Україна і Східне партнерство: візія 2025 року

Збірка містить аналітичні матеріали за тематикою багатосторонньої та двосторонньої співпраці України у рамках політики Східного партнерства (СхП) Європейського Союзу.

Підписатись на новини "Української призми"

Збірка містить аналітичні матеріали за тематикою багатосторонньої та двосторонньої співпраці України у рамках політики Східного партнерства (СхП) Європейського Союзу. Зокрема, досліджено еволюцію й подальші перспективи розвитку багатостороннього, парламентського, економічного й енергетичного вимірів СхП, співпраці у сфері малого і середнього підприємництва, а також двосторонніх відносин України із Грузією, Молдовою, Азербайджаном та Білоруссю у контексті СхП, у т. ч. із врахуванням чиннику пандемії COVID-19. 

За більш ніж десятиліття функціонування Східного партнерства (СхП) відбулося чимало подій, що дають можливість оцінити переваги і недоліки цієї складової політики сусідства Європейського Союзу. З одного боку, маємо розвиток співробітництва між ЄС та державами СхП на інституційному рівні; низку досягнень за ключовими пріоритетами реформування економіки, належного врядування, підвищення енергоефективності, захисту довкілля, мобільності і контактів між людьми; приклади доволі успішних та перспективних ініціатив, таких як EU4Business, EU4Energy, EU4Digital, EU4Climate тощо.

З іншого боку, проявилися й слабкі місця політики СхП, серед яких − принцип інклюзивності, який мав би сприяти більшій залученості до співпраці всіх шести держав СхП, але натомість скоріше відіграє гальмівну роль, обмежуючи можливості партнерства рівнем найменш амбітних його учасників і тим самим знижуючи привабливість СхП для трійки активістів – Грузії, Молдови та України. Суттєвою перешкодою для вироблення спільних позицій у рамках Східного партнерства стали геополітичні розбіжності у позиціях шістки його учасників, що стало особливо помітним від початку російської агресії проти України. Білорусь та Вірменія як військово-політичні союзники РФ і члени Євразійського економічного союзу з цілої низки питань мають принципово відмінні цілі й підходи, ніж націлене на євроінтеграцію «Тріо» Грузії, Молдови та України. Неготовність ЄС чітко визнати за останніми перспективу членства також не сприяє підвищенню інтересу «Тріо» до Східного партнерства, породжуючи застереження, чи не стримує політика СхП їх євроінтеграційних амбіцій.

Процес перегляду політики СхП з метою визначення нових середньострокових цілей, що розпочався в ЄС у 2019 р., відкрив можливості позбутися недоліків і підвищити ефективність Східного партнерства. Опубліковані у 2020 р. документи ЄС з цього питання («Спільна комунікація» та «Висновки Ради ЄС») дають надію на певний прогрес, зокрема з таких важливих питань, як поглиблення секторальної інтеграції, більший доступ до внутрішнього ринку Євросоюзу, розширення участі держав-партнерів у програмах ЄС. 

Втім, щоб зробити політику Східного партнерства справді успішною – необхідно бути готовими до більш рішучих змін, до вищої амбіційності Євросоюзу щодо цієї складової політики сусідства, а також зростання активності і зацікавленості самих держав-учасниць СхП. Політика інклюзивності не повинна перешкоджати диференціації та принципу «більше за більше», а інституційна база СхП має враховувати відмінності у прогресі, можливостях та амбіціях учасників партнерства. Більша відданість принципу обумовленості має покласти край ставленню окремих учасників до СхП як до меню, з якого можна обирати економічні програми, натомість ігноруючи питання належного врядування, демократії та верховенства права. Потребує поглиблення та інституалізації безпековий вимір співпраці, включно із військовою та військово-технічною компонентами у відповідності до декларованого Євросоюзом прагнення стратегічної автономії… Відповіді на ці та низку інших викликів перспективам Східного партнерства прагнули знайти автори даної збірки, пропонуючи конкретні рекомендації з підвищення ефективності багатосторонньої та двосторонньої співпраці у рамках СхП.

Максим Хилько,
директор Програми “Російські та Білоруські Студії”,
Рада зовнішньої політики “Українська призма”

ЗМІСТ

Східне партнерство – перспективи багатостороннього виміру

Парламентський вимір співпраці СхП: перспективи для України

Секторальне партнерство – економічна інтеграція

Секторальне партнерство – енергетика

Секторальне партнерство – малий і середній бізнес

Секторальне партнерство – цифрова галузь

Двосторонні відносини у регіоні: Грузія

Двосторонні відносини у регіоні: Молдова

Двосторонні відносини у регіоні: Азербайджан

Двосторонні відносини у регіоні: Білорусь