавірус у 2020 році. Крім цього, міністерка юстиції Угорщини Юдіт Варґа зареєструвала в парламенті законопроєкт, що передбачає можливість введення надзвичайного стану в країні через війну чи гуманітарну катастрофу в сусідніх державах.

Крім цього, минулого тижня Віктор Орбан заявив, що засуджує намір Єврокомісії запровадити санкції проти голови Російської православної церкви патріарха Кіріла. За словами посадовця, такі обмеження порушили б принцип релігійної свободи .

Представники польського уряду продовжують активно лобіювати впровадження більш жорстких санкцій проти Росії з боку ЄС. Так заступник голови польського МЗС Шимон Шинковський вель Сенк заявив, що дотеперішні добрі стосунки між Будапештом і Варшавою мають допомогти Польщі переконати угорських партнерів у необхідності запровадження нових обмежень проти Кремля. Тим часом польська міністерка з питань клімату та довкілля Анна Москва сказала, що нафтопереробний завод у Ґданську може стати до послуг німецьких споживачів, якщо Берлін розпочне відмовлятися від російської нафти.

Польща продовжує встановлювати новий захист від загроз зі сходу для себе. У країні вже встановили понад 50 кілометрів паркану на кордоні з Білоруссю. Також польські прикордонники зафіксували перші спроби його пошкодити з білоруського боку. Загалом перешкода має простягтися на 180 кілометрів.

Тим часом міністр охорони здоров’я Польщі Адам Недзельський заявив, що в країні із 16 травня буде скасовано стан епідемії через коронавірус. Він тривав понад два роки. За словами Недзельського, це не остаточний перехід до нормального життя, а лише «перемикання червоного індикатора на помаранчевий».

Міністр економіки Словаччини Ріхард Сулік заявив, що його країна наполягатиме на звільненні від ембарго на закупівлю російської нафти, якщо ЄС пропонуватиме ввести такий крок. Словацький ринок пального повністю покладається на постачання з Росії. Агенція Reuters з’ясувала, що у ЄС розглядають можливість винятків для Братислави та Будапешта. Утім поки залишається незрозумілим, який саме формат відмови від російського палива запропонують у Брюсселі.

Тим часом обвинувачений у корупції екс-прем’єр Словаччини Роберт Фіцо уникнув попереднього затримання, адже парламент Словаччини не підтримав поданий Генеральною прокуратурою запит на його арешт. Утім навіть якби парламент дав згоду на арешт, суд мав би ухвалити рішення про взяття Фіцо під варту.

Чехія також матиме проблеми, якщо ЄС вирішить повністю відмовитися від російської нафти. Про це заявив міністр промисловості і торгівлі Чехії Юзеф Сікела. Утім, на відміну від Будапешта та Братислави, Прага сконцентрувалася не на блокуванні рішення Єврокомісії, а на проханні європейських партнерів про дієву альтернативу . Невдовзі чеський прем’єр Петр Фіала заявив, що зараз його уряд розглядає можливість розширити постачання палива нафтопроводом TAL, який проходить з італійського Трієста.

У Естонії вирішили внести зміни до бюджету і виділити додаткові кошти на безпеку та оборону, енергетику та підтримку українських біженців . Зі слів прем’єрки Кайї Каллас додаткових €247.6 мільйони піде на безпеку та оборону, , €257.3 мільйони на енергетичну безпеку, а €242.7 мільйони на підтримку 30 тисяч українських біженців.

Посилює свої спроможності й Литва. Зокрема міністерство оборони країни домовилось з міністерством оборони Фінляндії про закупівлю патрульних катерів . Угоду про закупівлі буде підписано вже найближчим часом. Вони дозволять посилити берегову охорону Литви.

 7 травня 

Вчора у Варшаві відбулася міжнародна донорська конференція, учасники якої обговорили обсяги та способи допомоги Україні в час агресії Росії та для повоєнного відновлення. Зустріч організували за ініціативою урядів Польщі та Швеції. Також на ній головували очільники Європейської Комісії та Європейської Ради. Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що ця конференція стане відправною точкою європейського «плану Маршалла» для України. Пріоритетами плану підтримки стануть гуманітарна допомога, фінансові стимули та проєкти відновлення країни. «Мета не в тому, щоб відновити Україну минулого. Мета – побудувати сучасну, квітучу, спрямовану в майбутнє Україну», – резюмував Шарль Мішель.

Виступаючи на закритті конференції, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький оголосив, що її учасники зібрали для України 6,5 мільярдів доларів для України. Крім того, голова польського уряду підкреслив, що міжнародна спільнота повинна посилити санкції проти Росії: запровадити повне ембарго на газ та нафту, а також конфіскувати російські активи та федеральні резерви.

4 травня, парламент Болгарії обговорював питання підтримки України. Результатом став компроміс партій урядової коаліції. Після п’яти годин обговорень парламент схвалив рішення про надання допомоги Україні. Болгарія продовжуватиме надавати підтримку Україні щодо її руху до ЄС, а також українським втікачам від війни. У частині зброї Болгарія вирішила обмежитися ремонтом української військової техніки. І хоча цей компроміс лише частково вдовольнятиме потреби України, загалом, закладений тренд свідчить про те, що друзів москви лишається все менше.

Тим часом, Румунія відремонтує залізничні колії для перевезення вантажів з України. Йдеться про відтинок залізничної лінії між селом Джурджулешти (Молдова) та портом Галац для забезпечення українського експорту та імпорту. Про таке рішення оголосив міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну. Проект буде профінансовано коштом румунської компанії CFR Infrastructure.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

2 травня 

Угорщина ризикує потрапити під нові обмеження з боку ЄС. Єврокомісія відправила листа офіційному Будапешту, в якому просить пояснити системні помилки в публічних закупівлях. У Брюсселі звертають уваги на надмірні порушення бюджетних витрат у країні та найвищу в історії ЄС фінансову корекцію. Угорщина має два місяці, щоби відповісти на листа Єврокомісії. Це перший крок у процедурі санкцій. Якщо Будапешт не зможе виправдати ці проблеми, то отримає нові санкції за корупцію. Це означатиме скорочення фінансування з європейських фондів. Міністр офісу прем’єр-міністра Угорщини Гергей Ґуяш вдався до дивного аргументу про те, що звинувачення країни у підриві стандартів необґрунтовані, адже угорські громадяни підтвердили свою довіру до уряду на виборах 3 квітня.

Росія приєднала Польщу до газового ембарго проти себе раніше, ніж про це рішення домовилися в ЄС. «Газпром» припинив постачання блакитного палива до польських покупців, адже Варшава відмовилася платити за газ у рублях. Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький відповів, що цей крок Москви не є проблемою, адже його країна вже зараз здатна відмовитися від російського палива. Польща вже розбудувала інфраструктуру для постачання достатньої кількості газу з інших напрямків.

Уряд Словаччини ухвалив рішення надати Україні військових матеріалів ще на 2 мільйони євро. Міністр закордонних справ країни Іван Корчок повідомив, що такою є реакція Братислави на інформацію, що найближчі тижні матимуть важливе значення для ходу всієї війни в Україні. Він також сказав, що розпочинати мирні перемовини з Кремлем можна лише тоді, коли Росія виведе свої війська з України. Раніше Словаччина виділила Україні військової допомоги на 10 мільйонів євро.

Прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що його країна не платитиме за російський газ у рублях. Також він визнав, що Чехія залежна від палива з Росії. За його словами, країна повинна працювати над диверсифікацією джерел постачання газу. Тож Прага має намір відновити перемовини з Польщею про будівництво газопроводу Stork 2 між двома країнами. Крім того, Чехія також хотіла б узяти участь у будівництві польських LNG-терміналів. Також чеський уряд створить робочу група для моніторингу потенційної зупинки постачань нафти з Росії на нафтовий переробний завод у Чехії, який належить польській компанії PKN Orlen.

Очільниця уряду Естонії Кайя Каллас наполягає на тому, що російські війська мають бути видворені з території України. Західні держави мають надати для цього усе необхідне озброєння. Якщо цього не станеться, і російські війська внаслідок тих чи інших домовленостей лишаться на території України це означатиме, що російську агресію було винагороджено, і тоді проблема України вже завтра стане проблимою для всієї Європи.

