Підписатись на новини "Української призми"
Значна частина країн ЦСЄ виконує функцію зовнішнього кордону ЄС, тому для них ці зміни мають особливе значення.
Цифровізація податкових адміністрацій означає не лише впровадження електронних сервісів, а й глибоку зміну підходів до адміністрування: перехід від постфактум перевірок до автоматизованих систем, які дозволяють виявляти ризики в режимі реального часу.
Із початком російського повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна прагне вивести відносини з державами Африки на якісно новий рівень, вважаючи що цей регіон незаслужено перебував поза дипломатичною і політичною увагою.
Поширення інформаційно-комунікаційних технологій, автоматизація виробництва, розвиток штучного інтелекту та цифрових сервісів змінюють структуру традиційного ринку праці та створюють нові форми трудових відносин.
Ця аналітична записка розглядає євроінтеграційний шлях Північної Македонії та містить рекомендації, які Україна, як країна-кандидат на членство в ЄС, може використати у власному процесі євроінтеграції, враховуючи наявність власних невирішених історичних та культурних конфліктів з сусідніми країнами-членами ЄС.
У центрі цього дослідження – внутрішні механізми коаліційної дисципліни, транзакційні витрати на узгодження політики та роль інституційних стабілізаторів, таких як президентський чинник, процедурна архітектура коаліції, європейський фіскальний примус у стримуванні розпаду.
Цифровізація судової системи в країнах Центрально-Східної Європи відбувається в різних форматах і темпах, залежно від рівня цифрової готовності держав, наявності інституційних стратегій та доступу до сучасних ІТ-рішень.
Розвиток smart cities у країнах ЦСЄ має виразну регіональну специфіку, що відрізняє його від міст Західної Європи.
Вибори до нижньої палати парламенту Чеської Республіки (чеськ. – Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky), що будуть проведені 3–4 жовтня 2025 року, стануть ще однією важливою подією серед «параду виборів», що проходять у Центральній Європі впродовж 2024–2025 років.
У рамках стратегії Digital Decade 2030 та концепції Єдиного цифрового ринку мова йде про фундаментальну трансформацію державних послуг: від технічної модернізації до повністю безпаперових державних сервісів.
У країнах ЦСЄ імплементація DSA стикається з особливими викликами – від нестачі ресурсів до слабкої інституційної спроможності. У пілотному тексті із серії Ad Fontes, Ad Europa Nova – “Українська призма” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” розглядає виклики та перспективи імпелементації DSA у країнах ЦСЄ.