Перший місяць літа виявився насиченим на поїздки, заяви та коментарі лідерів Латинської Америки. Про основні події читайте у цьому випуску, де ви знайдете, зокрема, інформацію про: латиноамериканське турне президента Ірану Е. Раїсі та європейські турне лідерів Куби та Бразилії; поїздку Н. Мадуро на Близькій Схід та візит президента Фінляндії до Бразилії; чергова порція заяв спеціального радника із зовнішньополітичних питань президента Бразилії С. Аморіма щодо війни в Україні та перспектив пошуку шляхів до миру; спілкування президента України із представниками провідних латиноамериканських та іспанських медіа; робочі контакти та телефонні розмови українських високопосадовців із колегами в регіоні та кадрові призначення, які вплинуть на активізацію співпраці із регіоном ЛАКБ; реакція офіційних осіб та регіональних медіа на черговий терористичний акт росії проти цивільного населення України у м. Краматорськ Донецької області, в результаті якого постраждали громадяни Колумбії.
ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД Вип. 9-10
Підготували:
- Керівник проекту Наталія Шевченко
- Стажер Анастасія Косенко
- Стажер Іван Фечко
Латиноамериканське турне президента Ірану Ебрагіма Раїсі до Латинcької Америки
Цьогорічний червень засвідчив черговий етап політичної та економічної активізації Ісламської Республіки Іран в регіоні ЛАКБ. Зокрема, 12-16 червня відбулося латиноамериканське турне президента цієї країни Ебрагіма Раїсі, під час якого він відвідав Венесуелу, Нікарагуа та Кубу. До складу іранської делегації також увійшли міністр закордонних справ – Хосейн Амірабдуллахян, міністр оборони – Мохамад Реза Аштіані, міністр нафти – Джавад Оджі та інші. У цій поїздці президента Ірану також супроводжувала його дружина Джаміла Алам Аль-Хаді, яка брала участь у низці заходів в рамках візиту іранської делегації, підкреслюючи ідентичність іранських жінок попри звинувачення у порушенні їхніх прав іранським правлячим режимом (щоправда, на жодній офіційні світлині чи відео її не можна побачити). Слід нагадати, що крайній раз президент Ірану Хасан Рухані відвідав Венесуелу та Кубу у 2016 році, а візит до Нікарагуа здійснив у 2007 році Махмуд Ахмадінеджад. Тож, нинішня поїздка очільника держави Е. Раїсі була знаковою з точки зору посилення позицій Ірану в регіоні ЛАКБ та зміцнення чи встановлення «стратегічних зв’язків» з окремими країнами.
Першою країною, яку відвідав І. Раїсі стала Венесуела. Під час організованої зустрічі із венесуельською молоддю Е. Раїсі наголосив, що «відносини між Іраном і Венесуелою не є нормальними дипломатичними відносинами, вони є стратегічними відносинами між двома країнами, які мають спільні інтереси, спільне бачення, спільних ворогів». Також він зупинився на міжнародних питаннях, зокрема, говорив про іранське бачення нового світового порядку та висловився за приєднання до організації БРІКС й відмови від долару в розрахунках (останнє викликало хвилю позитивного збурення серед присутніх на заході). Окрім того, перебуваючи з офіційним візитом у Венесуелі, Президент Ірану відвідав Національну Асамблею, де був прийнятий її головою – Хорхе Родрігесом з усіма військовими почестями, що зайвий раз вказує на важливість візиту І. Раїсі для венесуельської сторони. Його підсумком стало підписання більше 25 угод, які стосуються різних сфер, зокрема телекомунікацій, видобутку корисних копалин, нафти, охорони здоров’я, культури тощо. Заступник міністра закордонних справ Ірану з питань економічної дипломатії Мехді Сафарі назвав дещо меншу кількість підписаних між Іраном і Венесуелою угод – 19, але коментуючи їх оцінив у 3,6 мільярда доларів. Інша кількість вказана в коментарі очільника МЗС Ірану Х. Амірабдуллахяна – 26 угод. Утім, очевидно, що вказана в усіх трьох наведених нами джерелах інформації кількість підписаних документів саме у Венесуелі є великою, порівнюючи із загальною їх кількістю впродовж усього регіонального турне лідера Ірану – 35. Тож, не випадково, міністр закордонних справ Ірану Х. Амірабдуллахян назвав Латинську Америку «ключовим ринком для Ірану», а Венесуелу – «воротами для торгівельної діяльності Ісламської Республіки Іран в цьому регіоні». Справді, обсяги двосторонньої торгівлі зростають. Про це було заявлено під час прес-конференції президентів обох країн, де Е. Раїсі зазначив, що Іран і Венесуела мають потенціал збільшити річний товарообмін до 20 мільярдів доларів. За його словами, ще два роки тому обсяг торговельного обміну між двома країнами становив лише 600 мільйонів доларів, а зараз він перевищує 3 мільярди доларів.
Слід нагадати, що в рамках свого минулорічного азійського турне в червні 2022 року Н. Мадуро відвідав Іран, що стало його своєрідною «відповіддю» на відсутність запрошення на IX Саміт Америк, який проходив у США. Тоді ж між Венесуелою та Іраном було підписано угоду про стратегічне партнерство в «усіх сферах» терміном на 20 років. На підсумковій зустрічі наголошувалося на таких перспективних напрямках співпраці, як енергетика, нафтогазова сфера, нафтохімія, сільське господарство, фінансовий та оборонний сектор, а задля активізації контактів між Каракасом та Тегераном було оголошено про відновлення щотижневого прямого авіасполучення. Угода також передбачає ремонт венесуельських нафтопереробних заводів та експорт інженерних послуг. Зокрема, іранська компанія SADRA вже підписала угоду на реконструкцію нафтопереробного комплексу Paraguana потужністю 955 000 барелів на добу, що має послабити залежність Венесуели від американських технологій з переробки її сирої нафти. В межах двосторонньої співпраці іранська сторона також зайнялася поповненням та оновленням венесуельського танкерного флоту. Зокрема, минулого року та ж іранська компанія SADRA передала вже два танкери, побудовані для венесуельської державної нафтової компанії PDVSA, місткістю 800 тис барелів.
Коментуючи в інтерв’ю для агенції IRNA результати нинішнього візиту президента Ірану до Венесуели керівник Центру розвитку бізнесу технологічного парку Pardis Мілад Садрханлу заявив, що технологічний парк та Венесуела підпишуть колективний договір у сферах нафти, газу та нафтохімії, де іранська сторона буде головним підрядником. Він також зазначив, що одним із досягнень проїздки Е. Раїсі до Венесуели стала первинна домовленість про підписання колективного договору з кредитною лінією на десятки мільйонів доларів. Також М. Садрханлу розкрив деякі деталі активізації співпраці між країнами у сфері аграрного виробництва та тваринництва, зокрема, було укладено угоди із приватним бізнесом про використання іранських біодобавок для худоби та птахівництва. Це має бути спершу кількамісячний т зв. «пілотний проект» із подальшим процесом отримання дозволів на експорт та використання іранської продукції. Не оминули увагою і медичну сферу, зокрема, як було повідомлено, іранський Pardis Technology Park також отримав нове замовлення на 120 апаратів для гемодіалізу та інше супутнє обладнання.
Під час комунікації із венесуельською стороною Іран постійно наголошує на «спільності долі» – на протидії санкціям, які накладені США. Нагадаємо, Венесуела перебуває під особливим режимом американських санкцій із 2017 року, коли Міністерство фінансів США запровадило фінансові санкції проти державної нафтової компанії PDVSA, яке посилилося нафтовим ембарго у 2019 році та вторинними санкціями проти судноплавних компаній та посередників у нафтовій торгівлі. Упродовж 2022 року американська сторона дещо послабила свій тиск на Венесуелу у нафтовому питанні з метою наповнення ринку венесуельською нафтою та деякого зниження її ціни на світовому ринку у зв’язку із російською агресією проти України. США також дотримувалися суворого режиму санкцій проти іранського уряду відповідно до Спільного Всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми (2015), який було послаблена після виходу США із цієї угоди за адміністрації Д. Трампа у 2018 році.
Утім, посилення співпраці між Венесуелою та Іраном вже викликає внутрішнє занепокоєння частини суспільства. Воно стосується як економічних, так і безпекових аспектів. Зокрема, щодо першого, то підписана у червні 2022 року двостороння угода передбачає надання Ірану 1 млн га венесуельскої орної землі терміном на 20 років, що вже викликало обурення в країні, причому, не тільки з боку опозиції. Група із понад 200 військових виступила з цього приводу зі спеціальною заявою, наголошуючи на занепокоєнні щодо територіальної цілісності Венесуели. Також час від часу з’являються повідомлення про перебування у Венесуелі членів терористичних груп, які підтримує Корпус вартових Ісламської Революції. Насамперед, йдеться про бойовиків із угрупування Хезболла, яка використовує мережі торгівлі наркотиками в регіоні ЛАКБ для фінансування терористичної діяльності. А це вже загострює питання міжнародної безпеки а також є черговим «викликом» для транзиту до демократії у самій Венесуелі.
