Україна-Австралія: Ближчі, ніж будь-коли раніше

Започатковані у 1992 році, дипломатичні відносини між двома країнами не були особливо розвиненими, хоча поступове зближення відбувалося. Після збиття російськими силами літака MH-17 на Сході України двосторонні відносини отримали новий імпульс для розвитку, оскільки і Україна, і Австралія були постраждалими у справі. Саме тоді стало чітко видно, що події в одній країні можуть мати наслідки та вплив на інтереси іншої країни, навіть якщо їх розділяють тисячі миль. У 2022 році Австралія стала одним із найбільших донорів для України після повномасштабного вторгнення Росії – другим найбільшим серед країн, що не входять до НАТО. Також вона наклала значну кількість санкцій, аби Росія понесла відповідальність за порушення міжнародного права.

Для Австралії одна із основних безпекових проблем – це регіональна конфігурація світових потуг. Зокрема підйом Китаю спонукає Австралію посилювати безпекові альянси. Так Україна і Австралія мають спільний інтерес у дотриманні міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах, і протистоянні загрозам від дедалі більш войовничих сусідів. Утім Китай є найбільшим торгівельним партнером Австралії. Відтак приклад України в управлінні економічною залежністю може бути для неї вкрай важливим.

У двосторонніх відносинах, відразу після повернення Україною незалежності, співпраця між Австралією та Україною характеризувалася нерівномірною торгівлею. Вже після повномасштабного російського вторгнення український експорт до Австралії впав, а імпорт звідти зріс, вказуючи на знищення ланцюгів вартості та потребу в постачанні товарів іззовні. Експорт австралійського вугілля став одним із основних каналів економічної співпраці, допомагаючи Україні пережити тяжку зиму 2022-2023 років, коли Росія атакувала усі основні енергетичні об’єкти України. 

Важливо, що співпраця між Україною та Австралією не обмежується економічним виміром. Тут є простір для співробітництва у науковій сфері, протистоянні кіберзагрозам, розвитку військово-промислового комплексу та випробуванні зразків зброї на полі бою.

Важливий елемент двосторонніх відносин – це українська діаспора в Австралії. Зараз в країні живуть близько 38 тисяч українців. Тож необхідно розвивати культурну співпрацю з ними. Для України це означає підтримання зв’язків із українцям закордоном і пошук способів інтегрувати їх до суспільного та політичного життя України, а також їхню допомогу в просуванні українських інтересів.

Зміст

• Вступ
• Коротко про історію відносин між Україною та Австралією у 1991-2014 роках
• Двосторонні відносини від 2014 до сьогодні
• Політична співпраця
• Торговельні відносини
• Українська діаспора в Австралії
• Поточна ситуація та потенціал для співпраці
• Поточна ситуація в регіоні та виклики
• Можливості співпраці
• Рекомендації 

Вступ

Російське вторгнення в Україну спочатку у 2014 році, а тоді у 2022 році, ґрунтовно змінило українське бачення двосторонніх відносин. Опинившись у ситуації, де підтримка міжнародної спільноти – від так званих Глобальної Півночі та Глобального Півдня – є життєво важливою, Україна почала вибудовувати і розвивати міжнародні відносини з країнами, які раніше не були у фокусі її уваги. Це стосується і розвинених середніх потуг, з якими в України не було міцних і сталих відносин через географічне розташування і тогочасні пріоритети зовнішньої політики.

Австралія, що знаходиться на іншому від України боці світу за дванадцять тисяч кілометрів, вважалася далекою країною, а потенціал співпраці з нею – доволі обмеженим. Це сприйняття почало змінюватися з огляду на дедалі більше усвідомлення Україною масштабів глобалізації, взаємопов’язаності країн та важливості забезпечення підтримки не лише європейських потуг і США.

Безсумнівно залученість Австралії до підтримки України зумовлена значною мірою тим, що у 2014 році Росія збила літак рейсу MH-17, на якому летіли багато австралійців. Відтоді співпраця між двома країнами суттєво еволюціонувала, а внесок Австралії до оборони України в період повномасштабної російської агресії є одним із найбільших серед країн, що не входять до НАТО. Водночас у двосторонніх відносин між Україною та Австралією ще є потенціал розвитку і поглиблення з огляду на спільні виклики.

