Українська призма: Зовнішня політика 2017 отримала В-

Підписатись на новини "Української призми"

Українська призма: Зовнішня політика 2015Українська призма: Зовнішня політика 2016

Загальна оцінка в 2017 році за реалізацію зовнішньої політики підвищилась. Серед позитивів, які прослідковуються, можна однозначно відзначити активізацію роботи інституцій, які формують та реалізовують зовнішню політику за пріоритетними напрямами. Втім, залишається традиційно низьким рівень стратегічного бачення розвитку зовнішньополітичних напрямів. Тому не дивно, що саме питання стратегічного бачення є одним із головних серед наших рекомендацій.

Завантажити дослідження

Проведення дослідження третій рік поспіль вже надає достатню порівняльну базу для дипломатів, експертів з питань зовнішньої політики з метою формування комплексного розуміння зовнішньої політики, її політичної, інституційної та стратегічної складових. Тішимося, що видання «Українська призма: зовнішня політика 2017» наблизило нас ще на один крок до створення практичного та об’єктивного інструменту оцінювання зовнішньої політики України.

Традиційно у цьому виданні експерти Ради зовнішньої політики «Українська призма» у партнерстві з Регіональним представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні проаналізували деталі формування та реалізації зовнішньої політики в Україні, а також оцінили її успішність відповідно до розробленої шкали.

Щороку ми вдосконалюємо нашу методологію оцінювання, враховуємо результати обговорень, проведених як в Україні, так і за кордоном. Працюючи над оцінкою зовнішньої політики в 2017 році, ми вирішили додати ще декілька важливих географічних та функціональних напрямів. У такий спосіб загальна кількість зовнішньополітичних векторів досягла 50.


Оцінки за регіональну та двосторонню співпрацю України

Політична залученість

У 2017 р. політичний інтерес у сфері зовнішньої політики порівняно з попередніми роками продемонстрував зосередженість політичних гравців на тих пріоритетних напрямах, які були визначені в 2015-2016 рр.

Зовнішньополітичну позицію Президента України було узагальнено у:

  • виступі на традиційній Щорічній зустрічі з іноземними послами, акредитованими в Україні (січень),
  • а також у Посланні Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» (вересень).

Зазначені публічні виступи очільника держави дають можливість визначити пріоритетні сфери зовнішньополітичного інтересу.  Зокрема, наголошувалось на захисті територіальної цілісності України, європейській інтеграції та приналежності до євроатлантичного цивілізаційного простору.

Створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти російської агресії також неодноразово згадувалось як пріоритет зовнішньої політики. Європейська підтримка у сфері безпеки була відчутна з боку Австрії, Німеччини, Литви, Польщі, Франції. На порядку денному спільним знаменником виступало збереження санкцій проти Росії, на чому українські політики наголошували на всіх міжнародних майданчиках.

Європейська інтеграція в аналізованому році мала конкретні обриси, які потребували політичної підтримки. Мова йде про введення в дію в повному обсязі Угоди про асоціацію та запровадження безвізового режиму для громадян України з метою поїздок до держав-членів Європейського Союзу. Виконання Угоди про асоціацію в перспективі потребує інших форм стратегічного довгострокового співробітництва.

Відповідно до бачення Президента України, майбутнє членство України в НАТО має пройти етап народного схвалення шляхом референдуму. На сьогодні у зовнішній політиці України євроатлантичний напрямок є серед пріоритетних, як і відповідність стандартам НАТО.

Більшість політичних акторів у 2017 р., як і в попередніх роках, визначало США як ключового партнера та союзника України в політичній, безпековій, економічній та енергетичній сферах.

Традиційно посилений діалог з Японією та Канадою, стратегічні відносини з Туреччиною та Азербайджаном відмічалися, зокрема, і в президентських заявах. Також головою держави було задекларовано інтерес до покращення двосторонніх взаємин із країнами Близького Сходу та Латинської Америки.

Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року є політичним документом, що містить урядові заходи, спрямовані на реалізацію пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. План постулює необхідність наближення національного законодавства до норм ЄС і функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, приведення ЗСУ до стандартів держав-членів НАТО, посилення міжнародної торгівлі та інвестиційної привабливості.