Наступною країною, яку відвідав Е. Раїсі в рамках свого цьогорічного латиноамериканського турне, стала Нікарагуа. 13 червня іранський президент прибув до столиці країни – Манагуа, де зустрівся із очільником країни Даніелем Ортегою. Між обома країнами був підписано 3 документи про співпрацю та започаткована робота міждержавної змішаної комісії задля сприяння економічному, комерційному та науково-технічному співробітництву.
Активізація двосторонніх політичних контактів, яким іранська сторона нині надає великого значення, називаючи їх «стратегічними зв’язками, спостерігається упродовж останніх пів року. Зокрема, в грудні 2022 року очільник МЗС Нікарагуа Деніз Монкада під час свого візиту до Тегерану намітив із іранською стороною т. зв. Комплексний План співпраці між обома країнами. А в лютому 2023 року відбувся візит міністра закордонних справ Ірану Хосейн Амірабдуллахяна до Нікарагуа, під час якого сторони підписали меморандум про взаєморозуміння щодо механізму політичної співпраці та консультацій між МЗС двох країн. Тоді ж під час зустрічі між президентом Д. Ортегою та очільником МЗС Ірану нікарагуанська сторона висловилася на захист права Ірану розробляти ядерну зброю «ми не любимо атомні бомби… але які повноваження (у західних держав) забороняти Ірану якщо він хоче виробляти атомні бомби?», – заявив тоді Д. Ортега. Для режиму Д. Ортеги, який піддається санкціям з боку США та критиці, зокрема, з боку регіональних лідерів, за репресивну політику та непрозорі вибори, візит президента Ірану є легітимізацією його влади та черговим приводом для героїзації Сандіністської революції, та її «мучеників». Тему «мучеництва» використовувала і іранська сторона, адже під час візиту Е. Раїсі до Венесуели та Нікарагуа згадували постать та т. зв. «спадщину» ліквідованого у 2020 році генерала Сулеймані, а очільник Венесуели Н. Мадуро, за повідомленнями іранських ЗМІ, навіть пообіцяв «віддати йому шану та встановити його бюст біля могили Сімона Болівара» – національного героя не тільки Венесуели але й декількох країн Південної Америки. Провідною темою під час цього візиту було порівняння спільності історичних доль Нікарагуа та Ірану, які протистоять т. зв. «американському імперіалізмові» вже кілька десятиліть. Виступаючи перед членами Національної Асамблеї Нікарагуа, Е. Раїсі окреслив своє бачення «нового світового порядку», який нині формується та заявив про «повстання держав Західної Азії та Латинської Америки проти США та інших зарозумілих країн, чий вплив нині невпинно падає».
Останньою зупинкою Е. Раїсі у цьому п’ятиденному турне країнами Латинської Америки стала Куба, куди він прибув увечері 14 червня. З нагоди приїзду іранського президента, міністр закордонних справ Куби – Бруно Родрігес написав на своїй офіційній сторінці у Twitter, що «його офіційний візит дозволить продовжувати зміцнювати двосторонні відносини, наближаючись до святкування 44-ї річниці, та посилювати зв’язки у сферах спільного інтересу». Визначаючи завдання для цього візиту очільник МЗС Ірану Х. Амірабдуллахян заявив, що увагу буде приділено питанням співпраці у сфері технологій (зокрема, біотехнологій), медичній сфері та енергетиці. Програмою візиту було передбачено відвідання Центру генної інженерії та біотехнологій, де проводяться сучасні медичні розробки в галузі біотехнологій. Під час зустрічі лідерів Куби та Ірану було підписано 6 двосторонніх угод, а за повідомленням HispanTV серед підписаних документів, зокрема: Комплексна програма співпраці між обома країнами, Меморандум про взаєморозуміння щодо політичних консультацій спрямований на розширення комунікацій між обома МЗС, а також угоди, що стосуються митної справи, зокрема про міжнародне переміщення товарів та підготовку персоналу для митних органів обох країн. Програма візиту включала також зустріч Спільної економічної комісії, яка об’єднує бізнесменів обох країн, де йшлося про перспективні напрямки співпраці, зокрема, у сфері нано- та біотехнологій.
Також очільник Ірану мав можливість провести розмову із Раулем Кастро, під час якої обговорювалися питання міжнародної безпеки, зокрема, лідер Кубинської революції заначив, що «доба односторонності в міжнародних відносинах скінчилася, ми переходимо до багатосторонності». Оцінюючи геополітичні наслідки візиту Е. Раїсі до Куби у медіа найчастіше цитують допис міністра закордонних справ Ірану Х. Амірабдуллахяна про те, що «Іран та Куба є лідерами розвиту регіональної конвергенції, яка може забезпечити можливість для присутності одне одного в коаліціях, сформованих по обидва боки земної кулі». Як було повідомлено, президент Куби Мігель Діаз-Канель має намір відвідати Іран найближчим часом, оскільки таку поїздку було заплановано ще до пандемії Covid-19.
Коментуючи перші результати свого п’ятиденного турне латиноамериканськими країнами президент Ірану Е. Раїсі зазначив, що Латинська Америка є стратегічним регіоном, що має «природні резерви та освічених вдумливих людей» та наголосив, що для Ірану важливо «мати збалансований погляд на Схід та Захід, на Латинську Америку та усі країни». Практичним наслідком візитів стало підписання 35 меморандумів про взаєморозуміння та угод, причому приватним сектором було підписано 5 контрактів на 90 млн доларів у сфері наукових досліджень. Особливу увагу президент Ірану приділив турбінам іранського виробництва, які, як він зазначив, мають попит і в Латинській Америці.
Слід наголосити, що турне Е. Раїсі до Латинської Америки відбулося на тлі посилення напруги у відносинах Ірану та США та посилення регіональних позицій Ірану, що спостерігається останнім часом (зокрема, пожвавлення відносин із країнами Перської /Арабської/ затоки, членство у Шанхайській організації співробітництва та налагодження тісніших зв’язків із країнами БРІКС) . Тому нинішній візит іранського лідера до регіону ЛАКБ візит був спрямований, найперше, на посилення контактів із країнами, які також перебувають під американськими санкціями. Саме антиамериканські настрої, які панують серед панівних політичних еліт в цих латиноамериканських країнах, створили підґрунтя для зближення з Іраном.
Іранське політичне проникнення в регіон відбувається поступово, із залученням інструментів «м’якої сили». На першому етапі іранська присутність нарощується через культурні контакти, започаткування медійної комунікації. Подібно до рф, яка має іспаномовні медійні ресурси, Іран фінансує власну іспаномовну інформаційну агенцію Hispan TV та розвиває культурні зв’язки, побудувавши понад 80 шиїтських ісламських центрів та намагаючись започаткувати вивчення фарсі у вищих навчальних закладах. У січні 2023 року у Тегерані було проведено Перший міжнародний конгрес впливових жінок, в якому взяли участь близько 300 гостей із 96 країн світу, у тому числі і делегації із країн ЛАКБ, зокрема, Венесуели та Нікарагуа. Цей захід також став інструментом «м’якої сили», розрахованим на зменшення репутаційних втрат Ірану в латиноамериканському регіоні на тлі масових минулорічних протестів, спричинених порушенням прав людини в Ірані.
Візит президента Фінляндії Саулі Нійністьо до Бразилії
У фокусі нашої уваги також важливий візит фінського президента Саулі Нійністьо разом з групою бізнесменів до Бразилії, який відбувся 1-2 червня. Під час спільної прес-конференції президент Фінляндії наголосив на помітній ролі Бразилії у міжнародних відносинах: «Я розумію, що те, що ми можемо прочитати на вашому прапорі… це – Порядок і Прогрес, і я б легко додав до цієї активності геополітику. Бразилія повернулася за геополітичні столи, і це гаряче вітається».
Однією із головних тем, яка піднімалась під час розмови бразильського та фінського президентів у палаці Планальто, стала війна в Україні та гарантій безпеки для неї, для чого потрібна глобальна дискусія. Головним інформприводом конференції для ЗМІ стало підтвердження Лулою, що Бразилія підтримує територіальну цілісність України та засуджує російське вторгнення, називаючи її війною. Тим не менше, традиційно для себе, він додав, що Бразилія планує залишатись в групі «нейтральних країн», які займатимуться діалогом для створення умов досягнення миру. Відповідаючи на уточнююче питання журналіста фінського видання щодо позицій стосовно «українського питання», президент Лула да Сілва зазначив, що позиції країни, яка має безпосередній кордон із росією, та країни, яка знаходиться від неї у 14 тис км – певно, відрізняються. Натомість, президент Фінляндії назвав російську агресію неспровокованою та нелегітимною та оцінив важливість мирних зусиль щодо її припинення, не виокремлюючи при цьому ролі саме Бразилії, а наприкінці зазначив, що Україна має отримати гарантії безпеки.