У Латвії відбулась зустріч міністрів закордонних справ Балтійських держав та Польщі. У ході зустрічі міністри обговорювали ситуацію в Україні та те, як вони можуть посилити свою допомогу Києву. Польський міністр закордонних справ назвав критичною необхідність надавати Україні воєнну підтримку.

Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс під час зустрічі зі своїм іспанським колегою минулого тижня наголосив на тому, що ембарго на постачання російської нафти і газу має бути негайним.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

18 квітня

Болгарія заборонила використання своїх портів кораблями під російським прапором . Таке рішення ухвалено у відповідності до застосованих Європейським Союзом санкцій щодо росії.

Окрім того, Болгарія та Греція продовжують переговори про побудову атомної електростанції. Софія заявляє, що хоча це часомісткий процес, але Афіни демонструють готовність до співпраці і вже за 12 місяців буде готова технічна документація.

Румунія оголосила, що відмовлятиметься від експлуатації своїх оновлених МіГ 21 і натомість продовжить закупки F-16 – 32 літаки буде придбано у Норвегії. Перед тим, у 2016 р. Румунії купувала F-16 у Португалії.

Румунія, окрім того, я і Болгарія, заборонила використання своїх портів кораблями під російськими прапорами , як на Чорному морі, так і на Дунаї.

Тривожні новини з Молдови. МЗС Молдови заявив, що російська армія намагається залучати громадян Молдови до своєї діяльності (вочевидь, йдеться про жителів Придністровського регіону, які мають як молдовські, так і російські паспорти). Така реакція Кишиневу зявилась після того, як британська розвідка повідомила про російську активність у Придністров’ї.

Угорські посадовці не припиняють робити резонансні заяви на адресу України. При цьому вони використовують вже озвучені месиджі. Державний секретар у справах церкви та відносин із меншинами Міклош Солтис відзвітував, що правоохоронці, місцеві ради, урядові структури та благодійні фонди Угорщини впоралися з прийманням українських біженців на «відмінно». І це попри те, що «країна часто зазнавала підлих атак з української політичної сфери, зокрема від Президента України». Також Міклош Солтис сказав про «спроби української сторони втрутитися в угорські вибори» та про «факт, що угорська спільнота Закарпаття останніми роками була піддана атакам і рішенням, що зробили її життя важчим».

Польський президент Анджей Дуда підписав закон про протидію агресії Москви проти України. Документ зокрема заборонив ввезення до Польщі вугілля та коксу з Росії та Білорусі. Тим польським підприємствам і установам, які постраждали від цього рішення, держава гарантувала відшкодування збитків.

Міністерство праці Словацької Республіки повідомило, що за позаминулий тиждень число біженців з України, які змогли влаштуватися на роботу, зросло більш ніж удвічі. Найбільш популярні сфери для працевлаштування – промислові підприємства та клінінгові компанії.

Офіційна Прага знаходить для України нове й нове озброєння. Після танків Т-72, БМП-1, переносних систем ППО та більш дрібної зброї, Чехія відправила українським партнерам самохідні гаубиці «Дана» та реактивні системи залпового вогню RM-70 (модернізований «Град»).

Латвія готова надати свої порти для експорту українського зерна. Таку заяву зробив латвійський президент Егілс Левітс і анонсував відповідні переговори між урядами.

А у Литві закликають Швецію та Фінляндію прискорити поступ до НАТО, а 9 травня пропонують зробити Днем пам’яті за жертвами геноциду в Україні. Таку законодавчу ініціативу оголосили 16 членів парламенту, серед яких як лідер урядової коаліції, так і лідер опозиції.

Зрештою, Естонія, як і сусіди України на Півдні, оголосила на заборону використання свої портів кораблями під російським прапором , а екс-президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес закликав припинити усілякі переговори з росіянами, вірити яким не можна.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

4 квітня

Болгарія отримала офіційну вимогу російського Газпрому здійснювати виплати за газ у рублях, але не має наміру цього робити. Про це заявив болгарський міністр енергетики Александер Ніколов. Він послався на офіційну позицію Єврокомісії щодо того, що ті, в чиїх контрактах не прописані виплати в рублях не зобов’язані цього робити. На випадок, якщо росія припинить постачання, будуть проведені переговори з сусіднісм державами щодо постачань зрідженого газу.

Паралельно Болгарія висилає ще одного російського «дипломата», який займався шпіонажем. Загалом за місяць Софія вислала вже 12 російських шпигунів і відкликала свого Посла з росії. Болгарія також звинувачує російських шпигунів у розпаленні ворожнечі між Болгарією та Північною Македонією.

Ну а родзинка новин з Болгарії це те, що розпочалось розслідування проти депутатки-русофілки з партії «Вазраждане» Єлєни Гунчевої, яка 18 березня зробила пост у Фейсбуці, в якому висловила побажання, аби одна з російських ракет влучила у болгарський кабмін, якщо Болгарія надішле зброю в Україну, а також назвала Володимира Зеленського клоуном. Гунчеву звинувачують у державній зраді.

Молдова, попри нейтралітет, якого дотримується у війні Росії проти України, засудила злочини росіян у Бучі, Ірпіні та інших містах України і оголосила 4 квітня Днем жалоби за загиблими.

Також, цими днями Молдову відвідали міністри закордонних справ Австрії, Словаччини та Чехії. Вони обговорили з керівництвом Молдови як запобігти кризи з біженцями з України та запропонували гуманітарну допомогу.

А ще, уряд Молдови заперечує якусь активність росіян у Придністров’ї. Кишинів запевнює, що там поки тихо і російські підрозділи перебувають у місцях постійної дислокації.

Румунія обговорює з Україною використання румунського порту Констанца для забезпечення експорту української продукції у період, коли українські порти заблоковано. Про це повідомив міністр сільського господарства України Микола Сольський. Це рішення вкрай необхідне, оскільки чимало держав світу залежать від постачань української олії та борошна.

Румунські лідери також відреагували на звірства армії Російської Федерації в Україні. Президент Клаус Йоганніс наголосив на потребі розслідувати бучанську трагедію та притягнення усіх винних до відповідальності. «Вторгнення Росії в Україну має жахливі, невимовні наслідки – кадри з Бучі та інших міст України мають бути нагадуванням усьому світу, що ми повинні припинити цю незаконну агресію і, що всі винні мають відповісти! Сподіваюсь на тріумф міжнародного правосуддя!» – написав президент Клаус Йоганніс у Twitter.

А ще, влада Румунії вирішила починаючи з середини квітня видавати населенню таблетки йодину «на випадок ядерного інциденту».

Неоднозначні новини зі Словаччини. Там, з одного боку, вислали 35 російських шпигунів з дипломатичним прикриттям, а глава уряду також заявляв, що на пропозицію Братислави “в Європейській комісії додатково обговорили ультиматум Путіна та підтвердили відмову від пропозиції РФ змінювати умови газових контрактів, перейшовши на оплату в рублях.”Єдність – наша найбільша сила. Платежіу доларах та євро будуть збережені”. Водночас, Міністр економіки Словаччини Ріхард Сулік заявив про готовність країни оплачувати поставки газу у рублях, як того вимагає РФ. “Щоб не відмовлятися від газу, ми будемо платити російською валютою, якщо не домовимося про інше” – сказав міністр, хоча й визнав, що не всі в уряді з ним згодні.

І щодо Угорщини – ситуація непроста. По-перше, на парламентських виборах перемагає проросійський Віктор Орбан. По-друге, Угорщина брала участь у засіданні Бухарестської дев’ятки, що проходила у Братиславі. Кажуть, міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок попросив свого угорського колегу аби той продемонстрував єдність підходів об’єднання щодо України. Той і справді не став блокувати хід засідання, проте від участі у фінальній прес-конференції відмовився.

