Цьогорічний травень позначений активізацією латиноамериканського вектору зовнішньої політики України, кульмінацією якого стало турне низкою країн ЛАКБ міністра закордонних справ Д. Кулеби та його виступ на зустрічі членів Асоціації Карибських держав.
Цьому передувала як наполеглива робота вітчизняного МЗС, зокрема, посольства України у Мексиці, так і медійна компанія в латиноамериканських ЗМІ, організована наприкінці квітня – на початку травня 2023 року. Помітно активізувалась у своїх прагненнях пошуку мирного вирішення питання російської агресії бразильська сторона, принаймні, на це був націлений візит в Україну спеціального радника із зовнішньополітичних питань Лули да Сілви Селсо Аморіма. Окрім цього, президент Бразилії мав можливість кілька разів висловити свою позицію щодо мирної ініціативи і під час візиту прем’єр-міністра Нідерландів М. Рютте в Бразилію, і під час участі у саміті G7 у Японії, де Бразилія була запрошеним гостем. На жаль, через насичені графіки учасників, так і не відбулася двостороння зустріч між президентами України та Бразилії, на що багато хто сподівався. Помітний вплив на активізацію публічних дискусій щодо майбутнього розвитку держав Карибського басейну справила коронація британського монарха Чарлза ІІІ, а наприкінці травня у Південній Америці на саміті держав регіону заговорили про необхідність консолідації регіональної співпраці на тлі глобальних викликів сьогодення.
Латиноамериканський тематичний огляд. Випуск 7-8
Автори:
- Керівник проекту Наталія Шевченко
- Стажер Анастасія Косенко
- Стажер Іван Фечко
Південноамериканський саміт
Головною регіональною подією травня став саміт лідерів південноамериканських держав, який проходив у Бразилії 30 травня та був скликаний уперше за останні 9 років . Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва є великим прихильником латиноамериканського інтеграційного процесу. У своїй передвиборчій програмі, у розділі про зовнішню політику, він виділяв пріоритетним напрямком регіональну інтеграцію та посилення ролі об’єднань країн регіону.
Президент Бразилії не приховував ідею щодо «перезапуску» регіонального об’єднання УНАСУР, до створення якого у 2004 році він доклав багато зусиль.
Утім, ця організація не змогла впоратися із низкою регіональних «викликів», одним із яких стала «венесуельська криза», проблеми із демократією у низці країн Південної Америки. А на хвилі т. зв. «правого повороту» /тобто, активізації правих політичних сил та прихід їх до влади в другій половині 2010-х років у низці впливових держав регіону/ та створення альтернативного об’єднання ПРОСУР, шанси відродити колишнє дітище виглядали неоднозначно. Напевно, розуміючи складнощі на цьому шляху, адміністрація Лули да Сілви, для якої характерні, часом, досить різкі дипломатичні кроки (приміром, відновлення дипломатичних відносин із Венесуелою, де при владі усе той же Н. Мадуро, відмова від критики на адресу режиму Д. Ортеги в Нікарагуа за утиски опозиції та погіршення ситуації із правами людини в цій країні тощо), не поспішала відновлювати членство Бразилії в УНАСУР. Саміт, який задумав Лула да Сілва, мав би стати майданчиком, де усі учасники висловилися би із актуальних регіональних та глобальних проблем, а у перспективі він міг би сприяти відновленню південноамериканського діалогу для вироблення спільних позицій, незважаючи на ідеологічні розбіжності між країнами.
Зустріч проходила в штаб-квартирі Міністерства закордонних справ Бразилії, у палаці Ітамараті. Основна мета саміту, за словами господаря Лули да Сільви, полягала у конкретизації порядку денного для спільної боротьби з актуальними проблемами в регіоні. Також обговорювалися питання, пов’язані з охороною здоров’я, високою інфляцією та цінами на продукти харчування, боротьбою з бідністю та голодом, протидією злочинності, спільними інфраструктурними проєктами, координацією дій щодо змін клімату, створенням південноамериканського енергетичного ринку та формуванням регіональної програми академічної мобільності.
Останнім часом Лула активно підтримує ідею щодо відмови від долара як єдиного стандарту при розрахунках та просуває ідею щодо створення спільної валюти для Південної Америки за прикладом європейського Євро.
Утім, такий проєкт нині важко реалізувати з огляду на економічні проблеми в країнах регіону, у першу чергу гіперінфляцію в Аргентині.
На захід особисто прибули очільники майже усіх держав Південної Америки: Аргентини, Болівії, Чилі, Еквадору, Гайани, Парагваю, Суринаму, Уругваю, Венесуели і Колумбії. З лідерів країн була відсутня лише президентка Перу Діна Болуарте, яка не змогла приїхати через складну політичну ситуації в країні й необхідність отримання дозволу на виїзд закордон від парламенту (у зв’язку з відсутністю віце-президента), натомість, Перу було представлено головою Ради міністрів Альбертом Отаролою.
Найбільшим «викликом» для учасників саміту стала участь нинішнього очільника Венесуели Ніколаса Мадуро, який фактично перебуває у дипломатичній ізоляції з 2017 року та не визнається досить великою кількістю країн світу законним лідером держави.
