Юрій Вдовенко, координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Короткий опис поточної ситуації
Поточна ситуація щодо співробітництва України з ЄС у даній сфері ґрунтовно представлена в «Огляді малого і середнього підприємництва в Україні 2018/2019. Фокус на європейській інтеграції»[1].
Згідно з УА Україна має враховувати як загальні європейські принципи створення та підтримання середовища, сприятливого для розвитку бізнесу, особливо малого, так і конкретні норми директив, що стосуються МСП. Особливості регулювання правовідносин за участі МСП містяться в директивах та регламентах, які Україна повинна імплементувати відповідно до УА та Плану заходів з виконання УА, затвердженого постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106.
Кабінет Міністрів України у 2019 р. відкрив доступ до «Пульсу Угоди» – онлайн-системи моніторингу реалізації Плану заходів виконання УА. Система відображає поточний прогрес виконання заходів у межах кожного року та загальний прогрес виконання, від моменту тимчасового застосування окремих положень Угоди у 2014 р. і до 2024 р. Прогрес виконання задач за розділом «Підприємництво» наразі становить 81%. Відставання від графіку почалось практично від початку імплементації Угоди, з 2015 р.[2]
Додаткові можливості розвитку МСП наявні у рамках СхП насамперед завдяки ініціативі EU4Business. ЄС приділяє значну увагу побудові відносин із країнами-партнерами на основі «20-ти досягнень до 2020 року», що були офіційно затверджені на саміті СхП 2017 року. У підсумковій декларації саміту визначені конкретні результати, які мають бути досягнуті до 2020 р. Пріоритетна сфера І. «Економічний розвиток та ринкові можливості» містить розділ «Малий та середній бізнес і регуляторне середовище». Цілі даного розділу так чи інакше корелюють зі змістом УА[3].
Моніторинг УНП ФГС СхП за підсумками 2020 року засвідчив поступ у досягненні цілей за даним напрямком[4].
За оцінкою стану реалізації Акту про малий бізнес для Європи, Україна більш ніж на 10% збільшила основні показники щодо регуляторної бази, операційного середовища та підтримки МСП порівняно з 2015-2016 рр. (серед них − показники інституційної та законодавчої бази, банкрутства, навчання підприємництва, доступу до фінансування).
Кошти, надані Україні ЄС для сектору МСП від початку дії програми, були спрямовані на допомогу 3228 суб’єктам мікро-, малого та середнього підприємництва, а також допомогли створити 7226 нових робочих місць (звіт по Україні програми EU4Business).
Інтенсивність європейської допомоги значно посилилася під час пандемії COVID-19 на тлі збільшення кількості програм допомоги національних органів влади, зокрема і через спеціальні організації підтримки бізнесу. Як термінову допомогу в подоланні кризи у зв’язку з COVID-19 ЄС виділів країнам СхП 18 млн євро. Наступний фінансовий пакет близько 800 млн євро призначено для підтримки відновлення економіки. У грудні 2020 р. Україна отримала перший транш у рамках нової програми макрофінансової (кредитної) допомоги номінальним обсягом 600 млн євро у вигляді довгострокової позики під 0,125% з терміном погашення у червні 2035 р.
Основними інструментами публічно-приватного діалогу в Україні на сьогодні є Офіс розвитку МСП при Мінекономіки (SMEDO) та Офіс ефективного регулювання (BRDO); на рівні СхП роль платформи для діалогу в більшій мірі виконує проєкт EU4Business. Бізнес-форуми СхП залишаються головним інструментом регіональної економічної дипломатії.
Інфраструктура підтримки МСП охоплює бізнес-центри, бізнес-інкубатори, технологічні/наукові парки, торгово-промислові палати, торговельні асоціації та промислові кластери (загалом більше 400 активних організацій підтримки бізнесу), які в т.ч. користуються підтримкою проєктів ЄС (наприклад, проєкт FORBIZ ініціативи EU4Business). У свою чергу, за посередництва ЄБРР ЄС створив Мережу центрів підтримки бізнесу в 15 містах України.
Динаміка досягнення цілі до 2020 р. у цілому відповідала заявленим показникам, проте стовідсоткове її виконання не забезпечено через відсутність чітких механізмів вимірювання ефективності програм підтримки МСП з боку ЄС та обмежений спектр інструментів надання фінансової підтримки бізнесу в рамках згаданих програм. Релевантні суб’єкти прийняття рішень з боку України та ЄС мають об’єднати зусилля задля проведення комплексного аналізу діючих/можливих механізмів фінансової підтримки МСП, а також удосконалення та зміцнення законодавчої бази для небанківських фінансових інструментів (мікрофінансування, факторинг, венчурний капітал тощо).
У рамках СхП ініціатива EU4Business спрямована на поліпшення бізнес-клімату в країнах-партнерах. Для України програми ініціативи полегшують отримання фінансування для МСП, забезпечують навчання та адресну підтримку підприємств, очолюваних жінками, і тих, які працюють у сфері зеленої економіки. МСП отримують технічну підтримку щодо узгодження зі стандартами ЄС. Згідно звіту за 2019 рік, показники ініціативи продовжили зростати. Загальна кількість проєктів в Україні становить 22, з яких найбільша група фокусується на вдосконаленні доступу до фінансів. З 22 проєктів шість звершились, а решта тривають із загальною вартістю майже 173,2 млн євро[5].