Символізм цієї зустрічі полягав у тому, що до Бразилії приїхав президент країни, яка вступила до НАТО за рік повномасштабної війни росії проти України і тригером для цього послугувала саме ця агресія. Тож, своїм візитом С. Нійністьо підкреслював, що не питання розширення НАТО та якісь міфічні «безпекові загрози» від неї (а президент Лула сам наголосив, що протяжність кордону Фінляндії та росії становить 1300 км), мовляв, «спровокували» росію, як вона це намагається нині подати на міжнародній арені, а це агресія проти суверенної держави і тут слід ставитися до агресора відповідно до Статуту ООН, а не шукати якісь приховані сенси. Більше того, він спеціально наголосив, що російська агресія проти України змінила менталітет самих фінів: до початку повномасштабної війни лише 25% з них говорили про вступ до НАТО та відмову від нейтрального статусу, після – вже понад 50% підтримували цю ідею. Прикметно, що цей коментар президент Фінляндії дав у відповідь на запитання журналістки із Бразилії. Ці слова, адресовані до бразильської, та ширше – латиноамериканської, аудиторії, якнайкраще пояснювали ті безпекові загрози, які несе росія для своїх сусідів та оборонний характер НАТО.
Під час візиту представника європейської країни президент Бразилії вкотре наголосив на підписанні торгової угоди між ЄС та Меркосур, а також велику роль відвів боротьбі з глобальним потеплінням, яка стала одним з ключових факторів його зовнішньополітичного порядку денного (що відрізняє його від попереднього президента – Ж. Болсонару). На його думку, багаті країни мають більше фінансувати екологічні проекти у світі. Також особливе місце у порядку денному зустрічі посіло питання щодо збереження захисту басейну Амазонки та її біорозмаїття. Лула да Сілва наголосив, що питання щодо нарощення Бразилією обсягів тваринництва та аграрної продукції загалом не має відбуватися за рахунок Амазонії, в Бразилії є понад 30 млн га «деградованих земель», які можна відновити для цих цілей. Продовжуючи свою думку, він підкреслив, що ліси належать усьому людству, а мова про захист Амазонії точиться вже 14 років, і вся дискусія зводиться щодо того, хто та як буде розподіляти фонди у 100 млрд дол.
Утім, досягти рішення складно, бо перед людством нині стоїть більший «виклик» – це питання глобального управління, в основі якого усвідомлена необхідність реформування ООН, зокрема, Ради Безпеки. Вона має поповнитися новими членами (він, зокрема, називав окрім Бразилії також Нігерію, Індію, Індонезію, Єгипет, Німеччину), водночас, її слід позбавити права «вето». Далі президент Бразилії привернув увагу до того, що, мовляв, три останні війни було зроблено членами Радбезу (він назвав «іракську кампанію» – США, «лівійську компанію» – Франції та Великої Британії та, нарешті нинішню війну росії), щоправда, промовчав про їхній характер та причини, проте зазначив, що усі вони були без рішення Радбезу.
Бразилія є головним торговельним партнером для Фінляндії серед країн Латинської Америки (торговий обіг у 2022 році зріс із 1 млрд до 1, 8 млрд доларів), тут є 45 фінських компаній. Саме тому, С. Нійністьо під час цього візиту також супроводжувала група представників фінського бізнесу, які мали зустрічі з потенційними місцевими партнерами у м. Сан-Паулу. Активізації бізнесу та двосторонніх контактів має посприяти підписана Угода про повітряне сполучення.
Президент Бразилії Лула да Сілва наголосив, що крайнього разу він побував у Фінляндії у 2007 році, тож нинішній візит президента Фінляндії слід розглядати як відновлення та посилення співробітництва. Нагадаємо, що Фінляндія є «стратегічним партнером» Бразилії, щоправда, Президент Бразилії не згадував це під час візиту свого фінського колеги.
Аналіз візиту дозволяє зробити висновки, що Лула да Сілва продовжує курс на диверсифікацію своєї зовнішньої політики, а європейські союзники України далі відіграють важливу роль у просуванні дипломатичних інтересів України у регіоні. Останній раз Лула прямо засуджував порушення територіальної цілісності України на зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоханнесом у середині квітня 2023 р. Нагадаємо також, що в нещодавньому розлогому інтерв’ю латиноамериканським ЗМІ президент Зеленський знову зазначив про бажання зустрітись із бразильським колегою.
Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів БРІКС
1-2 червня в Південноафриканській Республіці відбувся саміт, в якому взяли участь міністри закордонних справ країн-учасниць БРІКС – Бразилії, Індії, росії, ПАР та заступник міністра із КНР. Це була перша оффлайн-зустріч з 2019 року, оскільки через пандемію Covid-19 саміти наживо не проводилися. Як повідомило The Africa report, конференцію було організовано в розкішному готелі Twelve Apostles Hotel and Spa на околицях Кейптауна. Метою цієї зустрічі стали відновлення комунікації поміж учасників об’єднання та підготовка до саміту голів держав, який має відбутися наприкінці серпня 2023 року у Йоханнесбурзі.
В контексті проведення майбутнього саміту країн-учасниць в оффлайн-форматі чи не найголовнішим постало питання про те, чи буде заарештовано путіна в разі його участі у зустрічі в Південноафриканської Республіці. Оскільки ПАР є членом Міжнародного кримінального суду, її влада повинна затримати військового злочинця, на арешт якого був виданий ордер, та передати до суду в Гаазі. Це питання жваво обговорювали усі світові ЗМІ та адресували його міністерці закордонних справ ПАР – Наледі Пандор. На це південноафриканська дипломатка відповіла: «Остаточну відповідь, якою є позиція ПАР з цього питання, надасть президент країни Сіріл Рамафоса. На даний час запрошення було розіслано всім главам держав».
В підсумковій спільній декларації (пункт 18) дипломатичні представники відзначили національні позиції своїх держав, які вони озвучили в РБ та ГА ООН стосовно російської війни в Україні. Окрім того, в цьому документі міститься заклик «до повної та ефективної реалізації Чорноморської зернової ініціативи та Меморандуму про взаєморозуміння між російською федерацією та Секретаріатом ООН щодо просування російських продуктів харчування та добрив на світовий ринок ».
Оскільки саміт БРІКС розглядається нами крізь латиноамериканські інтереси, то окремо варто зупинитися на участі Бразилії в цьому саміті. Міністр закордонних справ Мауро Вієйра у своїй доповіді наголосив, що «Бразилія повністю віддана зміцненню взаємодії з БРІКС, який є незамінним механізмом для побудови багатополярного світового порядку, що відображатиме голоси та потреби країн, які розвиваються». Бразильський високопосадовець розповів про відновлення активної зовнішньої політики опісля обрання на посаду президента Лули да Сілви та наголосив на її здобутках в регіональному вимірі. Було відзначено про організацію саміту Південноамериканських держав, що пройшов 30 травня, посилення співпраці з МЕРКОСУР, та повернення до СЕЛАК і УНАСУР. Окрім того, М. Вієйра відмітив, що зараз бразильська сторона активно працює над поглибленням співпраці із країнами Африки, Азії та Близького Сходу.
На зустрічі представники країн-учасниць привітали Ділму Русеф, колишню бразильську президентку (2011-2016) з призначенням на посаду президента Нового банку розвитку (New Development Bank) та висловили впевненість, що її призначення буде сприяти зміцненню цієї установи. В спільній декларації (пункт 4) учасники ще раз зробили наголос на реформуванні головного органу ООН – Ради Безпеки, а саме на збільшенні кількості її постійних представників. В цьому контексті КНР та росія підтвердили важливість ролі Бразилії.
Серед запрошених на цю зустріч були також міністр закордонних справ Ірану Х. Амірабдуллахян та Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан. Пізніше, очільниця міністерства закордонних справ ПАР Наледі Пандор розповіла про офіційне запрошення, надіслане президентом країни Сирілом Рамафосою своєму іранському колезі Ебрагіму Раїсі. Нагадаємо також, що свій інтерес до вступу в БРІКС висловили понад 30 країн, серед яких, зокрема, з латиноамериканського регіону Уругвай вже отримав запрошення стати новим членом Нового банку розвитку БРІКС, Аргентина подала заявку на приєднання до організації у 2022 році, а Венесуела, Гондурас, Куба, Мексика та Нікарагуа висловили свій інтерес стати у майбутньому учасниками організації. Питання щодо потенційного розширення кола країн-учасниць БРІКС буде розглядатися на серпневому саміті.
Таким чином саміт представників зовнішньополітичних відомств мав на меті здійснити обмін думками відносно сучасних викликів та тенденцій. Окрім того, ця зустріч була за своїм характером підготовчою напередодні серпневого саміту глав держав БРІКС. Проте чи вдасться реалізувати цей саміт за участі всіх лідерів на даний час питання залишається відкритим. Гіпотетично, ПАР може делегувати проведення цього саміту Індії чи Китаю, які не є учасниками МКС, і таким чином уникнути зобов’язань, які вона має як країна-підписант Римського статуту.