Лула да Сілва виступає за відновлення всіх контактів із Н. Мадуро, який ледь не узяв участь в церемонії його інавгурації на початку січня нинішнього року. Це запрошення викликало неоднозначну реакцію серед бразилійців особливо на тлі гострого суспільного протистояння довкола результатів останніх президентських виборів, на яких переміг Лула. Тоді в останній момент сам Н. Мадуро відмовився від своєї участі у заході, обумовивши це своїм поганим самопочуттям. Нині, коментуючи для преси доцільність запрошення на саміт південноамериканських держав та проведення окремої двосторонньої зустрічі, Лула вказав на торгівельну зацікавленість та необхідність повернення Венесуелою свого боргу перед Бразилією, для чого і потрібно було відновити діалог, відкрити заново Посольства та зрештою, скласти сам календар повернення боргів. У своїх зусиллях відновити комунікацію із ідейним спадкоємцем У. Чавеса Лула да Сілва спирається на підтримку президентів Колумбії та Аргентини – Г. Петро та А. Фернандеса. Під час роботи саміту, бразильський лідер заявив, що слова про диктатуру та антидемократизм у Венесуелі є «штучно створеним наративом». Такі рішення та риторика Лули були жорстко розкритиковані президентом Уругваю Луісом Лакає Поу, який представляє коаліцію лівоцентристських та правих сил. Проти повернення Н. Мадуро на регіональну міжнародну арену виступив і президент Чилі Габріель Боріч – представник лівих сил. Він, зокрема, зазначив, що на власні очі був свідком порушення прав людини у Венесуелі і не може підтримувати такі дії.
Російське вторгнення в Україну згадувалось на зустрічі побіжно. Сам Лула да Сілва згадав «конфлікт в Україні» в контексті дестабілізації ринку енергоресурсів і підвищення цін на продукти, що призвело до погіршення рівня життя населення регіону.
Це, мовляв, «відкрило очі» на відсутність належної інфраструктури та зовнішню вразливість Південної Америки. В регіоні зріс рівень безробіття, інфляції, дефіциту продуктів харчування. Також можна згадати, що особливе місце у пропозиціях Лули зайняла ідея оборонної інтеграції для спільного захисту кордонів, у тому числі, як відповідь на глобальні проблеми безпеки. У підсумковій зустрічі із журналістами Лула да Сілва наголосив на необхідності реформування Ради Безпеки ООН, наголосивши, що нині усі поважають, в першу чергу, Радбез, на який не може впливати ООН, утім, конфлікт США в Іраці, Великої Британії та Франції в Лівії та ситуація довкола України, насправді, не могли вирішитися в Радбезі. Далі він окреслив своєрідну «місію Бразилії»: якщо вона завдяки своєму авторитету посяде місце серед постійних членів у Радбезі, то тоді зможе представляти консолідовану позицію Південної Америки, яка буде вироблятися на таких самітах як нинішній.
Під час свого виступу на саміті президент Болівії Луїс Арсе висловився за перетворення світу у «зону миру», а для досягнення цієї мети є важливими деякі ініціативи, над якими, мовляв, безперестанку працює ООН: досягнення припинення вогню між росією та Україною, повага до історичних прав палестинського народу та держави. Слідом з цим у своєму виступі він також згадав НАТО, яке, на його думку, має «перестати думати за свої експансіоністські плани». На думку президента Болівії, на нинішню економічну та соціальну нерівність, з якою зіштовхнулися країни Південної Америки, вплинули «несправедливий світоустрій» та криза, спровокована військовим конфліктом у Східній Європі.
У схваленому підсумковому документі саміту зазначається, що регіональна інтеграція має бути частиною рішень з побудови мирного світу, економічного та соціального розвитку, боротьби з бідністю та всіма формами нерівності. Лідери країн Південної Америки також погодили створення контактної групи, очолюваної міністрами закордонних справ, яка має координувати подальшу інтеграцію. Попри продемонстрований учасниками саміту інтерес до подібних зустрічей, все ж, окрім суто декларативних заяв, відновлення УНАСУР ще залишається під питанням. Президент Уругваю, який вивів свою країну із цієї організації у 2020 р., категорично проти її відродження, зазначавши, що створення нових інституцій, де визначальним є питання ідеології, ніяк не допоможе інтеграційному процесу та закликав перейти до «реальних кроків з розробки дорожньої карти інтеграції регіону». Розбіжності в поглядах щодо повернення Венесуели є ще одним прикладом межі росту південноамериканської інтеграції та ідеологічних розбіжностостей між лідерами, що сповільнює об’єднавчу динаміку в регіоні.
Коронація Британського монарха Чарлза ІІІ та реакція в Карибському басейні
6 травня 2023 р. багато хто у світі спостерігав за історичною подією, яка відбувалась у Великій Британії – коронацією Чарлза ІІІ. Він став офіційним главою держави одразу у 15 країнах світу. У Карибському басейні це такі країни, як Багами, Сент-Кітс і Невіс, Ямайка, Беліз, Антигуа і Барбуда, Гренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини. Смерть Елізабет ІІ та транзит влади до Чарльза ІІІ були сприйняті багатьма регіональними елітами в Карибському басейні як слушний момент для припинення цього залежного статусу, який все частіше розглядається тут як пережиток колоніалізму, який потребує перегляду.
Офіційні особи принаймні 6 країн повідомили про свій намір скасувати монархію та перейти до республіки, як це зробив Барбадос ще у 2021 році.
