25/01/2018
Тема: Міжнародна безпека
Регіон: Російська Федерація та Центральна Азія
Публікація: Статті
Спеціальний посланець Державного департаменту США з питань України Курт Волкер прибув до Києва для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі і відвідає зону конфлікту на сході. В п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.
Це вже буде четверта зустріч Волкер-Сурков за менш ніж півроку, але нині її контекст змінився – як в Україні, так і ззовні.
По перше, український парламент схвалив, як його називають, закон про реінтеграцію, який чітко визначає Росію як країну-агресора на Донбасі, а режим на території ОРДЛО як окупацію.
По-друге, є принципове рішення адміністрації США щодо можливості постачання зброї Україні.
Власне, це те, що сталося після останньої зустрічі Волкера з Сурковим у листопаді в Белграді.
«Я б не називала цю зустріч (в Дубаї) якоюсь особливою, але, дійсно, контекст трішки змінився. Ці дві події були дуже негативно сприйняті в Російській Федерації. На тлі того, що минула зустріч Волкер-Сурков закінчилася дуже невдало і Російська Федерація практично відкинула всі пропозиції щодо миротворчої місії на Донбасі, про які говорив пан Волкер, то нині контекст стає більш проблематичним (для Росії)», – каже в інтерв’ю “Радіо Свобода” Ганна Шелест, експерт з відносин Україна-США з Ради із зовнішньої політики «Українська призма».
«Перший аналіз свідчить: ні, не суперечить! Як би не ставитись до Мінських домовленостей, українська сторона їх дотримується, російська – їх порушує. І це буде одним з чинників перегорів (Волкер-Сурков)», – каже Рябчин, який родом з Донбасу, в інтерв’ю Радіо Свобода.
Другий момент, який змінив контекст і візиту Волкера в Україну, і його перегорів із Сурковим – вірогідність поставок американської зброї, і зокрема переносних ракетних комплексів «Джавелін», які за висловом одного західного видання, «є рівнею російській армії, яка активно спирається на танки».
«Для України важливо, щоб все ж таки летальна зброя була виділена. Це буде символізувати підтримку України… І якщо вже США прийняли таке рішення, то вони не будуть відходити від нього і ми все ж таки отримаємо летальну зброю», – каже в інтерв’ю депутат Верховної Ради Наталя Веселова, яка теж походить з Донбасу.
Відтак, як зауважують співрозмовники Радіо Свобода, ці два фактори змінюють контекст перегорів Волкер-Сурков, адже Росія вже законодавчо визнана в Україні агресором і вже не може вдавати, що не має прямого стосунку до конфлікту. А поява в українських військових американської зброї, включно з «Джавелінами», значно посилює і Україну, і позиції її західних партнерів.
«Поки що ми бачили обіцянку постачати «Джавеліни», однак вони ще не в Україні. І, можливо, навколо цього питання також буде певна дискусія пана Волкера та пана Суркова. Наскільки я зрозумів, це питання вже вирішене, але раптом би Росія сказала: не постачайте «Джавеліни», бо ми відходимо (з Донбасу), то думаю, що навіть в Україні на це погодяться, якби було таке бажання Кремля», – каже Рябчин.
«Не «Джавеліном» єдиним»
Ще один фактор, який міняє контекст – крок за кроком затягується петля американських санкцій, а ЄС – незважаючи на різні голоси – систематично продовжує санкції проти Росії кожні півроку.
«Ми не можемо назвати успішними ті перемови, що ведуться паном Волкером і паном Сурковим, бо вони не досягають своєї мети. Є дуже велика кількість розбіжностей! Однак чи буде більш погоджувальною російська позиція після тих санкцій, які були анонсовані адміністрацією президента Трампа?» – питає депутат Рябчин.
«Тому не думаю, що «Джавеліни» налякали Росію, а от персональні санкції проти найближчого оточення (Путіна) – вони мають працювати і вони працюють», – додає він.
Миротворці, які затримуються
Все ж закон про реінтеграцію, зброя і санкції – це тло, контекст візиту і переговорів, на яких домінуватиме тема миротворчої місії ООН на Донбасі.
Минула зустріч в Белграді була невдалою в цьому плані. Тоді з 29 положень, що їх запропонував Волкер щодо резолюції Ради безпеки ООН, Сурков погодився лише з трьома.
Чи буде достатньо нових факторів і чинників тиску на Росію для досягнення компромісу в мандаті та параметрах миротворчої місії, які б влаштували Україну? А серед них: щоб миротворці були не лише на лінії розмежування, щоб були дислоковані на всій території ОРДЛО і – що найголовніше на думку Києва – щоб вони стали на кордоні України з Росією? І щоб місія сил ООН не зводилась лише до охорони спостерігачів ОБСЄ, як це пропонувалося Росією.
«Головне – мандат, і тут позиції української, американської сторони, європейських країн та позиція Російської Федерації кардинально відрізняються. І Росія категорично не хоче йти на ті умови, про які говорить пан Волкер – і це не лише питання контролю за кордоном між Україною та Росією. Російська Федерація не згодна на мандат на всю територію, яка на сьогодні не контролюється українською владою», – каже аналітик Ганна Шелест.
А депутат Наталя Веселова наголошує ще на одному моменті: «Ні Росія, ні її партнери і союзники не будуть допущені до миротворчої місії. Я думаю, що це ще раз буде озвучено Волкером на зустрічі з Сурковим».
Відтак на тлі того, що поступово окреслюються параметри миротворчої місії ООН – десь 20 тисяч вояків, дуже активна участь приязних до України країн (зокрема Канади та Швеції) – все ж пошук компромісу щодо мандату поки що пробуксовує.
В цьому контексті депутат Рябчин радить Волкеру «дотискати» Суркова: «Бо він (Волкер) робить дуже серйозні і сильні заяви і питання в тому, щоб його слова перетворити в якісь дії в Україні. Бо рівень очікування великий. І саме перетворити риторику в серйозні дії – це найбільший виклик для пана Волкера, і я бажаю йому вдачі».
Ситуація на фронті
При аналізі переговорного контексту також експерти радять враховувати ситуацію в зоні конфлікту, а вона надзвичайно складна. Перший заступник голови спостережної місії ОБСЄ
Александр Гуґ сказав, що сторони активно озброюються та мінують територію, що свідчить про підготовку до ескалації конфлікту в найближчий час.
З одного боку, взимку, як висловилась Шелест, «не дуже йдуть бойові дії». З іншого, на її думку, треба враховувати фактор російських президентських виборів у березні.
«Я дійсно не очікую жодних серйозних змін до цих виборів. Ну, максимум – це обмін полоненими, бо це гарна картинка такого собі «гуманітарного царя», який когось помилував, і це ми можемо від пана Путіна очікувати. Тому до виборів я б 100-відсотково не очікувала нічого, окрім формальних переговорів і якихось
На тлі зустрічі Волкер-Сурков також можуть відбутися і переговори лідерів України, Німеччини та Франції в швейцарському Давосі цього тижня, а міністри закордонних справ «нормандської четвірки» можуть провести перемови під час безпекової конференції в Мюнхені в лютому – хоча офіційних підтверджень можливостей таких зустрічей ще немає.
І все ж формат Волкер-Сурков залишається надзвичайно важливим, каже Шелест: «Це добре, що є канал Волкер-Сурков, бо це підкреслює зацікавленість і залученість Сполучених Штатів до української ситуації».