Підписатись на новини "Української призми"
Чи підіймалась тема Криму на зустрічі в Швейцарії і чому її відкрито не обговорювали? Що означає саміт Путін – Байден для кримчан? І чи потрібно чекати на проведення «Ялти-2», аналогічної зустрічі Сталіна, Рузвельта і Черчилля в 1945 році?
Ганна Шелест, Директорка Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” для 4 каналу
Від початку президенти збиралися говорити про глобальну безпеку, про ядерну зброю, про Україну, а домовилися тільки про повернення послів.
У фокус пілотного дослідження потрапила третина країн ЄС – три країни «старої» Європи, засновниці ЄС – Італія, Франція та Німеччина, а також «шістка» «нових членів», більшість з яких є сусідніми до України – Польща, Румунія, Чехія, Угорщина, Болгарія та Словаччина. На їх прикладі проаналізовано зовнішньо та внутрішньополітичні аспекти реагування на коронавірусну кризу з початку національних імунізаційних кампаній. Визначено вплив таких рішень на демократичні права та свободи громадян цих держав-членів ЄС та наскільки коронавірус став «тестом» на політичну стійкість урядів та солідарність із ЄС у 2021 р.
П’ять годин розмови за зачиненими дверима – у Женеві завершився саміт лідерів США та Росії. Джо Байден уперше у статусі президента зустрівся з очільником Кремля Володимиром Путіном.
Україні треба вичистити корупцію та досягти взаємосумісності з НАТО. Проте негласне вето Росії, про яке західні лідери не хочуть говорити вголос, все ще діє.
Школа направлена на создание коммуникационной платформы для белорусских, молдавских и украинских исследователей, повышение уровня их информированности о международных процессах в восточноевропейском регионе и предоставление базовых навыков разработки и имплементации аналитических документов.