Барбадос став не першим колишнім британським володінням в Карибському басейні, яке проголосило республіку. Гайана зробила цей у 1970 році, майже через чотири роки після здобуття незалежності від Великої Британії. За нею цей приклад наслідували Тринідад і Тобаго у 1976 році та Домініка у 1978 році. Потужні республіканські настрої нині є на Ямайці, де прем’єр-міністр Ендрю Голнесс вже оголосив про намір здобути повну незалежність та провести референдум наступного року. Також подібні настрої спостерігаються у Белізі та Антигуа і Барбуді.
Ці рухи посилюються у контексті перегляду історичного минулого, зокрема Карибське Співтовариство (CARICOM) висунуло «10 пунктів плану відновлювального (репараторного) правосуддя» та вже звернулось до уряду Великої Британії із вимогою виплатити відшкодування за практику работоргівлі у регіоні. При цій організації діє Репараційна комісія, яка має за мету притягти до відповідальності європейські країни за практику Трансатлантичної работоргівлі та расової дискримінації.
За два дні до коронації Чарлза ІІІ активісти із 12 країн Співдружності написали монарху лист із закликом вибачитись за спадщину британського колоніалізму. З цього питання новий монарх висловив лише свій жаль, але не надав офіційних вибачень та не ініціював розгляд питання про можливість якихось компенсацій, як того вимагають деякі регіональні активісти. До послаблення позицій монархії також додається значно менша популярність та авторитет Чарлза ІІІ у порівнянні із королевою Елізабет ІІ, а також сенсаційні звинувачення невістки нинішнього короля, Меган Маркл, щодо проявів расизму у королівській родині.
Тим не менше, в регіоні є і противники ідеї розриву з монархією.
Вважається, що інститут монархії є надійним джерелом політичної легітимності та стабільності у цих країнах, які часто страждають від політичних та економічних криз, а також регулярно зазнають природних катастроф.
Також такі тісні зв’язки дозволяють покладатися на більшу підтримку з боку Лондона, а також забезпечують доступ до ресурсів, таких як стипендії або торговельні преференції.
На саму коронацію, яка відбувалась 6 травня у Лондоні, прибули численні делегації із Антигуа та Барбуди, Багамських Островів, Сент-Кітс і Невіс, Гренади, Гайани та Сент-Вінсент і Гренадин. Вихідці із цих країн взяли безпосередню участь в церемоніалі, де також були представлені регіональні військові формування. Тим не менше, сама коронація не викликала значного інтересу чи захвату серед жителів карибських країн. Символічно, що на неї не прибули особисто лідери Ямайки, Тринідаду і Тобаго та Барбадосу.
Візити Густаво Петро до Іспанії та Португалії
На початку травня Президент Колумбії Густаво Петро здійснив державні візити до Іспанії (2-5 травня) та Португалії (5-7 травня). До колумбійської делегації увійшли міністр закордонних справ – Альваро Лейва та голова офісу президента – Лаура Каміла Сарабія та інші представники уряду.
Ключову частину програми візиту до Іспанії складали зустрічі з представниками монаршої родини, головою уряду – Педро Санчесом та виступ перед депутатами Конгресу.
Головними меседжами поїздки стали: досягнення повного миру, розвиток інфраструктури та освіти, сталий туризм та енергетичний перехід. Такий перелік питань був опублікований на офіційному сайті Каса де Наріньйо (президентська резиденція в Колумбії).
Наразі одним із пріоритетів колумбійського уряду у внутрішній політиці є досягнення повного миру всередині країни. В Колумбії попри розпуск FARC (ісп.Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia) ще продовжують діяти інші збройні угрупування та партизанські групи (в тому числі дисиденти FARC). Зокрема з ELN (ісп. Ejército de Liberación Nacional) в листопаді 2022 року було відновлено процес перемовин після тривалої перерви. Для Г. Петро важливо здобути повну підтримку Іспанії своєму плану миру (ісп. Paz Total), який також передбачає створення фонду для допомоги регіонам, які постраждали від збройного конфлікту. Окрім того, враховуючи головування Іспанії в ЄС в другій половині року для Колумбії відкривається можливість пожвавити співпрацю із країнами Європи, в інвестиційному та міграційному напрямках.
3 травня Густаво Петро та його дружина Вероніка Алькосер прибули до Королівського палацу, де їх з почестями зустріли Король і Королева Іспанії – Феліпе VI та Летиція Ортіс. В цей же день Президент Колумбії виступив на спільному засіданні Конгресу депутатів та Сенату. У своїй промові він сфокусувався на проблемах клімату та об’єднанні зусиль для подолання цих викликів. В знак протесту, проти виступу Г. Петро в іспанському парламенті, представники ультраправої партії – Vox покинули залу засідань. Сантьяго Абаскаль, який є лідером Vox, у своїх коментарях пресі, назвав колумбійського лідера наркотерористом та наголосив, що «Г. Петро для Колумбії – те саме, що Отегі для Іспанії…Він особа, яка перед тим як сісти у літак і прилетіти в Іспанію, образила Іспанію». Під «образою Іспанії» С. Абаскаль мав на увазі промову Г. Петро, яку він виголосив 1 травня, та в якій згадав про «іспанське ярмо» та практику рабства часів завоювання.