Ця доповідь є спробою глибше розглянути двосторонні відносини між Україною та Австралією і проаналізувати можливості для розширення нинішньої співпраці. Перша частина – це ретроспективний огляд відносин з Австралією з моменту здобуття Україною незалежності і до сьогодні.

Далі у доповіді розглядається поточна політична та безпекова ситуація у Індо-Тихоокеанському регіоні та у світі, з акцентом на події та тенденції, важливі для України та Австралії в контексті їхньої співпраці. Також у цій доповіді оглядається економічна ситуація Австралії та України, а ще виклики та спільні проблеми в цьому вимірі. Важлива складова цього дослідження – це окреслення можливостей співпраці між Україною та Австралією у згаданих сферах.

Крім того, у цій доповіді міститься аналіз української діаспори в Австралії, а також рекомендації для українських посадовців, що працюють у сфері зовнішньої політики. Вони покликані допомогти організувати співпрацю між Україною та Австралією з максимально глибоким розумінням глобального контексту і взаємних вигод, які така співпраця може принести у сучасному середовищі в Україні та світі, що стрімко змінюється.

 

Коротко про історію відносин між Україною та Австралією у 1991-2014 роках

Аби зрозуміти динаміку українсько-австралійських відносин, необхідно розглянути їх історію – як підйоми, так і спади. У межах цього аналізу історія України ділиться на два основні періоди: (1) 1991-2014 рр. – від відновлення української незалежності до початку російського вторгнення у 2014 році, та (2) з 2014 року до сьогодні – період гібридної агресії Росії проти України, оскільки останній характеризується посиленням співпраці між Україною та Австралією, та після повномасштабного вторгнення Росії до України, що послужило додатковим імпульсом для двосторонніх відносин між Києвом і Канберрою.

Австралія визнала незалежність України наприкінці 1991 року і надіслала ноту новоствореному українському Міністерству закордонних справ, висловивши побажання про встановлення дипломатичних відносин. Що важливо, Австралія зазначила, що не відкриватиме постійно діючого Посольства у Києві та попросила, аби її посол у Москві Кевен Гоуґ міг виконувати обов’язки посла-нерезидента в Україні. У березні 1992 року посол Гоуґ став другим послом після німецького, який подав вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Варто відзначити, що навіть до формального визнання незалежності України австралійський сенатор і міністр закордонних справ та торгівлі Ґарет Еванс відвідав Україну та анонсував, що Австралія відкриє в Україні консульство з почесним консулом на чолі. Міністр Еванс наголосив, що Австралія з нетерпінням чекає на економічну співпрацю та співробітництво у сфері освіти і науки, а також згадав майбутній безядерний статус України.

З цих перших контактів на початку двосторонніх відносин між Україною та Австралією можна сказати, що тоді австралійський уряд зайняв “вичікувальну позицію” – не виявляючи бажання діяти надто проактивно від початку, але й не списуючи Україну відразу. Також можна помітити, що Україну ще не розглядали, як достатньо важливу країну попри її великі розмір і населення. Росія залишалася панівною потугою в регіоні, центральним елементом у дипломатичних відносинах з її колишніми колоніями.

Водночас Україна не дуже активно розвивала двосторонні відносини із Австралією в перші роки після відновлення незалежності. Тільки наприкінці 1990-их Україна спочатку перетворила почесне консульство в Мельбурні на генеральне, а надалі створила посольство у Канберрі. Відтак посольство України в Канберрі відкрилося у 2003 році. Утім Австралія не мала свого посла-резидента у Києві аж до 2014 року.

 

Двосторонні відносини від 2014 до сьогодні

Політична співпраця

Після незаконної анексії Росією Криму у березні 2014 року та подальшого вторгнення на східні території України, остання стала одним із центральних елементів світової політики. Не буде перебільшенням стверджувати, що поворотною точкою для двосторонніх відносин стало збиття літака MH17 над східними територіями України контрольованими Росією незаконними воєнізованими угрупованнями, у наслідок чого загинуло 298 людей, зокрема 38 австралійців. Посилення взаємодії та діалогу після цієї трагедії пришвидшило відкриття посольства-резидента Австралії в Україні того ж року.

