Експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест прокоментувала спрощення правил призупинення дії безвізового режиму для радіо Голос столиці. На їхню думку, головна причина – мігрантська криза в ЄС, але, тим не менш, нововведення допоможе контролювати Брюсселю і українську владу.
Єврокомісія виступила з пропозицією спростити і прискорити правила припинення дії безвізового режиму, якщо та чи інша країна порушує правила і умови. Таку пропозицію Єврокомісії викликала міграційна криза, і вона стосується всіх країн Євросоюзу. Раніше віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомляла, що в Євросоюзі відбувається дискусія щодо того, як можна тимчасово призупиняти дію безвізового режиму для будь-якої держави Євросоюзу.
Як заявив депутат Європарламенту, голова Комітету Асоціації України з ЄС Андрій Пленкович, після введення безвізового режиму між ЄС та Україною Брюссель буде дуже пильно стежити за ситуацією в країні. За його словами, в разі серйозного відхилення країни від європейських стандартів, брюссельські інституції реагуватимуть відповідним ситуації чином.
Експерт-міжнародник Ганна Шелест роз’яснила радіостанції Голос Столиці, чому в Єврокомісії вирішили змінити механізм можливого призупинення безвізового режиму.
Пропозиція Єврокомісії є остаточною?
– Ця захисна норма про можливість призупинення безвізового режиму існує в документах ЄС, Візовому кодексі з 2013 року, де дуже чітко прописані умови. По-перше, це є останньою мірою в разі, якщо інші методи не діють. По-друге, вказують, що
таке зупинення може бути тільки на короткий період з дуже чіткою певною аргументацією, представленою державою-членом в трьох випадках: ризик збільшення потоку мігрантів, відмова від реадмісії своїх громадян в разі, якщо вони знаходяться незаконно на території ЄС, і безпідставний запит на притулок великої кількості людей і отримання відмови від цієї держави.
Ці критерії існували з 2013 року. У документі, представленному вчора, містяться рекомендації, це не остаточний документ. Перше – тепер передбачається реадмісія не тільки своїх громадян, а й реадмісія громадян третіх країн. Наприклад, на території України велика кількість громадян Сирії, які намагаються дістатися на територію ЄС. І ми відмовляємося їх прийняти. Друге – ініціатива про припинення тепер може бути не тільки від якогось одного члена або кількох членів ЄС, а й Єврокомісія може виступити суб’єктом такої пропозиції. І третє – раніше процедура могла затягуватися до року. У пропозиціях, поданих вчора, ці терміни зменшені: період розгляду з шести місяців до двох місяців, період розгляду Єврокомісією з трьох місяців до одного місяця. Тобто робимо висновки, що це швидше уточнення, ніж різка зміна політики ЄС. І це жодним чином не стосується тільки України, а стосується всіх країн. На 90% цей документ стосується саме нинішньої кризи з мігрантами, біженцями, який відбувається в ЄС.
Чи може це бути механізмом гарантій для виконання умов, механізмом тиску з боку ЄС?
– Досить складно сказати, тому що якщо почитати вимоги до тієї ж Туреччини, то вони швидше стосувалися питань прав людини, правосуддя і боротьби з корупцією.
Умови для України ми всі чудово знаємо: боротьба з корупцією стояла на першому місці.
Як ви бачите, ті три умови, представлені у вчорашньому документі: реадмісія, Єврокомісія як ініціатор припинення та зміна термінів, навряд чи можуть корелювати з тими проблемами, які можуть бути, наприклад, з боку України.
Ви говорите, що правила діють з 2013 року. Чи були випадки тимчасового припинення безвізового режиму?
– Ні, цього не було. Жодного разу не використовувався цей механізм. І в рекомендаціях, представлених вчора Єврокомісією, вони навіть приділяють цьому цілий абзац, де говорять, що дана норма жодного разу не використовувалася.
Про політичні причини рішення спростити і прискорити умови припинення дії безвізового режиму тієї чи іншої країни в ефірі «ГС» розповів політолог Микола Давидюк.
Рішення про можливе припинення безвізового режиму обумовлено міграційним кризою. Як ви вважаєте, в Україні воно може застосовуватися в разі, якщо вона цього року отримає безвізовий режим з ЄС?
– Щодо тих запобіжників, які Єврокомісія може вводити щодо безвізового режиму, то вони логічні. І зрозуміло, що вони несуть певні політичні застереження, тому що можливі політичні зміни в нашій країні, можливе погіршення ситуації з корупцією, зі свободою слова чи політичними свободами. Такі обмеження повинні бути передбачені. Це нормальна практика. Тобто, коли всі політичні ризики враховані, потім не буде ніяких політичних спекуляцій.
Тобто навіть після надання безвізового режиму, в разі, якщо Україна перестане виконувати вимоги ЄС, Брюссель хоче мати важіль впливу на українську владу?
– Зокрема. У Брюсселі такого фактору, який міг би їм допомагати регулювати ці відносини, практично не було. Тому вони зараз і заявили про такі важелі впливу, оскільки, працюючи з українськими політиками, вони потрапляють в дуже навіть неприємні ситуації. І я не бачу нічого поганого в тому, щоби ці запобіжники ввести. Тобто це, навпаки, допоможе тримати будь-яку владу в тонусі. При цьому, я думаю, що головна проблема – це дійсно потік мігрантів, який сьогодні сколихнув всю Європу. Але політичні запобіжники ми теж не виключаємо.
Навіщо тоді було зараз спрощувати механізм?
– Баланси політичних сил в Європі теж зараз дещо змінюються. Не на нашу з вами користь, так якоскільки зростає рейтинг праворадикальних сил, йде загроза саме мігрантського потоку. Тому про це теж треба говорити відверто, це теж впливає. Але краще обговорити умови до спрощення візового режиму, ніжд вже після намагатися наздогнати потяг, який рушив.
На вашу думку, Україна не повинна сьогодні погоджуватися на всі умови, які нав’язує ЄС? Від чого вона повинна відмовитися?
– Україна повинна тверезо співвідносити свої інтереси і інтереси своїх партнерів. Тобто є, звичайно, застереження ЄС, і з ними треба рахуватися. Це повинен бути здоровий нормальний політичний діалог, дипломатичний діалог, головне завдання якого, щоби безвізовий режим діяв як можна довше.
Пройде це рішення через Європарламент та Раду міністрів ЄС?
– Є надія, можливості, що все пройде нормально. Тобто економічну частину співпраці проголосували всі країни, хоча і багато хто говорив, що рішення не пройде, що воно займе мінімум 5 років. Але рішення пройшло досить успішно. І крім рекомендацій нідерландського парламенту, ми жодних застережень не отримали. Насправді, Європа також зацікавлена в Україні. Ми не бідний родич, який йде тільки просити. Україна теж має свої перспективи, це розуміють і в Європі, це розуміють і в Україні.