Олександр Краєв, Олег Мельниченко для “Європейської правди”
9 березня до американського Конгресу було внесено законопроєкт про перетворення Пуерто-Рико на 51-й штат США.
Чи реально побачити територіальні – і тепер вже офіційно закріплені – зміни у складі Сполучених Штатів, а також 51-шу зірку на американському прапорі?
Хай там як, це рішення явно не буде простим. Адже воно здатне докорінно змінити не лише кордони, але й політичні розклади у США, додатково посиливши демократів та послабивши Республіканську партію.
123 роки невизначеності
До анексії Пуерто-Рико в 1898 році надання території статусу штату було лише питанням часу, адже кожна нова територія США тоді, в кінцевому підсумку, ставала повноправним членом федерації.
Однак коли на розгляд було поставлено питання про статус Пуерто-Рико, Конгрес відмовився визнавати його штатом. Більше того, Вашингтон надав американське громадянство пуерториканцям лише у 1917 році.
На сьогодні Конгрес управляє територією Пуерто-Рико, керуючись положеннями Конституції США про території, який дає йому право встановлювати “правила і положення” для територій США. Там діють федеральні закони, проте три мільйони американських громадян, які проживають в Пуерто-Рико, не мають права голосу при прийнятті цих законів. Засуджуючи такий стан справ, колишній голова Верховного суду Пуерто-Рико назвав його “найстарішою колонією в світі”.
Більшість американців впевнена, що де-факто колоніальний статус Пуерто-Рико зумовлений так званою “ковбасною згодою”, що передбачає відмову від права на федеральне представництво взамін на звільнення від федеральних податків. Однак це не зовсім відповідає дійсності.
По-перше, хоча пуерториканці не платять федеральні прибуткові податки з місцевого доходу, вони роблять внески через інші податки, такі як податки на заробітну плату. По-друге, останнім часом уряд значно скорочує федеральні податкові пільги.
Але є набагато важливіша проблема, яка полягає в тому, що американський демократизм забороняє продаж голосів.
Водночас люди у Пуерто-Рико буквально продали свої голоси за податкові пільги – як не крути, а дійсно виглядає з точки зору закону не дуже чисто. Проте знову все діяло за старою, як світ, формулою – якщо щось працює, не чіпай.
3 листопада 2020 року, незважаючи на відсутність права голосу на президентських та парламентських виборах, мешканці Пуерто-Рико пішли на виборчі дільниці, щоб проголосувати на референдумі про подальшу долю території.
У бюлетені було поставлене конкретне питання: “Чи має Пуерто-Рико негайно увійти до складу США як штат?”. Відповіді на запитання були “так” чи “ні”.
52% виборців проголосували за входження до складу США.
Наказ про проведення референдуму підписала ще у травні 2020 року тодішня губернаторка території Ванда Васкес Гарсед. Однак це далеко не перша спроба громадян Пуерто-Рико домогтися справедливого визнання їхніх прав.
Референдум про надання острову статусу штату 2020 року був п’ятим в історії з 1967 року, тоді як попередній проводився зовсім нещодавно – у 2017 році.
Однак рішення всіх референдумів розбивалися о простий факт – остаточне рішення про прийняття належить виключно Конгресу США.
Ситуація сама по собі є класичною для демократичних режимів, у яких проходять референдуми про зміну територіального складу держави. Згадаймо хоча б шотландський референдум – хоча з точки зору самих шотландців він був “референдумом про незалежність”, з точки зору Лондона його м’якіше називали “про зміну територіального складу Сполученого Королівства”. Хоча референдум показав бажання шотландців (на той момент) залишитися в складі Сполученого Королівства, він знову підняв питання про статус подібних волевиявлень.
Загальна практика така, що без затвердження центральною законодавчою інституцією такі референдуми мають дорадчий характер, і лише рішення парламенту може надати легітимності такому голосуванню.
І якщо шотландцям на таке затвердження сподіватися не доводиться, то пуерториканці мають трохи інші правила гри.
Перспективи нового штату
Законопроєкт про перетворення Пуерто-Рико на 51-й штат США подали сенатор Мартін Кірк Гайнріх і член палати представників Даррен Сото (обидва – демократи).
За словами конгресменів, законопроєкт пропонує офіційний шлях до отримання статусу штату. Цю ініціативу підтримали чинний губернатор Пуерто-Рико Педро Пьерлуізі і постійний комісар Дженніфер Гонсалес-Колон.
Проте які реальні шанси має реалізація цієї законодавчої ініціативи?
Надання Пуерто-Рико статусу штату підтримує Демократична партія, однак Республіканська партія традиційно виступає проти таких трансформацій.
Тож цілком ймовірним видається сценарій, коли підконтрольна демократам Палата представників схвалить законопроєкт простою більшістю голосів. Однак чи пройде він Сенат, де перевага демократів вкрай непевна?
Нагадаємо, що у Сенаті демократи та республіканці мають рівну кількість голосів, а за рівного розподілу вирішальний голос належить віцепрезидентці Камалі Гарріс.
У такій ситуації будь-яка відмова сенатора-демократа голосувати за новий статус для Пуерто-Рико здатна заблокувати цю ініціативу. І такий сценарій є цілком ймовірним – далеко не всім виборцям, навіть у традиційно демократичних штатах, подобається ініціатива створення 51-го штату. А сенатори мають орієнтуватися на настрої своїх виборців.
Крім того, республіканці чинитимуть спротив через процедурні механізми. Цілком ймовірно, що відбудеться так званий “філібастер” – законодавчий “спам” з безліччю поправок, затягування прийняття рішень республіканською меншістю та розтягування часу на обговорення.
Для припинення “філібастеру” необхідно зібрати 60 голосів, тобто залучитися підтримкою 10 республіканців, що здається малоймовірним.
Опір з боку республіканців пояснюється однією, проте дуже вагомою причиною – приєднання нового штату здатне суттєво посилити позиції демократів і суттєво зменшить шанси республіканців на прихід до влади.
Більшість населення Пуерто-Рико складається з латиноамериканців, які традиційно підтримують Демократичну партію.
Таким чином, нові сенатори від Пуерто-Рико, швидше за все, будуть саме демократами.
Вже попередньо підраховано, що у разі прийняття такого закону Пуерто-Рико отримає двох сенаторів, п’ять членів Палати представників, а також сім “виборників” на президентських виборах. Хоча остаточні цифри стануть відомі лише перед голосування Конгресу.
В ситуації, коли вибори завершуються із мінімальною перевагою, додаткові мандати для демократів здатні докорінно змінити розподіл сил в американські політиці.
Як стверджує колишня республіканська сенаторка з Аризони Марта Макселі, у разі визнання Пуерто-Рико штатом республіканці “вже ніколи не контролюватимуть Сенат”.
Тож питання визнання Пуерто-Рико новим штатом США стане для республіканської меншості у Сенаті та Палаті представників справжнім питанням життя та смерті.