Українська призма: Зовнішня політика 2017

Підписатись на новини "Української призми"

Ключові партнери

В- ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

У 2015 році стосунки з Великобританією значно активізувалися завдяки її залученості до процесів внутрішнього реформування та розвитку державного потенціалу України. Активна підтримка України Великобританією на міжнародних форумах мала важливий, але лише допоміжний характер, оскільки ця країна не залучена до основного механізму вирішення конфлікту та й загалом відіграє пасивну роль у зовнішній політиці ЄС. Також стосунки розвивалися за відсутності стратегічного бачення української сторони.

В+ Канада

2015 рік пройшов для української зовнішньої політики під знаком єдності щодо бачення та впровадження в життя стратегічної політики щодо Канади. Інтенсивні контакти на найвищому та  високому рівні сприяли парафуванню Угоди про зону вільної торгівлі та нарощуванню канадської допомоги у фінансовій, технологічній та військово-технічній сферах.

В- КНР

У 2015 році Києву та Пекіну вдалося здійснити низку важливих кроків для нормалізації відносин та повернення до реалізації намічених у стратегічних документах 2013 року завдань. Завдяки зусиллям української влади вдалося частково відновити деякі напрями практичної взаємодії з Китаєм, які опинилися під загрозою зриву після 2014 року. Однак, ризики зриву контрактів все ще залишаються, політичній діалог характеризується спорадичністю.

В+ Польща

2015 рік показав, що Україна і Польща зацікавлені в розвитку продуктивних взаємовідносин. Польща продовжила бути послідовним стратегічним партнером України в політичній та безпековій сферах. На жаль, українські урядовці звикли до цього і сприймають такий стан речей як щось беззастережне. Натомість Польща продукує нові підходи, і зі зміною вищого польського керівництва на майбутнє анонсуються зміни у двосторонніх відносинах та інших сферах співробітництва. І це стає серйозним викликом для України.

В Німеччина

Протягом 2015 року між Україною та Німеччиною спостерігалася безпрецедентна інтенсивність політичних контактів, зокрема у рамках Нормандського формату переговорів щодо врегулювання ситуації на сході України. Значно збільшилася фінансова та економічно-інвестиційна підтримка України з боку ФРН. Водночас з українського боку спостерігається певний брак конструктивності у
відносинах.

В- Румунія

А- США

У 2015 році Україна сприймала США як свого основного стратегічного партнера, координувала з ними питання як зовнішньої, так і внутрішньої політики, однак деякі напрями взаємодії — торгівля, інвестиції, гарантії безпеки з боку США — не відповідають повною мірою характеру стратегічного партнерства.

В- Туреччина

2015 рік заклав підвалини для інтенсифікації українсько-турецьких відносин у вигляді переговорів щодо можливостей укладення Угоди про зону вільної торгівлі, співпраці у сфері регіональної безпеки та енергетики тощо. Його можна розглядати як запізнілий підготовчий етап до задекларованого стратегічного партнерства з Туреччиною. Водночас стримуючими факторами залишалися неузгодженість позицій країн щодо майбутнього регіональної системи безпеки, співпраці з Росією та енергетичної безпеки.

В- Франція

2015 рік став роком прориву у французько-українських відносинах: різко зросла як кількість, так і якість контактів,сформувалися нові напрями співробітництва. Проте кризовий характер цього посилення та відмінність стратегічних цілей двох держав надають співпраці нестабільного характеру, що стало очевидним після паризьких терактів 13 листопада. Основним завданням залишається пошук стратегічної рамки сумісності інтересів, посилення економічної та інформаційної складових двосторонніх відносин.

Європейська інтеграція

В ВИШЕГРАДСЬКА ГРУПА

2015 рік показав, що Україна і країни Вишеградської групи (В-4) зацікавлені в подальшому розвитку взаємовідносин. Про це свідчать і інституційна співпраця між Україною і цими державами в усіх сферах суспільного життя, яка вже оформлена нормативно-правовою базою, і конкретні приклади співпраці в регіоні. Країни В-4 демонструють зацікавленість у наданні допомоги в реформуванні різних сфер української держави, проте іноді складається враження, що Україна нехтує своїми інтересами, залишаючи їх дотримання на розсуд своїх західних партнерів.

С+ ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО

2015 рік відзначився суттєвою інтенсифікацію співпраці між Енергетичним Співтовариством та українськими органами влади, перш за все Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, в розрізі напрацювання і погодження законопроектів та нормативно-правових актів з реформування енергетичного сектора.

