Конференція Future of Europe (CoFoE), що тривала з квітня 2021 по травень 2022 року, дала можливість мільйонам європейців активно взяти участь у формуванні спільного майбутнього. Цей безпрецедентний демократичний процес об’єднав громадян, політиків та зацікавлених сторін з усіх куточків Європи, створивши захопливий форум для обміну ідеями, пропозиціями та баченнями. Її ініціатори вважали, що ця ініціатива зможе вдихнути нове життя в європейську демократію. Проте чи справді це так та якими є наслідки Future of Europe для майбутнього ЄС – питання все ще відкрите.
У новому тексті із серії Ad Fontes, Ad Europa Рада зовнішньої політики «Українська призма» в партнерстві з FES-Ukraine розбираються в цій ініціативі та її значенні для ЄС і всієї Європи.
Сила громадянських дебатів
Громадянські дебати стали основним елементом Конференції. Багатомовна цифрова платформа, що привернула увагу понад 5 мільйонів осіб, а також національні та європейські громадянські панелі створили можливість звичайним європейцям надати свої пропозиції щодо майбутнього розвитку ЄС та обговорити наявні проблеми з представниками різних географічних регіонів, гендерів, вікових груп, соціальних класів та освітнього рівня. Вдалося залучити громадян з усіх верств суспільства та куточків Союзу, європейські, національні, регіональні та місцеві органи влади, а також громадянське суспільство та організації. Варто зазначити, що основний наголос Конференції виставили саме на молоді, яка, як часто згадувалося у на сайті ініціативи, грає визначальну роль у формуванні майбутнього європейського проєкту.
Наголос на співпраці
За створення Конференції відповідали всі основні інституції ЄС, а Президент Європейського Парламенту, Президент Європейської Ради та Президентка Європейської Комісії виконували функції Спільного Головування. Така організація невипадкова, та підкреслила той факт, що органи ЄС зобов’язані слухати голос європейців та діяти відповідно до їх рекомендацій у межах своєї компетенції. Спільне головування підтримувала Виконавча рада, яку знову ж таки очолювали представники/ці всіх трьох органів (пан Гай Ферхофштадт, член Європейського парламенту, пан Клеман Бон, державний секретар у справах ЄС під час головування Франції в Раді та пані Дубравка Шуїця, віцепрезидентка Європейської Комісії з питань демократії та демографії). Виконавча рада відповідала за прийняття консенсусних рішень щодо роботи Конференції, її процесів та заходів, а також спостерігала за ходом конференції та готувала пленарні засідання.
Структура Конференції
Основними компонентами Future of Europe були вже згадана раніше цифрова платформа, сотні децентралізованих івентів, панелі європейських громадян та пленарні засідання Конференції.
Цифрова платформа стала основним місцем для обміну ідеями в різних тематичних кластерах: зміна клімату та довкілля, здоров’я, сильніша економіка, соціальна справедливість та робочі місця, ЄС у світі, цінності та права, верховенство права, безпека, цифрова трансформація, європейська демократія, міграція, освіта, культура, молодь і спорт та інші ідеї. Усі внесені пропозиції аналізували, моніторили та публікували протягом усієї Конференції.
Децентралізовані заходи в онлайн, офлайн та гібридному форматах проводилися як окремими особами та організаціями, так і національними, регіональними та місцевими органами влади в усіх куточках Європи. Ці події мали на меті сприяти глибоким обговоренням та обміну поглядами на ключові теми щодо майбутнього Європи.
Панелі громадян стали ключовою особливістю Конференції. Загалом було проведено чотири, до кожної з яких залучили 200 випадково відібраних європейських громадян з 27 держав-членів. Обрані учасники відображали різноманіття ЄС та мали різні географічне походження, стать, вік, соціально-економічне становище та рівень освіти. Третина кожної групи обов’язково складалася з молодих людей (16-25 років). Двадцять представників від кожної групи згодом взяли участь у пленарному засіданні та представили результати своїх дискусій у формі рекомендацій.
На пленарному засіданні конференції обговорили не лише рекомендації учасників панелей, але й дані, зібрані на цифровій платформі. Згодом пленарне засідання на консенсусній основі внесло свої пропозиції до Виконавчої ради, яка склала звіт Конференції. Пленарне засідання Конференції складалося, серед інших, зі 108 представників від Європейського парламенту, 54 від Ради, 3 від Європейської комісії, 108 від національних парламентів і 108 громадян.
Що стосується ролі держав-членів у Конференції, то вони сприяли її успіху за допомогою проведення додаткових заходів відповідно до власних національних особливостей. Шість держав-членів – Бельгія, Німеччина, Франція, Італія, Литва та Нідерланди – організували національні панелі громадян. Рекомендації цих національних громадянських груп були представлені та обговорені на січневому та березневому пленарних засіданнях, а також у пленарних робочих групах разом із рекомендаціями європейських громадян.
