Підписатись на новини "Української призми"
Вибори до нижньої палати парламенту Чеської Республіки (чеськ. – Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky), що будуть проведені 3–4 жовтня 2025 року, стануть ще однією важливою подією серед «параду виборів», що проходять у Центральній Європі впродовж 2024–2025 років.
У рамках стратегії Digital Decade 2030 та концепції Єдиного цифрового ринку мова йде про фундаментальну трансформацію державних послуг: від технічної модернізації до повністю безпаперових державних сервісів.
У країнах ЦСЄ імплементація DSA стикається з особливими викликами – від нестачі ресурсів до слабкої інституційної спроможності. У пілотному тексті із серії Ad Fontes, Ad Europa Nova – “Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації DSA у країнах ЦСЄ.
Український Центрально-Європейський Форум (UCEF) є дискусійною платформою, яка збирає відомих мислителів і експертів з усього регіону для виявлення спільних викликів і створення спільного бачення процвітаючого центральноєвропейського майбутнього.
Перший місяць літа виявився насиченим на поїздки, заяви та коментарі лідерів Латинської Америки. Про основні події читайте у цьому випуску Латиноамериканського дайджесту “Української призми”
Цьогорічний травень позначений активізацією латиноамериканського вектору зовнішньої політики України, кульмінацією якого стало турне низкою країн ЛАКБ міністра закордонних справ Д. Кулеби та його виступ на зустрічі членів Асоціації Карибських держав.
Наприкінці лютого увага усього світу була прикута до річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну. Рішучу підтримку нашій державі у протистоянні агресії висловила переважна більшість країн світу, про що красномовно свідчать результати голосування в ГА ООН резолюції «Про справедливий і сталий мир в Україні» від 23.02.2023 р., яку підтримала 141 держава (лише 7 висловилися «проти»). Стабільно велику кількість голосів «за» резолюцію дав регіон ЛАКБ – її підтримали 26 країн із 33 держав.
Сьогодні в Україні зберігається доволі обмежене розуміння феміністичної зовнішньої політики, що переважно зводиться до питання гендерної рівності на дипломатичній службі.