А ось у Польщі все цілком однозначно. Варшава оголосила, що готова розмістити на свої території ядерну зброю та ще більше американських військ. Польські торговельні мережі масово відмовляються від російських та білоруських товарів: про це вже оголосили такі рітейлери як Netto, Biedronka, Żabka, Carrefour, Lidl, Stokrotka та Kaufland. Окремі мережі, наприклад Stokrotka передають вилучені зі своїх полиць російські та білоруські товари як гуманітарну допомогу Україні. А ще Премєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звернувся до лідерів Євросоюзу із закликом переглянути політику щодо російського режиму. “Різанина в Бучі – це більше ніж тривожний дзвінок для Європи та світу. Це страшний крик про справедливість, свободу та право на життя; про базові та загальнолюдські цінності. ЄС має конфіскувати всі російські активи у своїх західних банках та російських олігархів. Потрібно терміново розірвати всі торгові відносини з Росією. Європейські гроші мають перестати текти до Кремля. Злочинному і все більш тоталітарному режиму Путіна треба нав’язати одне: санкції, що дійсно працюють”. Моравецький вимагає якнайшвидшого скликання Євроради для обговорення злочинів Росії та ефективних санкцій.

Чехія, в свою чергу, звернулась до російських дипломатів із закликом звільнятися з роботи, щоб не бути співучасниками «апокаліптичного» нападу на суверенну державу. Крім того, чеське новинарне агенство České noviny (ČTK) запустило окрему новинарну секцію, що передає новини про війну росії проти України зі стрічки Укрінформу.

Однозначною є позиція держав Балтії:Естонії , Латвії та Литви . Вони більше не будуть імпортувати російський природний газ. Наразі потреби балтійського ринку задовольняються за рахунок запасів газу, накопиченого в підземному сховищі в Латвії. Газові потреби Литви задовольняються завдяки імпорту через СПГ-термінал у Клайпеді.

Крім того, Латвія заборонила глорифікацію рашистського символу Z. За це штрафуватимуть і фізичних, і юридичних осіб.

Нагадаємо, напередодні Литва прирівняла георгіївську стрічку та символ “Z” до нацистської символіки.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

30 березня

У Болгарії, після того, як шестеро колишніх міністрів оборони звернулися до уряду з вимогою підтримати Україну, чинний міністр оборони Драгомір Заков заявив, що держава не може надати Україні те, чого сама не має. Разом з тим, він зазначив, що Болгарія натомість посилюватиме власну оборонну спроможність: розвиватиме артилерійські спроможності, купуватиме 3D радари, розбудовуватиме ПРО, купуватиме дрони, дизельно-електричні субмарини та інше обладнання.

В свою чергу Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який днями відвідав Софію заявив про те, що НАТО цінує внесок Болгарії у оборону Альянсу.

Президент Румунії Клаус Йоганніс розказав про те, що понад 125 вантажівок із допомогою, автомобілів швидкої допомоги та пожежних авто з Румунії та інших держав ЄС прибули до України через гуманітарний хаб у румунській Сучаві.

Окрім того, Румунія посилює співпрацю з Туреччиною щодо знешкодження мін у Чорному морі. Нагадаємо, як заявляє МЗС України, окрім захоплення і знищення цивільних морських суден, бомбардування території України з моря, росія вигадала новий спосіб морського розбою, яким є використання морських мін у якості безконтрольних дрейфуючих боєприпасів. Саме такі дрейфуючі міни були виявлені 26-28 березня 2022 року поблизу узбережжя Туреччини та Румунії.

А в Угорщині скандал – стало відомо, що впродовж майже 10 років IT система МЗС Угорщини була під контролем російських хакерів, які мали доступ до службової та таємної інформації. Факти про це отримало у своє розпорядження виданняDirekt36.

На тлі цієї інформації опозиція вимагає відставки угорського міністра закордонних справ, а той натомість продовжує спекулювати на українській темі і винуватить опозиціонерів в тому, що вони співчувають Україні.

Скандальна позиція угорської сторони має свою політичну ціну. Днями було зірвано зустріч міністрів оборони Вишеградської четвірки, оскільки від візиту до Будапешту (саме через позицію Орбана та його уряду щодо війни Росії в Україні) відмовились міністри оборони Чехії та Польщі .

Чехія до того ж, оголосила про висилку з держави заступника російського посла – таким є чеський внесок у скорочення присутності російських розвідників у ЄС.

Польща йде навіть далі та оголошує про заборону імпорту вугілля з росії з безпекових міркувань. Варшава очікувала на відповідне рішення ЄС, проте, коли не дочекалась – ухвалила його самостійно.

На додачу Польща готова розморозити проєкти з побудови вітряних електростанцій і готова розвивати ядерну енергетику, щоб остаточно позбутися залежності від російських викопних ресурсів.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

28 березня

У Болгарії продовжує капостити невгамовна послиця росії Елеонора Митрофанова. У своєму черговому інтерв’ю вона спробувала переконати болгарську аудиторію, що якби не СРСР, то Болгарія існувала б лише у регіоні Софії, бо територію Болгарії мали б розділити після Другої Світової війни. Мовляв, лише СРСР врятував болгар від цієї долі. Нагадаємо, через скандальні заяви мадам Мітрофанової Болгарія вже відкликала свого Посла з Москви. Лишається сподіватися, що наступним кроком стане висилка російської послиці на батьківщину.

У Румунії тим часом відбулися маніфестації на підтримку України під посольством росії. Маніфестації проходили під гаслами «Зупинити путіна – зупинити війну» та «Путін цілить в кожного з нас». Нагадаємо, що посольство росії в бухаресті на своєму паркані влаштувало фото-фарс про вигадані злочини України проти Донбасу, якими росія виправдовує ведення війни.

Ну а Чехія викликала російського посла і вимагала пояснень щодо того, чому нападками піддаються співробітники чеського Посольства у росії. Деталі не розголошуються з міркувань безпеки.

Словаччина ухвалила спеціальні зміни до законодавство, які стосуються біженців з України. Згідно цих змін до законодавства, що отримало назву Lex Ukraine спрощуються умови для надання українцям послуг з охорони здоров’я, навчання, а також надається підтримка тим, хто розміщує у себе українців. Українці також звільняються від сплати муніципальних податків і потребуватимуть мінімум документів для відкриття рахунку в банку.

Угорщина тим часом продовжує дотримуватися м’якої політики стосовно росії, виправдовуючи це тим, що в російсько-українській війні Будапешт підтримує інтереси Угорщини. Щодо цього терпець уривається вже навіть і традиційних союзників Угорщини – поляків. Президент Польщі Анджей Дуда днями заявив, що «беручи до уваги російську агресію проти України, беручи до уваги смерті сотень і тисяч цивільних, беручи до уваги обстріли квартирних будинків, що є воєнним злочином у відповідності до міжнародного законодавства, позицію Угорщини дуже важко зрозуміти… Ціна такої політики буде високою, дуже високою для Угорщини».

У Литві вирішили надати біженцям з України можливість скласти випускні екзамени і відтак отримати сертифікат про середню освіту. Як вважають у литовському Міносвіти це дозволить біженцям продовжити освіту у Литві або після повернення до України. Учням з України при цьому не треба буде складати іспит з литовської мови та літератури.

Ну а в Естонії тим часом помітили пожвавлення російської агентури і спроби вербувати шпигунів для розпалювання протестних настроїв, а також збору інформації про воєнну інфраструктуру та діяльність підрозділів НАТО на території держави. Проте естонці уважно стежать за цією діяльністю і попереджають її прояви.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

26 березня

У Болгарії, у Софії тисячі громадян вийшли на вулиці на знак підтримки України. Демонстранти протестували проти нахабної поведінки послиці росії у Болгарії Елеонори Митрофанової (яка дозволила собі заявляти, що офіційна критична позиція Софії щодо російської війни в Україні суперечить позиції більшості громадян Болгарії) та критикували традиційно дружню до росії політику Соціалістичної партії. Очікується, що сьогодні демонстрації продовжаться у болгарських Пловдіві, Варні і Бургасі, а влада тим часом відкликала Посла Болгарії з росії, щоб продемонструвати своє невдоволення нестриманістю мадам Мітрофанової.

