COVID-19: сценарії і тренди 2021

Серед чинників, що впливають на розвиток подій, пов’язаних з поточною пандемією, передусім необхідно відмітити розробку ефективної вакцини та її глобальне застосування.

Підписатись на новини "Української призми"

Аналіз трендів та сценаріїв розвитку ситуації у міжнародній політиці у 2021 р., представлений у даній публікації, було здійснено Радою зовнішньої політики «Українська призма» у партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта на замовлення Міністерства закордонних справ України для врахування при формуванні зовнішньої політики України.

ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПОДІЙ ПОВ’ЯЗАНИХ З ПАНДЕМІЄЮ 

ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ

Початок ХХІ століття ознаменувався, як політико-економічними кризами, так і збільшенням випадків масових інфекційних хвороб (пандемій), що істотно змінюють суспільний розвиток країн, регіонів та економік світу, на додаток до впливу на здоров’я людей у різних куточках планети. Пандемії H1N1/09 у 2008-2009 роках, Еболи у 2014-2015 роках і, звісно ж, пандемія COVID-19, що найбільш масово та швидко поширилася в усьому світі, певним чином, продемонстрували 5-річну циклічність поширення пандемій. 

Серед чинників, що впливають на розвиток подій, пов’язаних з поточною пандемією, передусім необхідно відмітити розробку ефективної вакцини та її глобальне застосування. Коли гіганти Pfizer, Moderna і BioNTech оголосили проміжні результати своїх випробувань вакцини від COVID-19, а Велика Британія стала першою країною у світі, яка схвалила вакцину Pfizer/BioNTech для широкого використання з 1 грудня 2020 року, світ почав говорити про те, що до літа 2021 року пандемію вдасться подолати. Повідомлялося, що вакцина, яка отримала назву BNT162b2, має «дієвість вище 90%». 

Оскільки більшість розвинутих країн – це країни із старіючим населенням, що передусім найбільше страждає від наслідків коронавірусу та підвищує загальний рівень смертності, уряди цих країн найбільше інвестують у лабораторії, щоб отримати власні вакцини якнайшвидше (США, Велика Британія, Італія, Японія, тощо). 

Разом з тим, беручи до уваги, що значна кількість пацієнтів є «безсимптомними», то поширення коронавірусу та рівень зараження різних категорій населення у кожній країні відбувається по-різному. Відтак, у 2021 році ми можемо очікувати наступних хвиль пандемії та її впливу на політичне, соціальне та економічне життя (передусім на систему охорону здоров’я) усіх без винятку держав світу. Це супроводжуватиметься викликами для ефективної дистрибуції вакцини, що буде супроводжувати увесь 2021 рік. 

Якщо світ отримає високоефективну вакцину, яка зупинить передачу вірусу від людини до людини, і буде можливість поширити її по всьому світу, це матиме неабиякий вплив на боротьбу з COVID-19. Вироблення антитіл не гарантує громадянам будь-якої країни, що вони не заразяться коронавірусом, але може сприяти тому, що вони зможуть перенести вірус у легшій формі.

В цілому, вчені не можуть передбачити ефект від ранніх вакцин і всі логістичні труднощі, пов’язані з вакцинацією мільярдів людей по всьому світу. Крім того, невідомим залишається і сам термін дії вакцини як захисту у боротьбі із коронавірусом. При цьому, ми вже спостерігаємо «торги» двох таборів: боротьба за ринки збуту для виробників вакцин з відповідними інформаційними кампаніями та, водночас, боротьба за доступ та першочерговість в отриманні препаратів для споживачів, що впливатиме і на внутрішньополітичні процеси в країнах.

У політичному вимірі підвищилась чутливість міжнародної системи (передусім інституцій ООН). У 2021 році зберігатиметься тенденція до більш прагматичних («тактичних») дій, спрямованих на отримання тимчасових преференцій від білатеральних відносин чи позиціювання у міжнародних організаціях. Головним тригером для переваги у використанні тактичних рішень є широке усвідомлення того, що світовий порядок змінюється, зокрема і через переосмислення своєї ролі в ООН та ВООЗ з боку США (ця тенденція може отримати чергові зміни з приходом до влади адміністрації
Дж. Байдена 20.01.2021 року). 

Охорона здоров’я стане іще більш політично чутливим питанням. Пандемічні виклики проявлять, наскільки уряди можуть налагоджувати взаємодію для подолання ризиків, пов’язаних із довгими ланцюгами поставок. В цьому контексті ЄС може подати приклад ефективної координації процесу доправлення вакцин до держав-членів ЄС у 2021 році, як це вже сталось, коли ЄС доклав координованих зусиль із протидії пандемії у березні-квітні 2020 року і забезпечив закупівлю необхідних засобів захисту у стислі строки.

