Східне партнерство повинно приділяти більше уваги безпеці України

ЄС повинен підкреслити компонент безпеки, щоб бути глобальним гравцем

Підписатись на новини "Української призми"

“ЄС необхідно, змінити парадигму. У країнах – підписантах Угоди про асоціацію існує занепокоєння  перш за все рівнем безпеки, ” – зазначив Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики” Українська Призма” в Бухаресті для румунського видання The Epoch Times.


Відео виступу румунською мовою


 

“ЄС повинен підкреслити компонент безпеки, щоб бути глобальним гравцем “, заявив Максак під час конференції «Дуга нестабільності Європи? Перегляд Східного партнерства”, організованої Фондом Фрідріха Еберта.

Про становище України, експерт зазначив, що нинішній уряд в Києві завжди проєвропейський у заявах, але жодна реформа не була проведена до кінця.

Майже всі політичні діячі висловили проєвропейські декларації, але наразі не вистачає політичної волі для рішучої імплементації реформ. Особливо що стосується антикорупційної складової.

Вплив олігархів на політичній сцені і в економічній сфері залишається високим, а політична воля до реформ низька.

” Існуючі паламентська і урядова кризи можуть затягнутися на невизначений час, що підриває довіру до української влади загалом.”, сказав Максак.

Він підкреслив, з часу, коли Україна підписала Угоду про асоціацію в 2014 році, був створений механізм її реалізації, існує урядова установа з питань європейської інтеграції та були призначені заступники міністрів у всіх сферах європейської інтеграції.

“Для реалізації реформ в Україні ми змушені були залучити на провідні посади іноземців. Адже власного позитивного досвіду реформування Україна не мала. Реформи затримуються. Зміни, які планували, і те, що фактично втілюється у життя сьогодні, не завжди співпадає. Прикладом може бути візовий процес “, додав Максак.

Що стосується перспективи вступу в ЄС, український експерт вважає, це має бути кінцевою метою співпраці його країни з ЄС. “Що таке перспектива? Тут прекрасно спрацював би принцип «більше за більше». Якщо держава виконує більше зобов’язань , то отримує зелене світло», – підсумував експерт.