Крім того, Болгарія припинила функціонування механізму надання т.зв. «золотих віз», коли за інвестиції у обсязі 500 тис. євро можна було придбати дозвіл на проживання, а за 1 мільйон євро – громадянство Болгарії (чим неодноразово користувалися росіяни).

У Румунії Прем’єр-міністр Ніколае Чуке у своєму інтерв’ю заявив, що протизаконна, неспровокована, брутальна агресія проти України є найбільшим випробуванням з часів Холодної війни і відкриває нову сторінку у європейській історії. Він наполягає, що НАТО має радикально розширити свій мандат, щоб відповідати викликам нового покоління.

Тим часом у Молдові побоюються, що вже у квітні вартість російського газу для молдовських споживачів зросте майже вдвічі – до 1000 дол. за тисячу кубометрів. Румунія у свою чергу обіцяє, що побудує на своїй території сховища для зберігання газу для Молдови.

Що ж до Угорщини, то вона попри всі заклики союзників та Президента України Зеленського зберігає стриману позицію щодо росії. Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що підтримка вимог Зеленського не відповідатиме угорським інтересам, , а санкції проти російської енергетики, мовляв, здатні уповільнити чи навіть зупинити угорську економіку.

Таке позиція Будапешту вже призвела до суперечностей всередині Вишеградської четвірки. Скажімо, Міністр оборони Чехії Яна Чернохова відмовилась їхати в Будапешт на міністерську зустріч країн «Вишеградської четвірки» саме через спротив Угорщини у питаннях щодо допомоги Україні.

Натомість, Польща , Чехія та Словенія розробили план порятунку України. План передбачає:

– Відключення всіх російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, щоб російська економіка не адаптувалася до нових умов.

– Запровадження єдиної політики прихистку для російських солдатів, які відмовляються виконувати накази Кремля.

– Повну заборону російської пропаганди в Європі.

– Закриття портів для російських кораблів.

– Запровадження блокади руху автомобільного транспорту як в Росію, так і з Росії.

– Запровадження санкцій не лише проти олігархів, але й проти всього російського бізнесу.

– Зупинку видачі віз всім громадянам Росії, щоб російський народ зрозумів, що несе відповідальність за війну проти України, та відвернувся від Путіна.

– Запровадження санкцій проти всіх членів партії «Єдина Росія».

– Заборону на експорт у Росію технологій, які можуть бути використані у військових цілях.

– Виключення Росії з усіх міжнародних організацій.

Окрім того, у Польщі нині перебуває Президент США Джо Байден. Під час візитів до Ряшева та Варшави він обговорює з польським колегою Анджеєм Дудою можливості підтримки України. Кілька тисяч людей вийшли на мітинг в підтримку у Варшаві в день візиту президента США Джо Байдена.

Ну а держави Балтії традиційно демонструють свою хоробрість і спікери парламентів Естонії , Латвії та Литви прибули з візитом до Києва, попри загрозу обстрілів. Разом з керівництвом Верховної Ради вони підписали спільну декларацію з осудом російської агресії та підтримкою прискореного руху України до членства у ЄС.

На додачу Литва прирівняла георгіївську стрічку та символ “Z” до нацистської символіки.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

24 березня

У Болгарії, у Софії сьогодні пройде демонстрація на підтримку України. А 23 березня уряд Болгарії ухвалив рішення про виділення гранту у обсязі 361 830 левів (185 тис. євро). Разом з тим, прем’єр Болгарії Кіріл Петков наголошує, що Болгарія не пориває зв’язків з дружнім російським народом, хоча й засуджує авторитарний режим путіна.

Румунію, тим часом, відвідав польський президент Анджей Дуда . Під час зустрічі зі своїм румунським колегою Клаусом Йоганнісом вони обговорили як безпекова криза спричинена росією має бути врахована у новій Стратегічній концепції НАТО. Президент Йоганніс заявив, що напередодні саміту НАТО у липні також буде скликано саміт Бухарестської дев’ятки – регіонального об’єднання держав Східного флангу НАТО. Саміт відбудеться у Румунії.

Також Румунія ухвалила рішення про підвищення оборонних витрат до 2,5% ВВП.

У свою чергу Польща лобіює заборону на використання російськими кораблями європейських портів, заборону на імпорт російської нафти та газу, а також оголосила про висилку 45 російських шпигунів, що працювали під дипломатичним прикриттям. Це вдвічі більше ніж напередодні вислали Болгарія та держави Балтії.

Разом з державами Балтії Польща також просуває ідею про заборону використання європейських доріг для перевезення товарів із Росії та Білорусі

Угорщина усіляко уникає ескалації у відносинах з росією, проте це не вберігає її від російських погроз. Днями їх озвучив посол росії у Боснії та Герцеговині. Зокрема, у спілкуванні із журналістами він запитав, чого ті вважають, що росіяни не мають планів проти Хорватії, Польщі чи Угорщини. Угорська опозиція вже поцікавилась у міністра закордонних справ Угорщини Петра Сіярто, як він оцінює погрози російського посла, проте угорський уряд утримується від коментарів.

А Латвія, тим часом, попереджає, що надання тимчасових дозволів на проживання громадянам росії може бути суттєво обмежене, а нові посвідки за винятком випадків воз’єднання сімей чи гуманітарних викликів, взагалі не видаватимуться.

Ну а в Естонії думають про прискорення робіт над запуском плавучого LNG терміналу, що забезпечив би постачання газу з джерел альтернативних російському. Цей проєкт в районі бухти Палдіски планують завершити до кінця року.

Литва ж оголосила про виділення додаткових 10 млн. євро на воєнну допомогу Україні, а міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас 23 березня особисто відвідав Київ для зустрічі з українським колегою, попри бойові дії на околицях столиці та загрозу ракетних ударів. Литва вкотре доводить, що там сміливців вистачає!

Рівень напруги /

Рівень емпатії

22 березня

З Болгарії надійшла новина про те, що газовий інтерконектор між Грецією та Болгарією, який дозволить послабити залежність Софії від Газпрому, буде завершено до кінця червня. Завершення робіт над проєктом вартістю 220 мільйонів євро планувалося ще у 2020 році, однак затягувалося через бюрократичні складнощі.

У Румунії у м. Хусі запрацював гуманітарний хаб, створений благодійною організацією Help Ukraine. Передусім робота хабу буде зосереджена на допомозі південним регіонам України.

Тим часом, між Румунією та Молдовою відновлено авіасполучення, що може полегшити транзит українських біженців.

Угорщина, тим часом, заявляє, що війна росії в Україні сягнула нового рівня, і головне завдання Будапешту зараз – забепечити мир та стабільність у власній країні. Відтак, Угорщина категорично проти того, щоб бути втягнутою у війну, виступає проти ембарго на російську нафту та газ, проти безполітної зони над Україною. Схоже, такий підхід знаходить відгук у виборця правлячої партії Фідес і не лише в самій Угорщині. Скажімо, 90%угорців Румунії підтримують партію Віктора Орбана.

Натомість чеський прем’єр Петр Фіала наголошує, що лише чіткий і об’єднаний підхід і посилення санкцій щодо росії можуть зупинити російську навалу.

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс взагалі наголошує, що так чи інакше, Україна війну вже виграє, а тому Європа не має боятися спровокувати Росію і повинна пришвидшити розгляд питання членства України у ЄС.

У самій же Латвії тим часом заблокували російський ресурс YandexGo. Так би мовити “нехай щастить” яндексу.

Словаччина ж приступила до використання американських систем Петріот, які надійшли з Німеччини та Нідерландів. Шанси на постачання зі Словаччини до України С-300 відтак зростають.

А в Польщі чекають на візит американського президента Байдена. Він буде у Варшаві наприкінці тижня, щоб обговорити з президентом Дудою нові безпекові ініціативи. Польща продовжує лобіювати більшу допомогу Україні, а також допомагає сусідам України, що приймають українських біженців. Зокрема, польський уряд надав безвідсотковий 20 мільйонний кредит Молдові.

