Американский издатель и основатель журнала Hustler Ларри Флинт хочет получить материалы, которые помогли бы начать процедуру импичмента президента США Дональда Трампа. За эти материалы издатель готов дать 10 млн долларов. Соответствующее объявление опубликовано в газете Washington Post и ряде других американских СМИ.
Насколько реален импичмент американского президента, рассказала в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник Анна Шелест.
Чи може такий крок від американського видавця реально призвести до імпічменту?
— Тут, скажімо так, немає прямого зв’язку через те, що є певна процедура щодо імпічменту і, звичайно, компромату недостатньо. В той же час його пропозиція досить реальна через те, що він не перший, хто в США вже говорив про те, що необхідно запустити імпічмент через одну чи іншу причину. Тобто різні причини вже давались в ефір щодо того, що необхідна процедура імпічменту президенту Трампу через його поведінку, неадекватність. Ті, хто виступає проти нього, мабуть, з першого дня його президентства піднімали питання щодо можливого імпічменту президента.
Це стосується бажань представників демократичної партії?
— Ні, це, мабуть, значно ширше коло. Навіть якщо всередині його власної республіканської партії вже більш менш консенсус є. Це не те, що було під час передвиборчої кампанії, коли ми бачили, що дуже багато впливових осіб в республіканській партії категорично проти виступали його номінації і навіть після того, як він став президентом, була достатня кількість американських політиків і активістів з республіканського блоку, які виступали проти нього. На сьогодні, звичайно, така кількість менша. Однак тут неможливо просто поділити, що це демократи проти республіканців.
Є достатня кількість груп активістів це і серед зелених, і серед тих, хто займається гендерними питаннями і тими, хто проти його політики в еміграційній сфері і багато інших, хто в незалежності від політичних вподобань виступають проти політики теперішнього президента США.
Як налаштовані прості американці щодо Дональда Трампа?
— Рейтинги його достатньо низькі на сьогодні, але тут я б не покладалась суто на рейтинги, тому що Трамп все ж таки нетрадиційний президент з точки зору розвитку його політичної кар’єри і він як медійна персона дуже добре цим користується. Він примудряється сьогодні накласти на себе всі прокляття населення, які тільки можуть бути, певними заявами, а вже через три дні це або забувається чи хоча б виходить з медіапростору, або він виходить з якоюсь ініціативою, яка вже змінює у певної кількості населення ставлення до нього. Тому тут, звичайно, цифри на один конкретний день чи місяць не є показовими, як це було для інших президентів США.
На вашу думку, наскільки реальним є імпічмент Дональда Трампа в нинішніх політичних умовах?
— Давайте собі уявимо, що, починаючи з кінця 18 століття, коли ця процедура була закріплена в Конституції США, цю процедуру розпочинали лише 62 рази. 19 разів на першому етапі, коли було прийнято палатою представників рішення щодо імпічменту і лише по восьми було прийнято остаточне рішення вже Сенатом, коли виноситься вирок і ці люди пішли з посад, тобто ми це уявляємо собі з 1798 року.
Процедура дуже складна, однак іноді достатньо лише початку цієї процедури.
Серед американських президентів, в принципі, є три випадки — один ще в 19 столітті, один дуже відомий нам з Білом Клінтоном, коли палата представників якраз проголосувала за імпічмент, але сенат не підтвердив, тобто він залишився президентом і Річард Ніксон — коли розпочали процедуру імпічменту, не було прийнято цього рішення через те, що він сам пішов у відставку.
Тобто чи можна проти президента розпочати? Так, можна. Чи прописані чітко причини, через що це відбувається? Не настільки, тобто є хабар, є державна зрада і є третій пункт, який дуже незрозумілий, його можна по-різному тлумачити — це або дуже важкі злочини, вбивство, наприклад, або м’які злочини. І от що сюди потрапляє? Імпічмент — це не лише президент, а всі перші керівники держави. Був випадок, коли федеральний суддя за п’янство, наприклад, отримав імпічмент. Найбільше, звичайно, в 20 столітті — це була корупція, це були хабарі і це були неправдиві свідчення в суді. Клінтон йшов саме по цьому, тобто він не за свої зв’язки поза шлюбом, а саме за неправдиві свідчення після цього потрапив під імпічмент. Що з цього можна поставити американському президенту теперішньому, це вже велике питання, тому що необхідно так чи інакше довести чи представити факти перед Конгресом для того, щоб він розпочав цю процедуру.
Чи зберігається в стосунках американського президента з медіа-спільнотою певна конфліктність?
— З самого початку у них дуже складні відносини — це стовідсотково, і вони ще навіть з кампанії передвиборчої розпочались. В даному випадку, я думаю, що дуже показовим є той факт, що в незалежності від того, кого до цього підтримували журналісти, тобто не тільки з якого ЗМІ вони були, а і чиї, мабуть, інтереси представляли вони, для них є певні принципи взаємодії з Білим Домом і це, в першу чергу, повага до журналістського пулу, який є в Білому Домі. Та поведінка, яка була як і у перших прес-секретарів Дональда Трампа, так і в самого Дональда Трампа, коли він дозволяв собі відверте знущання над журналістами, це, звичайно, спрацювало дуже проти нього, тому що журналістський цех просто образився. Це одне було б питання, але вони змогли об’єднатись і сказати, що тепер президент буде під подвійним оком, вони будуть відслідковувати і перевіряти кожен його крок, кожну дію, кожну заяву. І вони повертаються не до м’яких відносин з президентом, як вони звикли під час Обами, з яким були достатньо в журналістського цеху дружні навіть відносини, а що вони повертаються до основ, мабуть, своєї професії — це найбільший контроль влади.