Невдалі експерименти популістів при владі можуть знищити вдалий експеримент Румунії з подолання корупції та непогані економічні успіхи.
Сергій Герасимчук для espreso.tv
Румунія за останні кілька років зробила два прориви, які мали б надихати українських реформаторів. Країна серйозно підточила корупційну систему, а також зробила значний прорив у економічному розвитку. Успіхи Румунії викликають захоплення не лише в українських єврооптимістів, але й у Євросоюзі.
Зараз румуни трохи запнулися в своєму успішному поступі. Це стало однією з причин того, що небайдужі люди вийшли на вулиці з мирним протестом.
Амністія для корупціонерів
Приводом для тисячних демонстрацій у кількох румунських містах стало рішення уряду про масову амністію. Аргументуючи тим, що в’язниці переповнені, міністерство юстиції оголосило, що будуть помилувані в’язні віком понад 60 років, вагітні жінки, матері з неповнолітніми дітьми. Але це не все.
Звільнити планується також винних у злочинах сексуального характеру, пов’язаних із насильством. А ще звільнити або суттєво скоротити строки покарання передбачається засудженим за корупцію. Ось цей останній пункт викликав найбільше обурення небайдужих громадян.
Помилування для корупціонерів дозволить повернутися в політику багатьом колишнім депутатам, мерам та міністрам, засудженим за хабарництво, відмивання коштів, зловживання владою тощо.
Амністія стала однією з перших ініціатив нового уряду соціал-демократів на чолі з прем’єром Соріном Гіндяну, який почав працювати з початку січня 2017 року.
Серед тих, кого засудили за корупцію – немало соратників есдеків. Наприклад, екс-прем’єр Адріан Нестасе засуджений два роки тому за хабарництво. Нинішній лідер партії та спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати референдуму.
Втім, пов’язувати корупційні скандали виключно з есдеками – помилка. Серед засуджених багато представників інших політичних сил.
Президент на протестах
Протести зібрали в ніч з 22 на 23 січня, за різними оцінками, від 10 до 30 тисяч людей, що для Румунії – чимала цифра. Демонстрації проходили в Бухаресті, а також інших великих містах – Клуж-Напоці, Тімішоарі, Сібіу, Яссах.
Під вечір 22 січня до демонстрантів у столиці приєднався президент країни Клаус Йоханніс. “Банда політиків хоче змінити кримінальне законодавство Румунії, хоче послабити верховенство закону. Ми не можемо цього дозволити”, – висловив він свою позицію.
Президент Йоханніс – представник Націонал-ліберальної партії, давніх конкурентів есдеків за владу. Партійне поле в Румунії доволі строкате й за кількістю хитросплетінь нагадує українське. На даний момент є дві найбільш потужні політичні сили – соціал-демократи, які тяжіють вліво, та націонал-ліберали, які тяжіють вправо. Після парламентських виборів 2012 року вони разом зібрали більшість голосів, і на певний час їм вдалося сформувати спільний коаліційний уряд. Але той “роман” тривав недовго.
У листопаді 2016 року в Румунії відбулися парламентські вибори. Беззаперечну перемогу отримали соціал-демократи. Вони обіцяли підвищити зарплати й пенсії (такі плани вже закладені в проект бюджету на 2017 рік), а супротивників звинувачували в залежності від Заходу та всюдисущого Джорджа Сороса.
Отриманий результат у 45% дозволив грати першу скрипку в процесі формування нового уряду. До нього вони долучили двох молодших партнерів (Альянс лібералів та демократів і Демократичний союз угорців Румунії), разом з якими мають 57%.
Отже, автори реформи мають чималу підтримку виборців. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня у своєму пості на Facebook назвав протести “початком державного перевороту”. Тому найкращим виходом із ситуації мав би стати політичний діалог двох політичних суперників – це дозволило б зберегти поступ країни на шляху антикорупційних та економічних реформ, а не стикати лобами громадян.
Лікування референдумом
Президент Йоханніс у понеділок, 23 січня, запропонував винести питання про амністію на референдум, і це може стати варіантом виходу з кризи. Соціал-демократи намагаються перехопити ініціативу голови держави.
“Нині Йоханніс упіймав хвилю народної підтримки. Його участь у протесті додала йому політичної ваги. А пропозиція прийняти рішення щодо амністії через референдум ще й відібрала у есдеків ініціативу”, – розповів сайту Еспресо.TV експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук.
Лідер соціалістів Лівіу Драгня не в захваті від такого повороту подій. Втрата ініціативи для нього означає поразку. Проте й відмовитись від референдуму він не зможе, аби не втрачати обличчя.
“Тож не дарма прозвучала його ініціатива провести референдум ще й з питань традиційних сімейних цінностей. Есдеки розуміють, що Йоханніс намагається мобілізувати прогресивний електорат, молодь і закордонних румунів, тож прагнуть надати імпульсу і своїм виборцям”, – відзначає Герасимчук.
За його словами, включення питань про традиційні цінності знайде відгук у традиційному румунському суспільстві. Таким чином, навіть якщо ініціатива щодо амністії провалиться, есдеки зможуть теж говорити про певну перемогу.
“Проте, так чи інакше, референдум здається єдиним прийнятним для усіх шляхом подолання кризи”, – резюмує експерт.
Що саме есдеки розуміють під традиційними цінностями, наразі не дуже зрозуміло. Драгня та його союзники поки що не дають чітких формулювань, обмежуючись розмитими фразами.
“Питання референдуму стануть питанням діалогу між політичними опонентами”, – вважає Сергій Герасимчук. Якщо ж переговори зайдуть в глухий кут, слід чекати нових протестів.
Проте, за прогнозами експерта, це менш ймовірний сценарій. Оскільки протести докотились до молодших партнерів по урядовій коаліції, вони можуть зіграти роль запобіжника. І навіть якщо есдеки захочуть йти до останнього, молодші партнери їх стримають, бо не готові втратити владу ціною амністії для корупціонерів, вважає Герасимчук.