Візити Ніколаса Мадуро у Туреччину та Саудівську Аравію
На початку літа Ніколас Мадуро здійснив візити до Туреччини (2-3 червня) та Саудівської Аравії (4-5 червня). Приводом для поїздки стало запрошення від турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана щодо участі у церемонії його інавгурації. Венесуельський медіа-ресурс Telesur повідомляє, що метою цієї поїздки було «зміцнення дружби та зв’язків між двома народами». До складу венесуельської делегації також увійшли голова Національної асамблеї – Хорхе Родрігес та міністр закордонних справ – Іван Гіл.
4 червня Ніколас Мадуро прибув в Саудівську Аравію, де мав зустріч із спадкоємцем, принцом Мохамедом бін Салманом. Під час зустрічі були розглянути спільні проекти співпраці в «стратегічних сферах», включаючи нафту, газ і нафтохімію. Міністр закордонних справ Венесуели Іван Гіл мав зустріч із своїм арабським колегою Фейсалом бін Фарханом бін Абдулою. Медіа-ресурс Venezolana de Televisión зазначав із цього приводу, що міністри закордонних справ під час цієї зустрічі обговорили питання, які пов’язані з культурою, туризмом, інформацією, технологіями та енергетикою.
По завершенню візитів до Туреччини та Саудівської Аравії Ніколас Мадуро на своїй сторінці у Twitter відзначив про їх успішність. «Наш міжнародний робочий порядок денний у дружніх країнах, таких як Туреччина та Саудівська Аравія, увінчався повним успіхом; це дозволило нам встановити міцні мости взаємодопомоги та обмінів у стратегічних сферах. Ми залишаємося непохитними в союзі та співпраці нового світу», – написав очільник Венесуели. Більш детальної інформації, чи було досягнуто якихось конкретних домовленостей в ході цих візитів, опубліковано не було. Виходячи з цього, можна зробити висновки, що візити Ніколаса Мадуро до Туреччини та Саудівської Аравії мали на меті активізувати міждержавний діалог з цими країнами та продемонструвати венесуельські наміри посилити із ними відносини. В останньому ключі більш показовим став візит на Аравійський півострів, під час якого були обговорені різні напрямки співпраці. Нагадаємо, крайній раз країни регіону Н. Мадуро відвідав у червні 2022 року. Тоді він здійснив поїздку до Туреччини, Алжиру та Ірану.
Візит до Італії та Сербії президента Республіки Куба Мігеля Діаз-Канеля
У другій половині червня до Європи вирушили одразу два лідери латиноамериканського регіону – президенти Куби та Бразилії. Європейське турне лідера Республіки Куба Мігеля Діаз-Канель Бермудеса розпочалося 20 червня із офіційного візиту до Ватикану. У поїздці його супроводжувала перша леді Ліс Квеста Пераса, яка є «великою шанувальницею понтифіка». У залі Павла VI його прийняв Папа Франциск разом із державним секретарем кардиналом П’єтро Пароліном та заступником Держсекретаря з відносин із державами та міжнародними організаціями Даніелем Пачо.
В опублікованому Святим Престолом комюніке зазначено, що сторони обговорили важливість дипломатичних відносин між Ватиканом та Кубою, актуальну ситуацію в країні та внесок, який може запропонувати церква, зокрема у питанні благодійності (на Кубі діє папський благодійний фонд та ряд суміжних проєктів) також було обговорено теми міжнародні теми.
Коментуючи 40-хвилинну розмову, Папа сказав, що дуже радий приїзду Діаз-Канеля і сподівається, що цей візит зміцнить та продовжить той діалог, який розпочався ще із часу першого візиту Папи Івана-Павла ІІ до Куби на запрошення Фіделя Кастро (цього року відзначається 25-річниця цієї події). Вважається, що саме теперішній Папа, тоді ще в ролі архієпископа Буенос-Айреса, був посередником в організації цієї історичної зустрічі. За часів своєї каденції, Франциск двічі відвідував острів Свободи та сприяв скасуванню ембарго з боку США у 2016 р.
Серед тем, які піднімалися у розмові Держсекретаря Святого Престолу із президентом Куби, було питання звільнення в’язнів липневих протестів 2021 р, коли влада арештувала від 700 до 1000 молодих активістів. Про результати цих переговорів Ватикан обіцяв повідомити пізніше. Нагадаємо, що під час візиту, неподалік проходив протестний захід кубинської спільноти проти зустрічі у зв’язку із політичними репресіями на острові та «фактичною легітимізацією Ватиканом уряду Діаз-Канеля».
Членами Католицької церкви на Кубі є понад 5 млн вірян (близько 60 % від загальної кількості жителів острівної країни) і лише у 2019 р., як наслідок політики аргентинського папи, була відкрита перша з часів соціалістичної революції 1959 р. нова католицька церква на території країни. Нагадаємо, що Діаз-Канель переобрався на посаду президента Куби весною цього року.
Під час символічного обміну подарунками Папа подарував президенту Куби бронзового голуба з написом «Будьте голубами миру», натомість президент подарував Папі срібну, бронзову та дерев’яну скульптуру під назвою «Читач».
Отже, Папа Франциск продовжує дипломатичний курс на поступове покращення відносин з Кубою, намагаючись поліпшити становище католицької церкви на острові та сприяти звільненню політичних в’язнів (курс, який було започатковано ще його попередниками), натомість пропонує офіційній владі острова гуманітарну допомогу та посередництво у відносинах з США та іншими країнами.
Пізніше Діаз-Канель зустрівся із президентом Італії Серджіо Матареллою та групою італійських бізнесменів, зацікавлених у співпраці з Кубою. Під час зустрічі сторони погодили розвиток контактів на найвищому рівні, розвиток культурних, соціальних та економічних проєктів. Також президент Куби відвідав штаб-квартиру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, де зустрівся із її директором Цюй Дунюй. Під час розмови він згадав програму «продовольчої безпеки», яку його уряд розвиває за підтримки посольства організації в Республіці Куба з огляду на продовольчу кризу в країні.
Наступного дня, 21 червня, Діас-Канель прибув до Сербії, де зустрівся із президентом цієї країни Александром Вучічем. Під час розмови у Президентському палаці, очільники держав домовились зміцнити політичні відносини та стимулювати розвиток економічних та торгових зв’язків, а також співпрацю у сфері біотехнологій, медицині, сільському господарстві туризмові та спорті. Президент Сербії А. Вучіч подякував кубинському колезі за підтримку територіальної цілісності, натомість той висловив слова вдячності за підтримку Куби в протидії санкціям з боку США. Також Діаз-Канель зустрівся із головою Національної Асамблеї Владіміром Орлічем та обговорив питання поглиблення міжпарламентських зв’язків. Хоча це був перший візит кубинського лідера до цієї балканської країни, але, як засвідчував тон заяв та атмосфера прийомів, відносини обох держав перебувають на високому рівні, що підтверджують, зокрема, слова президента Сербії про те, що він пишається візитом кубинського лідера, оскільки сербський народ любить кубинців.
Візит Президента Бразилії Лули да Сілви до Італії
В ці дні до Італії із офіційним візитом також завітав президент Бразилії Лула да Сілва. У першу чергу, він зустрівся із очільником Святого Престолу. Папа Франциск сказав бразильському лідеру: «Ми живемо у часи війни; мир дуже крихкий». Перша леді Бразилії, подарувала Папі статуетку Богоматері із Назарету та запросила його відвідати у жовтні цього року месу на її честь, у штаті Пара, що є однією з найвелелюдніших богослужінь у світі.
Після цього Лула да Сілва зустрівся з архієпископом Едгаром Пенья Парра, який відповідає за венесуельський напрям у Державному секретаріаті Святого Престолу. З ним вони обговорили регіональні питання, боротьбу з бідністю, захист навколишнього середовища та проблеми корінних народів.
Окрім цього президент Бразилії мав дуже насичений робочий день із зустрічами з італійськими посадовцями та політиками: зокрема, із президентом Італії Серджіо Матареллою, мером Риму Роберто Гуальтьєрі, налагодив контакти із новою прем’єр-міністеркою Джорджою Мелоні та зміцнив зв’язки із лівоцентристською опозицією країни. Головною геополітичною темою практично всіх зустрічей було питання війни в Україні та пошуки шляхів до миру. Зокрема, за повідомленням бразильської O Estado de S. Paulo під час приватного спілкування із лідерами Італії він почув їхню тривогу, що путін не зупинятиметься лише на Україні та що потенційними наступними жертвами агресора можуть стати країни Східної Європи, подібно до А. Гітлера, який так вчинив у роки Другої світової війни. Утім, за словами видання, президента Бразилії більше непокоїло те, що українську Формулу миру, яка передбачає звільнення усіх окупованих територій, путін сприйматиме як «капітуляцію» та особисте «приниження». Ці ідеї на початку червня в коментарі для Financial Times також висловлював його радник С. Аморім. А от відповідаючи на запитання італійських журналістів, які цікавилися позицією Бразилії щодо української Формули миру, Лула да Сілва висловився досить категорично зазначивши, що «Мирна угода – це не капітуляція… у мирній угоді є двоє учасників, які мають чимось поступитися, інакше угоди немає. Якщо у вас є пропозиція, в якій хтось має поступитися на 100%, то це не угода, а нав’язування» та додавши, що «не бразилієць, а лише українці та росіяни знають, що треба для досягнення угоди».
