president.gov.ua

Гуманітарний саміт в Стамбулі завершиться лише деклараціями

Кризи останніх кількох років: і українська ситуація, і сирійська, і Ірак, і Балкани, Нагорний Карабах – підняли забуті питання

Підписатись на новини "Української призми"

Радіо Голос Столиці

 

Ганна Шелест в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснила: Перший всесвітній гуманітарний саміт важливий тим, що є підготовкою для створення робочих груп, які пізніше прийматимуть конкретні документи і угоди.

У Стамбулі 23 травня проходить Перший всесвітній гуманітарний саміт, присвячений вирішенню гуманітарних криз у всіх куточках світу. Даний захід проводиться за прямої підтримки ООН.

На саміті будуть порушені такі питання, як допомога біженцям, фінансування програм по прийому біженців, з прийому мігрантів, їх асиміляції, розподіл зобов’язань між різними країнами по допомозі мігрантам.

Відомо, що на саміті Петро Порошенко провів ряд двосторонніх зустрічей з представниками Словаччини, прем’єром Нідерландів, президентом Азербайджану. Чи варто очікувати підписання важливих документів за підсумками заходу, в ефірі радіостанції Голос Столиці спрогнозувала Ганна Шелест.

Ви очікуєте якихось конкретних рішень від сьогоднішнього саміту?

― Такі саміти дуже рідко припускають конкретні рішення. Це, скоріше, заяви і певні декларації про наміри. Тим більше, що подібні саміти дуже давно не скликалися і не збиралися. Його тематика дуже цікава, вона піднімає дійсно дуже болючі питання в тому числі і для України.

Такі саміти важливі для того, щоб далі зібралися робочі групи, які вже готують якісь конкретні документи і угоди.

Тобто звіряються годинники різними державами, які зацікавлені в тематиці, визначаються ті потрібні моменти, за якими на сьогодні не вистачає, припустимо, якихось юридично зобов’язуючих документів. Тому нічого, крім декларацій, і, можливо, двосторонніх домовленостей між країнами від цього заходу я не очікую.

Чому ви вважаєте тематику саміту настільки важливою?

― Тому що кризи останніх кількох років: і українська ситуація, і сирійська, і Ірак, і Балкани, Нагорний Карабах, підняли забуті питання. І ось порядок денний підкреслює, що знову вони стали актуальними. Наприклад, питання про допуск гуманітарних організацій в зону конфлікту і про безпеку працівників гуманітарних організацій. Це не тільки «Червоний Хрест», їх досить велика кількість в зоні конфлікту. Як ми знаємо,

сьогодні на Донбас велика частина міжнародних гуманітарних організацій не мають доступу, вони піддавалися арештам і нападам.

Та ж ситуація, на жаль, в деяких інших країнах спостерігалася, коли викрадали співробітників гуманітарних організацій. Також український криза підкреслила важливість захисту журналістів, коли вони знаходяться в зоні конфлікту.

Нам варто очікувати від офіційного Стамбула заяв з приводу підтримки кримських татар?

― Ці заяви вже були. І якщо по ситуації на Донбасі Туреччина вела себе трошки обережно на першому етапі, до жовтня минулого року, то по відношенню до кримських татар саме турецька сторона на рівні президента і інших лідерів держави не раз підкреслювала, що права цих людей є для них тим, чим вони ніколи не поступляться. Ці заяви були, починаючи з березня 2014 року, і останнім часом вони тільки посилилися.