Зрештою, з Литви до Києва на знак підтримки та солідарності з Україною, прибула делегація литовського сейму. Тож бачимо, що у державах-сусідах сміливців вистачає.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

20 березня

Словаччина висловила готовність передати Україні свої системи С-300. Братислава лишень попросила союзників дати щось на заміну цих систем, адже передаючи свої С-300 Україні словаки самі “оголять” свою безпеку. Словацький уряд почули і Нідерланди та Німеччина зголосилися передати Словаччині частину своїх протиракетних систем. Розвиток подій викликав неабияке роздратування на Москві‍☠️. Там уже погрожують атакувати С-300 якщо їх постачатимуть до України.

Не пасе задніх у підтримці України й Польща, яка прийняла вже майже 2 мільйони українських біженців. Варшава пропонує заборонити будь-яку торгівлю з Росією. На думку Варшави такий крок мав би стати частиною санкційної політики і ще більше спонукати російську сторону припинити агресію. А для того, щоб іще більше убезпечитися від росіян, Польща веде переговори про закупки дронів MQ-9 Reaper. Це на додачу до 32 винищувачів F-35A та іншої техніки.

Болгарія, на жаль, відмовляється надавати Україні воєнну підтримку, обмежуючи допомогу гуманітарним виміром. Разом із тим, болгарський уряд продовжує зачищати російську шпигунську мережу. З Софії вислали 10 російських “дипломатів”, чия діяльність була несумісна з їхнім дипломатичим статусом. Вслід за Болгарією до такого кроку вдалися і держави Балтії. З Естонії та Латвії висилають по 3 російських “дипломати”, а з Литви – чотирьох.

Румунію ж варто згадати на тлі того, що днями Київ відвідала високопосадовиця Євросоюзу і нею стала легендарна екс-керівниця румунського Антикорупційного директорату Лаура Кодруца Кьовеші. Вона стала першою з офіційних осіб Євросоюзу, які відвідали Україну у складний воєнний час. Під час візиту обговорювалась взаємодія Прокуратури ЄС із task force Офісу Генпрокурора для пошуку, арешту та конфіскації активів воєнних злочинців.

Тим часом у Чехії, куди прибуло близько 270 тис. українських біженців кажуть про те, що, схоже, спроможності держави приймати біженців вичерпуються. Разом з тим, чеський прем’єр Петр Фіала пообіцяв, що його держава потурбується про жінок і дітей, що рятуються від війни у Чехії.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

23 березня

Передусім гарна новина. Закрити небо над Україною закликає вже не тільки Київ, але й парламенти Естонії , Латвії та Литви . А міністр закордонних справ Латвії ще й наголосив, що новий Нюрнберзький трибунал для росіян треба буде проводити у Харкові чи Маріуполі. Сподіваємось кількість таких закликів стане критичною і Захід ухвалить відповідне рішення.

Словаччина, у свою чергу вже висловила готовність передати Україні свої системи С-300. Братислава лишень просить союзників дати щось на заміну цих систем, адже передаючи свої С-300 Україні словаки самі “оголять” свою безпеку.

Цікаві події розгортаються у Болгарії. Нині туди планує навідатися міністр оборони США Ллойд Остін.

Разом з тим, керівник компанії Bulgargaz Іван Топчійський заявив, що Болгарія буде спроможна подолати свою залежність від російського Газпрому ще до кінця 2022 р. Це можна буде зробити за рахунок додаткових постачань газу з Азербайджану, через інтерконектори між Болгарією і Грецією, а також через 2 грецьких та 5 турецьких LNG термінали.

Не забувають у Болгарії й про Україну. Міністр освіти Ніколай Денков заявив, що його країна може прийняти і забезпечити навчання для 100 тисяч хлопців та дівчат з України.

Румунія тим часом домовилась з Молдовою про надання транзитного “зеленого коридору” для біженців з України. Це дозволить тим, хто рятується від війни прямувати відразу до держави ЄС, не створюючи додаткового навантаження на Молдову.

Щодо самої Молдови, то після рішення ПАРЄ, яким Придністровський регіон визнано окупованим, президентка Мая Санду вчергове закликала до виведення російських військ з території держави.

В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, схоже, скористався з російської війни в Україні і використовує її в своїй передвиборчій кампанії (нагадаємо, парламентські вибори в Угорщині вже на початку квітня). Зокрема, Орбан на мітингах своїх прихильників наголошує, що не постачатиме зброї до України і не дозволить втягнути державу до тривалої кровопролитної війни, тоді як опозиція, якщо прийде до влади, може це зробити. В такий спосіб Орбан гаслами “за мир і безпеку Угорщини” намагається компенсувати електоральні втрати спричинені його тривалою дружбою з Москвою.

Разом з тим, вже наступного тижня в Угорщині очікують нової хвилі біженців з України.

Ну а Польща продовжує шукати шляхів як ще допомогти Україні. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що на найближчому саміті НАТО розгляне можливість введення миротворчої місії в Україну через вторгнення Росії.

Чехія ж оголосила тендер на будівництво нового реактора на атомній станції Дуковани. У тендері братимуть участь Westinghouse, французька EDF та корейська KHNP. Російських та китайських учасників не допустили. Як заявив прем’єр Петр Фіала, на тлі російської війни в Україні участь російських учасників навіть не розглядалась (іншими словами Росатом рушив вслід за кораблем)

Рівень напруги /

Рівень емпатії

16 березня

Хоробрі сусіди відвідали наш Київ!

До української столиці, щоб висловити свою підтримку приїздили прем’єри трьох країн партнерів-України: Польщі , Чехії , Словенії . Метою візиту було підтвердження однозначної підтримки всім Європейським Союзом суверенітету та незалежності України та представлення пакета підтримки українській державі та суспільству.

А держави Люблінського трикутника – Польща та Литва висловились на підтримку прискореного вступу України до ЄС.

Естонія, на додачу, стала першою державою ЄС чий парламент закликав закрити небо над Україною.

У Словаччині не вщухають спроби обмежити російську розвідку. МЗС Словаччини висилає трьох російських дипломатів за порушення шпигунство.

А от у Румунії нишпорять російські безпілотники. Безпілотний літальний апарат, найімовірніше російського походження, знайшли у румунському муніципалітеті Думітра, трохи більше ніж за 100 кілометрів на південь від кордону України. Безпілотник, найвірогідніше є моделлю “Орлан-10”, які розробляються тільки Росією.

Щодо Молдови, то нарешті ПАРЄ визнало Придністров’я, де війна точилася ще 30 років тому, територією загарбаною Росією. До цього найвищим рівнем, де це визнавалося, був ЄСПЛ.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

14 березня

Болгарія як член НАТО погодилась розмістити на своїй території 8 голандських військових літаків і близько 200 вояків для зміцнення Східного флангу Альянсу.

Президенти Румунії Клаус Йоганніс та Словаччини Зузана Чапутова провели телефонні розмови з президентом України. Обговорювалися питання підтримки України та координації дій зі стримування Росії. Тим часом, учасники благодійного концерт у Бухаресті на користь України зібрали понад 750 тис. євро.

Тим часом в Угорщині стрімко обвалюється національна валюта – форінт. У регіоні гірше показує себе лише російський рубль. Курс української гривні стабільніший за курс форінта. Серед основних причин називають надмірну залежність Угорщини від російського енергопостачання. Уряд Угорщини, тим не менш, намагається всидіти на кількох стільцях і продовжує блокувати транзит товарів воєнного призначення своєю територією. Проте, це не заважає угорським волонтерам й надалі активно допомагати українським біженцям число яких може сягати 360 тисяч осіб.

Щодо Молдови, то аби послабити на неї міграційний тиск, Німеччина оголосила про готовність прийняти у себе 2500 українських біженців, які зараз знаходяться у Республіці Молдова. Про це стало відомо під час візиту до Кишинеу міністерки закордонних справ Німеччини Анналєни Бербок. Окрім того, Служба безпеки Молдови – СІБ та Прокуратура стежать за тим, щоб провокатори не поширювали брехливу інформацію про Україну.

Польща, тим часом, є чемпіоном у скороченні постачань газу з Росії. Вже за 6 місяців має запрацювати газогін, що постачатиме газ з Норвегії. Це лише один з кроків у цьому напрямі. Польський контракт з Газпромом припиняється цього року і продовджувати його не планують. Для покриття додаткових потреб у газі вже до 1 травня Польща та Литва домовились запустити інтерконектор.

