Україна – Китай після 2014: нова сторінка у відносинах

Впродовж останніх років спостерігаються відчутні зміни у стратегії зовнішньої політики Китайської Народної Республіки, інтереси якої вже сягають далеко за межі Азійсько-Тихоокеанського регіону. Скажімо, глобальна ініціатива КНР «Один пояс, один шлях» охоплює понад 70 країн. Пекін демонструє інтерес до Центральної Азії та Західної Європи, до Балкан та держав Балтії, посилює свою присутність у Африці, Південно-СхіднійАзії та Латинській Америці, налаштований на […]

Підписатись на новини "Української призми"

Впродовж останніх років спостерігаються відчутні зміни у стратегії зовнішньої політики Китайської Народної Республіки, інтереси якої вже сягають далеко за межі Азійсько-Тихоокеанського регіону. Скажімо, глобальна ініціатива КНР «Один пояс, один шлях» охоплює понад 70 країн. Пекін демонструє інтерес до Центральної Азії та Західної Європи, до Балкан та держав Балтії, посилює свою присутність у Африці, Південно-СхіднійАзії та Латинській Америці, налаштований на вивчення та освоєння Арктики.
.
Європа є предметом пріоритетної зацікавленості КНР. Загальна сума китайських інвестицій
у держави Європи впродовж останніх 10 років склала понад 272 млрд. євро, а тематика
співпраці охоплює широкий спектр питань:від інфраструктурних проектів та торгівлі, до
спільних зусиль у боротьбі з тероризмом та ісламським екстремізмом, а також енергетику
(включно з відновлюваною), військову промисловість та космос, будівництво та хімічну
промисловість, харчові технології.
Зростає інтерес КНР і до держав Центральної та Східної Європи, який можна пояснити прагненням
посилити інфраструктурний потенціал Ініціативи «Один пояс, один шлях», а також держав
Східного партнерства (приміром, Грузія поступово перетворюється у хаб для транзиту
китайських товарів до Європи і у зворотньому напрямі). Інтерес викликає також формат
«16+1», який поєднує Китай з шістнадцятьма державами ЦСЄ, Балтії та Балкан.
Приділяє свою увагу Пекін й Україні. Зокрема, у грудні 2017 року Китай та Україна схвалили
план дій, згідно якого передбачається залучення китайських інвестицій до України у обсязі,
що сягатиме 7 млрд. дол. США, що можна вважати демонстрацією довіри з боку Пекіну, незважаючи
на специфіку політичної та економічної ситуації, спричинену російською агресією.
На цьому тлі слід погодитися із українським дипломатом та науковцем, директором Дипломатичної
Академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергієм Корсунським: «Нам потрібно
будувати багатосторонню дипломатію, ми не можемо орієнтуватися на один вектор.
США та Європейський союз – це найбільша потуга, але ми повинні працювати із Китаєм таким
чином, щоб він був зацікавлений у найшвидшому вирішенні наших проблем з Росією
Відтак, мета даного дослідження – проаналізувати стан та динаміку політичних та економічних
відносин між Україною та КНР, виявити перспективні напрями співробітництва, запропонувати
рекомендації щодо удосконалення двосторонньої співпраці та можливостей участі
України у багатосторонніх форматах співробітництва з Китаєм.