Максим Корявець, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень
Протягом останніх 4-5 років цифровізація економіки та суспільства стала одним із пріоритетів у рамках політики Східного партнерства і продовжує утримувати увагу основних стейкхолдерів як з боку ЄС, так і всередині більшості країн регіону СхП.
До 2020 р. відносини між Україною та ЄС у контексті цифровізації економіки та суспільства в більшій мірі ґрунтувалися на затверджених у 2017 р. 20-ти очікуваних від країн Східного партнерства досягненнях до 2020 року − дорожній карті, яка позначила гармонізацію цифрових ринків країн-партнерів та ЄС як один з ключових очікуваних результатів.
У травні 2019 р. Європейський Союз офіційно розпочав в Україні нову програму «EU4Digital: підтримка цифрової економіки та суспільства у Східному партнерстві», що формально націлена на розширення переваг Єдиного цифрового ринку ЄС для України та інших держав СхП.
У рамках згаданих передумов сформувалися основні напрямки цифрового розвитку, в яких має рухатись кожна країна регіону Східного партнерства на шляху до Єдиного цифрового ринку ЄС: правила телекомунікацій; довіра і безпека; електронна торгівля; ІКТ-інновації; система електронної охорони здоров’я; електронні навички. За останні роки в рамках вище перелічених напрямків Україні вдалося досягти певного прогресу.
Україна визначила цифрову трансформацію як пріоритетну політику, що вже відзначено визнаними серед європейської експертної спільноти успіхами у впровадженні систем ProZorro та eHealth, проведенні переговорів щодо створення спільного роумінгового простору в регіоні СхП, запровадженні мобільного покриття 4G та запуску електронних послуг у державному та приватному секторах.
У 2019 р. нова влада України презентувала достатньо амбітний план розвитку цифрової економіки країни, який закликає до прискореного переведення української економіки у цифровий формат. Новостворене Міністерство цифрової трансформації поставило наступні цілі до 2024 р.: 100% публічних послуг мають бути доступні громадянам та бізнесу онлайн; 95% транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхні соціальні об’єкти повинні мати доступ до високошвидкісного Інтернету; 6 млн українців мають бути залучені до програми розвитку цифрових навичок; доля IT-продукту у ВВП країни має складати не менше 10%.
До передумов наближення України до цифрового порядку денного ЄС належить нещодавно розроблене законодавство про цифрову економіку та телекомунікації, цифрову інфраструктуру, досягнення у сфері забезпечення безготівкової економіки (e-Trade), електронного захисту (e-Trust) та кібербезпеки (Cybersecurity).
Серед країн СхП Україна займає передові позиції у вдосконаленні регуляторного та інституційного середовища для розвитку сфери телекомунікаційних послуг та цифрової інфраструктури. Починаючи з 2016 р. Україна тримає проактивну позицію в рамках роботи Мережі регуляторів електронних комунікацій СхП. Найбільш відчутним результатом роботи мережі є розробка Регіональної роумінгової угоди у регіоні СхП, спрямованої на гармонізацію ціноутворення та зниження тарифів на роумінг серед країн регіону. Проєвропейські прагнення цифрового розвитку України в телекомунікаційному секторі підтверджуються розробкою Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Дорожня карта передбачає впровадження новітніх цифрових норм і стандартів ЄС, 75 актів права ЄС у сфері телекомунікацій.
В Україні швидкими темпами розвивається система надання публічних е-послуг та електронної ідентифікації, зокрема, створено портал державних послуг «Дія»[1], запущено Інтегровану систему електронної ідентифікації, системно впроваджується технологія SmartID, розпочато процес оптимізації електронних реєстрів даних, що надало значного поштовху для розвитку міжнародної співпраці у даній сфері. Ще в 2019 р. Україною було подано запит щодо взаємного визнання довірчих послуг у відповідності зі статтею 14 Регламенту eIDAS[2] під час засідання Комітету Ради асоціації ЄС – Україна. Після такого кроку за підтримки проєкту EU4Digital Україну обрано серед країн Східного партнерства для участі в пілотних проєктах створення транскордонних систем електронному підпису[3]. У 2020 р. було погоджено дворічний робочий план співпраці України та ЄС у сфері електронних довірчих послуг[4].