Примітно, що COVID-19 інтоксикує вразливі суспільства через посилення симптомів націоналізму й антиглобалізму, спад яких спостерігався у попередні роки. Пандемія матиме вплив найбільше на ті країни, де було чи не найбільше нарікань на урядові кроки у боротьбі із пандемією (Франція, Італія, країни Латинської Америки). Одні популістичні лідери змінюватимуть інших. Суспільство буде віддавати перевагу тим, хто фокусуватиметься у своїй програмі на видатках на охорону здоров’я чи на шляхах швидкого доставлення/вироблення вакцин у своїй країні. 

З іншого боку, боротьба із коронавірусом посилить потребу в «європейській співпраці», як це сталося у 2020 році. 

Спад економічного розвитку, швидше за все, буде більш серйозним та тривалим в тих країнах, де політичні суперечності залишатимуться і в 2021 році, і де будуть проходити президентські чи парламентські вибори. 

В економічному вимірі світ перебуває в розпалі найглибшої рецесії в історії мирного часу за останні 150 років. Як свідчать глобальні економічні прогнози Світового банку та ОЕСР, вплив коронавірусу у всьому світі є руйнівним. Екстраполюючи явища 2008-2009 і 2014-2015 років на нинішню ситуацію з пандемією коронавірусу, можемо зробити прогностичне судження, що спад світової економіки у 2020 році буде більш глибоким у порівнянні із згаданими попередніми кризами, але вже у 2021-2022 роках, після подолання нової пандемії і позбавлення від застарілих і штучних нашарувань, почнеться поступове зростання (за U-кривою). За прогнозом СОТ, після зниження обсягу світової торгівлі товарами на 9,2% у 2020 році відбудеться зростання на 7,2% у 2021 році. Слід зазначити, що прогнозні оцінки впливу COVID-19 на світову економіку у 2020 році, які були зроблені в квітні, були переглянуті у жовтні у бік погіршення в частині ВВП та покращення в частині світової торгівлі.

Посилення податково-бюджетної політики превалюватиме в урядах країн над виділенням пакетів допомоги для тих, хто страждатиме від пандемії, зокрема малий та середній бізнес. Тенденція до високого рівня безробіття зберігатиметься у 2021-2022 рр., сприяючи більшій технологізації та роботизації виробництв, а сфера послуг зазнає збитків набагато більше, ніж виробництво. Також пандемія COVID-19 сильніше позначиться на малому бізнесі, ніж на великому. 

Державні витрати на медицину, біоінженерію, лабораторні тестування будуть невпинно збільшуватися завдяки формуванню низки нових агенцій/інституцій, що безпосередньо займатимуться такими програмами. В цілому, системи генерування знань отримають іще один поштовх для розвитку, поєднуючи технологічні новації нового рівня з ціннісною складовою. 

Після COVID ми отримаємо величезний рівень державного боргу. «Багаті країни» використають власний «запас» для стабілізації економік, а менш розвинені країни – отримають у спадок великі фінансові борги. Через вплив пандемії навіть ЄС переглядав свої бюджетні процедури. Затверджений бюджету на 2021-2027 рр. склав 1,075 трильйонів євро, що є на 2% меншим від очікуваних раніше показників. 

Проблема голоду знову стане актуальною для деяких регіонів, «зачеплених» одночасно пандемією COVID-19 та зміною клімату. Особливо це стосується держав Африки, Центральної Америки, Центральної Азії та Індії. До знищення посівних площ призводять урагани, недбальство та багаторічні посухи. У цьому контексті, адміністрація Байдена вже розглядає якнайшвидше повернення до Паризької кліматичної угоди. 

Наразі ж варто визнати, що в перспективі наступного року, коронавірус буде залишатися ключовим системним трендом та маркером наративів в усіх сферах суспільного життя та формуватиме базис програм та стратегій діяльності кожної з країн. 

СЦЕНАРІЇ

ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ

Наявність кількох типів ефективних вакцин та можливість отримання ліцензії на виробництво вакцин національними лабораторіями дозволить поступово мінімізувати пандемічне навантаження на систему охорони здоров’я для розвинутих країн орієнтовно у 2022 році, а для країн, що розвиваються – у терміни до
3 років. Водночас якщо перші вакцинації не будуть дієвими, держави зможуть контролювати темпи поширення захворюваності лише через локдауни. Найбільш відчутно це буде для держав, що розвиваються. Проте, у середньостроковій перспективі вони зможуть використати цей шанс для переформатування своєї економіки, використовуючи пандемію та глобальний спад як можливість.

Запуск виробництва вакцини проти COVID-19 дозволить на середину 2021 року частково стабілізувати рівні захворюваності від коронавірусу та мінімізувати виклики використання нових локдаунів. 