На парламентському рівні вдалося прийняти декілька узгоджених політичних документів, які стосувалися міжнародної проблематики та двосторонніх взаємин. Зокрема, в 2017 р. було прийнято наступні постанови Верховної Ради України, які продемонстрували консолідовану позицію різних фракцій:

  • «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та міжнародних організацій щодо засудження ескалації збройної агресії Російської Федерації проти України»,
  • «Про Звернення Верховної Ради України щодо Остаточного звіту Місії Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ зі спостереження за виборами до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 2016 року»
  • «Про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо безпекових гарантій».

Крім того, увага приділялась питанням співробітництва з  ЄС і НАТО, проблемі прав людини та територіальній цілісності.

Загалом за результатами проведеного аналізу найбільшу політичну увагу протягом 2017 р. отримували наступні напрями: відносини з США, Канадою, країнами-членами ЄС та організацією загалом, Туреччиною, тематика захисту прав людини, а також діяльність України в Раді Європи та ООН.

Загальна оцінка за розділом «4-»

Інституційна співпраця

Інституційна співпраця в 2017 році дещо покращилася за переважною більшістю пріоритетних напрямів зовнішньополітичної діяльності.

У жовтні Кабінетом Міністрів України було оголошено про створення нового Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Нове положення схвалено у рамках реалізації реформи державного управління та затверджено постановою Уряду. Офіс відповідальний за координацію діяльності органів виконавчої влади на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також спрямування політичного та політико-військового діалогу і практичного співробітництва з НАТО та державами-членами. Політичний рівень координації інтеграційних процесів здійснювався Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також Міністерством закордонних справ України.

 

Європейська інтеграція залишалася одним із ключових пріоритетів України, проте високу оцінку отримала тільки співпраця з ЄС

  

 

Напрям економічної дипломатії був посилений низкою координаційних інституцій. Уже в січні 2017 р. П. Порошенко оголосив про започаткування роботи Національної інвестиційної ради при Президенті України. В серпні було затверджено його Положення, а в жовтні – персональний склад Ради, головою якої став Президент.

До її складу увійшли:

  1.  Прем’єр-міністр України,
  2. Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі,
  3. Міністр фінансів,
  4. Міністр енергетики та вугільної промисловості,
  5. Міністр інфраструктури,
  6. Міністр юстиції,
  7. Голова Верховної Ради, г
  8. лава та заступник глави АПУ тощо.

Більшість двосторонніх напрямків зовнішньої політики залишались у сфері  відповідальності МЗС та дипломатичних  установ за кордоном, але динаміка візитів українських посадовців свідчить про активне залучення, зокрема, Міністерства оборони, Міністерства юстиції, Мінінфраструктури, Генеральної прокуратури тощо.

Задля реалізації Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі було створено Раду з міжнародної торгівлі в якості тимчасового консультативно-дорадчого органу КМУ. Рада має сприяти координації дій ЦОВВ у сфері підтримки зростання експорту та спрощення процедур міжнародної торгівлі. Очолив Раду Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України, а до її складу увійшли заступники профільних міністрів, голови комітетів Верховної Ради та ін. Водночас у 2017 р. не вдалося запустити роботу Експортно-кредитного агентства, незважаючи на наявність таких планів.

Достатньо активно при Мінекономрозвитку діяли Рада з просування експорту та Офіс з просування експорту, а також Рада експортерів та інвесторів при МЗС. Координації зусиль на національному рівні сприяли засідання української частини двосторонніх міжурядових комісій з торгово-економічного співробітництва та робочі групи з організації проведення двосторонніх економічних форумів.

У червні Кабінетом Міністрів України утворено Міжвідомчу комісію з питань популяризації України у світі, до якої увійшли представники урядових та неурядових структур. З моменту створення комісія встигла провести низку тематичних засідань, присвячених питанню створення бренду України.

Були переобрані громадські ради при міністерствах та відомствах, що дозволило посилити співпрацю профільних міністерств із громадськими організаціями та посилити рівень експертних консультацій. Наприкінці року з метою посилення інструменту публічної та експертної дипломатії МЗС України розробило процедуру відрядження українських незалежних експертів за кордон для участі у тематичних публічних заходах. За підтримки Громадської ради при МЗС України було складено перелік відомих експертних майданчиків, де доцільно забезпечити участь українських представників.

Однак необхідно відмітити і певне розбалансування координаційної діяльності між урядовими структурами та парламентом, що інколи призводило як до внутрішніх дискусій (законопроект №7206 «Купуй українське – плати українцям»), так і до непорозумінь із сусідніми державами (ст. 7 Закону України «Про освіту»).