Заходи щодо приведення у відповідність електронної торгівлі між ЄС і Україною розпочалися в 2020 р. у рамках компоненту електронної торгівлі програми EU4Digital. Однією з ініціатив українського уряду є запровадження «електронного резидентства», що надає можливість нерезидентам дистанційно засновувати та провадити бізнес в Україні. Важливим кроком на шляху до входження до транскордонних систем електронної торгівлі з країнами СхП та ЄС є впровадження в Україні системи електронної товарно-транспортної накладної та запуск пілотного проєкту оцифрування процедури митного оформлення. У липні 2020 р. вперше розпочато пілотну діяльність з електронної доставки (eDelivery) для транскордонного обміну даними між Україною та країною ЄС (Польщею)[5]. Успіх пілотного проєкту створив передумови для реалізації схожих проєктів з іншими країнами, зокрема СхП. У 2021 р. розпочато пілотний проєкт щодо використання електронних рахунків за допомогою рішення eDelivery між компаніями з України та Вірменії[6].
У контексті розвитку національної екосистеми ІКТ, інновацій та стартапів у сфері ІКТ було створено ряд передумов для співпраці з країнами ЄС та Східного партнерства. З 2020 р. Україна може дешевше обмінюватися вдвічі більшою кількістю дослідницьких даних завдяки фінансованому ЄС проєкту EaPConnect, що забезпечує захищений Інтернет-зв’язок великої ємності для передачі даних між Україною та загальноєвропейською мережею досліджень та освіти GÉANT. У рамках програми EU4Digital розроблено національний план дій для вдосконалення національної політики у сфері доступу цифрових інноваційних МСП до фінансів, що має на меті посилити національну екосистему інновацій та стартапів у сфері ІКТ.
До нещодавніх видимих для європейських партнерів досягнень у сфері розвитку електронних навичок (eSkills) належить запуск освітньої онлайн платформи «Дія. Цифрова освіта»[7] та затвердження урядом Концепції розвитку цифрових компетентностей.
Створення електронної системи охорони здоров’я eHealth[8] було також позитивно відзначене європейськими стейкхолдерами як один із векторів на шляху до входження країни до європейського цифрового ринку.
Нова політика СхП до 2025 року визначає довгострокові цілі, в рамках яких підтримка стійкої цифрової трансформації є одним з п’яти пріоритетів, визначених Європейською Комісією (відповідно до пропозиції з довгострокових політичних цілей СхП на період після 2020 р.)[9]. У рамках пріоритету ЄС виділяє наступні основні напрямки: цифрова інфраструктура (посилення незалежності регуляторних органів електронних комунікацій, розвиток широкосмугових інфраструктур, підтримка імплементації угод про роумінг та спектр між країнами-партнерами та з ЄС); електронне урядування (прийняття правових основ для схем електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг у Східному партнерстві); цифрова економіка та інновації (розширення високоінноваційних цифрових стартапів у регіоні СхП шляхом поширення Digital Innovation and Scale-up Initiative[10]); цифрові навички; кіберстійкість (розробка правових, політичних та оперативних систем кібербезпеки на основі законодавства ЄС та кращих практик, включаючи систему сертифікації кібербезпеки ЄС).
Рекомендації
Оптимальний сценарій розвитку взаємовідносин у сфері цифровізації в рамках політики Східного партнерства для України передбачає успішну реалізацію Комітетом з питань цифрової трансформації Верховної ради України та Міністерством цифрової трансформації України наступних напрямків діяльності:
- продовження роботи над існуючими можливостями:
- належна імплементація Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (у сфері телекомунікацій);
- повне виконання робочого плану співпраці України та ЄС у сфері електронних довірчих послуг;
- сприяння підписанню Регіональної роумінгової угоди в регіоні Східного партнерства;
- дотримання індивідуального плану України зі звільнення діапазону радіочастот 700 МГц для подальшого укладення Регіональної угоди про спектр між країнами СхП та ЄС;
- дотримання Керівництва з кібербезпеки для країн Східного партнерства, розробленого у рамках програми EU4Digital[11];
- розробка комплексного механізму вимірювання цифрових навичок та компетентностей в Україні із застосуванням вимог «Методології вимірювання і прогнозування прогалин у цифрових навичках і визначення пріоритетних коригувальних дій»[12] ініціативи EU4Digital;
- створення нових можливостей для подальшої гармонізації цифрових ринків України, ЄС та країн Східного партнерства:
- приведення повноважень національного регулятора у сфері телекомунікацій (НКРЗІ) у відповідність до стандартів і норм ЄС, використовуючи розроблену програмою EU4Digital Методологію оцінки незалежності[13];