Глобальні зміни, викликані пандемією, за такого сценарію можуть актуалізувати процес реформування ООН та СОТ. За умови, якщо країни-члени ООН домовляться про інвестування у структури ООН, то відбудеться посилення ролі ВООЗ, як інституції, що зможе швидко акумулювати, агрегувати та аналізувати дані про коронавірус та інші його видозмінені форми. США розблоковує призначення до органу вирішення спорів (Апеляційного органу з вирішення спорів) при СОТ і промотує реформування СОТ серед перших кроків діяльності нової адміністрації США. 

Ефективна боротьба з пандемією дозволить більш оперативно розпочати процес відновлення економіки у розвинутих країнах, особливо для малого та середнього бізнесу. 

За такого сценарію, очікувано, що Китаю буде надзвичайно вигідно просувати та підтримувати ідеї спільних інфраструктурних, цифрових, «зелено-енергетичних» проєктів разом із активним промотуванням важливості внесків до міжнародних інституцій, спрямованих на подолання кліматичних змін. 

ЄС буде просувати важливість позиції своєрідної «екологізації» світу, де зможе проявити себе як глобальний гравець. 

При цьому, США та ЄС будуть послідовними щодо механізму санкцій для РФ. А для самої Росії внутрішньоекономічні виклики, пов’язані із пандемією, призводитимуть до більшої асиметричності у відносинах «центр-периферія». 

Індія, Сінгапур та інші інноваційно-орієнтовані економіки мають поштовх до ще більш швидшого переходу до систем генерування нових знань та подальшої роботизації промисловості. 

НЕГАТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ

Шлях до успішного вакцинації у світі не буде коротким, а результат – швидким. За умови невизначеності поведінки самого вірусу та його мутації, наслідки від вакцинації можуть спровокувати соціальну напругу як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Діагностування пандемії як загрози безпеці може призвести до неліберального оформлення заходів цифрового спостереження у деяких країнах світу. Інфодемії, вочевидь, теж не уникнути, а окремі політичні актори навмисно та цілеспрямовано прагнутимуть формувати відчуття «безпрецедентно загрозливого стану», для подолання якого необхідний особливий політичний акт (введення надзвичайного стану, карантинні обмеження із відслідковуванням пересування людини, тощо).

Протягом усього 2021 року держави-члени ЄС через невпинну бюрократизацію та політизацію процесів не зможуть посилити захист свого інформаційного простору, у якому значною мірою переважають неєвропейські геоекономічні гравці, та встановити правову базу для єдиного європейського простору даних. Розрив із іншими технологічно-орієнтованими державами буде поступово тільки збільшуватися. 

У випадку негативного сценарію, США змушені будуть більшу увагу приділяти внутрішнім проблемам, переформатовуючи політичну систему і стабілізуючи відносини у суспільстві. Тому Вашингтон може менше уваги приділяти міжнародним справам. Крім того, існує шанс не повного повернення до міжнародних інституцій і альянсів.

Такий перебіг подій створить для Росії легкий шлях для впливу на ті регіони та нації, де створюватимуться нові конфліктні осередки. А вірогідність формування таких осередків посилюватиметься як в ЄС, так і в США, Латинській Америці та інших країнах світу за умови, якщо вакцина не виявиться ефективною або якщо знову будуть введені карантинні обмеження. 

За таким сценарієм, пропозиції по реформуванню СОТ чи системи ООН малоймовірні. Відбудеться продовження блокування призначень до Апеляційного органу з вирішення спорів при СОТ. Відповідно, уроки «коронавірусної кризи» у контексті розуміння важливості цих інституцій та їх ролі у протидії схожим загрозам у майбутньому, будуть не осмисленими. Все більше країн потраплятимуть у пастку фінансових боргів. Це лише посилить соціальне протистояння у різних країнах світу, спричинене погіршенням як економічної, так й епідеміологічної ситуації. 

БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ

Економічне відновлення країн ЄС від економічної кризи, спричиненою пандемією, змусить ЄС фокусуватися на власних «внутрішніх проблемах». 

Ситуація з поширенням COVID-19, яка продемонструвала значну залежність світових ринків від виробництва критично необхідних товарів, грає на користь Китаю та його режиму. Окремі держави вдаються до виведення виробництва товарів стратегічного значення з території Китаю, що стане причиною для «неспокою» для самого Китаю. Отож, Пекін буде прагнути й надалі посилювати економічну взаємодію із державами Азії, не забуваючи «крокувати до Європи», орієнтуючись на Балкани, і йти іще далі – до країн Африки. Китай також буде співпрацювати із безпосередніми «сусідами». 

Інноваційно-орієнтовані економіки зможуть поступово перейти на системи нових знань ближче до 2023-2025 років. У цьому контексті, ЄС буде поволі «відставати» у коефіцієнті інноваційності у порівнянні із США, Китаєм, Індією, Ізраїлем. ЄС частково зможе посилити захист власного інформаційного простору за допомогою встановлення правової бази для єдиного європейського простору даних.