В той час як Болгарія на півдні розміщує голандських військових, на півночі Естонія готова розмістити у себе додаткові підрозділи з Данії. Вони разом з технікою прибудуть до містечка Тапа, а на базу Ämari прибуло 4 французьких винищувача Mirage 2000-5F. Вони прибули на заміну бельгійських F-16AM.

Ну а у Литві прем’єрка Інгріда Шимоніте сама записалась до лав литовської тероборони – парамілітарного об’єднання волонтерів, що готове захищати свою державу.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

12 березня

Послиця Росії у Болгарії Елеонора Мітрофанова лишається чемпіонкою брехливої російської пропаганди. Днями вона розказувала болгарській аудиторії, що Росія не планує окупувати Україну, докладає зусиль для захисту цивільних та прокладає гуманітарні коридори, а удари наносить лише по військовій інфраструктурі. Це брехня. До того ж вона погрожує, що закриття болгарського простору для російських літаків та висилка російських дипломатів матиме для Софії негативні наслідки. Тепер вона обіцяє розказувати про це на щотижневих брифінгах. Сподіваємось на черговий виклик послиці до МЗС Болгарії та бойкот її брифінгів.

Під час свого візиту до Румунії віцепрезидентка США Каміла Гаріс відзначила ту допомогу, яку румуни надають Україні. До речі, у Румунії відкрито гарячу лінію для біженців з України. Там надають інформацію румунською, англійською та українською. Номер гарячої лінії 0377.300.300.

А вже сьогодні на Національній арені Бухаресту відбудеться концерт на підтримку України. В ньому візьмуть участь Armin van Buuren, Tom Odell, і наша Jamala. Уся виручка від продажу квитків піде Румунському Червоному Хресту в тому числі для посилення допомоги українцям.

Найбагатша людина Угорщини і друг дитинства угорського прем’єра Віктора Орбана – Лорінц Месарош відкрив кількасвоїх готелів для українських біженців . Тим часом глава МЗС Петер Сіярто зазначив, що Угорщина двічі піднімала у повітря свої винищувачі через появу в повітрі нерозпізнаних об’єктів. Це сталося невдовзі після того, як днями нерозпізнаний об’єкт порушив угорський повітряний простір, пролетів через територію Румунії та впав у Хорватії в районі Загреба. Зараз розслідується, що це було.

В свою чергу Європарламент днями ухвалив звіт, в якому йдеться про те, що Угорщина є вразливою для російської дезінформації, а угорські партії Фідес та Йоббік зберігають тісні зв’язки з Кремлем.

Польща продовжує приймати українських біженців, але мери Варшави, куди прибуло майже 300 тисяч біженців та Кракова, який вже прийняв 100 тисяч просять зважити, що ці міста вже перенавантажені і закликають ООН та ЄС про допомогу.

Чехія теж не пасе задніх. Там прийняли близько 100 тисяч біженців і започаткували ініціативуJobs4Ukraine, портал, який допомагає українцям працевлаштуватися.

Естонія тим часом закликала громадян негайно інформувати про спроби вербувати естонців російськими та білоруськими спецслужбами і вирішила повністю припинити видачу туристичних віз російським громадянам.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

10 березня

Віцепрезидентка Сполучених Штатів Камала Гарріс прибула до Варшави в рамках дводенного візиту до Польщі

та Румунії та на тлі суперечок щодо літаків-винищувачів для України. У ході візиту планується обговорити спільні кроки щодо протидії російській навалі в Україні та безпеку Східного флангу НАТО.

Болгарія запропонувала допомогу Молдові на тлі великої кількості біженців з України. За даними Euroactiv 250 тис. осіб перетнуло українсько-молдовський кордон і близько 90 тис. дотепер лишаються у Молдові. Пропозиція Болгарії полягає в тому, щоб створити спільні болгарсько-румунсько-молдовські пункти контролю на українсько-молдовському кордоні, а також щоб прискорити транзит біженців до Болгарії та Румунії.

Тим часом, Угорщина, яка стала тимчасовою домівкою для близько 180 тис. українських біженців, виступила проти застосування санкцій щодо постачання російського газу та нафти. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що усіляко засуджує війну, але за неї не мають платити угорські родини.

Натомість Чехія готова прирівняти знак Z до нацистської символіки і оголосила про закриття своїх генеральних консульств у Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі. Консульська діяльність тепер буде здійснюватися лише у Москві. Разом з тим МЗС Чехії нагадав, що під час обстрілів Росією Харкова там було ушкоджено Почесне консульство Чехії.

Влада Естонії у свою чергу призупинила програму e-residency для громадян Росії та Білорусі – ця програма дозволяє за спрощеною схемою відкривати та вести бізнес у ЄС. У Таллінні непокояться, що ця схема може бути використана для уникнення західних санкцій.

Ну а Латвія пропонує спільно з Естонією побудувати ядерну електростанцію, щоб послабити енергетичний вплив Росії у державах Балтії. Таку електростанцію побудовану із застосуванням новітніх канадських та шведських технологій можна було б ввести в експлуатацію вже у 2028-2029 роках.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

8 березня

Польський уряд ухвалив рішення про формування окремого фонду для підтримки українських біженців. Бюджет фонду складатиме $1.75 мільярда.

Представництво Google у Польщі оголосило про надання своїх офісних приміщень. Ці приміщення будуть відкриті для неурядових організацій, що опікуються біженцями. Компанія також оголосила про намір передати $10 мільйонів організаціям, що допомагають українським біженцям у Польщі.

А президент Польщі Анджей Дуда заявив, що дух захисників України не зламати руйнуванням будинків і вбивствами мирних жителів.

У Болгарії російська «дипломатія» продовжує маніпулювати фактами і наративами. Зокрема російська послиця у Софії Елеонора Мітрофанова виступила з заявою, що війна проти України подібна до звільнення Болгарії від Оттоманської імперії і її мета захистити «народи Донбасу» від «нацистського режиму у Києві» заради «спільних християнських цінностей». Прем’єр Болгарії Кіріл Петков викликав Мітрофанову ізмусив її вибачитися за це порівняння. Він також наполіг, щоб російське посольство не втручалось у внутрішню політику Болгарії і закликав припинити війну в Україні. При цьому Мітрофанова стверджує, що зверталась не до болгарського народу, а до «друзів Росії» у Болгарії. Напередодні рух «Ми йдемо» закликав вислати послицю з країни протягом 72 годин.

Угорський прем’єр Віктор Орбан підписав указ, яким дозволяє розміщення підрозділів НАТО у країні. Разом з тим, Угорщина продовжує забороняти транзит летальних озброєнь своєю територією. Транзит захисного обладнання, медикаментів та гуманітарних матеріалів дозволено. Орбан також підтримує прискорений розгляд заявки України на членство в ЄС, однак продовжує захищати проєкт розбудови атомної електростанції Пакш-2 (спільно з Росатомом) і наголошує, що Угорщина купуватиме дешевий російський газ допоки сам Орбан буде прем’єром. Виборці партії Фідес, що підтримує прем’єра, коливаються щодо підтримки таких дій Орбана, а опозиція відверто його критикує. Нагадаємо, вибори в Угорщині вже на початку квітня.

Чеський президент Мілош Земан, дотепер відомий своїми симпатіями до Москви, оголосив, що відзначить найвищою державною нагородою Чехії Володимира Зеленського за його відвагу і хоробрість у протидії російській навалі.

Естонія оголосила, що готова прийняти 10 тисяч біженців з України. Станом на 7 березня до Естонії прибуло близько півтори тисячі українців. Ще минулого тижня Естонія заявляла про готовність прийняти лише 2000 біженців. Окрім того влада Естонії заборонила громадянам та резидентам (здебільшого представниками російської меншини) держави підтримувати російських чи білоруських військових. За надання їм військової чи невійськової підтримки загрожуватимуть штрафи чи ув’язнення до 5 років та позбавлення права на проживання.

