Левова частка економічних питань ГУАМ перебуває у площині макроекономічної дипломатії, що обумовлює прогалини у комунікації з підприємницькими колами, ускладнює вирішення торговельних та логістичних питань на місцях, нівелює потенціал відносин B2G та B2B. Попри регулярність та послідовність міждержавних контактів з економічних питань, а також той факт що ряд важливих документів з розвитку торгівлі було підписано за головування України, динаміка торгівлі та інвестицій в межах ГУАМ з українського боку не відрізняється позитивними змінами на перспективу. Дві флагманські ініціативи (зона вільної торгівлі та транспортний коридор), що мають належне документальне оформлення донині не отримали адекватних механізмів практичного втілення. До перспективних напрямів співпраці належать високотехнологічне та екологічне аграрне виробництво, цифровізація торгівлі та енергетика.
Загрози суверенітету та збереження територіальної цілісності кожної з держав-учасниць ГУАМ є об’єднавчим чинником, який втім не знаходить відображення у практичних кроках сторін щодо їх подолання в рамках даного формату. Військові конфлікти з різнем рівнем втручання РФ роками послаблюють економіки Грузії, України, Азербайджану і Молдови, зв’язують їх ресурси і зменшують шанси на повернення неконтрольованих територій. Зосередження зусиль на розвитку економічної співпраці стає чи не єдиною альтернативою, що надає сенс існуванню ГУАМ. З точки зору нарощування економічної динаміки у регіоні вироблені ініціативи мають позитивний потенціал та відрізняються маневреністю порівняно з іншими регіональними та субрегіональними утвореннями. На відміну від Східного партнерства в ГУАМ для держав-учасниць присутній широкий простір для вироблення спільних позицій та проєктів, що в т. ч. дозволятиме більш ефективно відстоювати власні інтереси у співпраці з ЄС. ГУАМ є додатковим майданчиком для Грузії, України та Молдови як підписантів Угод про асоціацію з ЄС для лобіювання апгрейду Угод в їх інтересах.
У стратегічному вимірі зовнішньоекономічної політики України ГУАМ згадується поверхнево, залишаючи осторонь важливі торговельні та секторальні питання. У Стратегії національної безпеки України ГУАМ віднесено до числа субрегіональних форматів, важливих для забезпечення захисту територіальної цілісності та суверенітету держави, реалізації економічних і енергетичних проєктів та ініціатив. Однак у дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі та секторальних стратегіях, де мало б відбутись розгортання попередньої тези, ГУАМ не згадується. В Експортній стратегії України угода про вільну торгівлю в рамках ГУАМ констатується як така, що відбулася (поруч із ЄС, СНД та ЄАВТ), хоча з моменту набуття її чинності у 2003 р. до цього часу не виконано необхідні узгоджувальні дії, що дозволило б повноцінно її втілити. Численні заяви представників уряду щодо перспективності транспортного коридора ГУАМ (ТК ГУАМ) не зайшли втілення ані в Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року, ані в крос-секторальній експортній стратегії “Транспортування та спрощення умов торгівлі”. У Морській доктрині України співпраця з Азербайджаном та Грузією вкладена в рамки Організації Чорноморського економічного співробітництва.
Не простежується позитивної кореляції між нещодавніми досягненнями макроекономічної дипломатії ГУАМ та економічними інтересами України, як з точки зору торговельної динаміки, так і з позицій попередження нелегального експорту. Попри період інертності у 2008-2014 рр., засідання компетентних органів (Керівного комітету Проєкту сприяння торгівлі та транспортуванню, робочих груп, Робочого органу, що координує дії сторін відносно Угоди щодо створення зони вільної торгівлі) проводилися на регулярній основі та відзначалися послідовністю. У числі точкових результатів останніх років – досягнення згоди щодо обміну попередньою інформацією стосовно переміщення вантажів кордонами держав-учасниць, визнання окремих результатів митних процедур відносно товарів і транспортних засобів. Сподівання на цей механізм комунікації між митницями держав-учасниць покладалися щодо запобігання нелегальному експорту та імпорту, зокрема товарів підприємств з непідконтрольних територій Сходу України.
