Ганна Шелест
Директорка Програми безпекових студій
Підписатись на новини "Української призми"
Ганна Шелест, Директорка Програми безпекових студій
Головний редактор журналу UA: Ukraine Analytica, Голова Правління ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву”. До цього, більш ніж 10 років працювала провідним науковим співробітником Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Одеська філія. У 2014 році Ганна Шелест працювала в якості запрошеного наукового співробітника у Військовому коледжі НАТО в Римі. Вона має досвід в PR та лобіювання в урядовому та бізнес секторі, а також викладання в Одеському національному університеті.
Вона має більш ніж 50 наукових та понад 100 статей у засобах масової інформації, які опубліковані в різних країнах світу. Регулярно виступає з доповідями на міжнародних конференціях і коментарями для ЗМІ.
Ганна Шелест є Rotary Peace Fellow 2010, Black Sea Young Reformer 2011, John Smith Fellow 2012, and Marshall Memorial Fellow 2016, TUBITAK Visiting Research Fellow 2018, Think Visegrad Fellow 2019. Вона була визнана “40 under 40 Ukrainian Emerging Leader 2013” Фондом США-Україна
Її основні наукові інтереси:
- конфліктологія та посередництво,
- безпека та співробітництво, особливо у Чорноморському регіоні та на Близькому Сході,
- зовнішня політика України
- НАТО.
Дослідження
ВІСІМ ТЕЗ ВІД УКРАЇНСЬКОЇ ЕКСПЕРТНОЇ СПІЛЬНОТИ ЩОДО СТРАТЕГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАТО 2030 Стратегічне партнерство без стратегії ТРАНСАТЛАНТИЧНІ ВІДНОСИНИ: ТРЕНДИ ТА СЦЕНАРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ 2021 КРІЗЬ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ Миротворість під час війни. Перспективи миротворчої діяльності України Моделі безпеки України після Варшавського саміту НАТОЗМІ
ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? ПІСЛЯ МАДРИДА: НАТО, АСПІРАНТИ ТА ПАРТНЕРИ З РОЗШИРЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ВСТУП ДО НАТО БЕЗ ПДЧ: ДОСВІД ШВЕЦІЇ ТА ФІНЛЯНДІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ (English) European security after Russia’s war of aggression in Ukraine (English) Ukraine – Romanian Perspectives of Maritime CooperationПублікації автора

Сьогодні в Україні зберігається доволі обмежене розуміння феміністичної зовнішньої політики, що переважно зводиться до питання гендерної рівності на дипломатичній службі.

Доповідь зосереджена лише на одному аспекті нової Стратегічної концепції: сприйнятті Альянсом своїх партнерів та баченні форматів майбутньої співпраці.

Україна має як додаткові аргументи відповідно до вимог щодо кандидатства, так і слабкі місця.