Результати
Підсумковий звіт Конференції оприлюднили 9 травня 2022 року; він містить 49 пропозицій та 325 конкретних заходів, які сформулювали громадяни. Тепер засновники Конференції – Європейський Парламент, Європейська Рада та Європейська Комісія – повинні враховувати надані пропозиції під час ухвалення рішень про майбутнє Європи. Усі три інституції колективно зобов’язалися робити це в умовах повної прозорості, кожна в межах своєї сфери компетенції та відповідно до Договорів.
Що ж насправді було зроблено за останній рік? Найбільше очікувань щодо виконання зобов’язання лежить на Європейській Комісії – інституції, що має право законодавчої ініціативи. У повідомленні, опублікованому 17 червня 2022, Комісія надала комплексну оцінку необхідних дій та окреслила наступні кроки щодо демократичного залучення громадян до процесу розробки законодавства ЄС. Одна з ініціатив включає подальше використання напрацювань майбутніх європейських громадських панелей, які будуть обговорювати та давати рекомендації щодо ключових пропозицій Комісії. Комісія також організувала першу громадську панель нового покоління, присвячену зменшенню харчових відходів у ЄС.
Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості впровадження пропозицій Конференції під час звернення про стан Європейського Союзу у вересні 2022 року. Робоча програма Комісії на 2023 рік також певною мірою спирається на результати Конференції. Окрім того, щоб підтримати залученість громадян і зберегти демократичний імпульс, у грудні 2022 року було проведено захід зворотного зв’язку, де громадянам повідомили, як інституції ЄС виконують пропозиції Конференції.
Європейський парламент, який має право заклику до перегляду установчих договорів ЄС, 9 червня 2022 року прийняв резолюцію, якою запропонував внести зміни до договорів за звичайною процедурою перегляду. Депутати пропонували, наприклад, скасувати право вето держав-членів у більшості сфер. Підтримки цього імпульсу згори не відбулось: Європейська Рада на своєму червневому саміті не відповіла на заклик Європейського парламенту скликати конвенцію для реформування договорів ЄС і не дала чітких інструкцій щодо виконання рекомендацій Конференції. Натомість їх імплементацію так і залишили на всіх основних інституціях ЄС відповідно до їх повноважень. Окрім того, існує опір з боку держав-членів: 13 держав Центральної та Північної Європи виступають проти зміни договорів для виконання рекомендацій конференції.
Наслідки для Європи
Конференція надала можливість європейським громадянам, незалежно від їхнього походження чи становища, взяти активну участь у формуванні майбутнього Європейського Союзу. CoFoE відрізнялася від попередніх міжурядових конференцій, де домінували еліти. У порівнянні з будь-яким іншим пан’європейським проєктом, ця конференція справді надала європейським громадянам найбільш значущу роль. Чого дійсно вдалося досягти, то це підкреслення важливості залучення громадян до формування порядку денного ЄС. Можна сміливо говорити про появу (чи радше відродження) імпульсу до підвищення демократичної участі громадян ЄС у формування майбутнього Союзу, який відобразився на всіх основних інституціях. Підсумковий звіт конференції, наприклад, закликав до періодичних зборів громадян, проте без жодної конкретики. Хоча дискусії на останніх етапах конференції були зосереджені на деталях потенційних регулярних зустрічей, ці питання залишилися нерозв’язаними. Остаточний звіт також повторив вже знайомі вимоги щодо демократизації обрання президента/ки Європейської комісії.
Окрім очевидних плюсів, CoFoE, на жаль, має багато недоліків: деякі експерти, наприклад, висловили занепокоєння щодо того, що за відносно короткий період розглянули надто широке коло питань, що очевидно вплинуло на якість обговорення. Також вважається, що певні інституції ЄС та експерти, які керували групами, могли впливати на дебати та схиляти учасників до бажаних їм результатів. Крім того, багато внесків у цифрову платформу надійшли переважно від добре організованих груп тиску, а не від ширшого представництва громадян.
Попри відносний успіх Future of Europe, Конференція залишила неадресованими цілий ряд критичних питань, наприклад відсутність глибших політичних реформ. У ЄС вже багато років зберігається проблема демократичної підзвітності, а серед громадян Союзу зростає потреба подолати розрив між ними та брюссельською політикою. Очікувалося, що Конференція сприятиме досягненню консенсусу серед інституцій щодо того, куди та як має рухатися Союз. Цього, на жаль, не відбулося.
У цьому контексті навіть сама природа Конференції доволі проблематична. Існує потреба в ширшому баченні майбутньої демократичної системи в ЄС, тоді як вплив конференції на залучення громадян може бути перебільшеним та потенційно створює помилкове відчуття, ніби дійсних ініціатив достатньо. Нові формати громадського залучення мають бути розроблені таким чином, щоб узгоджуватися з комплексним баченням майбутнього більш демократичного Європейського Союзу, а не функціонувати окремо.