Латвію 8 березня відвідує Генсек НАТО Йенс Столтенберг. У Ризі він зустрінеться з президентом та відвідає військову базу Ādaži разом з прем’єром Латвії, а також прем’єрами Канади та Іспанії.

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс підтримав постійне розміщення військових США на території держави. Крім того, Рига вітає збільшення LNG постачання з Канади (потенційно – через термінал Скулте на Балтійському морі), щоб зменшити газову залежність держави від Росії.

У Литві, на тлі російської навали в Україні, різко зросли продажі зброї та запити на отримання відповідних ліцензій. Деякі магазини повідомляють, що за останній тиждень було продано стільки ж зброї скільки за весь попередній рік. Чимало литовців почали відвідувати стрільбища для посилення своїх навиків використання зброї. Крім того, литовська молодь записується у ряди т.зв. ельфів – користувачів інтернет, що протидіють російським тролям. Подейкують, що Міноборони Литви рекомендує це як альтернативу для тих литовців, які хочуть долучитися до боротьби за захист України, але не мають належного військового досвіду.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

6 березня

Польща обговорює зі Сполученими Штатами в який спосіб польські винищувачі можуть бути передані Україні. Йдеться про те, що Варшава могла б передати Україні винищувачі радянського виробництва і натомість отримати американські F-16. Як заявляє Білий дім, обговорюється, в який спосіб літаки можуть бути доставлені в Україну.

Відбулися переговори президента США Джо Байдена та президента Польщі Анджея Дуди. Говорили про Україну та про те, як посилити Східний фланг НАТО. Вже наступного тижня очікується візит до Польщі та Румунії віце-президентки США Каміли Гарріс. Очікується, що вона буде там з 9 по 11 березня.

Також у Польщі, у Корчовій на кордоні з Україною відбулась зустріч американського держсекретаря Ентоні Блінкіна з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Вони обговорили додаткову підтримку, яку можуть надати Україні США.

При цьому поляки не втрачають пильності. Зокрема, за підозрою у шпіонажі на користь Росії було затримано іспанського журналіста Пабло Гонзалеса, який начебто працював як фрілансер на видання Publico та La Sexta. «Журналіст» готувався їхати до України. До речі, що 6 лютого його вже затримували в Україні за роботу на Донбасі без акредитації.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що НАТО має принципово переглянути свої підходи до Східного флангу. Крім того, Румунія вирішила підняти позначку оборонних витрат з 2% до 2,5%.

Небезпечна ситуація в Одесі призвела до того, що румунський порт Констанца тепер приймає вантажі призначені для України та Молдови (6-7 тис. додаткових контейнерів на день). Влада Румунії вирішила створити транспортний коридор для доставки цих вантажів до кордону з Молдовою. Додаткові платежі з транспортних компаній, що займатимуться перевезеннями, не стягуватимуться.

Тим часом у країні спадає хвиля COVID-19 і очікується, що вже з 8 березня будуть послаблення.

У Болгарії під час святкування річниці звільнення Болгарії прихильники правої проросійської партії «Вазражданє» атакували прем’єр-міністра Кіріла Петкова сніжками з криками «Росія!», «НАТО геть», «зрадник». Разом з тим, Петков заявив, що Софія більш не буде «м’якою» до Росії і підтримує усі санкції і рішення ЄС та НАТО.

У Чехії між прем’єр-міністром Петром Фіалою та президентом Мілошем Земаном обговорюється можливість надати громадянам Чехії право брати участь протидії російській навалі в Україні без ризику бути покараними за це на батьківщині. Загалом, рішення такого гатунку ухвалюються в Чехії індивідуально, але для тих, хто готовий воювати в Україні планують зробити виключення і надати таке право загалом, а не на підставі індивідуальних запитів.

Угорщина вирішила гарантувати медичне страхування усім біженцям з України. Крім того, у суботу на засіданні керівного комітету Центру НАТО з питань співробітництва в галузі кіберзахисту було ухвалено рішення про долучення України. Раніше це рішення блокував Будапешт.

У Молдові тим часом неспокійно. Придністров’я вкотре закликало визнати його незалежність. Проте влада Молдови заперечує можливість введення воєнного стану.

Хоча держави Балтії не є прямими сусідами України ми вирішили, що відтепер згадуватимемо про них у нашому дайджесті, адже поводяться вони людяно і по-сусідськи на відміну від деяких безпосередніх сусідів.

Естонія зібрала понад 6 мільйонів євро пожертв українцям. 5 основних благодійних організацій збирали ці кошти під гаслом “Ukraina heaks!”. Це на додачу до того, що естонські друзі продовжують постачати до України джавеліни.

У Латвії мерія Риги вирішила перейменувати вулицю, на якій розташоване російське посольство у вулицю Незалежної України.

Аналогічно вчинили у Литві, у Вільнюсі. Там російське посольство тепер на вулиці Героїв України. До того ж Литва закликала Google перемістити своє представництво з Москви до Вільнюса.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

4 березня

Польща окрім значної підтримки Україні також демонструє високий моральний дух власної дипломатії. Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцкі дотепер лишається у Києві і переконаний, що Росія не зможе окупувати українську столицю.

Чехія запускає «залізничний міст» між містами України та Прагою. Безкоштовні гуманітарні потяги RegioJet транспортуватимуть українців до Чехії зі Львова через Перемишль. Натомість до України потяги транспортуватимуть їжу, медикаменти, засоби гігієни, спальні мішки та іншу необхідну допомогу. У Чехії також запроваджено 30-денний надзвичайний стан, мета якого сконцентруватися на допомозі українцям.

Під час візиту до Румунії Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що ухвалено рішення про те, що саме Румунія стане хабом для цивільної допомоги Україні. Допомога, яку збирають у ЄС буде через Румунію постачатися до пунктів перетину кордону з Україною. Також Румунія передає Україні 11 автомобілів швидкої допомоги.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна продовжуватиме приймати українських біженців. Він зазначив, що його політика щодо мігрантів не змінилася, проте в Угорщині розуміють різницю між мігрантами та біженцями і біженці отримуватимуть усю необхідну допомогу. Серед іншого такий крок покликаний виправдати тісні зв’язки Орбана з Росією, які можуть бути використані проти нього опозицією на парламентських виборах у квітні.

Болгарія вислала двох російських дипломатів за підозрою у шпигунстві. Виявилось, що один із них отримував таємну інформацію від посадовця Міноборони Болгарії ще з 2016 року.

Молдова підписала заявку про вступ до ЄС. Щоправда із виходом з СНД Кишинів не поспішає. Президентка Мая Санду заявила, що відповідне рішення буде ухвалено у «слушний момент».

Рівень напруги /

Рівень емпатії

2 березня

Польща розпочала міжнародні консультації щодо формування плану післявоєнної реконструкції України, що передбачає акумуляцію понад 100 млрд. євро для таких потреб. Остаточну суму буде визначено, коли російську агресію буде зупинено. Керівництво Польщі вважає, що такий «План Маршалла» для України обов’язково має бути сформовано.

У Болгарії прем’єр-міністр звільнив міністра оборони Болгарії Янева, який, вторячи наративам Путіна, дозволив собі заявити, що в Україні тримає не війна, а «воєнна операція». Нагадаємо, що раніше, у грудні цей же міністр заперечував щодо розміщення військ НАТО у Болгарії, бо це, мовляв, могло б збільшити напругу в регіоні.

А у Чехії генпрокурор взагалі заявив, що підтримка російської атаки на Україну є кримінальним злочином, навіть якщо воно виражене у пості в соціальних медіа. Покарання за такий злочин – до року ув’язнення. Звісно, Чехія держава демократична, але підтримка російського злочину проти України буде переслідуватися. Вже зараз розглядаються десятки відповідних кримінальних справ.

Глава європейської дипломатії Жозеп Борель з дводенним візитом прибув до Молдови. Метою візиту є обговорення питань регіональної безпеки в контексті російської навали в Україні.

У Румунії тим часом вирішили, що громадяни України, які перебувають у Румунії мають право працювати без окремого дозволу на працевлаштування щонайменше впродовж 9 місяців. Цього має бути достатньо для набуття статусу біженця з усіма його правовими наслідками включно з офіційним правом на роботу у Румунії.