Інша частина парламентарів поставилася прихильно до виступу Президента Колумбії та зустріла його оплесками. Після завершення його промови президентка Конгресу депутатів з Соціалістичної партії – Мерічел Батет підкреслила, що Іспанія підтримує уряд Колумбії у своїх намаганнях досягти повного миру в країні. «Мирна угода 2016 року є колективним успіхом колумбійського суспільства та поворотним моментом у політичному житті країни. У цьому завданні досягнення повного миру в Колумбії, пане президенте, ви можете розраховувати на тверду підтримку Іспанії. Прихильність нашої країни була постійною та однозначною», – сказала Батет.
4 травня Г. Петро мав зустріч із головою уряду Іспанії – Педро Санчесом в палаці Монклоа. Ця зустріч увінчалася підписанням низки угод, які стосуються сфер освіти, цифрової трансформації, працевлаштування, транспорту і допомоги у пенітенціарних справах. В контексті плану «Повного миру» П. Санчес оголосив про надання підтримки в розмірі 1 млн євро вже у цьому році.
В останній день свого перебування в Іспанії Г. Петро відвідав Форум нової економіки. Зосередившись на торгівлі наркотиками та аграрному питанні, він розповів про схвалення в Конгресі Республіки національного плану розвитку, в якому частина пунктів присвячена купівлі родючої землі селянам. В цьому контексті Г. Петро додав: «Колумбія за кілька десятиліть стала провідним світовим експортером кокаїну, тому що не була проведена аграрна реформа. Проблема не технологічна, проблема політична і соціальна».
Під час робочої поїздки до Португалії Густаво Петро мав зустрічі з прем’єр-міністром країни – Антоніу Коштою та президентом – Марсело Ребело де Созою. Візит до Португалії включав подібний блок питань відповідно до тих, які розглядалися й в Іспанії. Зокрема під час зустрічі з Антоніу Коштою, яка відбулася 6 травня у палаці Сан-Бенту, обговорювалася політика обох країн спрямована на боротьбу із наркотиками, а також мирний план Г. Петро. Окремим пунктом обговорення став проект «Стабільні території Какети заради миру», який був запущений ще у 2018 році строком на 36 місяців з метою відновлення регіону Какета, який постраждав від збройного конфлікту. Він був профінансований Європейським союзом та Португалією, яка також відповідала за його виконання. Цей проект розглядався в якості моделі для створення подібного для регіону Путумайо, який також потребує фінансування для відновлення. У спільній декларації за підсумками двосторонньої зустрічі португальська сторона підтримала мирний план Г. Петро, а також зусилля спрямовані на діалог з ELN.
Зустріч з Президентом Португалії відбулася в останній день візиту Г. Петро. Глави держав розглянули питання двостороннього порядку денного та міжнародного характеру.
Порівнюючи ці два візити можна констатувати, що візит до Іспанії став більш плідним з точки зору досягнутих домовленостей.
Проте з іншої сторони Г. Петро вдалося заручитися підтримкою як Іспанії, так і Португалії стосовно окремих моментів свого внутрішньополітичного курсу. Слід нагадати, що із лідерами Іспанії та Португалії президент Колумбії востаннє бачився наприкінці березня 2023 року під час роботи XXVIII Ібероамериканського саміту, який відбувся у Домініканській Республіці. Обидві країни Піренейського півострова в подальшому можуть стати для Колумбії своєрідним «містком» для посилення співпраці із іншими країнами європейського континенту, особливо напередодні головування Іспанії в ЄС та наміченого на 17-18 липень ІІІ саміту ЄС-СЕЛАC.
Візит спеціального радника бразильського президента Лули да Сілви – Селсо Аморіма в Україну
На початку травня в Україну приїхав спеціальний радник з міжнародних питань президента Бразилії Лули да Сілви – Селсо Аморім. Як стало відомо напередодні поїздки від поінформованого джерела в оточенні президента Бразилії, мета С. Аморіма полягала у тому, аби вислухати обидві сторони на рівних умовах. Він не привіз до Києва якоїсь конструктивної пропозиції бразильської сторони. Вже 10 травня відбулася зустріч посланця Бразилії із заступником міністра закордонних справ – Андрієм Мельником. На сайті МЗС України з цього приводу було повідомлено, що «під час зустрічі сторони обговорили ключові питання двостороннього порядку денного, а також можливість долучення Бразилії, разом з іншими партнерами України, до пошуку шляхів забезпечення сталого та довготривалого миру в Україні на базі поваги до міжнародного права, відновлення суверенітету та територіальної цілісності України». А. Мельник закликав Бразилію активно долучитися до роботи Формули миру, а також висловив вдячність бразильській стороні за послідовну підтримку України в міжнародних організаціях.
Наступного дня бразильський високопосадовець провів переговори із Президентом України В. Зеленським. Як повідомив у своєму Twitter глава нашої держави, бразильському гостю було представлено українську Формулу миру – єдиний план, зданий зупинити російську агресію. Також він висловив надію на можливість проведення спільного саміту Україна-Латинська Америка. Відбулася зустріч С. Аморіма із представниками Офісу Президента, хоча за повідомленнями українських ЗМІ про неї адміністрація президента не повідомляла. У ній узяли участь керівник Офісу Президента – Андрій Єрмак, заступники – Ігор Жовква та Роман Машовець, радник – уповноважена Президента України із прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук та міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець. Ключовими питаннями під час обговорення були: Формула миру, запропонована В. Зеленським, ситуація на фронті та російська атака на цивільну інфраструктуру й українських громадян, депортація українських дітей на територію росії. Окрім того, А. Єрмак висловив сподівання, що Бразилія сприятиме запрошенню України на цьогорічний саміт Співтовариства держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC) і ЄС, який повинен відбутися в липні в Брюсселі. «Були б вдячні бразильській стороні й особисто Президенту Лулі да Сілві за допомогу в залученні України до цього саміту», – сказав Керівник Офісу Президента.
