Олександр Краєв, експерт-дослідник Північної Америки та Британських островів Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для Українського радіо
У Конгресі Сполучених Штатів активно працюють над законом під назвою “Протидія російській та іншим закордонним клептократіям”, який дозволить виділяти кошти на протидію цьому виду корупції та об’єднувати для спільних дій посольства США, урядові та неурядові організації. Клептократія ― це одна з форм політичної корупції, за якої уряд існує для збільшення особистого багатства і політичного впливу шляхом зловживання державними чиновниками, політиками, владою за рахунок широких верств населення. Коли ця законодавча ініціатива стане законом в США та прикладом для наслідування в Україні про це в ефірі Українського радіо розповіли ― директор Євразійського центру Atlantic Council, колишній посол США в Україні Джон Гербст, експерт-дослідник Північної Америки та Британських островів, Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв та виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк.
Чому цей публіцистичний термін виринає у назві закону, над яким працює Конгрес Сполучених Штатів Америки
Експерт Олександр Краєв пояснює: “Американська законодавча система максимально прагматична. Вони розуміють, що маніпуляції термінами ― це звична справа, особливо у молодих демократіях. Клептократичні режими ― це хвороба або молодих демократій, або квазідемократій, до яких ми відповідно і Росію приписуємо. Тому, щоб уникнути будь-яких можливостей перекрутити цей закон, вони обрали термін “клептократія”, а не “корупція”. Корупція ― це скоріше виключно фінансова складова цієї справи, а клептократія ― і політична, і фінансова, і економічна, і соціальна.
Трактування терміну йде далі у самому законі. Його використання пояснюють саме широтою трактування і можливістю максимально обмежити дії подібних клептократів. Тобто це зроблено для того, щоб у клептократів дійсно було менше можливостей якось виграти з-під дії цього закону.
Тому клептократія ― це найбільш широке визначення політичної корупції з усіма її інструментами. Як на мене, інструментальна частина тут найбільш важлива”.
Чому саме зараз цей закон про протидію російській клептократії розглядається у Конгресі США та чим це може завершитися
Коментує Джон Гербст, колишній посол Сполучених Штатів Америки в Україні:
“Я б сказав, що за останні 20 років оглядачі почали розуміти, що клептократія та корупція є проблемою не тільки для провосуддя, а й для національної безпеки. Великі потоки грошей, особливо з Росії та інших країн, є справжньою загрозою для нашої демократії. Ми бачимо, як російські клептократи приваблюють до себе великих європейських політиків, які потім стають їхніми працівниками, як пан Фійон з Франції, і це справжня проблема. Тому потрібно боротися з клептократією.
Я очікую доволі швидкого розкриття дій клептократів, розкриття потоків грошей, які посилають нам. Але потрібно робити більше, ніж цей закон. Потрібно ухвалити рішення проти відмивання грошей. Тому що зараз клептократи є власниками великих будівель та будинків у нас. І так впливають на нашу політику. Я не можу сказати, що російські гроші отримують американські політики. Але вони можуть впливати на наші процеси через їхні ЗМІ, через наші ЗМІ, через соціальні мережі. І ми бачимо вплив російських грошей більше в Європі, ніж в Америці. Але цей вплив в Європі ― це вплив на наших союзників, що теж є для нас великою проблемою та небезпекою. На мою думку, розкриття цієї дії та цих великих сум грошей впливатиме на наш політичний процес. Тому потрібно робити закон проти цих потоків грошей, аби вони не дійшли до нас. Я думаю, що після цього розкриття, підтримка таких законів зросте”.
Дарія Каленюк додає: “Цей законопроект є одним з багатьох ініціатив, які зараз розглядаються у Конгресі стосовно протидії корупції як загрозі національної безпеки. Дуже важливо, що в Америці корупцію почали сприймати не лише як просто видачу хабарів лікарям чи державним посадовцям. Корупцію почали сприймати як гібридну загрозу, яка може бути прирівняна до збройної загрози основам національної безпеки США. І в червні цього року визначальним було ще й рішення Білого дому, яке підписав президент Байден, в якому окреслено і чітко зазначено, що боротьба з корупцією є однією з ключових підвалин внутрішньої та зовнішньої політики Адміністрації Байдена. У цьому мемондумі визначено, які конкретні дії будуть робити США, зокрема це протидія брудним фінансовим потокам, посилення прозорості інформації про власників компаній, протидія різним професійним юристам, адвокатам на іншим посередникам, які допомагають перетворювати брудні гроші на чисті. Президент Байден дав 200 днів усім ключовим органам уряду США, аби вони підготували конкретні кроки, що кожен з цих органів може зробити для того, щоб імплементувати цю стратегію. І ці дії можуть мати набагато більш практичні результати, ніж закон”.