Після досягнення згаданих домовленостей, торгівля між Україною та ГУАМ має позитивну динаміку, однак позитивне сальдо торговельного балансу для України з кожним роком зменшується, тоді як імпорт з країн-партнерів суттєво зріс. У 2019 р. порівняно з 2015 р. український експорт товарів до партнерів по ГУАМ збільшився на 25%, а імпорт до України уп’ятеро (з Молдови більше, ніж у 20 разів, з Азербайджану – у 12 разів, з Грузії утричі більше). Враховуючи стабільно низьку частку ГУАМ в сукупному товарообігу України (близько 2%), очевидно, що національні торговельні пріоритети не тяжіють до партнерів по даному об’єднанню. Очікування, що згадувані домовленості щодо створення сприятливих умов для торгівлі допоможуть попередити та зменшити контрабанду з України до країн ГУАМ поки що не справдилися. Судячи з розбіжностей у статистичних даних за 2015-2018 рр., приблизний рівень порушень становив близько 10% від річного товарообігу ГУАМ.
Прогалини у комунікації ГУАМ з українським бізнесом заважають оперативному вирішенню міждержавних торговельних та логістичних проблем, знижують потенціал спільних інвестиційних проєктів. Порівняно з макроекономічною дипломатією ГУАМ динаміка мікроекономічних активностей є менш інтенсивною. З моменту започаткування ГУАМ було проведено тільки два бізнес-форуми, застій спостерігається і в сфері спільних інвестиційних проєктів. Попри створену спеціальну платформу – Асоціацію ділової співпраці – сплеску інвестиційної взаємодії між державами ГУАМ не відбулось. Попри те, що у 2019 р. порівняно з 2015 р. накопичені прямі інвестиції з Азербайджану до України зросли на 70% (до 194 млн дол. США), це становить тільки 0,4% від вхідних інвестицій в українській економіці. Найбільша частка азербайджанських інвестицій зосереджена у торговельній сфері, тоді як українська влада акцентує інтереси на інфраструктурних проєктах (будівництві та ремонті швидкісних доріг, морських портів, аеропортів, залізничних станцій). Рівні інвестування з Молдови та Грузії майже непомітні, а спільні точки дотику з молдавськими та грузинськими інвесторами офіційно не згадуються. Більш цікавим є неактивний наразі формат співпраці ГУАМ-Японія з аграрних питань, який відповідав інтересам усіх учасниць, а для України відкривав опції у високотехнологічному та екологічному сільському господарстві. Також уваги заслуговують внутрішні практики держав-учасниць, зокрема впровадження у 2019 р. спрощеної електронної системи сільського господарства доцільно розглянути як модель, що не тільки сприятиме фермерам у оформленні документації, але й оптимізує процеси прогнозування видів та обсягів сільськогосподарських культур, спростить доступ до консалтингових послуг.
Щороку близько 10 млрд дол. США недоторговується через невикористані можливості ЗВТ ГУАМ. Прогнози, що ЗВТ ГУАМ дозволить збільшити товарообіг між державами-учасницями до 12 млрд дол. США у 2016 р. на практиці обернулися динамікою експортно-імпортних операцій біля позначки у 2 млрд дол. США у 2017-2019 рр. Наразі об’єктивних передумов для торговельного буму між країнами небагато, у т.ч. з урахуванням наявних сприятливих умов торгівлі в рамках ЗВТ СНД та двосторонніх угод. З іншого боку, подальше зниження торговельних бар’єрів унеможливлене російською політикою протекціонізму, а механізм вирішення торговельних спорів СНД не викликає довіри через можливий політичний вплив на арбітрів з боку Росії. Механізм СОТ, яким можна було вирішувати торговельні спори з Молодою та Грузією, наразі заблокований, крім того, він не поширюється на Азербайджан.
Технологічна структура експорту держав-партнерів по ГУАМ сформована переважно сировинними та ресурсними групами товарів, що обмежує потенціал включення України до субрегіональних ланцюгів створення доданої вартості. Змінити ситуацію на краще могло б застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, однак без участі Азербайджана потенціал цього інструмента для налагодження вертикальної виробничої кооперації для ГУАМ втрачається. Проект альтернативного документу в рамках ГУАМ обговорюється з 2002 р., але завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для його прийняття поки що не вдалося.
