Санкції з конструктивним діалогом чи діалог без санкцій

Що стоїть на кону зустрічі „нормандської четвірка” в Берліні?

Підписатись на новини "Української призми"

Інна Мельниковська

політолог та науковий співробітник Гарвардського Університету

 

Зустріч без результату може стати бажаним підсумком саміту “нормандської четвірки” в Берліні. Не зацікавлена в компромісній “дорожній карті” по імплементації Мінських домовленостей, Росія використає Берлінський майданчик для демонстрації сили та спробує поєднати українське та сирійське питання. Меркель ж отримає підтвердження неефективності інструменту діалогу, що стане їй корисним аргументом у дискусіях щодо майбутньої конфігураціі зовнішньої політики Німеччини та Європейського Союзу.

Є прогрес?

19.10.2016 “Нормандська четвірка” за участі лідерів Німеччини, Франції, України та Росії зустрінеться у Берліні. На початку минулого тижня про цю зустріч згадали російські урядовці, коли анонсували “відстрочення” запланованого візиту Володимира Путіна до Франції. Так російська сторона відреагувала на жорстку критику президента Франції Франсуа Олланда, який назвав дій Росії у Сирії військовим злочином, та заяву Міністра закордонних справ Франції Жана-Марка Еро про намір французького уряду вимагати розслідування дій Росії у  Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Офіційне підтвердження “нормандської” зустрічі німецькою стороною з’явилось лише ввечері напередодні самої зустрічі.

Звістка викликала неабиякий інтерес у журналістських та експертних колах.

Адже зустрічі на такому високому рівні відбуваються зазвичай за попереднього досягнення  прогресу у переговораx.

Але останнім часом переговори у Мінському процесі зайшли у глухий кут через надто великі розбіжності у позиціях України і Росії та неготовності країн Європейського Союзу більш активно і безпосередньо брати участь у врегулюванні конфлікту у східних регіонах України. Та й ще у серпні російські урядовці, і Путін зокрема, заявляли про недоцільність зустрічей “нормандської четвірки”. А Меркель лише декілька днів тому запевняла, що зустріч в нормандському форматі матиме сенс лише за умови, якщо вона буде конструктувною і корисною для врегулювання конфлікту.

То чому ж Путін та Меркель раптом змінили свої позиції? І чого очікувати від цієї зустрічі загалом? Невже, сторонам вдалось дійти до якихось домовленостей?!

Зустріч в Берліні навряд чи принесе прорив у Мінському процесі

Та й якогось нового механізму врегулювання конфлікту очікувати на разі не варто.

Завдання максимум німецької сторони на цій зустрічі – це погодження “дорожньої карти” для імплемтації Мінських домовленостей,

а саме хронологічної послідовності виконання політічних та безпекових умов для проведення виборів до органів місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей. Але вже підготовчі перемовини до цієї зустрічі, де зазвичай готуються домовленості, які згодом і оприлюднюються під час офіційної зустрічі, закінчились безрезультатно. Конфліктних питаннь залишається багато: Що має бути спочатку, виконання політичних зобов’язань Україною чи забезпечення стійкого перемир’я та безпеки для проведення цих виборів російською стороною? Хто відслідковуватиме імплементацію такої “дорожньої карти”? І яким буде покарання у разі невиконання домовленостей?

Четвірці лідерів наврядчи вдасться знайти відповіді на ці спірні питання. Тому навіть оптимістичні прогнози, як ото від Гернота Ерлера (спеціального уповноваженого Федерального уряду з питань головування Німеччини в ОБСЄ та координатора із питань співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства), очікують від зустрічі щонайбільше нового імпульсу у переговорному процесі, а не погодженого плану дій. Але сьогоднішня зустріч не обмежиться розмовами про „Мінськ“.

Ситуація в Сирії буде теж темою розмови

Після бомбардування сірійського міста Алеппо,  коаліція країн-членів ЄС та США шукає способи щонайшвидше припинити cирійсько-російські бомбардування та надати допомогу цивільному населенню, але за найменшого військового втручання у конфлікт. Острах подальшої ескалації конфлікту обмежує набір інструментів у зовнішній політиці ЄС та США. За доволі бездієвої реакції з боку європейських країн та США, Росія ж веде переговори з позицій сили і погрожує асиметричною відповіддю на ймовірні санкції ЄС та США.

За таких обставин, можна очікувати, що

Путін використає переговорний майданчик в Берліні для демонстрації сили, з мінімальною готовністю до компромісів у Мінському процесі.

Радше, російська сторона спробує використати перевагу у сирійському конфлікті у Мінських перемовинах та виторгувати політичні поступки у конфлікті з Україною в обмін на припинення бомбардувань в Сирії. Одночасно, Путін сигналізуватиме готовність до діалогу, але без санкцій, і надасть додатковий аргумент критикам політики “стримування та діалогу” Канцлерки ФРН Ангели Меркель.

Дійсно, політика Меркель щодо Росії знову у перехрестному вогні як у внутрішньо-німецьких дискуцcіях так і у перемовинах на європейському рівні. Критика лунає насамперед із табору Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП), партнера партії Меркель по урядовій коаліції та її основного конкурента на парламенських виборах. Франк-Вальтер Штайнмайєр, представник СДП і міністр закордонних справ, піддає сумніву, чи зможуть нові санкції проти Росії швидко полегшити страждання цивільного населення і вирішити гуманітарну катастрофу у Сирії. Радше, санкції ще додадуть до ескалації конфлікту, вважають в СДП. І тому, потрібно не лише відмовитись від нових санкцій, але й не продовжувати вже діючі санкції, що були накладені проти Росії у зв’язку з анексією Криму і військовим конфліктом на сході України.

Повернення до традиційної політики діалогу без стримування стане основним лейтмотивом СДП під час виборчої кампанії. Відхід від компоненту “стримування” у теперішній зовнішній політиці Німеччини обіцяє підтримку виборців. Згідно опитування газети “Die Zeit” від 29 серпня подвійна політика “стримування та діалогу” не популярна серед німецького населення, 63% опитаних підтримують згортання компоненту стримування і концентрації зусиль виключно на діалозі. Окрім СДП, за таку трансформацію виступає і Християнсько-Соціальний Союз (ХСС), сестринська партія до Християнсько-Демократичного Союзу (ХДС) Ангели Меркель, що формує з ХДС спільну фракцію у Бундестазі.

 

Єдності щодо майбутньйого політики Меркель загалом та нових санкцій проти Росії зокрема немає і серед краін-членів ЄС. На останній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у питанні санкцій проти Росії у зв’язку з великою кількістю цивільних жертв від бомбардувань російськими і сирійськими військово-повітряними силами не вдалось досягнути консенсусу. Більш того, за ініціативою італійського прем’єр-міністра Маттео Ренці під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі, що відбудеться одразу після зустрічі “нормандської четвірки” в четвер та п’ятницю, буде обговорюватися необхідність ревізії політики “стримування та діалогу”.

 

Отож, від результатів сьогоднішньої зустрічі залежатиме не тільки і не так доля Мінських переговорів та нових санкцій проти Росії через Сирію. На кону – майбутня конфігурація інструментів Європейського Союзу у його зовнішній політиці щодо Росіії. Не готовність та не бажання Росії до компромісів під час діалогу “нормандської четвірки” в Берліні буде демонстрацією неефективності інструменту діалогу і зможе посилити позиції Меркель у дискусіях в середині її власної урядової коаліції та під час саміту в Брюсселі. Щоб виграти війну, часом корисно програти битву.