Варто нагадати, що поїздка до України С. Аморіма відбулася після неодноразових закликів світової громадськості до бразильської сторони і, зокрема, до Лули да Сілви, на власні очі оцінити ситуацію в Україні через російську агресію, а не роздавати коментарі світовим ЗМІ, в яких, по суті, жертву та агресора він урівнював у відповідальності.
Цьому візиту передувало латиноамериканське турне міністра закордонних справ росії С. Лаврова, де першою зупинкою стала саме Бразилія (17 квітня) та березневий візит самого С. Аморіма до Москви де, як повідомили російські ЗМІ, він мав зустріч із путіним (щоправда, про цю подію стало відомо за тиждень після візиту). Також зрозуміло, що роль своєрідного посередника у досягнені миру, яку нині на себе приміряє Лула да Сілва, не може не враховувати позиції обох сторін, тому й візит до Києва був необхідний також для демонстрації готовності вести діалог. Як повідомлялося на офіційному сайті Палацу Планальто (порт. Palácio do Planalto), який є резиденцією президента Бразилії, Лула да Сілва висловився з цього приводу висловився так: «Селсо Аморім їздив на розмову з Путіним, як мій спеціальний емісар, і зараз буде говорити з Україною».
Але про деталі переговорів, атмосферу та враження саме бразильського гостя інформація широко не розповсюджувалася, а його статус не передбачає спілкування із пресою, як, скажімо, це є практикою для офіційних осіб. За повідомленням бразильського видання Folha de S. Paulo С. Аморім лише коротко заявив, що візит був «дуже мирним.. діалог був позитивним, таким, що зміцнює довіру та направлений на роз’яснення наших [тобто бразильських] цілей щодо миру» та додав, що більш детальна інформація про зустріч незабаром має бути офіційно опублікована для уряду (її так і не оприлюднювали). Водночас, для бразилійських ЗМІ джерелом інформації про перемовини у Києві були повідомлення у Твіттері та спілкування із уповноваженими із української сторони, зокрема, від МЗС.
Візит спеціального представника президента Бразилії С. Аморіма збігся у часі із початком латиноамериканського турне міністра закордонних справ України Д. Кулеби, тож, неможливість провести переговори із ним викликало критику у бразильської сторони.
Під час своєї поїздки в Україну С. Аморім – досвідчений дипломат, який в 1990-тих роках представляв Бразилію у Комітеті ООН із санкцій проти Косово та Югославії, а згодом і в групі Ради Безпеки з питання Іраку, тобто, знайомий із руйнівними наслідками війни, не знайшов можливості відвідати зруйновані російською агресією населені пункти в околицях Києва. Ба більше, свого часу коментуючи бразильському виданню GloboNews намір відвідати тільки Москву (поїздка відбулася наприкінці березня), він особливо наголосив на складнощах із логістикою та транспортом до столиці України в розпал війни та піддав критиці навіть самий характер українського запрошення, яке, на його думку, «було би орієнтоване не на діалог, а на демонстрацію наслідків війни у країні». І останній штрих – під час його поїздки в Україну, російські агресори утрималися від повітряних атак на столицю України, тож С. Аморім навіть і не почув «звуків війни» у той місяць, коли, за статистичними підрахунками Київ найбільше потерпав з початку повномасштабної війни від повітряних загроз, а його мешканці від недосипання.
11 травня, вже за наслідками візиту, стало відомо, що бразильська сторона видала агреман на призначення нового посла України в Бразилії. Згідно із повідомленнями бразильських ЗМІ ним став Андрій Мельник, заступник міністра закордонних справ, який відповідає за напрямок відносин України із державами Америки. Призначення послом посадовця такого високого рангу свідчить про важливість для України відносин із Бразилією. Водночас, про перший сигнал, який надійшов від С. Аморіма із Києва можна було судити за виступом канцлера Мауро Вієйри під час слухань у Сенаті того ж дня. Коментуючи позицію Бразилії він вкотре наголосив на засудженні порушення територіальної цілісності України, на дотриманні «нейтралітету» у своєму підході до війни в Україні та на своїй посередницькій ролі в мирних переговорах. Водночас, зауважив, що «ми виступаємо проти спроб ізолювати росію на міжнародних форумах, що звужує простір для діалогу та знижує шанси на вирішення».
Візит прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте до Бразилії
У той час, як спеціальний радник президента Бразилії С. Аморім відвідував Україну, в самій Бразилії із офіційним візитом перебував прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Його поїздка розпочалася із відвідин штату Сан-Паулу, де він мав розмову про перспективні сфери співпраці між нідерландськими та бразильськими компаніями, зокрема, у сфері застосування «зелених технологій». Також він провів зустрічі в Університеті Сан-Паулу та Фундації Жетуліо Варгаса.
Під час підсумкової прес-конференції за наслідками візиту президент Бразилії Лула да Сілва, найперше, наголосив на своєму курсі щодо повернення Бразилії на світову арену, де вона має відгравати провідну роль в обговоренні таких питань, як «нова енергетична матриця, нова економіка».
