Підписатись на новини "Української призми"
22 жовтня закінчився XX з’їзд Комуністичної партії Китаю. Очікувано, Сі Цзіньпін втретє обійняв посаду генсекретаря КПК. Тепер він буде правити ще як мінімум наступні 5 років. Цю подію можна без перебільшення назвати початком одноосібної влади в Китаї. Чому третя каденція Сі Цзіньпіна буде не така, як попередні дві, та які ознаки вказують на зміну владної парадигми в Китаї?
З огляду на геополітичні виклики Індія нині стає важливим гравцем не лише регіону, але й світу, тому не може бути поза увагою української зовнішньої політики.
У кризовому 2020 р. позитивна динаміка українського експорту формувалась передовсім під впливом нарощування товарних поставок до КНР.
США, Велика Британія й Австралія оголосили про нове партнерство з безпеки Індо-Тихоокеанського регіону
Китайські кредити для інфраструктури, переймання досвіду компартії КНР, погрози на адресу Заходу “розворотом на Схід”. Україна почала небезпечну гру, яка може обернутися крахом, застерігають опитані DW експерти.
Перспектива нинішнього становища Китаю у світовій політиці проглядається за трьома сценаріями. Позитивний сценарій є найменш конфронтаційний, інклюзивний. Базовий сценарій відображає здебільшого статус-кво. Негативним є сценарій, що передбачає конфронтацію, дестабілізацію міжнародної системи.
(English) “Захоплення держави” позначає тісний зв’язок чи навіть взаємопроникнення приватного бізнесу і влади для лобіювання потрібних законів і поправок.
Перший транзит територією України в рамках нового Шовкового шляху може відбутися вже в кінці поточного – на початку наступного року
(English) 14-15 травня ц.р. у Пекіні відбувся Форум Ініціативи “Один пояс, один шлях” – кількатрильйонного проекту КНР спрямованого на розбудову геоекономіки регіонів з понад шістдесятьма державами світу з Центральної Азії, Європи і, навіть, Латинської Америки.
В Україні немає розуміння потенційних економічних втрат від кліматичних трендів
В последнем квартале прошлого года общий объём инвестиций из Южной Кореи составил 7,6 млрд дол США
3 вересня США і Китай ратифікували Паризьку кліматичну угоду