КОНЦЕПТ СТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЛОГІСТИЧНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ХАБУ КРАЇН НАТО НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

Ідея створення передової бази на території України неформально обговорювалась з представниками країн НАТО ще у 2015 році.

ІСТОРІЯ ІДЕЇ І ПЕРШІ КРОКИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Ідея створення передової бази на території України неформально обговорювалась з представниками країн НАТО ще у 2015 році. Це було особливо актуально після стабілізації обстановки на східному фронті. Такі обговорення велись з представниками США, Великої Британії, Канади. Першим кроком реалізації цих домовленостей стала робота іноземних місій за принципом ротації і спільне використання окремих полігонів Збройних Сил України для підготовки особового складу до участі в Операції Об’єднаних Сил (ООС), починаючи з кінця 2015 року. 

На сьогоднішній день варто відмітити наступні ініціативи:

• Найбільш відомий приклад – Яворівський полігон під м. Львів, де спільно українськими і іноземними інструкторами (під головуванням США) готувались і продовжують підготовку підрозділи ЗС України на рівні батальйон – бригада. Ця діяльність була організована і до цього часу проводиться під проводом JMTG-U (Joint Multinational Training Group). На теперішній час в рамках цієї ініціативи США (в основному на полігонах західної частини України) підготовлено 13 батальйонів (батальйонно-тактичних груп) і 8 бригад загальною чисельністю понад 9 тис. осіб. 
• У 2015 році була розпочата тренувальна місія Великої Британії – операція «Орбітал», у рамках якої інструктори ЗС Великої Британії провели підготовку понад 22500 військовослужбовців Сухопутних Військ і Військово-Морських Сил України на різних полігонах, в тому числі на півдні України. 
• Ще одна  ініціатива – канадська операція «Юніфайер», інструктори якої також підготували  понад 15000 військовослужбовців ЗС України.
• Литовська програма підготовки військовослужбовців LMTG-U Сил Спеціальних Операцій ЗС України, снайперів і десантно-штурмових підрозділів. 

Заразом до тренувань військовослужбовців і підрозділів ЗС України в межах цих чотирьох ініціатив на теперішній час залучаються інструктори з 9 країн НАТО і партнерів. Вони використовують діючі полігони видів ЗС України, зокрема полігони «Широкий лан», «Олешкі», «Урзуф» (останній – на узбережжі Азовського моря). Починаючи з 2020 року щорічно на цих полігонах проводиться спільне навчання ЗС України з країнами НАТО «Об’єднані зусилля», з використанням іноземними військовими інфраструктури полігонів.  

Всі тренувальні місії координують свою діяльність через постійно діючий міжнародний штаб JMTG-U (Joint Multinational Training Group), який з 2019 року розташовано на території командування Сухопутних військ України (м. Київ).

Ідея створення постійного військового логістично-тренувального хабу на півдні України полягала у пропозиції створення умов для швидкого перекидання інструкторів, офіцерів штабів та підрозділів країн НАТО (в першу чергу США і Великої Британії) до України для навчань, тренувань та у разі військової ескалації з боку РФ. 

Подібна практика існує у Болгарії і Румунії з середини 1990-х років. На теперішній час ці об’єкти є базами ЗС США в цих країнах. 

В ЧОМУ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ УКРАЇНИ І ПАРТНЕРІВ ?

Існує зацікавленість ЗС України і готовність (і навіть попередньо висловлена ініціатива) партнерів обговорювати можливість створення такого хабу на півдні України недалеко від адміністративного кордону з Кримом. Це потрібно з точки зору посилення спроможностей ЗС України для стримання агресії силами, які розташовані в Криму, оскільки ця загроза є реальною і постійно зростає. 

Інтенсивна мілітаризація Росією Криму у 2014-2021 роках змінила баланс сил у Чорноморському регіоні на користь РФ. Протягом 7 років незаконної анексії Криму, керівництво Збройних Сил Російської Федерації поступово підсилювало свої військово-морські спроможності на Чорному морі. Крим знову набуває рис гігантської військової бази часів СРСР, сили якої спрямовані проти НАТО і окремих членів Альянсу, в першу чергу США та Великої Британії. У вересні 2016 року начальник Генерального штабу ЗС Росії генерал Валерій Герасимов оголосив про створення зони «забороненого доступу» А2/AD на Чорному морі.  