У своєму виступі нідерландський гість наголосив на важливій ролі, яку нині прагне грати Бразилія в питаннях кліматичних змін та піднімаючи питання щодо протидії знищення лісів Амазонії, наголосив на перспективах співпраці в логістичній сфері, зокрема між окремими портами обох країн, окремо зупинився на можливостях щодо придбання продукції кампанії Embraer, яку мав можливість відвідати напередодні. У виступі президента Бразилії наголошувалося, що Бразилія може стати чи не найпершою країною з повністю «зеленою енергетикою», де є можливість використання водних ресурсів для цього, на додачу до етанолу, біодизельного палива, сонячної енергії. До того ж він нагадав, що Бразилія є експортером зеленого водню.
Хоча питання двосторонніх комерційних взаємин та перспективи співпраці у сфері вирішення проблем щодо зміни клімату та продовольчої безпеки були темами зустрічі із Президентом Лулою да Сілвою, все ж однією із головних стала також міжнародна безпекова ситуація та обговорення війни в Україні. Піднімаючи це питання на прес-конференції прем’єр-міністр Нідерландів наголосив, що війна в Україні не має завершитися територіальними поступками з боку України. Лула да Сілва, своєю чергою, зазначив, що незабаром він братиме участь у саміті G7, де, він певен, під час кожної із двосторонніх зустрічей, які він матиме там, підніматиметься питання щодо України. Далі він підкреслив, що вірить у створення механізму, який дозволить зробити перший крок, причому він спеціально наголосив, що вважає першим кроком не досягнення миру, а необхідність припинення війни. Окрему увагу він звернув на місію, з якою до України прибув його радник С. Аморім,https://www.youtube.com/watch?v=P6L9ATcvrdc&ab_channel=Poder360 називаючи його найдосвідченішим дипломатом із 60-літнім стажем: «Я сподіваюся, що Селсо привезене мені не рішення, а натяки на рішення, щоб ми могли розпочати говорити про мир».
Під час зустрічі прозвучало лише 2 питання від журналістів, але бразильські медіа, найперше, цікавила позиція Лули да Сілви та прем’єр-міністра Нідерландів М. Рютте з «українського питання»: чому гість назвав російську агресію «екзистенційним питанням для Європи» та чим може допомогти тут Бразилія.
Водночас, Лулу да Сілву просили прокоментувати, чи правдивою є інформація від видання Jornal Estado de São Paulo про те, що український уряд звертався до Міноборони Бразилії із проханням про закупівлю 450 бронеавтомобілей Guarani у медичній версії виключно для використання на гуманітарні потреби (не для бойових задач). Цю інформацію Лула, навіть не дослухавши бразильського журналіста, назвав «фейковими новинами», хоча у публікації видання наводяться конкретні дати та імена. Марк Рютте, відповідаючи на питання дав чітке розуміння для латиноамериканської аудиторії екзистенційного виміру російської агресії, вказав, що це є загрозою цінностям, а колонізаторські зазіхання росії тягнуть за собою більші загрози, якщо вони матимуть успіх. Лула да Сілва, пояснюючи позицію Бразилії вкотре наголосив на офіційній позиції визнання територіальної цілісності та суверенітету України, водночас, вчергове намагався пояснити і свою особливу думку. «Я гадаю, що в кожної країни є своя причина. Україна не може змиритися із окупацією своєї території, вона має чинити опір. У Європейського Союзу є свої мотиви щодо прийнятого ним рішення. Та у Бразилії, й інших країн є свої причини, щоб прагнути знайти золоту середину (компроміс). Якби я вважав, що досягти миру неможливо, я би не займався цим», – заявив президент Бразилії. Й одразу він звернувся до історії своєї особистої «перемоги» із перемовинами щодо іранської ядерної програми, в успіх переговорів довкола якої теж ніхто свого часу не вірив, щоправда, він так і не пояснив, чому, на його думку, можна зіставити обидві ситуації.
Отже, як засвідчив візит прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте до Бразилії, європейські країни проявляють зацікавленість до активізації та поглиблення співпраці із Бразилією у різних сферах, у т ч. із порядку денного, який для себе визначив пріоритетним сам Лула да Сілва, зокрема, зміна клімату, екологічні ініціативи, збереження біорозмаїття Амазонії та захисту людей, які там проживають. Водночас, із кожним візитом європейського лідера актуалізується питання щодо ставлення Бразилії до російської агресії а до бразильської (та ширше – латиноамериканської) аудиторії доносять не стільки європейське бачення російської агресії, скільки її загроз для демократичних цінностей та світової безпеки. Розуміння цього поки що Лула да Сілва відмовляється прийняти.
Латинська Америка крізь призму українських інтересів
Поїздка очільника МЗС Д. Кулеби до регіону ЛАКБ
8 травня міністр закордонних справ України Д. Кулеба повідомив про початок своєї поїздки до регіону ЛАКБ. Це перший візит очільника вітчизняного МЗС до регіону за останні 10 років, під час якого вперше за 30-літню історію двосторонніх відносин відбувся візит до Гватемали (10-11 травня). Гватемала підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, рішуче засуджує російську агресію. У липні минулого року президент цієї країни А. Джамматтеї відвідав Україну, і цей візит був знаковим, адже він став не тільки першим візитом в історії двосторонніх наших відносин, це ще й перша поїздка лідера країни латиноамериканського регіону до Києва не тільки з часу повномасштабного російського вторгнення, але й за останнє десятиліття. Очільник МЗС передав президенту країни А. Джамматтеї високу державну нагороду – Орден Ярослава Мудрого першого ступеня за підтримку української нації. За наслідками візиту Д. Кулеба узяв участь у прес-конференції у Президентському палаці, де дав низку коментарів для гватемальських ЗМІ (серед присутніх були журналісти Canal+, Саnal del Gobierno, AFP, Prensa Libre, La Hora та ін.). Відповідаючи на питання, він наголосив на мирному плані України, викладеному у т. зв. Формулі миру, основою якого є повне відновлення територіальної цілісності та суверенітету країни й недопущення заморожування війни.