Розслідування трагедії спільно з Бельгією, Малайзією, Нідерландами та Україною, а також висновок про відповідальність Росії за атаку, до якого дійшла команда розслідувачів, надовго стали наріжним каменем австралійсько-українських відносин. Катастрофа з MH17 показала, що нічого не є надто далеким і не можна залишатися безстороннім тільки тому, що події відбуваються далеко і не впливають на тебе безпосередньо. Адже в якийсь момент вони можуть торкнутися й тебе. 

У 2014 році український президент вперше відвідав Австралію, а міністр закордонних справ Австралії – Україну. У наступні роки після того були ще візити міністрів та парламентарів з обох сторін. Наприклад, Стівен Перрі, президент Сенату Австралії, відвідав Україну у 2017 році, а українська делегація у складі міністраів оборони та внутрішніх справ, а також віце-прем’єр міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції, відвідала Австралію у 2018 році. У 2018 р. команда українських ветеранів брала участь у Іграх нескорених (Invictus Games) у Сіднеї.

Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна призначила нового посла в Австралії Василя Мірошниченка, який отримував і продовжує отримувати там захоплені відгуки (Василь “Бушмастер” – більше дилер зброї, ніж посол, український посол – зірка на церемонії вручення Відзнаки австралійського ВПК). Він знаний тим, що використовує усі можливі інструменти задля отримання підтримки, зокрема лобіює надання Україні зброї через зірок Євробачення.

Австралія своєю чергою зайняла дуже активну позицію щодо засудження російської агресії. У липні 2023 року австралійський прем’єр-міністр Ентоні Албаніз сказав:

“Австралія, звісно, далеко від Європи. Але один із наслідків цієї війни – вона нагадала нам, що у нинішньому взаємосполученому глобалізованому світі подія на кшталт сухопутної війни в Європі має вплив на весь світ. Ми відчули наслідки на своїй економіці [і] нас шокувало брутальне вторгнення та зневага до міжнародного ладу, заснованого на правилах, який, як ми сподівалися, буде з нами завжди. Тож важливо, аби демократичний світ відреагував на захист ладу, заснованого на правилах.”

Про непохитну підтримку Австралією України свідчать усі резолюції Генеральної асамблеї ООН, накладення санкцій, гуманітарна та військова підтримка України, яку Австралія надає з початку вторгнення.

У 2022 році Австралія в межах гуманітарної допомоги передала Україні понад 79 тисяч тон вугілля, підтримуючи Україну під час російських ударів по українській енергетичній системі. Наприкінці 2023 року постачання вугілля залишалося однією з головних тем українсько-австралійської співпраці, поки одна з найбільших українських атомних станцій захоплена Російською Федерацією.

У березні 2023 року Австралія наклала санкції на 90 фізичних та 40 юридичних осіб з Росії, причетних до російської війни. Крім того, Австралія надала Україні 90 бронетранспортерів Бушмастер і відрядила 70 військовослужбовців для навчання українських військових у Великій Британії.

Станом на червень 2023 року обсяги підтримки України Австралією були серед найбільших з-поміж країн поза НАТО. З березня 2023 року Австралія надсилає Україні так звані “картонні дрони” щомісяця в межах ще одного пакета допомоги на 30 мільйонів доларів США, і вони демонструють високу ефективність. У жовтні 2023 року австралійські ЗМІ повідомляли про передачу Україні антидронових систем Slinger. До 14 грудня 2023 року Австралія виділила 910 млн австралійських доларів, зокрема 730 мільйонів на військову підтримку (бл. 616 млн дол. США загалом і 494 млн дол. США на військові потреби). Водночас Австралія наразі відмовляє України на прохання про надання броньованих машин Hawkei.

