У ніч проти 21 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосив про запровадження в країні надзвичайного стану на 3 місяці. Це відповідь на невдалий військовий переворот 15 липня, внаслідок якого, за офіційними даними, загинуло 294 людини, з них близько 100 – учасники заколоту. Після цього були заарештовані військові, поліцейські, судді, прокурори, відсторонені від роботи освітяни, а науковців, що працюють за кордоном, закликали повернутися на батьківщину.
Що відомо про надзвичайний стан? Чого чекати? Що збентежило? Спеціально для Громадського.Світ події в Туреччини проаналізувала екперт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест.
Надзвичайний стан. Як? Де? Чому?
Надзвичайний стан введено відповідно до статті 120 Конституції Туреччини, в якій, зокрема, йдеться про те, що він може бути оголошений «у разі серйозних проявів широко поширеного насилля, метою якого є порушення демократичного порядку, встановленого Конституцією, або серйозне порушення громадського порядку через акти насилля».
Багатьох в Туреччині збентежило, що надзвичайний стан оголошений на всій території країни, а не в окремих регіонах.
Місцеві журналісти порушили питання щодо його доцільності, оскільки не вбачали в подіях в Анкарі та Стамбулі «актів масового насильства по всій країні», більшість якої залишалася спокійною під час невдалого перевороту.
Відповідно до процедури, акт «Про надзвичайний стан» має підготувати Кабінет міністрів за головуванням президента, після консультацій з Радою національної безпеки. Потім його публікують в офіційному друкованому виданні і передають на затвердження до Парламенту (на це є 30 днів). Остаточно, що саме буде обмежуватися, прописується саме в акті і може відрізнятися або доповнюватися залежно від «необхідності».
Ердоган заявив, що є потреба в надзвичайному стані, бо не всіх заколотників знайшли. Отже, спроби перевороту можуть повторитися, а також є інформація щодо «участі іноземних держав у підготовці його повалення». Щоправда, він не уточнив, які саме «іноземні держави».
Що зможе робити влада після введення надзвичайного стану
1. Комендантська година. Її часові рамки може встановити кожна регіональна адміністрація.
2. Можливість зупиняти та обшуковувати людей на вулиці. Однак обшук без ордеру заборонений, він можливий лише в разі військового стану.
3. Перевірку документів на вулиці, а отже, обов’язкову потребу мати при собі документи, що посвідчують особу. Це стосується іноземців.
4. Тривалість досудового затримання збільшено до необмеженого часу. Досі затримувати можна було до 48 годин у разі індивідуального затримання та до чотирьох діб, якщо це група людей.
5. Кабінет міністрів може видавати постанови, які будуть мати силу законів. Вони повинні бути опубліковані в офіційному друкованому виданні та передані на затвердження до Національної Асамблеї того ж дня. Беручи до уваги, що парламент має значну президентську більшість, то сумніватися у затвердженні таких законів нема підстав.
6. Обмеження масових зібраннь.
7. Можливість забороняти певні книги, вистави, тощо.
8. Обмеження відпусток для державних службовців та інші обмеження їхніх трудових прав.
9. Обмеження на виїзд/в’їзд до країни та пересування країною.
10. Конституційний суд не зможе відмінити ухвалені законодавчі акти.
11. Можуть ухвалюватися рішення про припинення діяльності будь-яких асоціацій.
12. Ніяких обмежень на торгівлю, банківську діяльність та інші фінансові операції не передбачається.
13. Не може бути запроваджений на період довше 6 місяців.
Чому збентежені правозахисники
Правозахисники побоюються, що введення надзвичайного стану може значно погіршити ситуацію з правами людини, і наголошують, що він не передбачає автоматичного призупинення прав і свобод людини.
Парадокс у тому, що чинний закон про надзвичайний стан в Туреччині ухвалений ще в 1983 році саме військовими, після чергового військового перевороту 1980 року.
Останній раз надзвичайний стан запроваджували в 1987 році в окремих південних районах (здебільшого курдських). Він там тривав до 2002 року.
У своїй промові щодо надзвичайного стану Ердоган одночасно закликав людей, своїх прихильників, продовжувати демонстрації. На ранок у Туреччині розсилалися смс за його підписом, в яких ідеться про те, що «площі для людей, а не танків». Це здивувало багатьох в Туреччині, оскільки заборона масових зібрань та акцій – один з основних елементів надзвичайного стану.
Що введення надзвичайного стану означає для українців
Українцям, які подорожують до Туреччини, варто звернути увагу на рекомендації посольства України в Туреччині уникати масових акцій, постійно мати при собі паспорт, намагатися не перебувати тривалий час у місцях скупчення людей та стежити за новинами щодо введення комендантської години.
Ще минулого тіжня МЗС сповістіло, що українські дипломати в Туреччині працюють у режимі підвищеної готовності.
Гаряча лінія МЗС України: +38 044 238 16 57.
Гаряча лінія Генерального консульства України в Стамбулі:
+90 530 612 5577
Контакти Посольства України в Туреччині (м.Анкара):
роб.тел. +903124405289, +903124405289, моб.тел. +905336176273, +905336176273, факс 903124405300, +903124405300, mail:emb_tr@mfa.gov.ua, vkhomenko.ube@gmail.com