Ці ж тези очільник вітчизняного МЗС озвучив і на саміті Асоціації Карибських Держав, де він виступив на запрошення гватемальської сторони. Слід наголосити, що це перше звернення до держав латиноамериканського регіону наживо, яке відбулося із часу початку повномасштабної агресії росії. Крім цього це перший виступ представника України на саміті цієї організації, в якій наша держава має статус спостерігача із 2003 року. Звертаючись до присутніх Д. Кулеба, зокрема, наголосив на тому, що Україна може надати регіону ЛАКБ, чим ми можемо поділитися та бути корисними: серед іншого було названо цифровізацію послуг, ІТ-рішення, кібербезпека та дослідження Антарктиди. Водночас, міністр підкреслив, що Україна чекає на підтримку держав регіону у захисті безпеки та свободи судноплавства у Чорному морі, а також у відновленні Чорноморської зернової угоди. Нагадаємо, від військових дій на території України страждає продовольча безпека і в Центральний Америці: зокрема, як наголошувалося під час минулорічного візиту президента Гватемали А. Джамматтеї в Україну, наш експорт у цю державу скоротився на 80%, а його основу становила якраз продукція сільського господарства. Також у виступі очільника МЗС України пролунав заклик до держав регіону підтримати розслідування Міжнародного Кримінального суду та приєднатися до Основної групи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. До неї вже приєдналися Гватемала, Коста-Ріка та Секретаріат ОАД. Завершуючи свій виступ Д. Кулеба наголосив, що «позиція нейтралітету», яку для себе нині обрала частина країн світу не відповідає нинішнім викликам, бо вона лише заохочує порушників правил та кордонів».
На «полях» саміту міністр закордонних справ України Д. Кулеба мав також зустрічі із своїми колегами: міністром закордонних справ Гватемали М. А. Букаро Флоресом, Коста-Рики – А. Арнольдо Тіноко, Домініканської Республіки – Роберто Альваресом, а також із головою Комітету у закордонних справах парламенту Гватемали М. Кондео Орельяно. Під час бесід зі своїми колегами Д. Кулеба особливо наголошував на вдячності цим країнам Центральної Америки за рішучу підтримку України, за приєднання до Основної Групи щодо створення Спецтрибуналу та входження до кола країн-учасниць Міжнародної Кримської Платформи (Гватемала та Коста-Ріка), за просування українських ініціатив (Гватемала) та висловлював надію на лідерство країн регіону у роботі над пунктами Української Формули миру.
Візиту очільника МЗС Д. Кулеби передувала серйозна робота, щодо визначення перспектив співпраці із регіоном ЛАКБ та медійне забезпечення підготовки візиту. Зокрема, наприкінці квітня заступник міністра закордонних справ А. Мельник провів нараду із представниками вітчизняного бізнесу, які працюють на ринках регіону. У ній взяли участь представники Торговельно-промислової палати України, Українського союзу промисловців та підприємців, Ради експортерів та інвесторів при МЗС, Державного космічного агентства України, а також низки компаній авіаційної, енергетичної, гірничодобувної та фармакологічної галузей. Дивно, що серед них не згадувалися ІТ-компанії, які вже успішно опановують цю сферу в ЛАКБ, і саме цей сегмент згадувався міністром Д. Кулебою як найбільш перспективний у нашій співпраці із регіоном. Під час наради підприємці могли обмінятися із високопосадовцем думками щодо шляхів активізації співробітництва, ролі державно-приватного партнерства, зокрема, використання створеної платформи NAZOVNI та узгодили план дій щодо просування української продукції на ринки ЛАКБ.