А- Європейський союз

Амбіційний порядок денний відносин між ЄС та Україною у 2015 році був переважно реалізований. Фінансова підтримка України з боку ЄС поряд з режимом санкцій стосовно Росії дали змогу досягнути певної політичної стабілізації в країні. Проте повільний процес реалізації реформ, корупційні скандали викликають незадоволення з боку європейських структур та окремих країн-членів, що робить позитивні результати від підтримки ЄС у 2015 році значним політичним авансом.

В Держави балтії

У 2015 році зберігалась висока динаміка відносин між Україною та державами Балтії. Відбувся обмін візитами на високому рівні. Держави Балтії послідовно підтримували Україну на двостронньому рівні та на майданчиках міжнародних організацій.

С+ СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Ключовими подіями у відносинах України з державами Східного партнерства варто вважати Ризький саміт Східного партнерства (травень 2015 року); поглиблення політичного діалогу з Молдовою та Грузією в контексті спільних євроінтеграційних цілей та питання безпеки в регіоні; інтенсифікацію політичної взаємодії з Білоруссю; досягнення принципових позицій щодо економічних відносин у контексті зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і вихід на початок нової стадії діалогу з Азербайджаном.

Міжнародні організації

В ООН

Незважаючи на низький рівень політичного інтересу до питань співробітництва з ООН, окрім проблем врегулювання конфліктів та дотримання прав людини, організація чітко позиціонується у стратегічних документах та займає значне місце у зовнішній політиці України. Активна діяльність Постійного представництва України при ООН в 2015 році сприяла значному досягненню — обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2016-2017 роки, що дало змогу поставити найвищу оцінку результатам роботи.

В+ РАДА ЄВРОПИ

Упродовж 2015 року спостерігалася стала співпраця з інституціями Ради Європи (Комітетом міністрів РЄ, Парламентською Асамблеєю РЄ, Конгресом місцевих і регіональних влад). Було ухвалено План дій для України на 2015-2017 роки, імплементація якого фінансується представництвом Єврокомісії в Україні в рамках фондів Східного Партнерства. Попри високий рівень активності та візит в Україну Секретаря РЄ з прав людини, монітори РЄ не мали доступу до окупованого Криму.

В+ ОБСЄ

Співпраця України з ОБСЄ в 2015 році була відзначена високим рівнем контактів, візитів та взаємодії в рамках роботи різних інституцій. Найбільш активною була взаємодія по лінії Спеціальної моніторингової місії, участі представників України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Разом з тим, проблемним залишається питання повноцінного виконання мандату Спеціальної моніторингової місії, здійснення нею моніторингу на всій території України, включаючи українсько-російську ділянку кордону і тимчасово окупований Крим.
Водночас мінімальними є діяльність України щодо інших пріоритетам ОБСЄ та залучення України до вирішення проблем в рамках ОБСЄ за межами держави.

В+ НАТО

Співробітництво України та НАТО є одним з ключових питань зовнішньополітичного порядку денного у 2015 році. Незважаючи на різні підходи окремих політичних партій до питання подальшої євроатлантичної інтеграції, рішення України щодо відмови від позаблокового статусу стало значним поштовхом для активізації співробітництва, яке відбувалося на рівні Президента, парламенту, Кабінету Міністрів та інших органів влади. Проведення переговорів, узгодження позицій, підписання спільних дорожніх карт, Угоди про трастові фонди та регулярні спільні навчання дають змогу поставити високу оцінку співробітництву Україна — НАТО.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

D+ РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

2015 рік показав, що Україна має доволі обмежений набір зовнішньополітичних та безпекових інструментів для впливу на російську агресивну політику по відношенню до України. Руйнація двосторонньої договірно-правової бази, згортання економічної та інституційної співпраці роблять російський напрям зовнішньополітичної активності України непривабливим для індивідуальних політичних інвестицій українського правлячого класу та позбавленим середньострокової перспективи для міждержавних відносин.

Регіональна співпраця

C+ АЗІЙСЬКО- ТИХООКЕАНСЬКИЙ РЕГІОН

З визначальних подій у відносинах України та АТР у 2015 році слід відзначити прогрес у досягненні взаєморозуміння з Китаєм, розширення співпраці з Японією та низкою інших тихоокеанських держав. Позитивним сигналом з українського боку стало призначення довгоочікуваних послів у низці ключових країн.

С- Близький Схід

У 2015 році Близький Схід перебував на периферії зовнішньої політики України. Виключенням став розвиток відносин з Ізраїлем, Туреччиною та Аравійськими монархіями, що визнані пріоритетними для співробітництва країнами регіону.

D ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

У 2015 році людський та ресурсний потенціал Латинської Америки виявився недооціненим розробниками зовнішньополітичної стратегії України в цьому регіоні. Це далося в знаки як у вигляді падіння показників українського експорту, окремих іміджевих втрат (відсутність політичної підтримки України в питанні протидії агресії Росії з боку владних еліт, зокрема Куби, Аргентини і Бразилії), так і неможливості протистояти російському впливу на ситуацію довкола реалізації спільного українсько-бразильського проекту «Алькантара Циклон Спейс».

С- СНД

У 2014 році Україна відмовилася від головування в СНД, а в 2015 році, цілком прогнозовано, відбулося суттєве зниження рівня відносин між Україною та інститутами й країнами СНД. На фоні того, що членство України в СНД здебільшого є формальним, де-факто Україною взято курс на мінімізацію свого представництва в організації, де ключову роль відіграє Російська Федерація. Відносини між Україною та країнами СНД переносяться у двосторонній формат.

D+ СУБСАХАРСЬКА АФРИКА

2015 рік показав, що Україна зацікавлена у розвитку стосунків із країнами Африки. Про це свідчать і інституційна співпраця України з державами Африканського континенту в усіх сферах суспільного життя, яка вже оформлена нормативно-правовою базою, і конкретні приклади діяльності України у африканських державах. Однак попри все це, поки немає чіткої демонстрації інтересів України у регіоні.

С- ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН

Чорноморський регіон фактично зник з порядку денного зовнішньої політики України у 2015 році. Значне зниження товарообігу з усіма країнами регіону, замороження значної кількості багатосторонніх проектів, відсутність послів у деяких країнах та нехтування багатосторонніми механізмами є негативною тенденцією. Фактично, політика України була зосереджена лише на питаннях безпеки, пов’язаних з окупацією Криму, відносинах з Туреччиною та Румунією за суттєвої втрати підтримки кавказьких країн.

Ініціативи багатостороннього характеру

С ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Через концентрацію на внутрішніх подіях Україна фактично не була присутня у міжнародному дискурсі щодо питань безпеки. Зменшення участі у миротворчих операціях є об’єктивним фактором, тоді як тривала відсутність Спеціального представника з питань придністровського врегулювання, де Україна є одним з основних посередників, є фактором, який негативно впливає на імідж України. Фактично, більшість заяв українських політиків та офіційних органів стосувалися або євроатлантичних перспектив держави або були реакцією на порушення міжнародної безпеки з прив’язкою до України (Сирія).

В- РЕЖИМ НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

З метою захисту власного суверенітету і територіальної цілісності за звітний період Україна проводила активне обговорення зобов’язань відповідних сторін за Будапештським меморандумом. Україною було докладено максимальних зусиль щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних матеріалів та технологій з окупованих територій.

С+ Зміни клімату

У 2015 році Україна працювала над оцінкою спроможності держави та економіки взяти на себе нові зобов’язання в рамках підготовки до Паризької кліматичної конференції; реалізацією проектів із скорочення викидів парникових газів на так звані «кіотські гроші» Японії та Іспанії; засадами державної політики у сфері зміни клімату; напрацюванням механізмів торгівлі викидами та виконанням екологічних зобов’язань у рамках членства в Енергетичному Співтоваристві. Досить скромні досягнення за більшістю напрямів пояснюються значною мірою
системною проблемою як політичних, так і державних структур — відсутністю компетентності та почуття відповідальності.

В+ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ

У 2015 році активність МЗС України та Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини залишалася на високому рівні, включаючи міжнародне співробітництво задля забезпечення міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини, а також окрему увагу до порушення прав людини на окупованих територіях України. Основними механізмами, які використовувалися для просування питання дотримання прав людини в Україні, залишались інституції ОБСЄ, сесії Генеральної Асамблеї ООН, Рада ООН з прав людини, Засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи.

В+ ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ

2015 рік відзначився справжнім проривом у питанні створення стратегічного бачення та інституціоналізації сфери публічної дипломатії, виділення її в окремий механізм просування інтересів України у світі. Утім, комплексність завдань, які стоять перед органами влади у сфері зовнішньої політики, а також відсутність відповідної ресурсної бази не дали повною мірою відчути результат застосування цього механізму.

С+ ЕКОНОМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ

2015 рік не став проривним для економічної дипломатії України – на тлі складної внутрішньої ситуації розраховувати на успіхи в зовнішньоекономічній політиці досить важко. Були зроблені перші кроки щодо створення додаткових сприятливих торговельних режимів та закладались підвалини інституційного забезпечення економічної дипломатії.