Тиждень виявився насиченим на міжнародні події та гучні заяви, які зробили лідери Євросоюзу під час заходів, організованих Чехією, що нині головує в Раді ЄС. Неформальні зустрічі Ради на рівні міністрів оборони та міністрів закордонних справ були тематично присвячені питаннями боротьби з російською агресією та допомоги Україні. Паралельно відбулася важлива для Чехії конференція Форуму 2000, порядок денний якої теж переважно сфокусований на питаннях підтримки Києва. Вже традиційно участь українських високопосадовців у внутрішніх заходах ЄС вказує на високу увагу до нашої країни, а також значний рівень взаємної довіри у питаннях боротьби зі спільними загрозами. Продовжуємо разом з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні слідкувати за двостороннім треком Києва і Брюсселя в нашій рубриці “Європа на зв’язку”.
Навчальна місія ЄС для України
Відновлення роботи після літніх канікул почалося з проведення низки неформальних зустрічей представників держав ЄС у Празі. Відбулися зустрічі на рівні міністрів оборони, а також міністрів закордонних справ. Саме ці зібрання представляють для нас найбільший інтерес.
Почнемо із неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС, що проходила у Празі 29-30 серпня. На порядку денному перебували важливі питання протистояння російським гібридним загрозам, посилення практики спільних закупівель в оборонній сфері, а також нові форми допомоги Україні.
В зустрічі онлайн взяв участь і міністр оборони України Олексій Рєзніков, який поінформував своїх європейських колег про поточний стан ситуації на фронті, а також потреби ЗСУ.
Як повідомив на прикінцевій пресконференції Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, члени ЄС залишаться на незмінній позиції всебічної підтримки України. Він також зазначив, що статистика військової допомоги Україні з боку ЄС та окремих держав-членів свідчить: обсяги постачань значно збільшились протягом літніх місяців.
Втім йшлося не лише про зброю та військову техніку, але й про посилення кадрового потенціалу ЗСУ.
На додачу до багатьох тренінгових та навчальних ініціатив, що вже запущені окремими партнерами України, ЄС також вбачає можливість вийти з проєктом створення Місії ЄС з надання військової допомоги Україні.
Звісно, неформальні засідання не ухвалюють остаточних рішень. Тому на даному етапі можна говорити про принципову згоду членів ЄС на ініціювання такої місії без конкретних параметрів та обсягу мандата. За внутрішніми нормами ЄС, Брюссель має ще провести низку консультацій з українською стороною та підготувати відповідну концепцію з врегулювання криз, яка опише операційні та легальні рамки майбутньої місії. Але, за словами Ж. Борреля, є розуміння на рівні європейських очільників оборонних відомств необхідності швидкого руху відповідно до потреб українських військових. Саме тому під час виступу О. Резнікова значна увага приділялась українським очікуванням щодо тренінгової допомоги на всіх рівнях та з огляду на часові перспективи.
Наразі, виходячи з дискусій, можна говорити про те, що ця місія буде розміщена в одній з держав ЄС та буде спрямована на координацію та систематизацію попередніх окремих ініціатив з передачі досвіду використання зброї європейського виробництва, посилення систем управляння, логістики.
Цілком можна уявити, що місія може спробувати реалізувати бачення Резнікова щодо створення сил на виконання комплексних завдань (mission-oriented units).
Варто нагадати, що Україна вже має досвід запиту на створення місії ЄС для безпекових потреб України у 2014 році. Втім в результаті затяжних дискусій та складних внутрішніх компромісів місія отримала зовсім інший мандат та склад. Тому важливо, щоб європейська сторона рухалась швидко та у координації з українською стороною.
Ця зустріч також є цікавою з огляду на присутність і представників ООН та НАТО, що дало змогу обговорити глобальні наслідки від російської агресії в Україні. В контексті посилення оборонної кооперації на рівні держав-членів особлива увага також приділялась питанням спільних оборонних закупівель. Серед короткострокових питань, що потребують уваги, – відновлення запасів зброї та військової техніки, що зменшились через передачу відповідних видів озброєння до України. Створена Робоча група з підтримки членів ЄС.
Протягом двох наступних років Європейська комісія готова виділити до 500 млн євро на спільні оборонні закупівлі на потреби армій.
Європейські оборонні відомства мають витрачати більше та ефективніше на потреби свого військового потенціалу.
Певні дискусії виникли також щодо використання фондів Європейського фонду миру, в рамках якого ЄС фінансує постачання продукції військового призначення в Україну. Нині така допомога нашій країні вже сягає вже 2.5 млрд євро. При тому, що загальний обсяг цього позабюджетного інструменту сягає 5,7 млрд євро на період до 2027 року, у багатьох європейських представників виникає запитання як далі його використовувати та наповнювати в разі швидкого вичерпання.