Підготовка до візиту включала і медійний супровід, зокрема, очільник МЗС Д. Кулеба дав інтерв’ю, яке потім поширила низка латиноамериканських медіа, серед яких, зокрема, аргентинські Todo Noticias, а також окремі видання країни, зокрема провінції Тукуман – Tucuman24, міста Рафаел провінції Санта-Фе Vía País, міста Посадас провінції Місьйонес El Misionero Diario Digital, а також аграрне видання AgroLatam. У Парагваї це інтерв’ю поширило Telefuturo, яке входить до Інформаційного Альянсу Латинської Америки, а аграрне видання PuroCampo зробило репост статті аргентинського AgroLatam. В Уругваї інтерв’ю з головою зовнішньополітичного відомства України розмістив інформаційний відділ телерадіокомпанії Canal 4 – Telenoche. У Бразилії головним ресурсом, який ретранслював інтерв’ю виступив портал Band Jornalismo (у рамках програми BandNews TV) – другий за відвідуваністю в країні серед новинних ресурів. У країнах Центральної Америки інтерв’ю Міністра закордонних справ України Д. Кулеби Латиноамериканському інформаційному альянсу (ісп. Alianza Informativa Latinoamericana) транслювали кілька регіональних медіа, зокрема, Tv Azteca (Guatemala), Noticias S.I.N (Rep. Dominicana), Canal 11 (Honduras), TVN (Panama) та TeleAruba (Aruba). В Андських країнах це інтерв’ю поширили, зокрема, болівійський медіа-ресурс UNITEL, а перуанський медіа-ресурс Latina Noticias виклав його повну версію на YouTube-каналі. У травні Колумбійське медіа Notícias Caracol розмістило на своєму сайті повну версію відеоінтерв’ю із очільником МЗС України Д. Кулебою та текстовий сюжет із основними тезами. Дещо скорочену версію інтерв’ю із коментарем від Notícias Caracol розмістила на своєму YouTube-каналі Alianza Informativa Latinoamericana. Венесуельський медіа-ресурс Noticiero Venevision також на початку травня розмістив відео із Д. Кулебою на своїй сторінці в Інстаграм. Хоча інтерв’ю Д. Кулеби було подано латиноамериканськими медійними ресурсами по-різному (окремим включенням, з/без «підводки», урізаним, прокоментованим ведучими каналу, чи у повному обсязі із посиланням на альянс AIL), зв’язку із чим часом втрачалася його цілісність, логічність й послідовність викладу аргументів, утім його головне призначення полягало у тому, аби донести українську позицію щодо важливості для нас підтримки з боку країн латиноамериканського регіону.
Латинська Америка у фокусі уваги: Еквадор
В період 16-24 травня 2023 року в Еквадорі відбулася політична криза, в результаті якої було розпущено Національну асамблею та призначено дострокові вибори. Вона стала своєрідною кульмінацією подій, які сягають ще початку 2023 року. 9 січня було оприлюднено спеціальне розслідування під назвою El Gran Padrino (з іспанської перекладається як великий кримінальний авторитет), в якій розповідалося про корупційну змову в державних компаніях, в яких був замішаний Даніло Карера Друе – зять Гільєрмо Лассо. Стаття спричинила медійний резонанс. 18 січня Національна асамблея створила тимчасову комісію по справі El Gran Padrino, до якої увійшли представники від різних політичних сил. Таким чином було запущено процес розслідування проти Г. Лассо. 16 березня представники Союзу за надію (ісп. Union por la esperanza) та Соціально-християнської партії, які входять до опозиції, підписали запит на порушення процедури імпічменту проти президента. 29 березня Конституційний суд Еквадору задовольнив їх вимогу та розпочав судове переслідування проти Гільєрмо Лассо, визначивши його відповідальною особою за створення корупційної схеми в державних компаніях його зятем Даніло Карера.
Опісля низки різного роду перевірок, які відбувалися упродовж усього квітня, 16 травня відбулося пленарне засідання парламенту, на якому відбувся розгляд питання про імпічмент президенту. Зважаючи на серйозній питання, парламентарії ухвалили рішення продовжити засідання наступного дня. Проте 17 травня президент Гільєрмо Лассо вирішив зіграти на випередження, і застосував 148 статтю Конституції Еквадору, яку в країні називають «хресною смертю» (ісп. muerte cruzada), і яка дозволяє запустити механізм розпуску парламенту та призначити дострокові президентські та парламентські вибори. Можна сказати, що рішення застосувати «хресну смерть» було продиктовано бажанням Г. Лассо вберегтися від висунення йому вотуму недовіри, ймовірність якого, через опозиційну більшість в парламенті, була дуже висока. Низка політиків назвали застосування статті 148 незаконним, і подали позов до Конституційного суду. Еквадорське видання La Hora наводить слова лідера Соціально-християнської партії – Хайме Небота: «Гільєрмо Лассо оголосив себе диктатором, хоч і на короткий час».
Проте Конституційний суд ратифікував рішення про розпуск парламенту, відкинувши позови політиків. 24 травня Національна виборча рада призначила новий календар президентських і парламентських виборів (відповідно до статті 87 Кодексу демократії Еквадору це рішення здійснюється протягом наступних семи днів після оголошення розпуску парламенту), чим відповідно і завершила політичну кризу в Еквадорі. Дострокові вибори призначено на 20 серпня, на яких громадяни зможуть проголосувати за кандидатуру на пост президента країни та обрати 137 членів до асамблеї. Відповідно до встановлених законодавчих норм обраний президент та віце-президент можуть перебувати на своїх посадах до 23 травня 2025 року, а національні, регіональні члени асамблеї залишаються на посадах до 13 травня 2025 року.
Стосовно реакції країн регіону на еквадорську політичну кризу, Чилі, Перу та Мексика зробили заяви, в яких продемонстрували підтримку рішенню Гільєрмо Лассо. Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив: «Я не думаю, що це призведе до нестабільності, і я б також не хотів цього; сподіваюся, що еквадорські брати зможуть вирішити це за допомогою обраної процедури, оскільки будуть призначені нові вибори, в яких всі політичні сили візьмуть участь, і я не вважаю, що буде політичне насильство». Чилійський міністр закордонних справ Альберто ван Клаверн закликав «поважати конституційний порядок» в Еквадорі. Перуанське міністерство закордонних справ опублікувало коротку заяву в якій наголосило, що «уряд Перу підтверджує свою підтримку демократичного процесу в братній Республіці Еквадор».
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».