Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для BBC News Україна
У неділю у Молдові пройдуть парламентські вибори, які можуть визначити майбутнє країни на багато років вперед.
Молдова обирає між стрімкою євроінтеграцією, невизначеністю, в якій вона живе останні кілька років, та тяжінням до Росії.
Від того, яким буде вибір, залежатимуть і її відносини з Україною та безпека Одеської області, на якій негативно може позначитися перемога союзників Москви у Кишиневі.
Хто має шанси на перемогу
Дострокові вибори до парламенту призначила у квітні президентка Мая Санду.
Цьому передувала тривала боротьба між нею та парламентом, в якому домінували прибічники експрезидента країни Ігоря Додона. Врешті-решт Конституційний суд визнав конституційним розпуск парламенту і неконституційним – надзвичайний стан, який оголосили прихильники Додона в парламенті, щоб зупинити вибори.
Згідно з червневим опитуванням Бюро громадської думки, до парламенту можуть потрапити представники 4 політичних сил. Партія Маї Санду “Дія та солідарність” може набрати 43,5% голосів виборців, блок соціалістів та комуністів Ігоря Додона – 32,5%, партія бізнесмена Ілана Шора – 7,8%, блок мера міста Бєльці Ренато Усатого – 5,9%.
Ці вибори можуть завершити кількарічну політичну кризу і підвести рису під епохою олігарха Володимира Плахотнюка – людини, яку у 2015-2019 роках називали “господарем Молдови”.
У 2019 році Додон та Санду на короткий час об’єдналися, щоб позбавити Плахотнюка влади і той втік з країни, однак пізніше соціалісти пішли на угоду з прихильниками олігарха і домоглися падіння уряду Санду. Втім, тріумф Маї Санду на президентських виборах 2020 року, коли вона здобула 57% голосів, відкрив шлях для перезавантаження політичної системи, в якій вже не буде впливу Плахотнюка.
Згідно з опитуванням, на цих виборах Демократична партія, яку очолюють соратники Плахотнюка, не набере навіть 2% голосів – у порівнянні з 24% на виборах 2019 року.
Козир партії Маї Санду – виборці, які живуть за кордоном. На президентських виборах 2020 року на закордонних ділянках проголосували 262 тисячі виборців, 93% з них віддали свої голоси саме за Санду.
За винятком партії Санду, всі інші лідери перегонів мають зв’язки з російськими політиками.
Ігор Додон має пряму підтримку Володимира Путіна, а партія Ілана Шора – колишнього мера міста Оргіїв, який з 2020 року перебуває у міжнародному розшуку – неодноразово голосувала спільно з соціалістами і підтримувала їх у боротьбі з Санду.
Врешті-решт, Ренато Усатий – бізнесмен, який зробив кар’єру в Росії та 2017 року уклав угоду про співробітництво з ЛДПР Володимира Жириновського. Проте він вже багато років веде боротьбу з Ігорем Додоном, висунув на його адресу низку звинувачень. 2020 року у другому турі виборів закликав голосувати своїх прихильників за Маю Санду. Після цього партія Жириновського розірвала угоду з Усатим через “політику змови з ворогами Росії”.
За словами заступника директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергія Герасимчука, наразі існують три сценарії результатів виборів і майбутнього Молдови.
Перший – перемога партії Маї Санду, за якої вона отримує більшість у парламенті і формує однопартійний уряд.
“Якщо вона зможе проводити реформи, наблизити країну до Євросоюзу, викорінити корупцію, це буде “молдовським дивом” і успішною історією для всього Східного партнерства. Якщо їй це не вдасться, то і відповідальність покладуть на Санду. Вона вже не зможе вказати на Додона чи Плахотнюка і казати, що ця людина заважає рухати країну на Захід”, – каже експерт.
У випадку провалу реформ, які робитиме уряд Санду, він вважає ймовірним повернення до влади проросійських сил.
Другий сценарій – це політична криза, яка розпочнеться, якщо альянс комуністів та соціалістів і партія бізнесмена Шора отримують більшість у парламенті.