Крім того, у червні 2023 року Україна запитувала про стан “десятків винищувачів F-18”. Ці питання виявилися “складними” для Австралії й перемовини щодо них ще ведуться. Станом на грудень 2023 року український уряд продовжував педалювати переговори про 41 винищувач F/A-18 Hornet, 14 з яких можна було підготувати до передачі. Переговори про надання винищувачів йдуть важко, але Австралія дислокувала у Німеччині свій літак E-7A Wedgetail з командою до 100 осіб та обслуговуючим персоналом на шість місяців “для захисту життєво важливого маршруту для міжнародної гуманітарної та військової допомоги Україні”.

Важливо підкреслити, що Австралія також підтримує правові дії проти Росії, приєднавшись до українського позову до Міжнародного суду на оскарження твердження Росії про те, що вона вторглася через те, що Україна здійснювала геноцид на своїх східних територіях. Крім того, Австралія – одна з країн, що підтримали пропозицію України позбавити Росію права вето в Раді безпеки ООН, підкреслюючи потребу в реформі Радбезу ООН та обмеженні права вето.

Підтримка України з боку австралійського населення залишається високою, хоча у опитуванні Інституту Лоуі 2023 року видно незначний її спад.

Графік 1. Підтримка України серед населення Австралії, 2022-2023 роки, %

Джерело: Lowy Institute

Сильно підтримую / Дещо підтримую / Дещо проти / Цілковито проти

Збереження санкцій / Приймання біженців / Надання військової допомоги

9 грудня 2023 року Австралія оголосила про призначення нового посла до України Пола Лемана, який до того працював у Папуа Новій Гвінеї, Нігерії та Афганістані, а також мав професійний фокус на розвитку і урядуванні. У нового посла, здається, немає досвіду нещодавньої роботи у східноєвропейському регіоні, утім його досвід роботи у країнах, що у недалекому минулому пережили внутрішні чи зовнішні конфлікти може бути корисним на новій посаді. Його професійний фокус раніше у кар’єрі на урядуванні та розвитку вказує на те, що Австралія приділятиме більше уваги структурним реформам всередині України.

Австралія допомагає Україні не лише через політичну, безпекову чи економічну співпрацю. Після початку повномасштабної агресії Росії проти України Австралія запустила Українсько-австралійський дослідницький фонд, що підтримує короткострокові візити українських дослідників до Австралії та надає українським вченим доступ до австралійських дослідницьких установ. Двадцять один отримувач ґрантів одержали 330 тисяч австралійських доларів (бл. 223 тис. доларів США).

 

Торговельні відносини

Якщо говорити про економічні відносини, перших п’ятнадцять років української незалежності торгівля між Україною та Австралією не розвивалася достатньо. Вона почала зростати у 2008 році та продовжила до вторгнення Росії в Україну 2014 року. Потім обсяг торгівлі між двома державами знову почав зростати, відновлюючись після наслідків анексії та окупації 2014 року. У 2021 році відповідно до бази даних ООН щодо статистики торгівлі товарами український експорт до Австралії становив приблизно 61,3 мільйона дол. США, а імпорт з Австралії – близько 154,9 млн. дол. США. Це серйозне збільшення і експорту, й імпорту, якщо порівнювати з 2020 роком.

Графік 2. Експорт до Австралії та імпорт до України в річному вимірі, млн. дол. США

Джерело: База даних ООН Статистика торгівлі товарами

Експорт / Імпорт

Під час наступного періоду відновлення після спаду через пандемію COVID у 2021 році, як повідомлялося, основними сегментами експорту України до Австралії були металургія та машинобудування, а також жири і олії тваринного і рослинного походження. Тим часом Україна імпортувала здебільшого мінеральні палива, продукти машинобудування, фармацевтичну продукцію, оптичні пристрої, деревину, ювелірні вироби, папір та картон.

Після повномасштабного вторгнення Росії до України українсько-австралійські торгівельні відносини суттєво змінилися: український експорт до Австралії становив 20,7 млн. дол. США, а імпорт з Австралії – 217,5 млн. дол. США. Через бойові дії на території України відбулося стрімке падіння експорту і певне збільшення імпорту, що можна віднести до загального економічного удару, якого російське вторгнення завдало Україні.