За даними UNHCR за перші 5 днів російської навали з України виїхало близько 836,000 осіб. З них більшість до Польщі – понад 450,000, Угорщини – 116,000 і ще 270,000 до Словаччини , Румунії та Молдови

Рівень напруги /

Рівень емпатії

1 березня

Президенти держав-членів ЄС: Болгарії , Чехії , Естонії , Латвії , Литви , Польщі , Словаччини та Словенії виступили із спільною заявою, в якій зазначають про необхідність терміново надати перспективу членства в ЄС Україні та негайно розпочати переговори про членство.

Президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що Україні має бути надано доступ до Фондів ЄС для реконструкції. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький має обговорити підтримку вступу України до ЄС із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала наголосив, що перспектива членства мала б стати чітким сигналом про те, що Україна має увійти до Європейської спільноти демократичних держав.

Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Гегер підкреслив, що має бути застосована прискорена процедура набуття членства у ЄС.

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія повною мірою підтримує інтеграцію до ЄС України, а також Молдови та Грузії і Бухарест зробить усе від нього залежне, щоб це стало реальністю. Він також наголосив, що Румунія, яка серед сусідів має найдовший кордон з Україною, готова виступити як логістичний хаб на шляху до України.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

28 лютого

Чехія схвалила відправлення зброї та боєприпасів на суму 8,57 млн доларів, щоб допомогти Україні захиститися від нападу Росії. Вантаж із кулеметами, автоматами та іншим легким озброєнням чеська сторона доставить до місця, обраного Україною. За публічне схвалення війни РФ проти України у Чехії загрожує кримінальна відповідальність. Вже є два випадки провадження. Крім цього, чеська залізниця разом з польською надають потяги для українців, які хочуть дістатися з Чехії в Україну або у зворотному напрямку. Пересадка буде у польському Перемишлі, а проїзд – безкоштовним.

Польща надала НБУ майже 1 млрд доларів. Також, Польща відправила в Україну колону з боєприпасами. Польща передає Україні міномети та боєприпаси до них, а також БПЛА. Окрім того, польський прем’єр Моравецький разом із президентом Литви Гітанасом Науседою зустрілися з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Мета зустрічі зі слів Моравецького: «достукатися до совісті Німеччини, щоб вони нарешті ухвалили рішення про справді жорсткі санкції, які вплинуть на рішення Кремля».

Румунія вирішила надіслати в Україну паливо, боєприпаси, бронежилети, каски, військове екіпірування, продукти харчування та воду, а також висловила готовність прийняти поранених з України. Окрім боєприпасів та військового обмундируванння (бронежилети, каски), Румунія також допоможе Україні паливом та медичним обладнанням й медикаментами на суму понад 3 млн. євро. Міністр оборони Васіле Динку оприлюднив список військових госпіталів, готових прийняти поранених з України, це близько 11 одиниць із мережі Міністерства національної оборони, які знаходятья у Бухаресті, Клуж-Напоці, Брашові, Констанці, Тімішоарі, Яссах, Крайові, Сібіу, Фокшани, Галац і Пітешти.

Словаччина оголосила про рішення надати Україні військову допомогу. Йдеться про дизельне паливо, гас, боєприпаси калібру 120 мм і 1 млн євро.

Угорщина не заперечує проти нових санкцій проти РФ, включаючи відключення від платіжної системи SWIFT. Угорський МЗС також намагається спростувати, що Угорщина блокувала відключення Росії від системи SWIFT.

Болгарія ввела заборону на зліт/посадку і захід російських літаків в повітряний простір своєї країни. Всі повітряні судна з ліцензією, виданою РФ, не можуть входити в суверенний повітряний простір Болгарії, включаючи територіальні води.

Влада Молдови як й інших держав сусідів робить все можливе, щоб розмістити біженців та запропонувати їм необхідну підтримку.

Рівень напруги /

Рівень емпатії

25 лютого,

Польща

Президент Анджей Дуда та прем’єр-міністр Матеуш Моравецький засудили наступ Росії. Голова уряду заявив, що Європа та весь вільний світ мають діяти негайно, щоби зупинити Путіна. Він підтримав найжорсткіші санкції проти Росії та додав, що допомога Україні повинна бути реальною.

Пізніше Польща в рамках Європейської Ради підтримала широкий пакет економічних і політичних санкцій. Зокрема це заборона російським елітам зберігати свої активи на території ЄС, заходи проти оновлення нафтопереробного комплексу Росії, заборона продажу російським компаніям літаків, деталей та авіаційного обладнання.

Також Національний банк Польщі ухвалив рішення виділити майже 1 мільярд доларів Україні. Також польська збірна з футболу не поїде на матчі плей-оф Чемпіонату світу до Росії.

⚡️ Польща вслід за Великобританією закриває повітряний простір для російських авіакомпаній. Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький доручив підготувати відповідне розпорядження. А отже, літаки з Росії не зможуть ані приземлятися в Польщі, ані пролітати над країною в інші держави.

Словаччина

Президентка країни Зузана Чапутова та прем’єр-міністр Едуард Гегер засудили атаку Росії на Україну. Міністр закордонних справ Іван Корчок заявив, що Україна допомогла відкрити очі. Словаччина також підтримала в Європейській Раді санкції проти Росії. Крім того, Братислава надала 100 тисяч євро на допомогу Україні.

Угорщина

Прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що разом із союзниками по НАТО Угорщина засуджує атаку Росії. Міністр закордонних справ Петер Сійярто підкреслив, що його країна підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас Віктор Орбан заявив, що його країна має стояти поза конфліктом, адже найбільша цінність для його уряду – безпека угорських громадян.

Угорщина долучилася до вчорашніх санкцій Європейської Ради. Водночас за інформацією CNN, Будапешт був однією з чотирьох європейських столиць, які не підтримали негайного відімкнення Росії від системи SWIFT.

Молдова

Російська атака на Україну засуджена керівництвом Республіці Молдова і спричинила оголошення там надзвичайного стану. Кишинів також оголосив повнузаборону на польоти над державою та уважно стежить, чи не готують капостей у Придністров’ї.

Разом з тим, Молдова відкрита для біженців з України, які хочуть прослідувати транзитом або шукати притулку у самій Молдові. У четвер кордон перетнуло близько 4 тис. осіб.

Єврейська громада Молдови готова надати допомогу євреям та громадянам Ізраїлю з України. Головний равин Молдови заявив, що вони підготувалися до кризи, зафрахтували автобусний флот і готові допомогти тисячам тих, хто полищатиме зону бойових дій.

Румунія

Румунія також засуджує Росію. Під час позачергового засідання Верховної ради з безпеки 24 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс зазначив, що Росія обрала цілковито нелегальний шлях масового воєнного насильства проти незалежної і суверенної держави. Румунія також відкрилась для біженців. Міністр оборони Румунії Васіле Дінку заявив, що країна готова прийняти до півмільйона українських біженців.

Благодійна фундація Румунський об’єднаний фонд за підтримки Посольства Румунії у США також започаткувала Український фонд миру, який фандрейзить кошти на підтримку українських біженців у Румунії. Мета фонду зібрати не менше 100 тис.дол.

Чехія

Чехія пішла навіть далі. Прага відкликала свого Посла з Москви, закрила на своїй території російські консульства, заборонила польоти над своєю територією російських авіаліній.

Чеська збірна збірна з футболу не поїде на матчі плей-оф Чемпіонату світу до Росії.

Болгарія

Болгарія також визнала воєнні дії Росії неприпустимими. Прем’єр Кіріл Петков оголосив, що його держава підтримує позицію союзників з НАТО та ЄС, а прийом біженців болгарського походження є пріоритетом для Софії. Щоправда відзначились болгарські соціалісти. Вони демонстративно відмовились засуджувати російську агресію в Україні.

А ЩЕ: сотні громадян з держав сусідів пишуть і телефонують, тиснуть на свої уряди, готові допомагати і приймати в себе тих, хто найбільше цього потребує.

Рівень напруги: /

Рівень емпатії