Андрій Чубик
член правління, керівник Програми енергетичних досліджень
Підписатись на новини "Української призми"
член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Отримав вищу освіту в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за спеціальністю «економіка підприємств енергетичного комплексу».
Учасник численних академічних програм: «Призма» Фонд Ф.Еберта – 2009-2015рр., стажування в Бундестазі (ФРН) – 2011р., Коледж Гьорделера з належного врядування (ФРН) – 2012р., Варшавська євроатлантична літня школа (Польща) – 2013р., Управління доходами та економічна диверсифікація в багатих на вуглеводні країнах (Азербайджан) – 2013р., Програма стажування Вишеградського фонду (Словаччина) – 2015р.
Сфери досліджень:
- розвиток енергетичного сектору в Україні, Європі і світі,
- міжнародна енергетична політика і відносини,
- нетрадиційні вуглеводні,
- прозорість, енергетична безпека,
- енергоефективність і відновлювальна енергетика.
Дослідження
Зовнішня енергетична політика України – ретроспективи та перспективи Політика VS економіка: європейська енергетика та роль УкраїниЗМІ
АНДРІЙ ЧУБИК: ВЛАСТЬ СТОИТ ПЕРЕД ВЫБОРОМ ОБОГРЕТЬ УКРАИНЦЕВ ИЛИ ЕВРОПЕЙЦЕВ ТРАНЗИТ ГАЗУ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ – БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? Енергетика “Східного партнерства”: на яку допомогу ЄС варто розраховувати Києву Андрій Чубик: Росія – держава-пірат Як Росія руйнує енергетичну систему Криму для військових потребПублікації автора

В Еврокомиссии выразили опасения относительно надежности транзита газа из России в Европу. Там, как и несколько лет назад, во время предыдущего газового кризиса призвали Киев и Москву решить этот спор. А у российского монополиста заверили, что транзиту газа через Украину в ЕС до окончательного разрыва контракта ничего не угрожает.

Наближається до завершення епопея з Стокгольмським арбітражем в частині транзитного контракту. Хай там що буде вирішено, але проблема подальшого використання ГТС України залишається, адже наша країна прагне залишитися у газовому ланцюжку в той час як Росія за будь-яку ціну намагається позбавити нас статусу одного з основних транзитерів до ЄС, сподіваючись цим знизити інтерес європейців та послабити національну економіку.

Ця публікація є продовженням циклу статей, які аналізують, що Україні вдалося виконати із завдань, передбачених на 2017 рік для країн “Східного партнерства” Спільним робочим документом “20 досягнень Східного партнерства до 2020 р.”