Графік 3. Експорт до Австралії та імпорт до України у 2021-2022 роках, млн. дол. США

Джерело: База даних ООН Статистика торгівлі товарами

Експорт / Імпорт

Більшість українських металургійних або машинобудівних потужностей розташовані або на наразі окупованих територіях, або на прикордонні, де їх або пошкоджено, або необхідно переносити на інше місце. Однак падіння експорту напевне було би навіть більшим, якби Австралія не скасувала для України ввізне мито. Улітку 2023 року скасування ввізного мита було продовжено ще на рік.

Важливо зазначити, що Україна розглядає економічну співпрацю, як один із пріоритетів у двосторонніх відносинах із Австралією. Про це свідчать коментарі посла України у зверненні до Мельбурнської торгової палати: він зазначав, що угода про зону вільної торгівлі України з ЄС відкриває Австралії доступ до одного з найбільших у світі ринків, а надмірна залежність від Китаю в плані постачання сировини та товарів становить стратегічний ризик для Канберри.

 

Українська діаспора в Австралії

Важливим елементом українсько-австралійських двосторонніх відносин є українська діаспора в Австралії. Пік української імміграції до Австралії припав на кінець Другої світової війни і розпад Радянськогко Союзу. Станом на 2016 рік у Австралії проживали понад 46 тисяч українців, а ще 11400 отримали гуманітарні візи станом на січень 2024 року. До Австралії приїхала велика кількість українців і вона їх тепло прийняла. З початку вторгнення українці в Австралії доволі гучно висловлювали підтримку України, вимагаючи дій від австралійського уряду.

Основна організація, що об’єднує усіх українців у Австралії – це Союз українських організацій в Австралії (СУОА). Вона об’єднує 22 національні громадські соціальні, культурні, релігійні, освітні та інші організації. Організації-члени СУОА – це зокрема регіональні представництва українських громад у штатах Вікторія, Новий Південний Уельс, Квінсленд, Австралійська Столична Територія, Південна Австралія, Західна Австралія і Тасманія. Це означає, що українські громади представлені в усіх шести австрійських штатах і одній внутрішній території. Загалом на ці території припадає близько 99% австралійського населення. Це доводить, що українська громада в Австралії розвинена і активна, бажає допомагати своїй батьківщині навіть здалека.

Українська діаспора особливо активна у штаті Вікторія. За її даними, більшість людей українського походження проживають у Вікторії та Новому Південному Уельсі. Асоціація українців у Вікторії об’єднує скаутські групи, культурні клуби та шкільні групи. Майже всі українські громади в Австралії організовують культурні події, а також гуманітарні та військові збори для України та українських біженців у Австралії.

Серед інших організацій-членів СУОА – скаутські, жіночі та молодіжні організації. Також є католицькі та автокефальні християнські єпархії. Активні й культурні та освітні організації українців. Що важливо, у країні діє Австралійсько-українська торгова палата, що допомагає розвивати ділові контакти та залучати австралійський бізнес до інвестування в Україну та торгівлі з нею.

Досвід показує, що наявність активної діаспори – це вкрай важливий фактор у розвитку відносин із країною та збереження її підтримки. Відтак українці, які оселилися в Австралії, що мають українське походження, або приїхали до Австралії після 2022 року є важливим гравцями у структурі двосторонніх відносин між Україною та Австралією.

Історія двосторонніх відносин між Австралією та Україною демонструє дедалі більшу заангажованість з обох сторін і великий потенціал для їх розвитку, який описується більш детально у наступному розділі.  Поточна ситуація та потенціал для співпраці

Аби побачити перспективи розвитку українсько-австралійських двосторонніх відносин, необхідно ретельніше поглянути на ситуацію, в якій опинилися обидві країни, і на потенційні точки перетину їхніх інтересів. Оскільки ситуація в Україні та її інтерес у збільшенні підтримки зрозумілі, варто глибше проаналізувати, чому інвестувати у ці відносини потрібно Австралії. Цей розділ зосереджений на політичній, економічній та безпековій ситуації в Австралії та викликах, а також можливостях, коли йдеться про співпрацю з Україною.