У період 2014-2021 роки Росія створила в Криму:

А) Міжвидове ударне угруповання у складі:

• шести підводних човнів класу проекту 636.3, оснащених 4 крилатими ракетами “Калібр-ПЛ” кожна (сумарний залп – до 24 ракет), протикорабельною та протичовновою зброєю. Ці малошумні та малопомітні підводні човни, спроможні виконувати довгострокові приховані підводні місії з ураження надводних, підводних та сухопутних цілей на значних відстанях;
• шістнадцяти ракетних кораблів (класів крейсер, фрегат, корвет, ракетний катер), в тому числі шість кораблів-носіїв крилатих ракет “Калібр-НК”. Їх чисельність планується нарощувати  і далі;
• берегові ракетні комплекси “Бал” і “Бастіон”, оснащені протикорабельними ракетами Х-35 Уран і Яхонт (Онікс) з дальністю ураження надводних цілей відповідно до 120 і 300 (600) км від узбережжя Криму (загалом – 96 ракет);
• до 36 літаків-бомбардувальників Су-24 з базуванням на військовому аеродромі Гвардійське.  

Б) Угруповання сил протиповітряної і протиракетної оборони матиме до 96 цільових каналів та спроможне забезпечити ешелоновану оборону Кримського півострову та прилеглих морських акваторій від масованих ударів з повітря. 

В) Систему управління міжвидовим угрупованням сил (військ), яке дозволяє керувати міжвидовим угрупованням сил (військ) чисельністю понад 35 тис. осіб, яке розгорнуто по фронту до 1000-1200 км. 

Ґ) Систему РЕБ (радіо-електронної боротьби), яка розглядається Москвою у якості “Електронного Бастіону” у складі російської зони забороненого доступу до Криму (А2/AD). Російські військові стратеги і експерти вважають, що можливості електронної війни можуть збільшити бойовий потенціал її військових сил до двох разів, скоротити втрати літаків до шести разів і бойових кораблів – до трьох разів. 

Серйозною загрозою як для України, так і для країн південно-східної Європи, є можлива амфібійна або повітряно-десантна операція зі складу угрупувань сил «Кримського бастіону», які можуть нараховувати до 15 різних батальйонно-тактичних груп для наступальних дій. 35-тисячне угрупування військ РФ в Криму за чисельністю є більшим ніж збройні сили більшості Балканських країн. Крім того, слід зазначити що російське угрупування має значно сучаснішу або модернізовану зброю, яку було поставлено після 2014 року, зокрема бойові літаки, танки та артилерію. 

Кримське угрупування може швидко бути підсилено військам, які находяться на континентальній частині РФ. Загальна чисельність наземного угруповання ЗС РФ вздовж кордону України на даний час – 87 тис. військовослужбовців, до 1100 одиниць танків, до 2600 бойових броньованих машин, до 1100 артилерійських систем, до 360 ракетних систем залпового вогню, 18 оперативно-тактичних ракетних комплексів. Загальна чисельність наземного угруповання збройних формувань РФ на тимчасово окупованих територіях України в Донецькій та Луганській областях становить близько 35 тисяч військовослужбовців, до 480 одиниць танків, до 910 бойових броньованих машин, до 720 артилерійських систем, до 200 ракетних систем залпового вогню.

ЯКІ ЗАВДАННЯ ПОКЛАСТИ І ДЕ КРАЩЕ СТВОРИТИ ?

На тренувально-логістичний хаб ЗС країн НАТО на Півдні України можливо покласти наступні завдання:

• доставка та утримання іноземного персоналу і обладнання для проведення тренувань військовослужбовців і підрозділів ЗС України. В південній частині України находиться значна частина підрозділів видів ЗС України: Сухопутних військ (ОК «Південь»), ВМС (морська піхота, надводні сили і морська авіація), Повітряних Сил (літаки, вертольоти і ППО ПК «Південь»), Сил Спеціальних операцій (73 морський центр);
• забезпечення і участь у спільних навчаннях підрозділів і штабів ЗС України і ЗС країн НАТО. На півдні України щорічно проводиться низка міжнародних навчань, зокрема у рамках програми НАТО «Партнерство заради миру», у т.ч. навчання «Сі Бриз», «Ріверіан», «Ворріер Вотчер», «Об’єднані зусилля». В містах Одеса, Миколаїв та Очаків є об’єкти інфраструктури МО України, на відновлення яких з середини 1990-х виділялась допомога Уряду США за програмою ERC (Exercises Related Construction), зокрема будинок Центру операцій (на 30 осіб персоналу), КПП, огорожа, елінг для швидкохідних човнів та причали військового порту Очаків, база морської піхоти ВМС в м. Миколаєві;
• допомога в опануванні нового озброєння і техніки підрозділів ЗС України, яке поступає з країн НАТО в якості допомоги або за кошти МО України. В Миколаєві можливо розташування тренувальної місії на борту корабля нечерноморської країни НАТО на тривалий термін (річка Південний Буг не підпадає під дію Конвенції Монтре). Це може буде корисним під час реалізації проекту «Британський ракетний катер»;
• присутність підрозділів ЗС країн НАТО в якості фактору стримування агресії РФ. Наявність навіть невеликого тактичного підрозділу на кшталт окремої роти збройних сил США або Великої Британії може бути дуже серйозним стратегічним важелем впливу  щодо  агресивності РФ. Застосування РФ сили проти цього невеликого підрозділу буде означати застосування сили проти ЗС усієї країни та взагалі сил НАТО;
• можливість підсилення іноземними радниками органів операційного управління та іноземними підрозділами угрупувань ЗС України в операціях щодо стримування агресії на півдні України (на узбережжі Чорного і Азовського морів).