Чому Росія фігурує у дискусіях про боротьбу з корупцією
Пояснює Дарія Каленюк: “Америка нарешті відчула на собі, починаючи від “справи Пола Манафорта” і закінчуючи “справою Бурісми”, що може зробити інша країна, використовуючи корупцію як інструмент проти Америки. І тут йдеться про Росію. Тобто корупція стає сильним геополітичним інструментом протидії між ідеями вільного ліберального світу та ідеями автократичних невільних країн, але які можуть застосовувати прогалини у Західному світі, аби їх підривати. Ось передтекст всіх цих ініціатив”.
Наскільки вплив російських грошей є реальною проблемою для Сполучених Штатів
Щодо цього Олександр Краєв вважає наступне: “Це завжди велика проблема. Якщо корупція ― це нелегальні дії, які можна відслідковувати та побачити, особливо якщо ФБР зацікавлена в тому, щоб це побачити, то клептократія ― це вплив. Це просто допомога політикам, це певні абсолютно офіційні купівлі, зокрема купівля з передоплатою. А що може бути незаконним, коли людина купує будинок? Абсолютно нічого. Але ми розуміємо, який базис такої купівлі та таких відносин, і саме це є клептократією. Саме тому дуже правильно зробили американські конгресмени, що використали саме цей термін, не давши можливість таким політикам вийти з-під удару”.
Про авторів американського закону
Джон Гербст розповів: “Білл Кітінг і Браян Фіцпатрік ― розумні оглядачі міжнародних справ. І вони розуміють, що проблема клептократії є для нас загрозою для нашої національної безпеки. Як я розумію, підтримка у цього закону доволі велика. Тому я очікую, що цей законопроект або цього року, або наступного стане законом. Його підтримують сенатори і конгресмени з обох партій”.
Коли цей законопроект може стати законом
Олександр Краєв коментує: “Коротка відповідь: в найближчі місяці. Тому що наразі склалася ситуація, що для цього співпала і воля Конгресу, і бажання та позиції Білого дому.
У цього закону загалом дуже важка законодавча історія. Вперше він був поданий у 2019-му році як незалежний закон і потім надовго ліг на полицю Конгресу. Знову на перегляд його поставив конгресмен Кітінг у січні цього року, представлений він був в Палаті представників у квітні і лише в червні за підтримкою Фіцпатрика, а також декількох конгресменів, в тому числі Тома Маліновскі в купі з іншим законопроектами, наприклад, по боротьбі з так званими золотими візами, по боротьбі із жертвами клептократії і по боротьбі з жертвами корупції, цей пакет законів було подано уже на розгляд Конгресу загалом, тобто і Сенату, і Палати представників на попереднє вивчення.
Після турне Байдена по Європі тема боротьби з корупцією і клептократичними режимами, тобто Китаєм, Росією, Іраном, Північною Кореєю, зазначалася у заключних комюніке і зустрічі Великої сімки, і зустрічі голів НАТО, і зустрічі з головами ЄС. Тобто ця тематика стали цікава більш широкій кількості політичних акторів і стала вигідною президенту Байдену. Тому дійсно зараз існує можливість у найближчі місяці цей закон прийняти. Він буде підписаний президентом і стане частиною більшої стратегії по боротьбі з корупцією”.
Чи потрібен Україні закон про протидію російській клептократії
На думку Олександра Краєва, “повне запозичення на даному етапі неможливе. Це частина більшої системи. Це пішло і на президентську гілку влади, і на Конгрес, і на окремі Міністерства, а в нашому випадку ми лише зараз починаємо розвивати закон по боротьбі з олігархами з усіма його питаннями і неточностями, але це перший крок. Відповідно його доопрацювання, як на це сподіваються американці та інші наші союзники, призведе до формування певної системи боротьби із системною корупцією, зокрема політичною і економічною, а також і в інших сферах, в тому числі з російським впливом.