“Мені здається, що такий парламент не протриває довго, Молдова просто піде на повторні дострокові вибори”, – переконаний Сергій Герасимчук.
На його думку, в такій ситуації Мая Санду може вдатися до блокування формування уряду і нових виборів.
Згідно з Конституцією Молдови, саме президент висуває кандидатів на посаду очільника уряду після консультацій з парламентськими партіями і призначає уряд після того, які він отримав вотум довіри від парламенту. Окрім того, президент може розпустити парламент, якщо протягом 3 місяців він не може сформувати уряд та розпочати законотворчу діяльність.
“Я не вірю, що комуністи та соціалісти можуть створити уряд, достатньо сильний, щоб протидіяти Маї Санду. Не для того вона затіяла цю дуже азартну гру з достроковими виборами”, – каже Сергій Герасимчук.
Третій сценарій – партія Санду змушена домовлятися про коаліцію з партією Ренато Усатого.
“Усатий буде “троянським конем” в уряді Санду і реформи будуть не такими стрімкими. Також Усатий може приймати риторику деяких українських політиків про неприпустимість зовнішнього управління країною, і тоді статус-кво в Молдові залишиться”, – вважає Герасимчук.
На його думку, така риторика і ховає небажання йти шляхом євроінтеграції. Це призведе до того, що Молдова залишиться у “сірій зоні” – без суттєвого прогресу на шляху до ЄС, проблемами з корупцією і ризиком реваншу проросійських сил.
Чи зможе Санду вирішити проблеми Молдови
Згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту (IRI), проведеного у квітні 2021 року, три проблеми, які найбільше хвилюють мешканців Молдови, – безробіття (34%), низькі доходи (24%) та корупція (22%). Серед мешканців столиці Кишинева відповіді трохи відрізнялися – корупція (30%), непрофесіоналізм влади (21%) та безробіття(19%), повідомляє молдовське видання Newsmaker.
Боротьба з корупцією, на якій концентрує увагу партія Санду, може допомогти Молдові на шляху євроінтеграції та покращити економічну ситуацію, переконаний директор Інституту публічних політик (Кишинів) Аркадій Барбарошіє.
“Найважливіша проблема – корупція інститутів, створених цією владою. А також корумпованість правосуддя – незалежного правосуддя не існує, його контролює влада”, – каже він.
“Потрібно провести міжнародний незалежний контроль правосуддя у Молдові. Наприклад, які мають будинки судді, на які гроші купили чи побудували”, – додає він.
І ще один аспект – боротьба з корупцію в енергетичній сфері і майбутнє компанії “Молдовагаз”, яка забезпечує Молдову газом і частково контролюється “Газпромом”. Станом на листопад 2020 року ця компанія мала заборгованість перед “Газпромом” у 7,24 млрд доларів, з яких 0,56 млрд доларів складав борг підконтрольної уряду території Молдови, і 6,68 млрд – невизнаного Придністров’я.
“Я думаю, що нова влада підійматиме питання аудиту “Молдовагазу” та дивитися, яким чином компанія опинилася під контролем “Газпрому”, – каже Барбарошіє.
На його думку, Молдова може витримати тиск Москви в цій ситуації, використовуючи реверсний газ з України та підтримку Румунії.
Водночас Аркадій Барбарошіє не впевнений, що Маї Санду вдасться розв’язати інші проблеми – слабкість економіки та масову міграцію, бо така економічна модель формувалася кілька десятиліть,і змінити швидко ситуацію вкрай важко.
В розвитку економіки Молдови є як позитивні тенденції, так і негативні. З позитивного – економіка Молдови, її експорт тепер здебільшого орієнтовані на ЄС, і вже не є вразливими перед тиском РФ. Наприклад, частка ЄС в експорті країни у січні-квітні 2021 року складала 64,4%, а Росії – лише 9,5%.
Така переорієнтація стала і результатом ворожої торгової політики Росії щодо Молдови, яка проявилася у “винних війнах” – у 2006, 2010 та 2013 роках Росія на деякий час взагалі забороняла поставки вин з Молдови.