Розташувати тренувально-логістичний хаб доцільно на території 235-го Міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів «Широкій Лан». Це місце є добро розвинутим і захищеним військовим полігоном, розташовано в 40 км від м. Миколаїв та аеропорту Кульбакіно, має розвинуту інфраструктуру.

Існує можливість доставки вантажів по повітрю через аеропорти Кульбакіно, Херсон (80 км), Одеса (120 км). Також існує робоча мережа вертолітних майданчиків. 

Можлива доставка вантажів на полігон по морю, через суднохідний канал річки Південний Буг з розвантаженням в порту Миколаїв. 

Є залізнична колія і розвинута система автомобільних шляхів. До м. Очаків 54 км. 

Казармено-житловий фонд полігону «Широкий Лан» було повністю відновлено наприкінці 2020 року, містечко може розмістити до 2500 військовослужбовців у стаціонарних гуртожитках у будь-яку пору року. 

Широколанівський полігон дозволяє проводити: 

• тактичні навчання з бойовою стрільбою механізованих, танкових, аеромобільних військ (до бригади включно) із застосуванням артилерії, засобів протиповітряної оборони, тактичної авіації та гелікоптерів вогневої підтримки;
• бойові стрільби з танків (БМП, БТР), артилерії, засобів протиповітряної оборони, стрілецької зброї всіх систем і видів.

Уразі розташування тренувально-логістичного хабу на полігоні «Широкий Лан» можлива робота в інтересах підрозділів усіх видів ЗС України (ВМС, СВ, ПС, ДШВ, ССО).

 Можливо використання полігона «Олешки» морської піхоти України (120 км від «Широкого Лану») – для підготовки підрозділу до батальйону включно, з можливістю розташування на полігоні. Відстань від полігону «Широкій Лан» до адміністративного кордону з Кримом – біля 300 км (від полігону «Олешки» до Криму – 160 км). 

Альтернативним місцем розташування тренувально-логістичного хабу може бути  аеродром Кульбакіно, або військово містечко однієї з частин в місті Миколаєві, наприклад 36 бригади морської піхоти або 79 аеромобільної бригади. Але можливості для розташування на цих територіях обмежується підрозділом до батальйону (500 осіб), з потребою встановлення додаткових наметів або контейнерів для проживання персоналу. Утримання техніки і вантажів також обмежено до комплекту батальйону. 

У разі розташування тренувально-логістичного хабу в Очакові на базі військового порту кількість персоналу буде обмежено до 100 осіб. 

ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНО-ЛОГІСТИЧНОГО ХАБУ ?

Питання розташування підрозділів країн-членів НАТО на основі ротаційних сил має бути ініційованим на вищому політичному рівні. 

Формат створення тренувально-логістичного хабу і перебування в Україні ротаційних сил країн-членів НАТО має відповідати Закону України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» (№1479-III від 22.02.2000 – оновлюється щорічно) та Угоді між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил (№1510-III від 02.03.2000).

Розподіл відповідальності України, як країни-господарки, і країн НАТО, які приєднаються до проекту створення тренувально-логістичного хабу в Україні має регулюватися окремим Меморандумом про взаємопорозуміння на рівні міністерств оборони. Треба зазначити, що такий досвід у Збройних Силах України є. 

Підготовлено: Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій

У рамках проекту Ради зовнішньої політики «Українська призма» – «Ukraine-MATO: Enhanced level» за підтримки Представництва НАТО в Україні