 

Поточна ситуація в регіоні та виклики

Позиція Австралії на міжнародній арені визначається до великої міри її відносинами з західними країнами та країнами Індо-Тихоокеанського регіону, які генерують понад 60% світового ВВП. Державна стратегія Австралії довгий час полягала у “прибутковій торгівлі з Китаєм, водночас будучи під безпечним захистом військової потуги США”. З 2015 року деякіпредставники австралійської політичної еліти говорили про надмірну залежність від США у плані безпеки і навіть симпатизували російській анексії Криму. Навряд чи це симпатизування зберігається після десяти років дедалі агресивнішої поведінки з боку Росії та Китаю, які роблять згадану стратегію дещо застарілою. Австралія та Україна разом – це західні демократичні держави, що виступають за одні й ті ж цінності, а їхня співпраця продовжує розвиватися у цьому напрямку.

Зіткнувшись з ядерною загрозою з боку КНДР, територіальними суперечками у Південнокитайському морі та загалом дедалі більшою поляризацією світу останніми роками, Австралія активно вкладається у розбудову союзів, особливо в межах тристороннього оборонного союзу AUKUS (Австралія, Велика Британія та США). З одного боку, це свідчення тіснішої прив’язки до західних союзників, США та Великої Британії. З іншого боку, пакт AUKUS, як відомо, поклав край контракту на виробництво субмарин з Францією, спровокувавши зайвий розкол між демократичними країнами, в результаті чого Франція викреслила Австралію з переліку стратегічних союзників, хоча згодом ситуацію владнали.

Загалом пакт AUKUS, що передбачає зокрема придбання атомних підводних човнів, вказує  на дедалі більше занепокоєння позицією Китаю в регіоні, а також залишає Канаду і Нову Зеландію – давніх союзників у рамках альянсу «П’ять очей» (Five eyes) – поза межами угоди через їхню неготовність зайняти більш рішучу позицію щодо Китаю.

Крім того, політична і безпекова позиція Австралії формується під впливом Чотиристороннього діалогу з питань безпеки між Австралією, Японією, Індією та США, а також частково застарілим Договором АНЗЮС за участю Нової Зеландії та США. Повернення до Чотиристороннього діалогу у 2017 році свідчить про зростаючу важливість Індо-Тихоокеанського регіону і відновлення актуальності безпекових домовленостей у ньому.

Австралія має угоди про вільну торгівлю з низкою країн. Наприклад, Всеосяжна і прогресивна угода про транстихоокеанське партнерство (CPTPP) забезпечує Австралії переваги ЗВТ з Брунеєм Даруссаламом, Канадою, Чилі, Японією, Малайзією, Мексикою, Перу, Новою Зеландією, Сінгапуром, Чилі та В’єтнамом. Аналогічно, Австралія має окремі угоди про вільну торгівлю з Китаєм, Японією, Республікою Корея, Великою Британією, США тощо.

Хоча з політичної точки зору Австралія намагається тримати дистанцію від Китаю, в економічному плані Китай залишається її головним торговельним партнером як з точки зору експорту, так і з точки зору імпорту, які у 2023 році зросли на 13% та 9% відповідно, якщо порівняти з 2022 роком. На Китай припадає приблизно 30% австралійського експорту та 21,4% імпорту.

Серед інших найбільших торговельних партнерів Австралії – Японія, Індія, Корея, Сінгапур і США, загальний обсяг експорту з якими сягає 454 млрд дол. США (686 млрд австралійських дол.), а імпорту – 349 млрд дол. США (527 млрд австралійських дол.). Торгівля Австралії з Японією та США також значно зросла: експорт на 24% та 20% відповідно, а імпорт на 26% у зі США та приголомшливі 103% з Японією. Це може частково свідчити про бажання посилити зв’язки з демократичними союзниками та зміцнити економічне співробітництво.

У 2022 році головними статтями експорту Австралії були вугілля, залізна руда, природний газ, подорожі з освітньою метою, золото та нафта. Основними статтями імпорту були нафтопродукти, транспортні засоби, послуги з вантажних перевезень, особисті подорожі та телекомунікаційне обладнання.