Офіційні плани щодо роботи у рамках СхП з ЄС і Україною
Основна рамка співпраці з ЄС у сфері МСП визначається Актом з питань малого бізнесу для Європи та Угодою про асоціацію[6]. Згідно з положеннями статті 282 УА Сторони створюють та підтримують ефективне та передбачуване законодавче середовище для суб’єктів господарської діяльності, що займаються бізнесом на своїй території, особливо для малих, при цьому належним чином враховуючи вимоги правової визначеності та пропорційності. Статтею 378 передбачено, що Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво з питань політики у сфері промисловості та підприємництва і таким чином покращують умови для підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до МСП. Поглиблене співробітництво має покращити адміністративну структуру та нормативно-правову базу для українських і європейських суб’єктів господарювання в Україні та ЄС та повинно ґрунтуватися на політиці ЄС щодо розвитку МСП та промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики у цих сферах. Відповідно до статті 379 Сторони співробітничають для впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств, та проведення моніторингу процесу імплементації шляхом щорічного звітування та діалогу. Таке співробітництво також передбачає особливу увагу до мікропідприємств та підприємств ремісницького типу, які є надзвичайно важливим елементом економіки України та ЄС.
Завершення в ЄС циклу 2020 ознаменувало собою появу певного вакууму в царині офіційних планів. Режим очікування за напрямком МСП стосується:
– появи нового документу, який прийде на зміну Спільному робочому документу «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах»;
– ступеню врахування інтересів України під час оновлення УА, зокрема в частині ПВЗВТ;
– швидкості просування переговорного процесу за секторальними напрямками, які матимуть вплив на розвиток МСП, зокрема приєднання України до Митного союзу, Енергетичного союзу, Єдиного цифрового ринку, Європейського зеленого курсу, Спільного авіаційного простору тощо.
Наразі головним актуальним офіційним документом залишається План заходів з виконання УА, який крім завдань безпосередньо щодо підприємництва стосується сфер, що мають на нього більший чи менший опосередкований вплив: митна і фінансова політики, оподаткування, фінансові послуги, конкуренція, енергетика, енергоефективність, транспорт, цифрова сфера, наука, технології, інновації тощо.
В умовах, що склались, розвиток взаємовідносин у найближчий перспективі базуватиметься крім актуалізованого Плану заходів з виконання УА на поточних планах проєктів, що входять до парасольки EU4Business.
Прогнозні сценарії розвитку взаємовідносин до 2025 р.
Прогнозні сценарії розвитку взаємовідносин України та ЄС у сфері МСП залежатимуть від рівня стратегічних рішень ЄС, зокрема його готовності позбутись консервативного підходу стосовно наступної рамки СхП та превалювання формального чи змістовного підходу до оновлення УА.
- За умови збереження поточного підходу та його пролонгації з боку ЄС реалізовуватиметься сценарій «business as usual». Попри нейтральну назву, сценарій є негативним, оскільки зберегти поточну динаміку наближення України до ЄС у секторі МСП не вдасться. Зовнішні трансформаційні чинники та несправджені очікування України тиснутимуть на темпи інтеграції за напрямком МСП та призводитимуть до їх уповільнення.
- Позитивний сценарій поглибленого розвитку може бути умовно позначений як «upgrade». Сценарій буде реалізований за умови готовності ЄС визнати провальність СхП як єдиної регіональної політики щодо пулу з шести країн та готовності до її диференціації шляхом поглиблення співпраці у форматі А3 з країнами-підписантами УА (Грузія, Молдова, Україна). Відповідні зміни також мають торкнутись оновлення УА не тільки щодо прийняття нових регуляторних правил ЄС, а й перегляду тарифів, оновлення положень про нетарифні бар’єри, Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів тощо. Амбітним завданням стає набуття можливості вітчизняними МСП користуватись фінансовим інструментом програми COSME (Single Market Programme).
Пріоритетним завданням для обох сценаріїв є забезпечення прозорості фінансової підтримки МСП (у т.ч. з боку ЄС), яка надається як через традиційні, так і нові механізми – доцільним є запровадження реєстру одержувачів фінансової допомоги від держави та ЄС у вигляді аналітичної онлайн-платформи.
Ключовим партнером ЄС за напрямком МСП, як і раніше, виступатиме Мінекономіки. З огляду на вплив пандемії COVID-19 нові цілі передбачатимуть цифровізацію сектору МСП, тому не може лишитись неврахованою активність у сфері розвитку підприємництва Мінцифри. Безпосереднім імплементатором має стати державна інституція з питань розвитку підприємництва, створення якої передбачено Планом заходів з реалізації Стратегії розвитку МСП в Україні на період до 2020 року та проєктом Національної економічної стратегії – 2030 (напрямок «Підприємництво»).
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Україна та Східне партнерство: бачення 2025», який реалізується Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським союзом за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Фонду Конрада Аденауера.
[1] Розділ 3. Європейська інтеграція та підтримка МСП. https://drive.google.com/file/d/1I2ckLnFpxcbePvy_ymQlJMi5Wci5RKxP/view
[2] Пульс Угоди. https://pulse.eu-ua.org/ua/streams/entrepreneurship-development
[3] Порівняльний аналіз «20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 р.» з положеннями Угоди про асоціацію: якою є додана вартість для відносин Україна-ЄС? https://www.civic-synergy.org.ua/analytics/porivnyalnyj-analiz-20-ochikuvanyh-dosyagnen-shidnogo-partnerstva-do-2020-r-z-polozhennyamy-ugody-pro-asotsiatsiyu-yakoyu-ye-dodana-vartist-dlya-vidnosyn-ukrayina-yes/
[4] Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року. Моніторинговий звіт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Розділ «Економічний розвиток та ринкові можливості». http://eap-csf.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/Postup-Ukraine_2020_site.pdf
[5] EU4Business. Investing in SMEs in the Eastern Partnership. Ukraine. Country Report. June 2019.
https://eu4business.org.ua/uploads/20/08/10/91e328e1366e96a180757b57d42ed2a5.pdf
[6] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011