Підписатись на новини "Української призми"
Люблінський трикутник (далі – ЛТ) покликаний сприяти інтеграції України в Європейський Союз і НАТО та координації спільної протидії російській агресії в Україні
У цьому дослідженні автори спробували вивчити кращі практики у сфері етнополітики у Румунії, Словаччині, Хорватії та Швеції
Шведський підхід до роботи з національними меншинами представляє собою збалансовану модель із гнучкими засобами стримування і противаг.
Зросло й усвідомлення потреби солідаризації держав Східного флангу, що знайшло своє оформлення у створенні Бухарестської дев’ятки (В9). Примітно, що ця структура приділяє значну увагу розвитку подій в Україні та російській агресії
Організація Північноатлантичного договору однією з перших почала розробку власних принципів побудови стійкості.
Республіка Хорватія з 1 липня 2013 року є державою-членом ЄС. Тож її законодавство щодо захисту прав національних меншин сьогодні знаходиться на досить високому рівні.
Словаччина – країна, що за складом населення значно відрізняється від більшості своїх сусідів. Серед усіх держав, із якими вона ділить кордон, лише Україна має більшу частку національних меншин серед своїх громадян.
Румунська етнополітика, законодавство та практика у відносинах за національними меншинами заслуговує на увагу з низки причин.
Що криється за цим статусом? Чи відповідають всі країни, зазначені у стратегії, такому визначенню? І що Україна очікує від своїх стратегічних партнерів?
Чи готові країни Латинської Америки та Карибського басейну підтримувати Україну в питанні деокупації Кримського півострова?
1 липня 2021 року закінчилося річне головування Польщі у Вишеградській групі (В4). 2020-2021 рр. можна назвати знаковими для цієї регіональної ініціативи, яка у лютому 2021 року відзначила 30 річницю від започаткування. Така символічна дата для підбиття підсумків та досягнень також збіглася в часі з новими викликами як світового, так і регіонального масштабу.