Війна Росії проти України та санкції, запроваджені проти Російської Федерації в результаті цієї війни, призвели до зростання цін на австралійське енергетичне вугілля через високий попит, зокрема в Європі та Японії. Як наслідок, у 2021-2022 роках дохід Австралії від експорту вугілля збільшився на 73 млрд австралійських доларів або на 186%, з яких від 21 до 39 млрд можна безпосередньо списати на російського вторгнення.

 

Можливості співпраці

Вторгнення Росії в Україну підштовхнуло Австралію переглянути свій військовий потенціал і активізувати оборону та виробничий потенціал з одного боку, а з іншого – відновити свої позиції на світовій арені, зокрема репутацію у сфері прав людини. Це нагода засвоїти уроки мабуть наймасштабнішої конвенційної війни з часів Другої світової.

Австралія та Україна набагато більше взаємопов’язані, ніж може здатися на перший погляд. Нинішня співпраця приносить користь обом країнам і робить кожну з них сильнішою на міжнародній арені індивідуально і колективно. У кожній сфері співпраці – політичній, безпековій, економічній, соціальній тощо – можна визначити чіткі кроки. Цінним ресурсом є українська діаспора в Австралії, яка готова долучитися до промоції своєї країни.

Австралії може бути корисним досвід України у протидії загрозам з боку набагато сильнішої країни. Понад те, агресивна війна Росії проти України мимоволі може стати поштовхом для зміцнення глобальної політичної позиції Австралії та активізації її торгівлі з партнерами.

З огляду на китайську загрозу надзвичайно важливо стати більш самодостатньою з економічної та безпекової точок зору. Для Австралії однією з основних безпекових проблем є регіональна конфігурація сил. Зокрема посилення Китаю спонукає Австралію зміцнювати свої безпекові альянси, оскільки 75% австралійців вважають, що Китай імовірно становитиме військову загрозу для Австралії в найближчі 20 років. Приклад України може стати безцінним уроком диверсифікації ланцюгів постачання та унезалежнення від конкретного ринку в експорті та імпорті. Доречною темою для майбутньої співпраці може бути й торгівля вугіллям. Крім того, потенційно привабливим може бути доступ до ринків Європейського Союзу через Україну. Поглиблювати зв’язки між бізнесом двох країн і сприяти розвитку торгівлі можна через Австралійсько-українську торговельну палату.

Крім того, оскільки Австралія наразі не виробляє жодної ракети, їй важливо почати вивчати досвід України з відродження свого ВПК. Можна посилювати наявну співпрацю між Україною та Австралією у військовій сфері через спільне вивчення того, як використовується надане Україні озброєння. Наприклад, можна будувати співпрацю навколо вдосконалення “картонних безпілотників” на основі досвіду їх застосування у реальному бою та модифікацій, які українці внесли до наданого озброєння. Це лише один із прикладів, і він стосується майже всіх видів озброєнь, які надходять до України. Також Австралія могла би розглянути можливості створення спільних виробничих потужностей для військових цілей, враховуючи український досвід і розуміння найбільш ефективної тактики ведення бойових дій. Ще одна тема, де є потенціал для військового та наукового обміну – це прогрес України у розробці ефективних безпілотників та організації їхнього виробництва.

Крім того, цікавим для вивчення є досвід України з її обмеженим військово-морським потенціалом у протистоянні з Росією як потужною морською державою. Використання морських безпілотників для розвідки та штурмових дій може бути особливо актуальним для планування з мінімізацією ризиками у можливій конфронтації з Китаєм. Уроки, винесені з блокади українських портів і блокування судноплавних шляхів до і під час війни, є важливими для Австралії як морської держави.

Безсумнівно Україна має величезний досвід у боротьбі з кіберзагрозами та дезінформацією, який міг би бути особливо корисним для Австралії, враховуючи те, як Китай агресивно поводиться у кібер- та інформаційному просторі. Австралійські фахівці у відповідних галузях можуть бути особливо зацікавлені в обміні досвідом та вивченні українських уроків для більш ефективної протидії китайській загрозі.

