Обе партии понесли заметные потери по сравнению с итогами выборов в 2013 году. Тогда консерваторы набрали 41,5%, СДПГ — 25,7%. Социал-демократы показали худший результат в своей истории и уже объявили об уходе в оппозицию. И, что интересно, впервые в Бундестаг проходит правопопулистская партия «Альтернатива для Германии», у нее — 13,5%. Явка на выборах в Германии составила 76,5%.
Результаты парламентских выборов прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник, эксперт Совета внешней политики «Украинская призма» Надежда Коваль.
Наскільки високий показник явки?
— Це доволі нормальний показник для Німеччини.
А щодо можливості тепер для пані Меркель і для блоку, який вона очолює, створити певну коаліцію, увійти до роботи?
— Відбудуться доволі надзвичайні зміни. По-перше, розшириться кількість партій, з чотирьох до шести. Тобто політичний ландшафт Німеччини серйозно фрагментується і після того, як соціал-демократи заявили, що вони переходять в опозицію, єдина реалістична можливість створити уряд, це буде коаліція трьох партій, так звана коаліція «Ямайка»: це консерватори пані Меркель, вільні демократи Крістіана Лінднера і партія «зелених». Відповідно, створити коаліцію з трьох партій, це ще важче, ніж створити коаліцію з двох партій, яка працювала до цього. Між ними є певні розбіжності в різних питаннях, тому ситуація доволі складна і як вже всі відзначають. Найбільша така новина цих виборів, це третє місце праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини», яка теж буде важливим опозиційним гравцем. Тому пані Меркель виграла, але ситуація для неї залишається доволі складною.
Чи свідчать результати «Альтернативи для Німеччини», що настрої виборців змінюються?
— Сама партія «Альтернатива для Німеччини» визнає, що більша половина людей, які за них проголосували, вони проголосували не стільки за них, скільки проти політики чинного уряду. Тобто це до великої міри протестне голосування. Це не є якийсь дуже такий довготерміновий тренд, в таких масштабах. І звісно, в першу чергу на голосування за «Альтернативу для Німеччини» вплинула проблема біженців. Спосіб, у який в Німеччині цю проблему вирішили. Тобто політика пані Меркель з того, щоб прийняти максимальну кількість біженців, які Німеччина прийняла, давно перевалила за мільйон, і таке протестне голосування допомогло правим популістам вперше потрапити до головного парламенту країни. До того вони мали здобутки на регіональних виборах, але, зрештою, дісталися і Берліну.
Були пропозиції від альтернативних партій, політичних сил, щодо вирішення цих питань?
— Розмились трошки результати головних партій. Ввійшли додаткові партії до парламенту. Німці починають шукати альтернативу. З іншого боку, їх можна зрозуміти, тому що вони якби вже вичерпали себе, ця велика коаліція соціал-демократичної партії, вона не приносить більше бажаних дивідендів. Люди не бачать змін і тому намагаються голосувати за інші партії. Не тільки за «Альтернативу для Німеччини», але й інші. Наприклад, і «зелені», і вільні демократи. Вони змогли повернутися до парламенту і можуть тепер боротися за певний вплив при владі.
Чи варто чекати на певний тренд в німецькій політиці, що і надалі будуть альтернативні партії користуватися попитом на подальших виборах?
— Цей тренд показує, по-перше, що соціал-демократична партія серйозно занепала і панєвропейський тренд, в більшості європейських країн соціал-демократичні партії останнім часом дуже втрачають в підтримці. Вони фактично втратили свою основну базу, пролетаріат, і зараз знаходяться в процесі перевинайдення і відповідно перед обличчям всіх тих криз, з якими стикається ЄС. Люди починають шукати інші політичні сили, які будуть виражати їхні інтереси, і відповідно фрагментується, більше партій проходить в парламент, більше коаліційних урядів, і подібні речі.
З огляду на вибори в Німеччині, чи будуть якісь зміни?
— Якщо говорити про франко-німецьку співпрацю, тут можливі певні проблеми, тому що президент Франції Еммануель Макрон, він більш-менш домовився з канцлеркою Меркель щодо найближчого його бачення, власне, як має відбуватися реформа ЄС, перш за все, через посилення співпраці серед країни зони євро. Але якраз є той нюанс, що швидше за все, до коаліції ввійде Лінднер з вільних демократів, а от вільні демократи якраз категорично проти цих планів реформування єврозони, які висловив Макрон. Відповідно, якщо ми розраховуємо на цей уряд з трьох партій, можуть виникнути певні проблеми. Для цього, правда, нам ще треба вислухати самого Макрона. Він якраз завтра проанонсував, що виступить зі своїм великим планом реформування Європи перед студентами, але можуть бути певні проблеми.
Чекати проблем, зокрема, підтримки ініціатив Макрона французьким парламентом?
— Ви маєте на увазі Національну асамблею чи Сенат? Я думаю, що поки що немає таких великих проблем. Поки що найбільша проблема Макрона, це є вулиця. Тому що все-таки радикальним лівим вдалося організувати серйозний спротив, а якщо маються на увазі ті втрати, які він поніс при виборах до Сенату, то вони були доволі передбачуваними, тому що для виборів в Сенат партія має мати вкорінену базу. Дуже тяжко вибирати на оригінальному рівні своїх представників, якщо партії, яка була створена тільки рік тому. Це було можливо для виборів в Національну асамблею, але, на жаль, фокус з Сенатом не вдалося повторити і доведеться домовлятися з правими.
Чи була ця ситуація передбачуваною? Тобто певні сценарії розвитку подальші Макрон має зі своєю командою?
— Я думаю, повинен мати. Я думаю, у них були завищені очікування. Вони все-таки очікували, що на цій хвилі свого успіху весняно-літнього вони зможуть захопити Сенат, але це були завищені очікування, тим більше що він вже почав свої програми реформування, вже здобув певну непопулярність, його рейтинг серйозно просів. Тому в такій ситуації сподіватися на ще одну блискучу перемогу в Сенаті було, як мінімум, не дуже раціонально.