У сучасних умовах цифрової трансформації відкриті дані (open data) стали одним із ключових інструментів модернізації державного управління та розвитку цифрової економіки. Забезпечуючи вільний доступ до інформації, створеної органами державної влади, вони сприяють підвищенню прозорості діяльності державних інституцій, стимулюють розвиток інноваційних цифрових сервісів та покращують якість публічних послуг. Для країн ЦСЄ розвиток open data є важливою складовою цифрової трансформації, що відбувається під впливом спільної політики ЄС.
Відкриті дані (open data) – це дані, які створюються або збираються органами державної влади та можуть вільно використовуватися, поширюватися та аналізуватися без значних правових, технічних чи фінансових обмежень. Відкриті дані є одним із ключових елементів концепції Open Government, яка базується на принципах прозорості, підзвітності та залучення громадян до процесу прийняття рішень. Їх використання дозволяє органам влади підвищувати ефективність надання державних послуг та спрощувати міжвідомчий обмін інформацією. Водночас відкриті державні дані створюють значні можливості для приватного сектору, оскільки можуть використовуватися для розробки нових цифрових продуктів і сервісів у сферах транспорту, фінансів, охорони здоров’я, енергетики, міського планування тощо.
Попри значний прогрес у розвитку відкритих даних, їх ефективне використання в країнах ЄС супроводжується низкою викликів. До основних проблем належать низька якість окремих наборів даних, використання несумісних форматів, нерегулярне оновлення інформації та відсутність єдиних стандартів публікації. Додатковим викликом є забезпечення балансу між відкритістю державної інформації та захистом персональних даних відповідно до вимог GDPR. Крім того, між державами-членами зберігаються суттєві відмінності у рівні розвитку політики відкритих даних, що зумовлено різною інституційною спроможністю, рівнем цифровізації публічного сектору та обсягом інвестицій у цифрову інфраструктуру. Ці фактори впливають як на доступність відкритих даних, так і на можливості їх ефективного використання бізнесом та громадянським суспільством.
Розвиток політики відкритих даних у ЄС ґрунтується на комплексній нормативній базі. Зокрема, основним документом є Directive (EU) 2019/1024 on open data and the re-use of public sector information (Open Data Directive), яка замінила попередню PSI Directive та встановила єдині правила повторного використання інформації державного сектору. Директива зобов’язує держави-члени забезпечувати відкритий доступ до державних даних у стандартизованих цифрових форматах, а також визначає категорію High Value Datasets, або особливо цінних наборів даних, що мають бути безкоштовно доступними через API. До таких наборів належать геопросторові, статистичні, метеорологічні, картографічні, екологічні та мобільні дані. Подальший розвиток політики ЄС щодо відкритих даних забезпечують Data Governance Act (Regulation (EU) 2022/868) та Data Act (Regulation (EU) 2023/2854). Data Governance Act створює механізми безпечного обміну даними між державним і приватним секторами, а Data Act встановлює правила доступу до даних, що генеруються цифровими пристроями та сервісами, і сприяє розвитку єдиного європейського ринку даних.
Практична реалізація цієї політики здійснюється через портал data.europa.eu, який об’єднує мільйони наборів відкритих даних з держав-членів та інституцій ЄС. Портал забезпечує централізований доступ до даних у стандартизованому форматі, що значно спрощує їх використання. Загалом, політика відкритих даних ЄС розглядає державну інформацію не лише як інструмент забезпечення прозорості, а й як стратегічний ресурс цифрової економіки, що сприяє розвитку інновацій, підвищенню конкурентоспроможності та ефективності публічного управління.
Підходи та практики країн ЦСЄ
Країни ЦСЄ демонструють різний рівень розвитку політики відкритих даних, що зумовлено відмінностями у темпах цифрової трансформації, інституційній спроможності та рівні інтеграції цифрових сервісів.
Естонія
Естонія традиційно вважається одним із європейських лідерів у сфері відкритих даних та цифрового врядування. Центральним елементом національної екосистеми є Estonian Open Data Portal (avaandmed.eesti.ee), який забезпечує доступ до численних наборів даних від органів державної влади і місцевого самоврядування. Значною перевагою Естонії є інтеграція відкритих даних із платформою X-Road, що забезпечує безпечний обмін інформацією між державними реєстрами та створює умови для повторного використання даних у цифрових державних сервісах. Відкриті дані активно застосовуються у сферах транспорту, охорони здоров’я, геопросторової інформації та бізнес-аналітики, що сприяє розвитку цифрових інновацій.