- започаткування нових пілотних проєктів з електронної доставки (e-Delivery) та транскордонного обміну даними між Україною, країнами ЄС та СхП;
- налагодження взаємодії вітчизняної екосистеми інновацій, ІКТ та стартапів з іншими міжнародними та європейськими подібними екосистемами та мережами фінансової підтримки інноваційного розвитку (платформа EuroQuity, Європейська мережа ділових та інноваційних центрів, Європейська мережа бізнес-ангелів, Бізнес-ангели Європи, Європейська мережа краудфандингу);
- створення окремої національної коаліції для цифрових навичок та створення цифрових робочих місць, її приєднання до Коаліції за цифрові навички і робочі місця ЄС;
- розробка та прийняття національного плану реагування на непередбачені кіберситуації;
- розробка покрокового плану дій з впровадження базової директиви ЄС у сфері кібербезпеки NIS Directive (EU 2016/1148);
- перегляд та вдосконалення законодавства України про захист персональних даних, захист прав споживачів у мережі Інтернет та оподаткування у сфері електронної комерції відповідно до вимог ЄС;
- приведення вітчизняної нормативно-правової бази та організаційних механізмів до вимог та стандартів ЄС для запуску пілотного проєкту створення цифрового транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями;
- розробка покрокового плану гармонізації з європейськими нормами і стандартами національної законодавчої бази у сферах електронної торгівлі, регулювання венчурних інвестицій, електронної охорони здоров’я;
- створення національної мережі інноваційних бізнес-інкубаторів за стандартами Європейської мережі бізнес- та інноваційних центрів (EBN);
- ініціювання створення окремої національної коаліції для цифрових навичок та робочих місць на основі Коаліції за цифрові навички і робочі місця ЄС;
- підтримка розробки та впровадження на офіційному рівні рамок цифрових компетентностей для громадян (DigComp) та електронних компетентностей для бізнесу (e-CF)[14];
- забезпечення транскордонної сумісності системи електронної охорони здоров’я України з країнами ЄС і СхП, ініціювання відповідних пілотних проєктів;
- адвокатування зустрічних дій з боку ЄС:
- включення трьох асоційованих та інших бажаючих країн Східного партнерства до Індексу цифрової економіки та суспільства ЄС;
- приєднання України та інших країн СхП до науково-інноваційно-технологічних ініціатив та програм, зокрема: Європейська хмара відкритої науки (EOSC)[15], Європейське спільне підприємство з високопродуктивних обчислень[16], Координований план щодо штучного інтелекту та розгортання захищених телекомунікаційних мереж 5G;
- прийняття національної коаліції для цифрових навичок та створення цифрових робочих місць в Україні до Коаліції за цифрові навички і робочі місця ЄС.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Україна та Східне партнерство: бачення 2025», який реалізується Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським союзом за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Фонду Конрада Аденауера.
[2] https://ec.europa.eu/futurium/en/content/eidas-regulation-regulation-eu-ndeg9102014
[3] https://eufordigital.eu/uk/building-digital-trust-with-the-esignature-pilot-initiative/
[4] https://thedigital.gov.ua/news/lyudmila-rabchinska-ukraina-ta-es-spivpratsyuvatimut-zadlya-vzaemnogo-viznannya-elektronnikh-dovirchikh-poslug
[5] https://eufordigital.eu/uk/edelivery-pilot-showcase-event-highlights-process-of-the-einvoice-exchange-between-ukraine-and-poland/
[6] https://thedigital.gov.ua/news/elektronna-torgivlya-mintsifra-pochala-koordinuvati-pilotniy-proekt-edelivery-mizh-ukrainoyu-ta-virmenieyu
[7] https://osvita.diia.gov.ua/
[9] https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/76166/joint-communication-eastern-partnership-policy-beyond-2020-reinforcing-resilience-%E2%80%93-eastern_en
[10] https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/launch-digital-innovation-and-scale-initiative-disc
[11] https://eufordigital.eu/uk/cybersecurity-guidelines-for-the-eastern-partner-countries-eu4digital-publishes-assessment-on-strengthening-cybersecurity-resilience-in-eastern-partner-countries/
[12] https://eufordigital.eu/uk/eu4digital-publishes-recommendations-on-measurement-and-forecasting-of-digital-skills-gaps-in-eastern-partner-countries/
[13] https://eufordigital.eu/uk/library/methodology-on-national-electronic-communications-regulatory-authorities-independence-assessment-for-eastern-partnership-countries/
[14] https://eufordigital.eu/uk/digital-skills-network-approves-guidelines-for-competence-framework-for-smes-and-microbusinesses/