Під час приватної розмови із колишнім прем’єр-міністром Італії Массімо Д’Алема (1998-2000) та під час зустрічі із лідерами лівоцентристської опозиції, представниками Демократичної партії, та депутатом Фабіо Порта, обраного до парламенту численною італійською громадою, яка проживає у Бразилії, також йшлося про російську агресію та міжнародно-політичну ситуацію. У висловлюваннях, які наводить бразильська Folha de S.Paulo із цієї зустрічі, йдеться про те, що італійські лівоцентристи «поділяють слова Лули щодо засудження російської агресії та необхідності мирних зусиль, які мають бути активізовані на усіх рівнях, включаючи Ватикан», а у сфері глобальних відносин також говорять про «багатополярність».
Попри те, що під час усіх зустрічей в Італії, найперше, піднімалась тема російської агресії проти України, сам президент Бразилії намагався і під час цього візиту просувати свою «екологічну дипломатію», яку Лула вдало використовує для того, аби підняти статус країни у глобальному вимірі, та необхідність активізації роботи довкола угоди між ЄС та Меркосур.
Саміт для Нового Глобального фінансового договору у Парижі 22-23 червня 2023 р.
Головна мета візиту обох вищезгаданих очільників латиноамериканських держав – Куби та Бразилії, – до Європи полягала в участі у Саміті для Нового Глобального фінансового договору, який проходив з 22 по 23 червня у Парижі та був скликаний за ініціативою президента Франції Еммануеля Макрона. Ідея саміту полягала у пошуку консенсусу щодо реформи фінансової глобальної системи. На захід прибуло понад 300 громадських діячів, серед яких близько 40 керівників держав. Латинську Америку та Карибський басейн представляли, зокрема, Бразилія, Колумбія, Куба та Барбадос.
Барбадос був серед ініціаторів погодженої пропозиції, щодо розробки системи призупинення виплати боргу у разі стихійного лиха. Президент Колумбії Густаво Петро виступив за скасування боргів в обмін на кліматичні рішення, проте як він сказав, його ідея була сприйнята «несміливо», тому він буде її просувати на майбутньому саміті ЄС-СЕЛАК, який відбудеться в липні 2023 року. Країни Глобального Півдня виступають за модернізацію таких міжнародних інституцій, як Світовий банк і Міжнародний Валютний Фонд задля їхнього залучення у питання боротьби із бідністю, захист навколишнього середовища та людський розвиток. Критикуючи невиконання екологічних угод, Лула заявив, що «кліматичне питання вже стало жартом». Протягом саміту він відстоював ідею, що екологічна політика має йти разом із політикою боротьби проти бідності. Попри те, що Е. Макрон підсумував результати саміту, як такі, що знайшли «повний консенсус», щоб зробити глобальну фінансову систему «ефективнішою» та «справедливішою», загальних конкретних кроків розроблено не було.
Під час особистої зустрічі із Еммануелем Макроном, Лула продовжив тиск щодо підписання угоди між ЄС та Меркосур. Французький лідер, під впливом сільськогосподарського сектору своєї країни, не погоджується ухвалити положення, які стосуються екологічного регулювання, що фактично ставить під загрозу підписання багатостраждальної угоди в цілому. Європейські виробники вважають, що зазначена угода може поставити їх у нерівноправне становище через різні вимоги, які існують у двох блоках, проте на думку латиноамериканської сторони, додаткові обмеження відтягують підписання угоди на невизначений час.
Окрім цього, в межах роботи саміту президент Бразилії також зустрівся із лідерами Південної Африки, Куби та Гаїті. Зокрема, під час зустрічі із президентом Куби М. Діаз-Канелем йшлося про перегляд боргу, який має кубинський уряд перед Бразилією, а також про нарощення дипломатичної присутності в обох країнах. За підсумками розмови також стало відомо, що бразильська Агенція із просування експорту готує ділову місію на Кубу наступного року.
У четвер увечері (22 червня) на запрошення гурту Coldplay Лула взяв участь у заході Power Our Planet, де він виступив поряд із такими відомими зірками, як американська співачка Біллі Айліш. Поміж номерами артистів, бразильський президент звернувся до присутніх на Марсовому полі із закликом зберегти природу та під овації публіки ще раз підтвердив свою обіцянку зупинити вирубування лісів в Амазонії. Із політичних лідерів на екологічній акції до Лули також доєдналась прем’єр-міністр Барбадосу Міа Моттлі, президент Кенії Вільям Руто, голова Світового банку Аджай Банга, голова Фонду Рокфеллера Раджив Шах та генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я д-р Тедрос Гебрейесус. Участь у заході – це важливий елемент публічної дипломатії для Лули, який нині просуває екологічний порядок денний як глобальну загрозу людству. І досить символічним є той факт, що саме Франція та Париж стали місцем для реалізації його ідеї, оскільки у пам’яті все ще масові акції протесту, проведені саме тут (як і по найбільших містах Європи) влітку 2019 року, проти бездіяльності уряду Ж. Болсонару. Нагадаємо, він не міг тривалий час впоратися із масштабними лісовими пожежами у басейні Амазонії, або, як тоді підозрювали екоактивісти, не хотів цього робити, розчищаючи площі під сільськогосподарське виробництво, яке отримало новий стимул із підписанням угоди про співробітництво між ЄС та Меркосур.
Копенгагенська зустріч та участь Бразилії
24 червня в Копенгагені відбулися важливі консультації щодо ключових принципів миру на рівні радників з питань нацбезпеки. Їхня мета полягала у тому, аби прозондувати позицію країн Глобального Півдня щодо російської агресії та спробувати їх переконати підтримати Українську формулу миру. Ця зустріч відбулася за ініціативи Києва та за підтримки західних партнерів. Серед майже 15 країн-учасників, троє представляли блоку БРІКС, зокрема, були присутні представники від Бразилії, якій раніше українська влада пропонувала курувати екологічний напрям Формули миру.
Попри планування заходу в умовах секретності, Бразилія з Індією не хотіли дотримуватися таємничості. Так, Лула да Сілва повідомив, що відправив свого головного радника Селсо Аморіма до Копенгагена. Як відомо, саме С. Аморім відповідає у команді Лули за «мирні ініціативи» Бразилії у контексті російської агресії проти України. Раніше повідомлялось, що за словами С. Аморіма, Бразилія намагається уникати таких зустрічей, де в односторонньому порядку представлена позиція України.
Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак повідомив, про проведення ним у Копенгагені низки двосторонніх зустрічей із радниками з питань національної безпеки лідерів Індії, Південної Африки, Туреччини, Японії та інституцій ЄС, Бразилія серед них не згадується.
Як повідомляють джерела, Україна з розумінням ставилась до позиції щодо відмови передавати зброю та не наполягала на кардинальній зміні позиції. Головна мета полягала тому, аби переконати країни Глобального Півдня відмовитись від комунікації з Росією та засудити її вторгнення в Україну. Про конкретні результати зустрічі, з огляду на конфіденційний формат, не відомо. Захід має слугувати частиною підготовки до майбутніх переговорних процесів, у тому числі у рамках реалізації української Формули миру та саміту Україна-Латинська Америка, про який говорили президент В. Зеленський та очільник зовнішньополітичного відомства України Д. Кулеба.
Заяви спеціального радника президента Бразилії Селсо Аморіма щодо війни в Україні
Червень став багатим на чергову серію заяв від спеціального радника президента Бразилії Лули да Сілви – Селсо Аморіма щодо російської агресії в Україні. На початку місця Financial Times опублікувала його коментарі, в яких він зазначив, що «Захід має узяти до уваги безпекові інтереси путіна та зупинити сповзання до миру у «Версальському стилі», натякаючи на договір між державами-переможцями та Німеччиною у 1919 році, по завершенню Першої світової війні. Апелюючи до «уроків історії» та довільно їх трактуючи, він висловлює «побоювання», що військове приниження росії країнами Заходу може спровокувати глибший конфлікт. «Ми не хочемо Третьої світової війни», – заявив він. Але якщо навіть цього не станеться, С. Аморім також висловлюється проти «нової Холодної війни». Він намагається, як йому здається, застерегти світ від «помилки», водночас, підігруючи росії та, фактично, висловлюючи ультиматум від її імені, адже, якщо мовляв, не будуть враховані усі безпекові інтереси країн регіону, то й не буде миру. Його альтернативою є «повна військова перемога над росією. Ви знаєте, що буде після неї? Я – ні» – підсумовує він.