Вкрай низькою залишалася співпраця між виконавчою та законодавчою гілками влади у питанні імплементації Угоди про асоціацію, результатом чого стало значне відставання від графіку законодавчого забезпечення процесу і виконання угоди.

Відсутність скоординованого підходу, на жаль, була характерною рисою і при розгляді важливого законопроекту «Про дипломатичну службу», який мав перезапустити роботу української дипломатії відповідно до реалій та потреб часу. Робоча група під головуванням заступника голови Комітету у закордонних справах ВРУ Б. Тарасюка з листопада 2016 р. по червень 2017 р. значно доопрацювала первинний проект, підготовлений МЗС. Утім, подальше спрямування цього законопроекту до Президента України загальмувало процес майже на півроку, і закон у першому читанні був прийнятий лише в грудні 2017 р. Особливістю президентської редакції Закону України «Про дипломатичну службу» стало виключення норми про консультації з членами профільного парламентського комітету щодо кандидатур очільників ЗДУ України.

На думку авторів представленого дослідження, серед найбільш скоординованих на національному рівні напрямів реалізації зовнішньої політики можна виокремити відносини з США, ЄС, НАТО, Радою Європи, а також сферу захисту прав людини.

Загальна оцінка за розділом «4-»

Стратегічне бачення

Досі відсутнім є узагальнене концептуальне бачення. Орієнтири зовнішньої політики та міжнародної безпеки України визначені у різних стратегічних документах. До  стратегічних документів слід віднести Коаліційну угоду, Стратегію національної безпеки України, Воєнну доктрину України, Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020», Угоду про асоціацію з ЄС, Меморандум з МВФ, Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, Національну стратегію у сфері прав людини, Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року, Концепцію популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі.

У 2017 р. було ухвалено низку документів та програм, які можна віднести до рамково-стратегічних або операційних, що були розроблені на виконання існуючих стратегічних приписів.

 

Одні з найвищих оцінок – за співпрацю України з міжнародними організаціями

 

У лютому було затверджено Доктрину інформаційної безпеки України, а в липні – Енергетичну стратегію України до 2035 року. Обидва документи частково формують та уточнюють засади формування і реалізації зовнішньої політики та безпеки.

Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений 3 квітня 2017 р., містить низку цілей і заходів у сфері економічної та енергетичної дипломатії, європейської та євроатлантичної інтеграції.

У грудні Урядом було затверджено Експортну стратегію України – Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі 2017 – 2021 рр. План дій з виконання Дорожньої карти визначає 56 завдань та передбачає задіяння близько 40 державних і недержавних інституцій, окремі з яких ще треба буде створити.

Важливим стратегічним документом є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, що включає запровадження ПВЗВТ, а також план заходів з імплементації УА. В жовтні Урядом був затверджений план заходів щодо виконання Угоди, який передбачає 2016 завдань і близько 5 тисяч заходів, а також узгоджується з планом пріоритетних дій уряду, стратегічними документами з питань секторальних реформ, включає узгоджені з ЄС дорожні карти.

У контексті євроатлантичної інтеграції необхідно згадати затвердження Концепції вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на 2017-2020 роки (лютий).

На рівні операційних документів у червні Кабінетом Міністрів України затверджено План заходів з реалізації Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі (прийнята в кінці 2016 р.).

На стадії підготовки перебуває Стратегія публічної дипломатії, що готується Управлінням публічної дипломатії МЗС України.

На регіональному та двосторонньому рівні є поодинокі ініціативи, які можуть сприяти формуванню стратегічного чи привілейованого партнерства. Наприклад, певним стратегічним дороговказом відносин України та країн Балтії може вважатись Спільна заява Прем’єр-міністрів України, Естонської Республіки, Латвійської Республіки та Литовської Республіки, ухвалена в квітні 2017 р.

Низка середньострокових міжурядових планів дій на 2017 – 2019 та 2017 – 2020 рр. (Туреччина, Білорусь) вказують на формування декількарічного горизонту планування. Стратегічний характер також прослідковується у тематичній спрямованості Плану дій Україна – КНР щодо реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.».

Водночас за більшістю досліджуваних напрямів зовнішньополітичної діяльності відсутні будь-які згадки на рівні існуючих стратегічних документів України, а також середньострокові двосторонні документи, які могли б комплексно представити українські цілі та інтереси в міжнародних відносинах за окремо взятим вектором.

Загальна оцінка за розділом «3+»

Діяльність

Традиційно цей індикатор реалізації зовнішньої політики отримує найвищі бали з-поміж інших. Утім, у 2017 р. буде справедливим відзначити активізацію майже всіх українських суб’єктів, що опікувалися зовнішньою політикою.