Наші союзники наполягають на формуванні антикорупційної системи, тому що в їх баченні це абсолютно чітко пов’язана з політичною системою проблема. І тому дійсно ми маємо запозичити американський досвід і основне з цього досвіду ― це системний підхід, якого в нас, на жаль, немає”.
Колишній посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джон Гербст зазначив: “Для вас у цій сфері головна проблема ― це саме Росія. І тому, на мою думку, такий закон був би корисним і для України. Але треба думати і про зростання Китаю та про їхні спроби досягти впливу в Україні. Звичайно, у них величезні ресурси. Я вважаю, що розкриття таких потоків грошей в Україну з Росії теж позитивно впливало б на ваш політичний процес. Тому що коли люди розуміють це, вони працюють проти цього російського впливу на користь України. Розкриття впливу російських грошей теж стало би причиною для того, щоб якийсь відсоток українців відвернувся від Росії, від їхньої підтримки Росії в Україні. Це найголовніше. Якщо у результаті розкриття того, що якийсь телеканал залежить від російських грошей, підтримка для законів проти такого впливу зростає, тоді в Раді та уряді починають працювати над цією проблемою. І це може призвести до нового закону та нового рішення уряду”.
Дарія Каленюк додала: “Американський закон натхненний саме досвідом України. В законопроекті передбачається створення фонду у США, тобто пакету грошей, які уряд США зможе використовувати в час так званого вікна можливостей, коли змінюється вклада в якійсь клептократичній країні і коли з’являється можливість просувати критичні антикорупційні інструменти, наприклад, публічні закупівлі, електронні декларації, створення антикорупційних інструментів. Тобто все те, що ми створювали в України. Такі історичні моменти час від часу трапляються по всьому світу. І досвід України навчив і надихнув багатьох впливових політиків США, що Америка має бути готова, зокрема фінансово, щоби допомогти зробити антикорупційні інструменти тим силам в країнах, де відбувається перехід до демократії.
Ідея американського проекту в тому, що вони пропонують використовувати гроші від штрафів, які сплачують американські компанії за порушення їхнього антикорупційного законодавства, коли за кордоном дають хабарі.
Україна може не тільки запозичити, а й передати певний досвід колегам в США і на Заході. Просто корупція, яка є у нас, інша, ніж вона є там. Країни Заходу вважаються країнами, куди направляються брудні грошові потоки або гроші, отримані від корупції, а країни-джерела корупції ― це такі країни, як Україна, де різні олігархи крадуть. Тому деякі інструменти можуть бути однакові, а деякі ― різні. Стосовно однакових інструментів ― це необхідність розкривати інформацію про справжніх бенефіціарних власників компаній. Україна мала такий закон ще у 2015 році. У державному реєстрі компаній розкривається інформація про реальних бенефіціарних власників компаній. Вона не завжди є достовірною, але принаймні такий обов’язок є. Крім того, в нас є обов’язок державних службовців декларувати на сайті НАЗК інформацію про всі компанії, де вони є бенефіціарними власниками. І саме завдяки цьому інструменту ми дізналися про всі компанії, де бенефіціаром був Віктор Медведчук.
У Сполучених Штатах Америки тільки в грудні прийняли закон, який також зобов’язує американські компанії подавати інформацію про реальних бенефіціарних власників і поки що, на жаль, ця інформація буде закритою, але принаймні це вже буде серйозне джерело інформації для правоохоронних органів, приховати, що насправді власником компанії престижної нерухомості є олігарх. Яскравим прикладом зовнішнього інвестора Ігор Коломойський, на прикладі якого американці відкрили очі і побачили, як олігарх, корупціонер з України, який в України розкрадає гроші, потім на вкрадені гроші інвестує в американські фабрики, але насправді використовує ці фабрики не для того, щоб створювати робочі місця, а щоб далі відмивати гроші. І Коломойський на своєму прикладі допоміг показати руйнівну клептократії і в країнах, де крадуться гроші, і в країнах, куди вони відмиваються”.