Ускладнення спрощеного режиму
Перейдемо до неформальної зустрічі Ради на рівні міністрів закордонних справ ЄС у форматі “Гімніх”. Дводенна зустріч проходила 30-31 серпня. На запрошення чеського міністра закордонних справ Яна Ліпавського, який головував на засіданні, до Праги прибув і український міністр Дмитро Кулеба. В цілому, на порядку денному цієї зустрічі також перебували питання посилення співпраці ЄС з країнами Африки на тлі активізації гібридного впливу Росії, підтримка України в протидії російській агресії та доля Європейської політики сусідства, яка значно втратила свою привабливість з початком повномасштабної агресії.
При всій непересічності питання співпраці з африканським континентом, питання безпекової ситуації в Україні перебувало на чільному місці. Поряд з засвідченням підтримки Україні, міністри також приділили увагу питанням подальшої адаптації Європейського фонду миру для покриття потреб України.
Але головним досягненням все ж є формування обрисів наступного 8-го пакета санкцій проти агресора, головною частиною якого є посилення візового режиму ЄС з Росією для поїздок з туристичною метою.
Під час запеклої дискусії міністри таки досягли порозуміння щодо призупинення Угоди про спрощений порядок надання віз ЄС, яка була укладена ще у 2007 році. Як показала практика візова лібералізація не призвела до лібералізації російського суспільства, тому говорити про її успішність не доводиться. А збільшення кількості російських громадян, які прибувають до сусідніх з Росією країн ЄС, стало питанням не тільки солідарності з Україною, але і питанням власної безпеки цих держав.
Попри бажання Німеччини та Франції зберегти максимально відкриті візові можливості для громадян Росії, які подорожують до ЄС, більшість представників членів ЄС, які мають кордон з Росією, готові були максимально зменшити потік російських туристів до зони Шенген та власної території.
Отже, що може означати це рішення в разі його прийняття на рівні ЄС? Перше, що тепер росіянам буде важче та дорожче отримати візи. Запровадження індивідуального підходу до кожного заявника дасть можливість посилити контроль за кількістю нових туристичних віз. Повернеться вимога з надання більшої кількості документів для отримання візи, а також будуть скасовані багаторічні візи.
Крім того, міністри погодились, що не будуть визнаватись російські паспорти, які видані на окупованих Росією територіях України.
Учасники зустрічі також звернулись до Європейської комісії з проханням підготувати рекомендації щодо конкретних кроків з посилення візового контролю.
Однак важливим є також можливість окремих членів ЄС ухвалювати власні рішення на рівні національного законодавства про заборону в’їзду чи посилення візових вимог для громадян Росії. Ця позиція стане поштовхом для напрацювання регіональних підходів окремих держав ЄС, в першу чергу які межують з агресором.
Позиція України з самого початку була спрямована на повну заборону туристичних віз для громадян Росії, при цьому залишаючи відкритими канали гуманітарних віз та спеціальних режимів наданнях захисту росіянам на території ЄС. Хоча це рішення і не зовсім відповідає очікуванням Києва, варто подякувати за проактивну позицію чеському міністерству закордонних справ.
Забуте Тріо
Чехія виступає за збереження формату Східного партнерства як унікального механізму Європейської політики сусідства, що тримає у фокусі європейської уваги 6 країн партнерів – Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан, Вірменію та Білорусь. Цікавою ініціативою Праги було запрошення на цю зустріч у форматі “Гімніх” крім українського міністра закордонних справ також його колег з Молдови та Грузії. Ці три держави-партнери ще у 2021 році активно позиціювали себе як Тріо найбільш просунутих у виконанні зобов’язань перед ЄС. Ситуація з трикутником дещо змінилася з початком повномасштабної війни, а також надання статусу кандидата на членство в ЄС Україні та Молдові. Про Тріо майже ніхто не згадував.
І ось чергова спроба реанімувати формат під час головування Чехії в Раді ЄС. Міністри закордонних справ ЄС зустрілись за робочим обідом з шефами дипломатії Тріо для обговорення перспектив Європейської інтеграції трьох партнерів, а також майбутнього Східного партнерства.
Зважаючи на той факт, що відомостей про цей робочий обід доволі небагато у пресі, можна зробити відповідний висновок, що відчувався дефіцит змістовної дискусії та перспектив спільної активності Тріо.
Однак з позитиву можна відмітити, що три міністри скористались цією можливістю для проведення двосторонніх зустрічей.
