Підписатись на новини "Української призми"
1 липня 2021 року закінчилося річне головування Польщі у Вишеградській групі (В4). 2020-2021 рр. можна назвати знаковими для цієї регіональної ініціативи, яка у лютому 2021 року відзначила 30 річницю від започаткування. Така символічна дата для підбиття підсумків та досягнень також збіглася в часі з новими викликами як світового, так і регіонального масштабу.
З огляду на геополітичні виклики Індія нині стає важливим гравцем не лише регіону, але й світу, тому не може бути поза увагою української зовнішньої політики.
Зовнішня політика знайшла відображення в передвиборчих промовах та програмах усіх найбільших німецьких партій. Представники партій та їх очільники активно висловлюються з широкого кола питань. За деякими напрямками їх позиції значно розходяться, як-от щодо майбутнього НАТО чи операцій Бундесверу за кордоном.
У кризовому 2020 р. позитивна динаміка українського експорту формувалась передовсім під впливом нарощування товарних поставок до КНР.
Україна та Росія мають асиметричні потенціали у військовому, економічному, демографічному та інших вимірах, і в осяжній перспективі цього не змінити.
Наскільки можливим наразі є отримання статусу основного партнера поза НАТО для України?
Наскільки можливим наразі є отримання статусу основного партнера поза НАТО для України?
Що таке «вакцинний націоналізм» і рівний доступ до вакцинації?
У фокус пілотного дослідження потрапила третина країн ЄС – три країни «старої» Європи, засновниці ЄС – Італія, Франція та Німеччина, а також «шістка» «нових членів», більшість з яких є сусідніми до України – Польща, Румунія, Чехія, Угорщина, Болгарія та Словаччина. На їх прикладі проаналізовано зовнішньо та внутрішньополітичні аспекти реагування на коронавірусну кризу з початку національних імунізаційних кампаній. Визначено вплив таких рішень на демократичні права та свободи громадян цих держав-членів ЄС та наскільки коронавірус став «тестом» на політичну стійкість урядів та солідарність із ЄС у 2021 р.
Збірка містить аналітичні матеріали за тематикою багатосторонньої та двосторонньої співпраці України у рамках політики Східного партнерства (СхП) Європейського Союзу.
У дослідженні представлено аналіз торговельно-економічного співробітництва України з монархіями Перської затоки та країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Оманом та Бахрейном
Прогнозні сценарії розвитку відносин до 2025 р.