Додаткові сфери для співпраці відкриває Формула миру, представлена президентом Зеленським у 2022 році. Особливо актуальними для Австралії можуть бути питання ядерної безпеки, енергетичної безпеки, захисту довкілля, збереження заснованого на правилах світового ладу та поваги до територіальної цілісності. Сюди відноситься і підтримка у створенні спеціального військового трибуналу проти Росії за злочин агресії та посилення співпраці у сфері пошуку правових механізмів для передачі Україні 300 мільярдів дол. США заморожених активів російського центрального банку. Це також могло би допомогти проторувати шлях для передачі заморожених активів компаній та фізичних осіб, які перебувають під санкціями Австралії, на суму щонайменше 45 млн дол. США.

Услід за створенням Українсько-австралійського дослідницького фонду можна посилити співпрацю у сфері наукової, дослідницької та конструкторської роботи (R&D), оскільки Україна має розвинений людський капітал. Крім того, Австралія може глибше долучитися до відновлення України. Хоча вона підписала Луганську декларацію на Конференції з питань відновлення України 2022 року, на наступній Конференції 2023 року у Лондоні її представляв лише Верховний комісар у Великій Британії, а міністр закордонних справ Пенні Вонг надала пріоритет іншим зобов’язанням. Попри обмежене залучення Австралії до зусиль з відновлення України, австралійський бізнесмен Андре Форрест на Конференції з питань відновлення України 2023 року (UCR 2023) пообіцяв 500 млн дол. США для Фонду розвитку України.

Двосторонні відносини України та Австралії є яскравим прикладом того, як країни можуть знаходити спільне, навіть коли це видається малоймовірним. У цій Доповіді зазначається, що необхідно продовжувати досліджувати двосторонні відносини України та Австралії, а також розвивати їх для того, аби ефективно реагувати на сучасні проблеми поточної міжнародної політики.

 

Рекомендації

Австралійсько-українські двосторонні відносини мають великий потенціал, враховуючи виклики сучасного світу. Нижче кілька основних рекомендацій у ключових категоріях, які можна виділити. 

Політична співпраця

• Співпрацювати над розширенням австралійських санкцій проти Росії, зокрема запобігання обходу санкцій.
• Зосередитися на підтримці зусиль України щодо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
• Працювати над пошуком спільного рішення щодо використання заморожених активів російського центрального банку, призначених для репарацій, аби мати змогу застосувати таке рішення до заморожених російських активів у Австралії.

Безпекова співпраця

• Працювати над розширенням номенклатури озброєння, що постачається в Україну, як то винищувачі Hornet та бронемашини Hawkei.

Посилювати співпрацю в кіберсфері через обмін досвідом.

• Аналізувати неконвенційні загрози для національної безпеки для ефективної протидії їм.

Вивчати можливості спільного військового виробництва.

• Розпочати співпрацю стосовно морської безпеки, загроз на морі, нових технологій та військово-морського співробітництва як у військових, так і в цивільних цілях.

Економічна співпраця

• Розширювати співпрацю щодо постачання вугілля, щоб допомогти Україні подолати наслідки російських обстрілів електростанцій та електромереж.
• Зміцнювати ділові зв’язки через торгово-промислові палати та сприяти розширенню експорту та імпорту товарів і послуг (наприклад, на сфери нерухомості, виробництва, виноробства та інвестицій у виноградники в Україні).
• Підтримувати вступ України до ЄС через надання технічної експертизи, просування порядку денного реформ та політичну адвокацію з метою створення ширших глобальних ланцюгів доданої вартості.
• Сприяти залученню Австралії до відновлення України на державному і приватному рівнях через урядову підтримку та сприяння доступу австралійських підрядників до ринку відновлювальних робіт в Україні.

Соціальна співпраця

• Забезпечити достатню підтримку українським біженцям в Австралії, що дозволить їм інтегруватися та робити внесок в австралійську економіку під час перебування на континенті.
• Зберігати співпрацю щодо гуманітарної допомоги населенню України.
• Поглиблювати наукове співробітництво задля розвитку спільних наукових та академічних проектів, спрямованих на поглиблення спільних знань.
• Організовувати культурні обміни, аби глибше пізнати культури одне одного та сприяти розмаїттю.

Цей перелік рекомендацій не є вичерпним, але він вказує на напрямки роботи і може доповнюватися та оновлюватися.