Польща
Польща також належить до країн із високим рівнем розвитку open data. Національний портал Dane.gov.pl об’єднує десятки тисяч наборів даних державних установ, які використовуються як органами влади, так і приватним сектором. Особливу увагу приділено відкритим транспортним, статистичним, екологічним і геопросторовим даним. Важливу роль відіграє програма GovTech Polska, державна ініціатива, яка відповідає за розвиток інновацій у публічному секторі. Вона стимулює використання відкритих даних для створення цифрових сервісів, а також для розвитку Smart City-рішень і цифрових інновацій. Крім того, відкриті дані активно використовуються для моніторингу державних закупівель та підвищення прозорості діяльності органів влади.
Литва та Латвія
Литва та Латвія також демонструють активний, але дещо різний за темпами розвиток політики відкритих даних у межах цифрової трансформації державного сектору. Обидві країни поступово розширюють доступ до державних даних через національні портали відкритих даних (у Литві це data.gov.lt, а в Латвії – data.gov.lv), інтегруючи їх у системи електронного врядування та цифрових публічних сервісів. В той же час, Литва демонструє один із найвищих показників у Європі, а саме 98% за індексом Open Data Maturity 2025, що є другим результатом серед усіх країн ЄС після Франції та свідчить про високий рівень розвитку як інституційної політики, так і практичного використання відкритих даних у державному управлінні та інноваціях. Натомість Латвії характерний помірний рівень розвитку відкритих даних, що означає поступове вдосконалення системи та потребу в подальшому покращенні якості й у використанні відкритих даних на практиці.
Угорщина
Угорщина застосовує більш централізований підхід до управління державними даними. Хоча країна має національний портал відкритих даних (kozadat.hu), кількість доступних наборів даних та рівень їх повторного використання залишаються нижчими, ніж у більшості країн Балтії чи Польщі. Відкриття державної інформації відбувається значно повільніше, натомість значна увага приділяється контролю над поширенням і використанням даних. Як наслідок, Угорщина поступається більшості країн ЦСЄ за індексом Open Data Maturity (78,4%).
Румунія
Упродовж останніх років Румунія активно модернізує свою систему відкритих даних за підтримки програм ЄС. Національний портал data.gov.ro поступово розширює кількість доступних наборів даних, зокрема у сферах державного управління, статистики, транспорту та навколишнього середовища. Водночас ефективність використання відкритих даних стримується фрагментованістю державних інформаційних систем і нерівномірною якістю відкритих даних.
Болгарія
Болгарія має найнижчий показник Open Data Maturity серед усіх країн ЦСЄ. Попри наявність централізованої інфраструктури відкритих даних, зокрема державних порталів strategy.egov.bg та data.egov.bg, рівень їх практичного використання залишається обмеженим. Основними причинами низького індексу є фрагментованість державних інформаційних систем, недостатня міжвідомча координація, а також обмежене повторне використання відкритих даних бізнесом і громадянським суспільством. Зокрема, у звіті Європейської Комісії підкреслюється, що країна все ще перебуває на етапі вдосконалення якості та стандартизації метаданих, а також поступового переходу до повної відповідності європейським стандартам інтероперабельності (зокрема DCAT-AP). У результаті, попри прогрес у кількості оприлюднених наборів даних, вплив відкритих даних на інновації та прозорість і розвиток цифрової економіки залишається нижчим, ніж у більшості країн ЄС.
Таким чином, країни Балтії та Польща демонструють більш комплексний підхід до розвитку відкритих даних, інтегруючи їх у систему електронного урядування, цифрових державних послуг та інноваційної економіки. Натомість Угорщина, Румунія та Болгарія поки що зосереджуються переважно на виконанні базових вимог європейського законодавства та поступовому розширенні доступності державних даних. Це свідчить, що ефективність політики open data залежить не лише від кількості оприлюднених наборів даних, а й від рівня їхньої якості, регулярності оновлення, інтеграції з іншими цифровими системами та активності їх використання бізнесом і громадянським суспільством.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».