Загалом, поки не досить зрозуміла позиція самого ЄС щодо Східного партнерства, особливо після того, як дві держави, Україна та Молдова, перейшли до політики розширення. Це все на тлі затяжних перемовин між Азербайджаном та Вірменією, які модерує президент Європейської ради Шарль Мішель, та урізаної до контактів з опозицією участі Білорусі.
Африканське питання
Як під час зустрічі міністрів оборони, так і під час засідання дипломатів на порядку денному були відносини ЄС та країн Африки.
Країни Африки перебували в особливому фокусі представників оборонних відомств, в контексті намагань Росії через провокування продовольчої кризи призвести до соціального та економічного колапсу окремих держав регіону. ЄС у співпраці з ООН уважно стежить за ситуацією з виконання зернових домовленостей між Росією та Україною, адже Африка – дуже важливий континент для зовнішньополітичних амбіцій ЄС.
Крім питань забезпечення продовольчої безпеки, також у центрі уваги Брюсселя перебуває діяльність Росії через ПВК “Вагнер” в окремих африканських країнах, таких як Малі та Центральноафриканська Республіка.
Російська присутність значно погіршує регіональну безпекову ситуацію. Поки готового рішення, як зменшити таку російську діяльність, у ЄС немає, але проблема набуває додаткової актуальності.
Під час засідання міністрів закордонних справ ЄС питання Африки розглядалося через призму впливу на країни континенту російської пропаганди та дезінформації. В цьому річищі, міністри погодились, що важливою є боротьба з проявами російської інформаційної війни в африканських країнах, а також пропозиція посиленої та скоординованої співпраці ЄС з країнами Африки. Наприклад, у сфері трансферу технологій.
Празький маніфест
Особливим елементом початку нового політичного сезону ЄС в Празі стало проведення 26 щорічної конференції Форум 2000, заснованої свого часу ще Вацлавом Гавелом. Цей авторитетний захід розпочався одночасно з неформальною зустріччю міністрів закордонних справ 31 серпня і тривав до 2 вересня. Цього року конференція також включала тематично спеціальний Форум для України, де учасники обговорювали після воєнний демократичний розвиток України. В роботі конференції взяли участь міністри закордонних справ. Президент Зеленський, традиційно онлайн, був серед ключових спікерів заходу.
Одним з результатів Форуму 2000 стало підписання учасниками Празького маніфесту вільної України.
Зокрема, підписанти у документі закликають інституції ЄС до адекватного підходу у наданні Україні членства в ЄС, не намагаючись виставити купу технічних перепон на шляху відкриття та провадження переговорів про вступ. Одночасно ЄС має використати членство в ЄС як мотивацію до подальшої демократизації України.
Окрему увагу учасники також звернули на необхідність активної ролі ЄС у відбудові України, підтримку процесів демократії та порядку денного реформ, а також на необхідність активації системи міжнародного правосуддя щодо злочинів, скоєних Росією в Україні.
Висновки
Активний початок політичного сезону на рівні європейських інституцій дав доволі потужний сигнал Україні.
Перше, офіційна Прага дійсно підтверджує, що допомога Україні є стратегічним пріоритетом головування цієї країни в ЄС у другому півріччі 2022 року. Чеські партнери роблять все можливе не тільки на двосторонньому рівні, але й використовуючи всі політичні важелі впливу на рівні Євросоюзу. До речі, на тому ж таки двосторонньому треку Чехія знаходиться в лідерах щодо надання військової допомоги Україні, а також у прийнятті українських громадян, що тікають від війни.
Друге, все більше формалізується підхід на рівні європейських інституцій щодо безпосередньої участі України в обговоренні надання підтримки Києву з боку Європейського Союзу. Це, в тому числі й завдяки позиції Чехії, яка взяла за правило запрошувати українських профільних міністрів до тематичних засідань Ради ЄС. Крім того, чеські партнери ретельно консультуються з українськими колегами в ході підготовки майже кожного засідання. Підготовка до осіннього сезону та перших вересневих зустрічей проходила в активній двосторонній координації. В середині серпня до Києва приїжджав профільний заступник міністра закордонних справ Чехії Ярослав Курфюрст, який провів низку зустрічей на урядовому рівні в Україні.
Третє, хоча формат неформальних зустрічей не передбачає ухвалення остаточних рішень на рівні Ради ЄС, сам процес пошуку політичного компромісу може дати відповідне зелене світло для європейських інституцій для підготовки подальших рішень. Важливі політичні рішення в інтересах України пролунали й під час цих неформальних зустрічей.
Загалом, позитивно, що все частіше держави Центральної Європи беруть на себе ініціативу в генерації важливих загальноєвропейських рішень.
P.S. На фото міністр закордонних справ України Дмитро Клуба та міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде на неформальній зустрічі у форматі “Гімніх”