Повторюючи, по суті, наративи Кремля, С. Аморім вчергове виносить у світовий інформаційний простір т. зв. «занепокоєння» Москви щодо її «національної безпеки» (мається на увазі розширення НАТО), заявляючи, що «ми не можемо оцінювати ситуацію лише за останні 1,5 роки, бо це ситуація десятиліть». Утім, цинічним, на нашу думку, є висновок С. Аморіма про те, що нинішня ситуація – «це не вина України… Україна є жертвою, жертвою рудиментів Холодної війни».
Очевидно, на тлі критики, яка розгорілася після публікації його останнього «набору ідей» (приміром, лише публікація у Financial Times зібрала понад 1 тис коментарів, а ще були численні цитування інтерв’ю у бразильських ЗМІ), Селсо Аморім, який, наголосимо, є спеціальним радником президента Бразилії та його уповноваженим у пошуку шляхів до миру, скасував свою заплановану участь в одній із головних міжнародних конференцій з мирних переговорів – Форумі Осло. Запрошення було зроблено урядом Норвегії і, як очікувалося, С. Аморім мав відкрити один із дебатних днів, щоб озвучити бразильське бачення щодо війни в Україні. Утім, не менш символічним у цій раптовій відмові, на наш погляд, є й те, що серед учасників форуму, відповідно до оприлюдненого 12 червня списку, мав би бути прокурор Міжнародного Кримінального Суду Карім Хан, який видав ордер на арешт президента росії путіна за військові злочини.
Попри упереджені висловлювання щодо війни в Україні, С. Аморім «хоче, аби Бразилію сприймали як важливого міжнародного гравця». Саме під такою назвою 23 червня 2023 року з’явилося його ексклюзивне інтерв’ю для французької Libération, яке він дав з нагоди візиту до Франції президента Бразилії Лули да Сілви. Загалом засуджуючи війну, як «порушення балансу», він вчергове виправдав т. зв. «занепокоєння росії» через розширення НАТО, назвавши його «законним». На його думку, «..це не просто експансія (НАТО – прим. авт.) на колишні країни Східної Європи, а й на колишній Радянський Союз». Утім, продовжує він далі, «коли була експансія (НАТО – прим. авт.) у країнах Балтії, великої реакції не було. Однак, Україна для росії є іншим. Таким шляхом йшли Гітлер, Наполеон, тевтонські лицарі». І хоча, на думку С. Аморіма це аж ніяк не виправдовує порушення територіальної цілісності України, все, ж саме в такий спосіб він пропонує пояснювати «нервовість та емоції путіна й росії». Відповідаючи на питання про бразильське бачення перспектив миру та висловлювання Лули да Сілви щодо того, аби Україна поступилася Кримом, радник президента заявив, що хоча ідеалом є справедливий мир, утім, «часом доводиться знаходити баланс між справедливістю та прагматизмом». Сьогодні ж, на його думку, розуміння компромісу немає, адже «будь-яке запропоноване рішення буде відхилене обома державами».
І вже наприкінці червня, коли, як стало відомо, С. Аморім, який супроводжував президента Бразилії Лулу да Сілву у його поїздці по Європі, узяв участь у безпековій зустрічі в Копенгагені, він, фактично, непрямо прокоментував цю подію та своє ставлення до обговорюваного питання. Свою заяву він зробив у міністерстві закордонних справ Бразилії, де відбувся прийом із нагоди відзначення 200-ї річниці встановлення дипломатичних відносин із Аргентиною та вже четвертого візиту президента цієї країни Альберто Фернандеса. Відповідаючи на питання журналістів, якою є позиція уряду Лули щодо останніх подій в Східній Європі на тлі спроби військового путчу в росії, С. Аморім заявив, що «знесилена та ослаблена росія нікого не цікавить, я вірю, що усе повернеться до нормального (! – виділено нами) стану».
Отож, як бачимо, висловлювання С. Аморіма аж ніяк не свідчить про його неупереджений підхід при аналізі російської агресії проти України. На його прикладі ми можемо побачити трансформацію у своєрідного «адвоката новоявленого Гітлера – путіна», причому ще донедавна він був шанованим інтелектуалом, який охоче висловлювався щодо теми Другої світової війни та її травматичного впливу на людську цивілізацію (його радо запрошували у відповідні проекти присвячені цій темі, фінансовані російською стороною). Утім, найбільш небезпечним, на наш погляд, є те, що саме він «емоційно, фізично та політично ..має найбільший вплив на Лулу, коли йдеться про зовнішню політику», а, отже, сподіватися на кардинальну зміну позиції Бразилії щодо російської агресії, на підтримку України в протидії їй та пошуку шляхів миру найближчим часом, на жаль, не доводиться.
Латинська Америка крізь призму українських інтересів
Україна продовжує активно поглиблювати контакти на найвищому рівні із центральноамериканськими державами. Так, 15 червня відбулась телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Белізу Хуаном Антоніо Брісеньо. Український Глава держави подякував белізькому народові за постійну підтримку України в ООН, Карибській співдружності та в рамках Кримської платформи. Зеленський запросив Беліз долучитись до реалізації української формули миру, проведення Глобального саміту миру та міжнародної коаліції зі створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії. У відповідь на цей твіт, Хуан Брісеньо запевнив, що Беліз продовжить підтримувати Україну та її право на самозахист.
Того ж дня, В. Зеленський також провів розмову з президентом Коста-Рики Родріго Чавесом, якому він подякував за регіональне лідерство в коаліції щодо створення спецтрибуналу та Формули миру. Нагадаємо, що на початку місяця, заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква спілкувався з міністром зовнішньої торгівлі Коста-Рики, зокрема було обговорено роль Коста-Рики у наближенні України до членства в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
29 червня відбулася телефонна розмова президента України із президентом Гватемали А. Джамматтеї, під час якої йшлося про співпрацю у сфері безпеки, зокрема, говорили про технічну допомогу, яку може надати гватемальська сторона для розмінування української території. В. Зеленський відзначив потужну підтримку, яку надає Гватемала в протидії російській агресії, зокрема, її регіональне лідерство у Core Group зі створення спеціального трибуналу для злочинів здійснених росією та ініційовану нею декларацію на підтримку України на ГА Організації Американських Держав.
Важливою метою усіх цих розмов також стала можливість проведення саміту Україна-Латинська Америка. Нагадаємо, що вперше ідея проведення такого саміту була виголошена президентом на прес-конференції 23 лютого 2023 р. За попереднім задумом, цей захід має відіграти ключову роль у переконанні лідерів латиноамериканських країн, які усе ще вагаються, стати на бік України в протидії агресору, тому Зеленський готовий особисто на нього поїхати. Серед потенційних країн, які можуть прийняти цей саміт найчастіше називають саме центральноамериканські держави (зокрема Гватемалу). Коментуючи ці розмови у своєму традиційному вечірньому зверненні, Зеленський відзначив, що проведення такого саміту може «дати значно більше захисту свободи та рівності націй у сучасному світі».
Безумовно, така подія може стати справжнім проривом у посиленні відносин Києва з латиноамериканським регіоном, але варто розуміти, що російські дипломати (частина яких є агентами розвідки) докладатимуть великих зусиль, аби перешкодити участі країн на Саміті. Приміром, вже відомо про активізацію росії з метою скликання зустрічі із країнами ЛАКБ подібно до того, як вона провела вже Другу парламентську конференцію «росія – Африка» у березні цього року. Захід має відбутися у період із 30 вересня по 2 квітня у Москві, про що заявив спікер Госдуми В. Володін.
13 червня стало відомо про дзвінок, який зробив керівник Офісу президента України А. Єрмак раднику президента Бразилії С. Аморіму. Як зазначили бразильським ЗМІ в уряді Бразилії, цей дзвінок був «дуже позитивним» та допоміг послабити напругу у відносинах між Бразилією та Україною, зіпсованих заявами Лули да Сілви. Ця розмова стала частиною діалогу Києва щодо залучення країн Глобального Півдня до розгляду шляхів виходу із війни в Україні, а сама зустріч відбулася наприкінці червня у Копенгагені.
На південноамериканському напрямку важливу розмову мав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зі своєю візаві у Перу Аною Джервасі. Український дипломат запросив Перу до реалізації Української формули миру та подякував за проукраїнську позицію. Щодо активізації зусиль України в Карибському басейні, то про розширення співпраці України та Великої Британії задля поглиблення зв’язків із країнами регіону йшлося під час спілкування заступника міністра закордонних справ А. Мельника із Парламентським заступником Державного секретаря у закордонних справах, справах Співдружності націй і розвитку Великої Британії Девідом Ратлі.