В умовах російської агресії проти України особливого значення набула більш ефективна комунікація з ключовими країнами-партнерами України – країнами Північної Америки та ЄС, а також робота в рамках ООН, ОБСЄ, РЄ та співробітництво з НАТО. Серед основних завдань можна виділити наступні: підтримка територіальної цілісності України, засудження збройної агресії проти України, невизнання незаконної анексії Криму, утримання і посилення політики санкцій проти Росії, тиск на її керівництво щодо виконання Мінських домовленостей, захист прав громадян України на окупованих територіях, запровадження операції з підтримки миру під егідою ООН на Донбасі. У цьому контексті варто вказати на високу зовнішньополітичну активність Президента України, який у ході офіційних та робочих візитів до іноземних держав і міжнародних організацій, а також під час прийому іноземних колег в Україні намагався постійно тримати ці питання на порядку денному. Вдалі контакти на найвищому рівні (США, ЄС, Велика Британія, Канада, Туреччина, країни Балтії) доповнювались посиленими контактами голів урядів, зустрічами на міжурядовому рівні, у тому числі по лінії зовнішньополітичних відомств.

У контексті міжнародної безпеки та територіальної цілісності Мінські домовленості залишались основним механізмом вирішення російсько-українського конфлікту. Крім того, українська активність у рамках міжнародних інституцій була спрямована на акцентування уваги міжнародної спільноти до вказаного питання (зокрема, ООН, Міжнародний суд ООН, ОБСЄ, Рада Європи).

У рамках головування України в РБ ООН у лютому 2017 р. вдалося привернути увагу до теми конфліктів у Європі. У багатьох засіданнях РБ ООН у Нью-Йорку брали участь українські високопосадовці. Зокрема, Президент України взяв участь у відкритті 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та у засіданні високого рівня РБ ООН щодо реформування операцій ООН з підтримання миру (вересень). Важливим із точки зору координації зусиль у вирішенні кримського питання стала міжнародна платформа «Друзі деокупації Криму», ініційована Президентом України у 2017 р. під час сесії ГА ООН.

2017 р. у порівнянні з попереднім можна вважати більш потужним та продуктивним у відносинах України з ЄС, адже обопільна увага Києва та Брюсселя один до одного була на високому рівні. Президент України відвідав столицю ЄС двічі (у червні з двостороннім візитом та у листопаді для участі у П’ятому саміті Східного партнерства). Також двічі побував у Брюсселі Прем’єр-міністр України (лютий та грудень). Крім того, значну увагу отримав Саміт Україна – ЄС, що відбувся 12-13 липня 2017 р. у Києві.

Співробітництво України з НАТО відбувалось активними темпами на всіх рівнях. Вкрай важливим стало призначення в липні 2017 р. Глави місії України при НАТО В. Пристайко, що підтвердило серйозність українських намірів щодо стратегії подальшого зближення. Регулярно відбувалися засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва. Важливим політичним кроком стало проведення Комісії Україна – НАТО в Києві за участі Генерального секретаря НАТО та Президента України (липень). Не менш  активним було  співробітництво на парламентському рівні.

 

 

Діяльність в рамках багатосторонніх ініціатив вже традиційно провисає.

 

Економічна дипломатія теж набрала обертів. У контексті співпраці з ЄС у рамках імплементації Угоди про асоціацію було проведено низку зустрічей двосторонніх органів: Діалог високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості (березень), перше засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку (травень), Четверте засідання Ради асоціації між Україною та ЄС (грудень).

Протягом року тривали переговори щодо укладення угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Ізраїлем, було проведено низку двосторонніх (Албанія, Угорщина, Білорусь, Литва, Південна Корея) та міжнародних економічних форумів (Канада, Грузія) за участю керівництва України. Активно йшла робота спільних міжурядових комісій (зокрема, Молдова, Білорусь, В’єтнам, Саудівська Аравія). З окремими партнерами діяльність таких структур поновлена після значної перерви (Польща, Китай), з деякими – домовлено про заснування спільних комісій (Албанія, Катар, Колумбія).

У червні КМУ ухвалило рішення про утворення державної установи «Український інститут». Представництва Українського інституту планувалося відкрити в 2017 р. у чотирьох європейських столицях (у Варшаві, Берліні, Парижі, Римі), однак через складний процес міжінституційного погодження реалізація даного завдання дещо загальмувалася. За ініціативою Управління публічної дипломатії у 2017 р. були здійснені близько 200 різноманітних проектів у сфері публічної та культурної дипломатії.