“Те, що Росія заборонила експорт молдавських вин, якоюсь мірою допомогло. Частина виноробів звичайно збанкрутувала і зникла з ринку, але частина переглянула своє ставлення до експорту і експортує вина і в ЄС, і в Канаду та інші країни”, – каже Аркадій Барбарошіє.
Водночас економічна ситуація лишається важкою, країна є однією з найбідніших у Європі.
Молдова є переважно аграрною державою, де експорт продукції АПК (насіння соняшнику та олії, кукурудзи, вин та винограду, горіхів, пшениці, яблук) поряд з надходженнями від сотень тисяч трудових мігрантів (у 2019 році вони відправили додому 1,2 млрд дол, що складало 10% ВВП) забезпечує основну частку валютних надходжень.
На аграрний сектор дедалі більше тиснуть зміни клімату та посухи. Наприклад, 2019 року Молдова мала рекордний експорт вина. За даними Національного бюро виноградарства та виноробства, він склав 174 млн доларів, з провідними ринками для продукції в Румунії, Польщі, Росії, Китаї, Чехії та Україні. У 2020 через несприятливі погодні умови врожай винограду впав на 39%, а виробництво вина на 42%, повідомляє Agroexpert.md.
На цьому тлі позитивним є бурхливе зростання IT-сектору. Експорт його послуг за вартістю вже перевищує вартість експорту молдовських вин. У 2019 році, за даними асоціації IT-компаній Молдови, експорт IT-послуг склав 193,2 млн доларів. У 2018 році у Кишиневі створили Moldova-IT Park, в якому працюють майже 800 компаній з 13 тисячами співробітників.
“В нас люди живуть лише за рахунок сільського господарства і ще IT, де є велике зростання”, – узагальнює ситуацію Барбарошіє.
“Я думаю, що мігранти вирішують соціальні питання в Молдові іншими шляхами. Вони можуть приїхати сюди, пересилати гроші, але не думаю, що вони можуть знайти робочі місця”, – додає він.
Експерт припускає, що частково зменшити бідність та міграцію можна після покращення умов роботи для малого бізнесу – успішною боротьбою з хабарництвом і засиллям контрольних органів, а також кращим податковим режимом.
Але ключовою має бути перебудова освітньої системи, яка не відповідає потребам часу. “Велику вагу треба приділити освіті. Те, що в нас є не може підняти Молдову. Треба подивитися, кому платять за це і яких випускників випускає система освіти. Але це справа 10-15 років”, – каже він.
Як зміняться відносини з Україною
Для України найбільш сприятливий варіант – перемога партії Маї Санду на виборах, вважає Сергій Герасимчук.
Тоді країни зможуть спільно проводити заходи щодо прискорення євроінтеграції, а трикутник Україна-Грузія-Молдова ще більше посилиться.
Аркадіє Барборошіє вважає можл
Серед негативних подій, які можуть вплинути на відносини країн, – викрадення українського судді Чауса, яке сталося у Молдові у квітні 2021 року і в якому прихильники Ігоря Додона звинуватили українські спецслужби та Маю Санду.
Хоча ця історія не змогла вплинути на рейтинги пані Санду, вона поставила питання про дієздатність спецслужб Молдови і залишила пляму на відносинах України та Молдови, які тільки увійшли у перспективну фазу після візиту Маї Санду до Києва у січні 2021 року.
Тоді президентка Молдови і Володимир Зеленський домовилися про взаємну підтримку у питаннях територіальної цілісності, побудову сучасної автомагістралі та мосту через Дністер, збереження природного газу для Молдови в українських підземних сховищах та транзит електроенергії через Молдову.
Ані Сергій Герасимчук, ані Аркадій Барбарошіє не можуть спрогнозувати, чим закінчиться історія з суддею Чаусом для відносин двох країн.
Водночас Аркадій Барборошіє зазначає, що Україні варто більше уваги звернути на питання будівництва кількох електростанцій на українській території, на річці Дністер, адже в Молдові існують побоювання, що це може залишити країну без достатньої кількості питної води.
Георгій Ерман, BBC News Україна