Посилилося і кадрове забезпечення наших дипломатичних місій в регіоні Латинської Америки. Так, указом президента від 20 червня Надзвичайним та Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Бразилія призначено заступника міністра закордонних справ А. Мельника. Про те, що бразильська сторона надала агреман на його призначення, стало відомо ще у травні, одразу після візиту у Київ спеціального представника президента Бразилії із зовнішньополітичних питань С. Аморіма. Тоді, у бразильських ЗМІ не приховували певних позитивних очікувань від такого призначення, наголошуючи, що нинішній статус А. Мельника – заступник міністра закордонних справ, свідчить про щирі наміри української сторони підвищити рівень наших двосторонніх відносин. Того ж дня іншим своїм указом призначив Ю. Полюховича Надзвичайним та Повноважним Послом України у Республіці Колумбія за сумісництвом.
Україна в публікаціях ЗМІ регіону
Український дипломат Руслан Спірін, як Спецпредставник України в Латинській Америці написав для гостьової колонки мексиканського медіа «Ель Геральдо де Мехіко» статтю «Якби Росія «анексувала» Марс, як анексувала Крим, ніхто б цього не визнав». Пан Посол пояснив, що воєнна допомога, яка надається Україні з боку більш ніж 50 союзників – це такий же необхідний внесок у світову безпеку, як нещодавно різні країни робили внески у фонди на вакцини проти коронавірусу. Руслан Спірін відзначив роль українського опору, який дозволяє стримувати баланс світового порядку на користь демократії та прав людини. За його словами, Україна цінує зусилля тих мексиканців, які прагнуть допомогти знайти дипломатичний вихід з ситуації, але важливо, щоб в «клубі миру» були країни, які не спрощуватимуть становища агресору, але чітко знатимуть хто є агресор. Справжній діалог може початись тільки тоді, коли останній російський солдат покине територію України.
Ця стаття також побачила світ на 27 сторінці друкованого випуску видання (5 червня 2023 р.), водночас, там сам, що на цій же сторінці, було опубліковано статтю (значно більшу за обсягом) нового російського посла в Мексиці Ніколая Софінського, який повторив основні акценти російської пропаганди: «західні країни відмовляються від миру та лише надсилають нові пакети допомоги в Україну, загроза розширення НАТО до кордонів Росії спровокувала конфлікт разом з бомбардування жителів Донбасу протягом дев’яти років» і т. д. Як зазначило видання, це було перше інтерв’ю новопризначеного дипломата мексиканським ЗМІ (він став послом у лютому цього року), і слід очікувати, що далеко не останнє, тому наразі питання протидії активності російської пропаганди залишається дуже актуальним. Важливо і те, що мексиканське видання попри запрошення російського посла, надало можливість почути відповідь з боку українського дипломатичного середовища.
13 червня згаданому вище медіа також дала інтерв’ю Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе. Депутатка пояснила, що прагнення українців приєднатися до НАТО пов’язане із тим, що це єдиний спосіб не бути ціллю нової російської агресії у майбутньому. Для самого блоку приєднання України також дасть змогу зміцнитись з огляду на великий військовий досвід української армії. Підкреслено, що наслідком російського вторгнення для всього світу стала продовольча криза, зростання вартості продуктів харчування у різних регіонах світу. За її словами, підрив росіянами Каховської ГЕС ще більше ускладнює ситуацію через знищення системи зрошування.
12 червня було опубліковане інтерв’ю голови Офісу президента Андрія Єрмака CNN, в якому він розповів про спільну із МЗС роботу над організацією Міжнародного саміту Миру для обговорення запропонованої Президентом Зеленським Формули миру. За його словами, робота саміту буде не повною, якщо в ньому не візьмуть участь провідні країни Глобального Півдня, серед яких він виділив Бразилію, яку українська влада хоче бачити серед лідерів реалізації мирного плану, особливо в пункті щодо екології. А. Єрмак запевнив важливість діалогу із бразильськими дипломатами, зокрема радником президента Селсом Аморімом. У відносинах з Бразилією має бути досягнуто стратегічного партнерства.
Лінійний продюсер та другий режисер номінованого на Оскар фільму про дітей-сиріт на сході України «Будинок зі скла» Асад Сафаров за підтримки проєкту Ucrania Resiliente дав розлоге інтерв’ю аргентинському медіа El diario. Український продюсер розповів про свій фільм, відповідно до сюжету якого діти у притулку прифронтової зони чекають юридичного рішення щодо свого майбутнього – чи знайдуть вони нову родину ви будуть відправлені у інший заклад. На думку режисера проблеми важкої долі дітей-сиріт є близькими кожній країні, як Україні так і Аргентині, і тому вже скоро з’явиться можливість переглянути український фільм в Аргентині.
Аргентинські журналісти виокремили тему депортації українських дітей та видачу ордену на арешт Путіна. Асад Сафаров розповів про роботу своєї ГО “Голоси дітей”, яка в тому числі займається підняттям цього питання на міжнародній арені. За словами А. Сафарова попри те, що офіційно оприлюднюється кількість депортованих дітей до 20 тис, насправді це число більше 100 тис.
Візит журналістів провідних латиноамериканських та іспанських медіа в Україну
Головною медійною подією кінця травня-початку червня безумовно став великий візит в Україну групи впливових журналістів та лідерів громадської думки з різних країн Латинської Америки, що стало можливим завдяки ініціативі громадської організації «Лабораторія журналістики суспільного інтересу». Це був перший візит проєкту «Поєднуючи континенти», в рамках якого ще заплановано також приїзд представників з Африки та Азії.
Учасниками делегації були: Деніз Дрессер (мексиканська аналітикиня, видання Reforma та Latinus), Патрісія Кампос Мелло (бразильська репортерка Folha de São Paulo), Андреа Молетто Родрігес (чилійська ведуча на Radio Futuro, каналі Via X), Хоакін Санчес Маріньо (аргентинський журналіст-міжнародник Infobae), Хуаніта Леон Гарсія (засновниця колумбійського новинного сайту La Silla Vacía), Гільєрмо Дрейпер Ванрел (редактор уругвайської газети Búsqueda), Ядер Луна Гарсія (нікарагуанський журналіст Confidential та Esta Semana), Гораціо Роча Стейнс (мексиканське телебачення Televisa).
Протягом тижня насиченої роботи гості з Латинської Америки провели низку зустрічей для кращого безпосереднього розуміння ситуації, особисто відвідали деокуповані території Київської та Харківської областей, м. Краматорськ Донецької області.
Головною подією візиту було велике інтерв’ю із Президентом України Володимиром Зеленським, яке стало першим очним інтерв’ю, яке він дав представникам латиноамериканських медіа.
У першу чергу, журналістів цікавили питання пов’язані зі станом та перспективами розвитку відносин України з їхніми країнами. Коментуючи загальну ситуацію в регіоні, президент сказав, що не бачить різниці в політичних ідеологіях лідерів та їх ставленні до ситуації в Україні, адже проблеми війни зачіпають загальнолюдські цінності, тому поділ на лівих чи правих тут недоречний. Також Зеленський ще раз підтвердив готовність особисто поїхати на Саміт Україна-Латинська Америка, аби поспілкуватися із лідерами країн.
Відносини із Республікою Чилі він оцінив як дуже хороші, а персональні стосунки з президентом Г. Борічем «побудувались дуже непогані» в т.ч. через те, що він як молодий лідер має прогресивні погляди.
Зеленський заявив, що Україна робила запити практично всім країнам Латинської Америки для можливості виступів у парламенті чи розмов із їхніми лідерами. Ціль такої комунікації, у першу чергу, полягає в тому, аби особисто донести правду про війну цим країнам. Тим не менше, позитивний відгук поки що був лише від Чилі, Мексики, а також постійну підтримку щодо всіх ініціатив можна відчувати від Гватемали.
Коментуючи ситуацію з невдалою зустріччю із президентом Бразилії Лулою да Сілвою на Саміті G-7 у Хіросімі, Зеленський пояснив, що інформація, щодо того, що це українська сторона не знайшла часу – «це маячня», і насправді «проблеми були не з нашої сторони». У той же час, українська влада зацікавлена в такій зустрічі у будь-якому форматі, у т.ч. у вигляді візиту Лули до України, навіть попри його попередню відмову приїхати в той час, коли він був перебував з візитом у європейських країнах. Президент переконаний, що Бразилія, як велика держава, має бути залучена до формату Формули миру, приєднатися до діалогу. Щодо ідеї про перемир’я, то Україна відкидає такий варіант, адже для Росії це лише нагода підготуватись до нової агресії, а для української економіки це шлях без розвитку та інвестицій.
Коментуючи відносини із Нікарагуа, президент зазначив, що поки що немає нічого спільного через позицію теперішнього проросійського уряду, проте ця ситуація може змінитися у майбутньому. В. Зеленський натякнув, що єдине, що може поєднувати режим Д. Ортеги та путінський режим, це – гроші та особисті інтереси.
Президент підсумував, що загалом, попередній період відносин України та Латинської Америки виявився втраченим часом через відсутність запитів та спільних економічних інтересів та недопрацювання дипломатів. Він розуміє відмову деяких країн від передачі зброї через внутрішні ризики для них та різні конституційні обмеження, але очікує політичної підтримки. Президент також сказав, що українська діаспора в Бразилії та Аргентині попри свою чисельність, повинна бути активнішою «не засинати», як приклад він навів активну канадську діаспору, яка потужно виступає в підтримку України.