Окремо доцільно виділити посилення парламентської дипломатії. У травні ВРУ схвалила Рекомендації парламентських слухань «Актуальні питання зовнішньої політики України» (проведені в грудні 2016 року). У жовтні були проведені спільні комітетські слухання комітетів ВРУ за тематикою виконання РНП під егідою Комісії Україна – НАТО та Стратегічного оборонного бюлетеня України. Публічні заходи Комітету у закордонних справах були присвячені питанням вироблення стратегії зовнішньої політики України, енергетичній безпеці, економічної дипломатії та зовнішньополітичного виміру стратегії реінтеграції Донбасу.

Під егідою профільного комітету у закордонних справах діє 90 депутатських груп з міжпарламентських зв’язків з парламентами зарубіжних країн. У 2017 р. парламентарями було ініційовано утворення депутатських груп дружби з Ефіопією, Ісландією, Колумбією, Ліхтенштейном, Македонією, Малайзією, Мальтою, Нігерією, ПАР, Тунісом.

Окремі законодавчі ініціативи призвели до погіршення двосторонніх відносин із низкою сусідніх країн (наприклад, Угорщина, Румунія).

Загалом наше дослідження вказує, що найбільш насиченими офіційними та неофіційними заходами, а також контактами були наступні напрями: Велика Британія, Канада, США, економічна співпраця з Європейським Союзом, Східне партнерство, євроатлантична інтеграція, Литва, Польща, країни Балтії, ООН, Рада Європи, захист прав людини, публічна дипломатія.

Загальна оцінка за розділом «4+»

Результати

2017 р. став роком подальшого розвитку міжнародної підтримки України в протидії російській агресії – санкційні пакети, що включають як персональні, так секторальні обмежувальні заходи щодо Росії та її бізнесової і політичної еліти, були розширені, підсилені та пролонговані на рівні ЄС, США, Канади та інших партнерів України. До річниці анексії Криму Європарламент ухвалив резолюцію «Політичні в’язні у тюрмах Росії та ситуація у Криму».

Результативним для України стало притягнення Росії до відповідальності в міжнародних судових інстанціях. 19 квітня Міжнародний суд ООН оприлюднив перше проміжне рішення у справі «Україна проти Росії». У липні ухвалені на сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ у Мінську документи, зокрема  резолюція «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України», вкотре засудили факт російської збройної агресії проти України, тимчасову окупацію Росією АР Крим та м. Севастополь, а також закликали РФ припинити військові дії в Україні.

19 грудня 2017 р. Генеральна асамблея ООН позитивно проголосувала за оновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». Крім того, за ініціативи України вперше в історії Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію про захист критичної інфраструктури від терористичних загроз, співавторами якої стала 41 держава.

У травні ухвалено рішення Комітету Міністрів РЄ щодо ситуації в АРК та місті Севастополь (Україна), що визнає відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини та містить заклик до влади РФ виконувати свої зобов’язання і припинити репресії. Постійній делегації ВРУ у ПАРЄ вдалося домогтися продовження до кінця 2017 р. введених Асамблеєю санкцій щодо призупинення прав делегації РФ у ПАРЄ.

У ході Парламентської асамблеї ОБСЄ схвалено внесену парламентською делегацією України резолюцію «Відновлення суверенітету та територіальної цілісності України», що містить положення щодо захисту прав людини на окупованих територіях.

2017 р. став  доленосним в історії відносин України з ЄС, адже вдалося досягнути як остаточної ратифікації, так і набуття чинності УА, а також запровадження безвізового режиму для громадян України. Проте успіхи було певною мірою затьмарено фінальним текстом декларації саміту Східного партнерства, а також відмовою ЄС надати Україні третій транш кредиту у розмірі 600 млн євро через невиконання нею чотирьох наперед погоджених вимог.

У контексті відносин зі Сполученими Штатами важливим досягненням 2017 р. стало прийняття Закону США «Протидія супротивникам Америки через санкції», а також продовження активної санкційної політики. В безпековій та оборонній сфері за адміністрації Трампа співробітництво з Україною набуло нових форм. Було призначено спеціального представника Державного департаменту США К. Волкера, який відповідає за координацію взаємодії з Україною з метою пришвидшення прогресу в рамках Мінської угоди. Крім того, в межах бюджету США на 2018 р. передбачено 350 млн дол. для надання безпекової допомоги Україні та санкціоновано надання Україні летальних озброєнь оборонного характеру.

