2016 – рік транзитних перемог та хронічних поразок української дипломатії

Експерти підбили дипломатичні підсумки 2016 року

Підписатись на новини "Української призми"

29 грудня в Українському кризовому медіа-центрі експерти-міжнародники підбили дипломатичні підсумки 2016 року. Захід організувала Рада зовнішньої політики «Українська призма».

Головна проблема – відсутність стратегічного бачення, – Максак

Якщо у МЗС і є стратегічне бачення для української дипломатії, планування, досягнення, то міністерство ніяк не комунікує все це для громадськості.

dsc_6122_1-825x400– Головний недолік, що є в українській дипломатії – відсутність стратегічного бачення хоча б років на п’ять. Торік було щоквартальне звітування МЗС, як виконується план дій уряду та стратегія 2020. Цього року інформації такої нема взагалі. Так само відсутня програма реформування дипломатичної служби. Ми чекали звіту від Міністерств
а закордонних справ, щодо досягнень за тими п’ятьма пріоритетами, які вони для себе визначили на цей рік: 1) протидія російській агресії, збереження підтримки міжнародної спільноти;  2) європейська та євроатлантична інтеграція; 3) сприяння українському бізнесу та розвиток міжнародної торгівлі; 4) захист прав та інтересів громадян України за кордоном;
5) підвищення іміджу України за кордоном. Але на кінець року ніякого звітування так і нема, – зазначив Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма».

2016 був роком рутини у відносинах з ЄС і НАТО, – Трюхан

dsc_6147_1-825x400

Голова правління ГО «Європейський рух України» Вадим Трюхан назвав рік, що минає, роком рутини у відносинах з ЄС і НАТО

– Якихось серйозних проривів ми не побачили.

Україна не отримала плану дій щодо членства в НАТО, хоча шанс на це був під час Варшавського саміту. Це великий прорахунок української дипломатії, що питання не було поставлене на порядок денний.

Але це було компенсовано тим, що на саміті було оголошено про початок безпрецедентної співпраці, яка стосується багатьох-багатьох сфер, створення нових трастових фондів, запровадження близько сорока нових проектів, – зазначив Вадим Трюхан.

За словами експерта, незважаючи на те, що Україна так і не отримала безвізового режиму, ключовими стали ті реформи, які робилися на шляху до нього. І за них великий плюс заслужили не тільки дипломати, але й вся державна машина.

А от у реформуванні самої дипломатичної служби в 2016-му Україна так і не просунулася, зауважив аналітик. Тож це завдання має стати пріоритетним у 2017-му.

 

Пріоритет на 2017 – протидія російській агресії, – Гопко

dsc_6176_1-825x400

У 2016-му вперше за 13 років відбулися парламентські слухання «Актуальні питання зовнішньої політики України», наголосила Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах. Усі рекомендації експертів, екс-міністрів, дипломатів ляжуть в основу документу, якого не було в Україні з 1993 року – Основні засади зовнішньої політики України. Вже у лютому комітет планує його презентувати.

– Протидія російській агресії залишається ключовим пріоритетом на 2017 р. Що ми робили в цьому напрямку цього року: це були десятки звернень щодо звільнення політичних в’язнів, це були десятки акцій у міжнародних організаціях, де ми закликали продовжувати й посилювати санкції проти Росії, заклики до світової спільноти не визнавати вибори до Держдуми, бо вони відбулися і в окупованому Криму.

Ключове, що не вдалося – це повернути контроль над кордоном на сході.

Конкретних зрушень тут не відбулося, – розповіла Ганна Гопко.

 

Україна лише тушить пожежі, і не прораховує ситуацію на кілька кроків наперед, – Снігир

dsc_6200_1-825x400

Українська дипломатія у 2016 більше реагувала, а не діяла на випередження. І цьому є причини: кадровий голод, не реформована дипломатична служба, недостатнє фінансування, зазначила Олена Снігир, експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

– Світ міняється. І дуже швидко. У 2017 році позиції США у світі будуть змінені. Це призведе до закріплення кризової багатополярності світу і, можливо, домовленостей щодо збільшення тиску на Україну, аби та поступилася у  мінському процесі.

Ми побачимо нові зовсім відносини між Росією, Китаєм та США, до цього наша зовнішня політика мусить бути готова.

Адже ми не можемо більше покладатися на наших союзників, які єдиним фронтом виступлять на наш захист. На європейському напрямку нам треба врахувати тенденції в ЄС: зростання впливу популістів і результати виборів у Франції, Німечинні. Українській дипломатії треба працювати на випередження – не пропустити момент, як це сталося зі штабом Трампа, – зауважила експертка.

 

Результати зовнішньої політики 2016 не є ані перемогою, ані провалом, – Сушко

dsc_6212_1-825x400

Саме час підводити підсумки, вважає Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. Справа не тільки в календарному році, який закінчується. Ми всі відчуваємо, що в зовнішній політиці є певна сюжетна лінія, яка закінчується, і за нею треба рухатись далі. Поки не зовсім зрозуміло як. З одного боку є наївні враження, що нам всі винні, а з іншого – апокаліптичні настрої, що світ валитися, і нічого більше не буде, як раніше.

– Результати зовнішньої політики 2016 року не є ані перемогою, ані провалом. Є робота, яка виконувалася, можливо, не так якісно, як нам би хотілося. Але з наявними людським і фінансовими ресурсами навряд чи можна було очікувати на щось інше.

Всупереч більшості прогнозів нам вдалося зберегти єдність заходу у питаннях підтримки України, зокрема у питанні санкцій.

Але чи це заслуга української дипломатії, чи сирійської авантюри Путіна? Питання відкрите, – зазначив аналітик.