Деніз Дрессер вірно відмітила, що особистий візит дає змогу значно краще оцінити ситуацію в країні, і шкода, що Лопес Обрадор (президент Мексики відомий своєю нейтральною позицією щодо російського вторгнення) не любить їздити за кордон, адже таким чином міг «на власні очі побачити, що таке справжній імперіалізм та війна».
Одне з питань, на яке у своїх матеріалах відповіли журналісти собі та своїм читачам, – що означитиме перемога для України: відновлення територіальної цілісності, міжнародний трибунал над воєнними злочинцями, повернення полонених та депортованих українців.
Також група латиноамериканських журналістів мала можливість взяти інтерв’ю у першої леді Олени Зеленської. Перша леді розповіла про депортацію українських дітей, життя в умовах війни та свою роль у протидії російській агресії. На питання, щодо Латинської Америки, Олена Зеленська згадала свою подорож до Мексики, та про культурний вплив регіону у вигляді мексиканських та бразильських серіалів, які мали велику популярність в Україні.
3 червня латиноамериканська делегація зустрілась із лідерами думок з України у форматі круглого столу. Учасники дискусії поділились своїми думками щодо покращення комунікації між Україною та латиноамериканським регіоном, виокремили шляхи поширення українських наративів, протидію російській пропаганді. На своєму прикладі зазначили, що у соціальних мережах абсолютна більшість людей підтримують Україну, але більша кількість негативних коментарів традиційно поширюється російськими фейковими акаунтами. Відповідно до аналізу нашої команди, їх публікації щодо подорожі в Україну (в Twitter, Instagram, Facebook) дійсно піддавались спам-атаці проросійських ботів та фейкових акаунтів (без жодного наповнення даними на сторінках). У той же час, реакція реальних користувачів в більшості була позитивною, особливо у контексті інтерв’ю з Президентом та опису історій звичайних людей, які постраждали від війни.
Проблема російської пропаганди та її впливу на регіон ЛАКБ є досить значною через ті величезні ресурси, які вкладає Москва. Так, за словами Деніз Дрессер, новопризначені 40 російських дипломатів вже встановили контакти із низкою мексиканських журналістів та везуть їх на навчання до російської столиці.
Отже, тижневий візит журналістів ключових медіа країн Латинської Америки до України став вагомою подією поширення правди в країнах цього регіону. Увага до візиту, зустрічей була прикута і з боку інших регіональних медіа, які активно посилались на нього у своїх матеріалах з огляду на нечастий формат таких зустрічей та ефект від особистої розмови Президента із журналістами, адже за словами самих журналістів, В. Зеленський, безумовно, є дуже популярною особистістю серед місцевих людей (значною мірою через те, що латиноамериканців притягує його образ несистемної людини «з народу»). Варто додати, що також були встановлені важливі контакти, які можуть сприяти розвитку важливих проєктів двосторонньої співпраці. Як приклад, Деніз Дрессер вже стала однією з перших представниць Латинської Америки, яка долучилась до президентської ініціативи United24.
Спілкуючись наприкінці червня із іспанськими журналістами, які прибули в Україну напередодні візиту прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеза, президент В. Зеленський також відзначив, що покладатиме великі надії на головування Іспанії у ЄС, яке розпочинається із 1 липня, в процесі налагодження відносин із усіма країнами Латинської Америки. Він ще раз підкреслив, що «можна війну закінчити… можна не чекати так довго.. можна витіснити їх (росію) не тільки зброєю, а й політично», і головним інструментом для цього є українська Формула миру. Водночас, президент України висловив сподівання, що йому вдасться приїхати та виступити в рамках саміту ЄС-СЕЛАК (СЕЛАК – Співтовариство країн Латинської Америки та Карибського басейну), який проводитиметься 17-18 липня в Брюсселі, попри блокування цього рішення деякими країнами, щоправда, він не уточнив якими саме.
Латинська Америка у фокусі уваги:
Ракетний удар по м. Краматорськ, в результаті якого постраждало троє колумбійських громадян: реакція офіційної влади Колумбії та висвітлення трагічних подій в іспаномовних медіа
27 червня 2023 року росія здійснила черговий злочин проти цивільного населення України – завдала ракетного удару по м. Краматорськ Донецької області. В результаті обстрілу станом на 29 червня відомо про 12 загиблих та 65 постраждалих. Серед поранених осіб були троє громадян Колумбії. Це засновник об’єднання Aguanta Ucrania (група підтримки України) – Серхіо Харамільйо, письменник – Ектор Абад Фасіолінсе, та журналістка – Каталіна Гомес. Колумбійська делегація прибула до України для участі у Книжковому Арсеналі, а також, щоб висловити солідарність Латинської Америки із українським народом в боротьбі проти російської агресії. На схід України вони вирушили разом із українською письменницею Вікторією Амеліною (на жаль, вона загинула в результаті цього обстрілу), щоб на власні очі побачити наслідки російської окупації та поділитися побаченим зі своїми співгромадянами та іншими мешканцями латиноамериканського регіону.
В Колумбії цей злочин проти цивільних людей викликав широкий резонанс в колумбійських медіа та реакцію збоку офіційної влади. На своїй офіційній сторінці у Twitter Президент Колумбії Густаво Петро жорстко зреагував на дії росії: «Росія атакувала трьох беззахисних колумбійців. І цим вона порушила протоколи війни. Міністерство закордонних справ (ісп. Cancilleria) повинно вручити дипломатичну ноту протесту. Очікуємо на повернення Серхіо, Каталіни та Ектора додому цілими та неушкодженими», – написав він. В цій заяві вперше прозвучала різка критика дій росії в Україні з боку колумбійського лідера. Іспанське видання El Pais вважає, що таке посилення тону знаменує помітний дипломатичний поворот. Проте чи буде Г. Петро дотримуватися більш жорсткої критики відносно російських дій в Україні надалі, поки спрогнозувати складно.
Колумбійське міністерство закордонних справ у своїй дипломатичній ноті протесту чітко вказало «про неприпустиму атаку російських військ на цивільний об’єкт Краматорська». Російське посольство в Колумбії у відповідь на жорсткі заяви колумбійського керівництва стосовно терористичного акту 27 червня та реакцію суспільства цинічно відмітило, що «вони із великим жалем дізналися про події в Краматорську», утім, на їхню думку, «прифронтове місто не найкраще місце для дегустації української кухні».
Терористична атака росії на м. Краматорськ із численними жертвами була широко висвітлена у колумбійських медіа. Зокрема, видання La Semana опублікувало низку статей, присвячених цим жахливим подіям, роблячи акцент, в першу чергу, на колумбійських громадянах. У цих публікаціях можна простежити досить різку та жорстку позицію стосовно злочинів росії в Україні. Окрім того, в статтях подається коротка передісторія подій на Донбасі починаючи з 2014 року, де вказано, зокрема, що «Донецьк та Луганськ були захоплені проросійськими сепаратистами, яких підтримувала Москва». Отож, колумбійцям почали доносити правдиву інформацію про справжню роль росії у розв’язуванні війни ще у 2014 році.
Колумбійське медіа Momento 24 у своїй публікації констатувало основні факти, зробивши акцент на заяві Г. Петро в бік росії. Проте, на відміну від La Semana тут не простежується критика країни-агресорки, а в тексті відсутні чіткі акценти, що винуватцем цього ракетного удару є саме російська сторона.
Незабаром після теракту Каталіна Гомес розпочала репортаж для France 24, в якому розповіла те, що сталося. Вона наголосила, що ресторан був заповнений людьми в момент, коли влучила ракета. В своєму особистому Twitter-акаунті журналістка написала: «в один момент ти робиш ковток води, в інший – настає пекло», і під цим дописом опублікувала відео з місця прильоту ракети.
Caracol опублікувало на своєму ютуб-каналі спільне інтерв’ю Серхіо Харамільйо та Ектора Абада, в якому вони розповіли про свою поїздку до України, побачене на деокупованих територіях та про ракетний удар по Краматорську, жертвами якого стали.
Аргентинське видання Infobae також зробило низку публікацій присвячену подіям в Краматорську, які супроводжувалися низкою відеоматеріалів. В одній із статей медіа опублікувало коментарі Е. Абада та С. Харамільйо про те, що їм довелося пережити.
Іспанське медіа El Pais опублікувало статтю з коментарями Ектора Абада, в яких він розповів про побачене на сході України. «Ми приголомшені варварством країни, яка може запустити ракету, очевидно, з літака, туди, де десятки людей розмовляють та їдять. Знову смерть бере гору, і сталося те, чого ми не очікували…».
Нагадаємо, м. Краматорськ досить часто відвідують журналісти іноземних видань. Зокрема, нещодавно в ньому побувала група журналістів знаних латиноамериканських медіа, які розповсюдили репортажі із України в регіоні ЛАКБ та узяли інтерв’ю у президента В. Зеленського.