Послідовно розвивається співпраця у сфері оборони та безпеки із західними партнерами (США, Велика Британія, Канада, Литва, Польща). Було подовжено британську програму тренувань для армії «Орбітал» до березня 2018 р. За рішеннями Канади до 2019 р. продовжено військову тренувальну місію UNIFIER, а Україна увійшла до переліку країн (Automatic Firearms Country Control List), яким дозволяється продаж або постачання вогнепальної зброї.

Незважаючи на специфічний характер відносин Туреччини і Росії, українсько-турецькі відносини мали позитивну динаміку. Зокрема, у жовтні за посередництва Туреччини Росія звільнила засуджених в анексованому Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Чийгоза та Умерова. Під час візиту Прем’єра-міністр В. Гройсмана турецька сторона надіслала ноту про заборону турецьким суднам відвідувати окупований Крим. Щоправда, порушення не припинились.

Знаковим є проведення у квітні Українсько-Балтійського Форуму Глав Урядів. Спільна підсумкова заява Прем’єр-міністрів України, Естонії, Латвії і Литви від 6 квітня 2017 р. декларує підтримку територіальної цілісності України, засудження агресії Росії проти України, спонукання допомоги Україні, в т.ч. з боку ЄС і НАТО, підтримку євроатлантичного курсу України, ратифікації УА та набуття дії безвізового режиму.

Результатом активної економічної дипломатії став початок дії з 1 серпня зони вільної торгівлі між Україною та Канадою. Також певним успіхом стало рішення Ради ЄС від 28 червня 2017 р. про розширення квот строком на три роки на безмитне ввезення до країн ЄС продукції багатьох важливих секторів вітчизняної економіки.

У травні Україну було офіційно запрошено приєднатися до Конвенції Пан-Євро-Мед. До кінця 2017 р. тривали внутрішньодержавні процедури приєднання, проте, вже з травня Україна брала участь у діяльності робочих органів Конвенції в якості спостерігача.

Обсяг експорту товарів з України у січні – листопаді 2017 р. склав $39,5 млрд і збільшився у порівнянні з минулорічним періодом на $6,8 млрд. Географічно збільшення експорту товарів відбулося до Австралії та Океанії на 304,4%, Америки – на 59,8%, Європи – на 30,4%, СНД – на 15,6%, Азії – на 12,9%, Африки – на 7,5%. При цьому за 11 місяців 2017 р. у зовнішньоторговельному обороті товарів України питома вага головних партнерів була наступною: країни ЄС (41,3%), Китай (8,4%), Туреччина (4,0%) та США (3,6%).

Найбільш результативними в 2017 р. стали такі напрями: США, Велика Британія, Канада, Японія, Литва, політичний діалог з ЄС, євроатлантична інтеграція, Саудівська Аравія та ОАЕ, ООН, Рада Європи та захисту прав людини, отримання безвізу.

Загальна оцінка за розділом «4-»

Співпраця з країнами «Великої сімки»

В+ ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

C+ Італія

В+ Канада

В- Німеччина

A- США

C+ Франція

В Японія

Європейська інтеграція

В+ Європейський Союз

B- Східне партнерство

C- Європейське енергетичне співтовариство

Євроатлантична інтеграція

A- Євроатлантична інтеграція

Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії

B Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії

Економічна дипломатія

B- Економічна дипломатія

Двосторонні відносини

B- Білорусь

B- Грузія

C+ Ізраїль

D+ Іран

B- Китайська Народна Республіка

B+ Литва

C+ Молдова

B- Польща

B- Румунія

B- Словаччина

B+ Туреччина

C- Угорщина

C+ Російська Федерація

Регіональна співпраця

C АТР

C Близький Схід

C- Західні Балкани

B+ Країни Балтії

C+ Північнa Європa

D+ Латинська Америка

C- Південна Азія

D+ Субсахарська Африка

D- Центральна Азія

C+ Вишеградська група

C Чорноморський регіон

Міжнародні організації

B+ ООН

A- Рада Європи

B- ОБСЄ

Ініціативи багатостороннього характеру

A- Захист прав людини

C Зміна клімату

C Нерозповсюдження ядерної зброї

C+ Питання міжнародної безпеки

Публічна дипломатія

B+ Публічна дипломатія

C+ Закордонне українство