Щоб бути конкурентоспроможним українській частині ТК ГУАМ потрібна цифровізація та ремонт об’єктів інфраструктури із залученням ширшої технічної та фінансової підтримки. ТК ГУАМ розглядається як одна зі складових Центрального коридору, що проходить територією Казахстану та одночасно є продовженням залізничного маршруту Баку-Тбілісі-Карс. Тим не менш, його західна частина може мати альтернативний маршрут Румунію та Болгарію, які готові надати свої логістичні потужності для перевалки вантажів з Китаю до Європи та у зворотному напрямі. Це означає, що Україні як державі-транзитеру важливо забезпечити швидший та безпечніший рух товарів порівняно з конкурентами. За цим Україна підписала два документи-протоколи про наміри щодо взаємного визнання уповноважених економічних операторів та їхнього функціонування та застосування блокчейн-технологій із верифікації сертифікатів походження товарів, що проходять через державні кордони країн-членів ГУАМ. «Вузьким» місцем лишається транспортна інфраструктура в Україні, яка потребує серйозної модернізації із залученням міжнародної підтримки, навіть з урахуванням нинішніх збільшених інвестицій у галузь.
Україна є перспективною ланкою енергетичної платформи ГУАМ, здатною посилити субрегіональну енергетичну безпеку. Судячи з порядків денних засідань робочих груп та чинних програм ГУАМ, енергетична співпраця не є гостро актуальною для держав-учасниць. Втім вже був успішно протестований маршрут транспортування азербайджанської нафти через нафтопровідну мережу Одеса-Броди-Мозир до нафтопереробних заводів Білорусі, а Україна вкотре довела свою роль важеля енергетичної стабільності в регіоні. Крім того, азербайджанський СОКАР виявив інтерес до використання українських нафтосховищ, що може забезпечувати Україні близько 1-3 млн дол. США прибутку щомісяця. Зустрічні очікування України відображає включення навесні 2020 р. президента СОКАР до складу Національної інвестиційної ради. Можливості для кооперації існують у сфері нафтовидобутку на українській території, а також залучення партнерів по ГУАМ до приватизації вітчизняних об’єктів енергетичної інфраструктури.
Рекомендації:
- Міністерству закордонних справ, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства:
Ініціювати та очолити процес всеосяжної заміни існуючих економічних угод в рамках СНД на поглиблені відповідники в рамках ГУАМ з синхронним виходом з дублюючих угод СНД.
Почати перемовини щодо можливостей запуску органу вирішення торговельних спорів всередині ГУАМ.
Прискорити розгляд проєкту Протоколу про встановлення країни походження товарів до Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУАМ.
Відновити практику участі представників ГУАМ в засіданнях Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, а також залучати представників зацікавленого бізнесу до засідань робочих органів ГУАМ з економічної та секторальної тематики задля налагодження оперативного діалогу з підприємницькими колами.
Ініціювати переговори щодо відновлення формату співпраці ГУАМ-Японія, зокрема щодо спорудження інноваційних комплексів збирання та переробки органічних лікарських рослин, впровадження японських інноваційних технологій вирощування органічної продукції та ін.
Розглянути передові практики ведення аграрного виробництва, що можуть слугувати майданчиками для обміну досвідом з урахуванням, що співпраця в аграрній сфері є вигідною не лише з зовнішніми партнерами, але й усередині самого ГУАМ.
- Міністерству закордонних справ, Міністерству інфраструктури:
Включити на основі релевантної оцінки ТК ГУАМ у програму розвитку транспортного маршруту Азія-Європа, передбачену Східним партнерством , беручи до уваги формалізований інтерес ЄС розширювати мережу TEN-T на Схід.
- Міністерству енергетики:
Відновити засідання робочої групи з енергетики за участю очільників профільних міністерств та запустити низку експертних обговорень щодо посилення координації та обміну ресурсами, а також співпраці з державами поза ГУАМ.
- Державній фіскальній службі України:
Задля виявлення та подолання проблем нелегального експорту на всіх стадіях торгівельного ланцюжка продовжити перемовини щодо реалізації проєкту “Цифровий торговий вузол ГУАМ”, застосування і взаємне визнання цифрових підписів у роботі митниці.
Коментар координатора економічних програм ГУАМ Сабухі Теміроваа
Проєкт виконується в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», що виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні».